Туман здійнявся там, де річка
свої плекала береги...
Згасало сонце, наче свічка…
Стелився вечір навкруги…
А Місяць вже завис у небі…
сміявся з сонних зірочок…
Розправив крила, наче лебідь,
із хмар кудлатих… - Дивний шовк!..
Садок, заквітчаний Весною,
духмяним запахом п'янив...
Припудрив Всесвіт пеленою...
Вмикав під серденьком мотив...
Затихли півні… Сиза ковдра
із тиші з спокоєм лягла…
Зігріла кожне серце добре!..
І мріям додала крила…
Спокійно в рідній Україні...
Щасливий доля має путь...
- Там, де природа - рай картинний...
чудові діточки ростуть!..
14.03.2024 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Любов Вишневецька