Ніяк не збагну… (постіронія)

Хіба  то  благословіння?  То  швидше  небесна  кара.
Ніяк  не  збагну  на  гре́ця  мені  така  інфантильність...
Шляхи  покриваються  тінню,  бо  знов  насуває  хмара.
Гадаєш,  усе  минеться?  Не  варто  втрачати  пильність.

А  вітер  штовхає  в  спину  й  формує  думки́  бентежні.
Приречення  груди  тисне  –  до  рим  недоречна  схильність.
Можливо,  колись  покине  віршачку  лиха́  залежність?  –
Ніяк  не  збагну  на  біса  мені  оця  інфантильність...

22.03.2024

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: Олена Студникова