БРИЛА

збирала  по  зернині  з  чужих  снів
зі  слів  терпких
із  заздрощів  тернових
із  ревнощів
безсилля  сірих  днів
сирі  латки
на  смалені  дірки
тулила  в  стик
живими  стануть  знову

воскресла  тінь
самітниця  весна
сама  в  собі
собою  і  для  себе
наповнилась
живець  пробився  з  дна
псалми  добі
в  розхристаній  юрбі
світання
серце  б’є  набатом  в  ребра

у  вічності  занурило  потік
жива  любов
шалена  велич  сили
на  перехресті  зоряних  доріг
світобудов
свобідна  від  оков  
не  жінка  для  биття
граніту  брила

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Пісаренчиха