На кухні віддаюсь розмовам,
І слухаю її неспинно,
Ця бджілка з золотим волоссям,
Готує й гомонить грайливо.
Комусь здається все занадто,
Не мають міри балакучі,
Про мене ж тиша ненормально,
Скажу, це нібито байдужість.
Кохаєш і відтак сприймаєш,
Тож ваду як дарунок завше,
Ти в захваті, немовби майстер,
Наніс на полотно найкраще.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2024
автор: liza Bird