Поема життя
Безпочатковому і Вічному Світлу
з Пресвятою Дівою-Матірʼю
з любов’ю присвячується
я плід надії
і я заперечення —
вІдчаю
я так сліпучо свідчу
бо й сліпучо свічусь
тим що літаю!
Піднесений!! —
усе життя літаю!!
мене як Стефана — ще не вбивають
що свідчить —
у відзеркалюванні засліплені…
що я є зі Святою Трійцею
і всі чують що я не пригнічений
всі третьою світовою в пригніченні…
так крізь безсмертність і легкість
в польоті засвідчуєм
лиш — крізь безсмертя польоту — засвідчую
всі — в небезпечно неповному свідченні!!
Ось! — шляху знайдення!
й це не вниз — вперед з вірою
Бог мене усвідомлює —
і я розумію велике розуміння з офірою
я стаю таким після поранень
це притягання з Богом в навічному стані –
що ви розумієте?
Ви бачите — я вільний
вся справа в крилах
(даєте іншим ви крила?)
в несподіваному мене і всіх піднесенні
я ось злетів у небесний
дотик
мов в перевернений чан…
і як сприйняти це дрібно?? —
Богу-то не потрібно було Знесення! —
Знесення Його прославленого
тіла
було
потрібно!!!
І я просвітлений великим світлом
а ви не подрібнюйте
я злітаю — із тілом!
я серед прославлених прочан
ви не розумієте — ви не ангели
вони під Богом
бо не ви — вони («прочинені ангели»)
під хмарами-чанами переверненими
вверчувались тілом!!
й я тим
що все життя
літаю
піднесений — станув…
відчаєним людям — словом все ж без відчАю
а тим
що від мене все життя
тікають…
я Славу Божу
не знаю ще чим
повінчаю!! —
Бог прийняв мене…
а буде Світло!!
Вийняв й підняв.
І це видно мені
«я» —
мене…
хіба тепер тінями
побіжу — до свойого краю?
Ранок — в день
мене і ніщо не мине
тепер от піднятий —
Христос — моя Радість,
Христос — й мої радощі
з раю!!
велике світло — велике розуміння! стріч!
Від слова Христа не втечуть
і я знаю
від слова Христа й не втікають!
хмари не втечуть
тепер хмари
знають…
а про що річ?
Ти, Слове, не можеш знов вмерти!
й мені
передається перемога над смертю! –
й сіється в мені світло-слово насінням
й все збільшується
Твоїм воскресінням!!!
« Я йду приготувати, щоб де Я —
були й ви.»
Сійся,
зіспівуйся,
в слові —
світле безсмертя
Глави!!
Сійся безсмертя зіходячи
й сходячи! — Сонцем
в небесному житі!!
Сійся, притягуйся
зносся — це
«Живу я — і ви
будете жити!»
Там Ти, — Безсмертная,
Серце!!!
Царице!!!
Кількістю не проймемо? —
сходь !!
нам
безсмертя жити!!
Всепрославлена,
Всеблагословенная,
Діво! Житнице!!!
27.03.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович