Він все життя її кохав, усе життя про неї мріяв,
Та Бог їм шансу не давав, щоб втілити його надію.
А він все вірив і любив і вдень і в снах він нею марив,
Уже й обручку їй купив, щоб бути вже, нарешті, в парі.
Вона трояндою цвіла, вона лише для нього квітла,
Вона ковтком життя була, промінчиком тепла і світла.
І ось, настав той день весни, розсіялися в небі хмари,
Щасливі й радісні вони, закохані, нарешті в парі.
Нехай весна в душі цвіте, не дивлячись на скроні сиві,
Нехай кохання їх святе, живе, і додає їм сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2024
автор: Амадей