Вечір, як монах у келії небесній
Стоїть край неба запалює зірки.
Малює Мадонну ніч-образ чудесний
Дарує квіти зі своєї руки.
Зійшла зірка немов у горах крокус
Розпустила пелюстку довгу косу.
Слухаю струни скрипки солов'я голос
І п'ю музику зір,як квітка росу.
Без тебе ,як місяць в небі одинокий
Виглядаю , як зірку із синіх гір.
Думками пливу у океан широкий,-
Щоб освідчитись в коханні поміж зір.
Ніч одягла бархатну сукню чорну
А на ній ясні зірки сяють ,як квітки.
А красень місяць, як козак моторний
Співає їй сонет на березі ріки.
Я чекаю тебе мила під вербою
І назбирав білі ромашки в полі.
Хочу стріти першу зірку із тобою
Освідчитись тобі в святій любові.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Чайківчанка