Всебачним оком понад містом
Навис янтарний апельсин,
Немов знамення урочисте,
Яке пильнують Гончі Пси.
Подальша днина у майбутнє
На стрічу з безвістю несе.
Це яв чи мрево непробудне? –
Питаюсь в'їдливо усе.
Коли реальність, то байдуже:
Кайдання долі не зірвеш,
Та як сновиддя – чи розмружу
Важкі повіки врешті-решт?
[i]15.ІІІ.24 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Прозектор