Стоїть в задумі над Дніпром Тарас
І тихим словом світу промовляє.
Не бійся сину ,що є важкий час !
І хай Господь Бог тобі помагає!.
Борись, за волю, за Україну
Не бійся ніколи своїх ворогів.
Захищай дім , свою батьківщину
І гостри меча проти сучих синів.
Жени скаженого пса із хати ,
Що зрадив тебе у життєвім бою.
А хто не шанує рідну мати
Той здохне, як скотина в лайні, гною.
Ти - не вір москалеві ,як псові
Він має гострі зуби ,довгий язик.
Покусає до болю, до крові,
Як свиня у лайні він жити привик.
Нема в нього нічого святого
Лиш хоче добре спати, їсти , пити.
Слухає бусурмана лихого
Гострить зброю ,щоб сина твого вбити.
Він кров'ю потом писав "Заповіт"
Снився садок вишневий коло хати.
Жив у неволі ,ярмі стільки літ
І любив до сліз - Україну мати.
За неї вдень , вночі моливсь Богу
Чув він голос , як стогне земля мати.
Поет - пророк відчував тривогу
Коли зрадять холуї - казнокради.
Ревуть над Дніпром високі хвилі
Рвуть із коріння дуба ,граба,клена.
Ростуть хрести , квіти на могилі
В огні ,крові - Україна злиденна.
В сиру яму ховають кращий цвіт
Старенька мати у чорній хустині.
На краю безодні ,цей божий світ
Обрубані вільні крила пташині.
Спалений тихий рай : села, міста
Ясен світ почорнів від вогню,диму.
В полі згорів колос - пшениць , жита
Як має люд пережити цю зиму?...
Ситі кнурі дорвались корита
Купують яхти, розкішні палати.
Ведуть темні справи шито-крито
Славних синів б'ють до смерті, до страти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Чайківчанка