Вічне

Зоряне  небо  і  місяць,  і  я.
Трави  і  квіти,  і  хвоя,  і  тиша...
Вічність  ночами  літописи  пише...
Гори  невтомно  на  варті  стоять...
Дихає  холодом  темна  ріка,
Вітер  у  вітах  замріявсь  й  дрімає...
Духи  лісні  лиш  не  сплять  і  примари...  
Чи  не  даремно,  чи  треба,  чи  марно...
Вічність,  навіщо  я...Хто  я  така...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Анна Шульке