Втратила свою владу люта зима
креснуть сніги від променя сонця.
Усміхнулась березню рано весна
Майорять тюльпани до віконця.
Пливе на човні ясен день у світи
на біленькій хмаринці в тумані.
Впав дощ і райдуга будує мости,
Де ябунь цвіт в саду на світанні.
Сонечко зійшло у небесну блакить
Градусник показує плюс десять.
Цей прекрасний час - на мить не зупинить!
І вруниться вже вербова парость.
Зеленіють, так трави на долині,
Ще де - не - де лежить біленький сніг.
Розцвіли крокуси на полонині
І бірюзовий став світ край доріг.
Так пахне чебрець,звіробій рум'янок
Над ними кружля в круговерті птах.
Співає божа пташка"Добрий ранок"
Ясне сонечко осяює у поля шлях.
Весна малює чудові картини
В горах, ще сніг ,так пахне смерека.
Так хочеться літечка - квіт жоржини
Милуватись раєм,як птах здалека.
Гумор
Живе один Ладзю в Теребовлі
Гарний козак ,але все любить хвалитись.
Не спить і пише листи любовні,
Що шукає жінку , хоче женитись.
Я шукаю собі до пари жінку
Щоб вміла шити ,варити, і прати.
Була вродлива ...масажистку, -
Щоб у ліжку вміла мене приспати
Шукав довго не рік не два і три ...
Що стукнуло йому вже за тридцять літ.
І було в одній хаті - три сестри
І на одній із них зійшовся цей світ.
Почав він до неї залицятись,
Як виходила зі своєї хати.
Причесав чуба... почав всміхатись
Підкрутив вуса ,щоб її сказати.
Що хоче взяти її за жінку,
Щоб пасла гуси і його корови.
І була ,як топмодель на ринку
Щира, лагідна , і знала три мови.
Вона була Феська язиката
І мала підвішений довгий язик.
Гострий розум не тре адвоката
Скажи, чому не жонатий ти мужик?...
Хочеш вибирати собі жінку
А ходиш у корчму на сто грам щодня.
А ти потри мені ззаду спинку
А тоді і візьми мене на коня.
Скажи, чи у тебе є машина?...
У кишені ,чи зелені шелестять.
Я ,як намальована дівчина
Вмію жартувати, співать , танцювать.
Я не люблю раненько вставати
І шукаю чоловіка, щоб був пан.
Щоб завіз мене на море , в Штати...
Щирий був до мене ,як широкий лан.
Приносив до ліжка мені каву
І зранку до ночі носив на руках.
Я спала до обіду, як пава...
Злітала у мріях на його плечах.
О , я з тобою не звару кашу
Буду голодний ходити увесь вік.
Хочу Наталю , а не Наташу...
Щоб для неї був я друг, і чоловік.
Так не знайшов Ладзю собі дівки,
Щоб варила йому борщі, капусту.
А без любові, немає жінки
одна худа, як шкапа ,друга тлуста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Чайківчанка