Ти більше не подзвониш мені
І, я твій голос не почую.
Прийдеш гостем тихенько у сні
І, відлуння кроків відчую.
А ти від нас пішов, так рано
І згорів миттєво ,як свіча.
Сонечко зайшло у тумани...
День весни плаче ,як дитинча.
Сонце світить ,не гріє душу
Без тебе світ збіднів до краю літ.
Знаєш за двох я жити мушу,
Щоб в усьому дати тобі звіт.
А ти сказав :"Не плач за мною
Радій життям і просто живи!".
Я личко вмиваю сльозою
Кружлять круки,а не голуби.
А без тебе, цей світ не милий!
Не тішить,що вже прийшла весна.
Стою я одна на могилі
То сніг,а то дощ в душі-зима.
Прости мені, за все рідненький!
Що мало , так була з тобою.
Вечоріє ... сонце низенько
Кряче ворон над головою.
Брате,ти - моя Україна
Тримав небо на своїх плечах.
У журбі цвіте квіт калина
І ,сумні пісні співає птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2024
автор: Чайківчанка