" Гумор" Невантажопід’йомний Пегас

Уже  не  тільки  губи  терпнуть  –  
Язик  геть  зовсім  занімів,  
Адже  поміг  я  трохи  серпню
Звільнити  сад  наш  від  плодів.
Посмакував  дарів  од  пуза
І  обважнів  вмить,  як  на  гріх,
Бо  оминає  ситих  муза
Та  не  летить  Пегас  до  них...

Віктор  Кучерук




Пегас  —  ще  та,  скажу,  скотина,
(Хоч  крила  підіймуть  й  слона),
Добре  наїджену  людину
Не  підвезе  —  болить  спина.
І  не  бере  він  до  уваги,
Що  чолов'яга  сад  звільнив...
Пегас  засмучує  і  ваги
В  гарячу  пору  літніх  жнив.
Тож  до  жаданого  Парнасу
Поета  жде  тернистий  шлях,
(Ще  й  мешти  тиснуть  —  нема  спасу,
Всі  пальці  ніг  у  мозолях!).
І  Муза  любить  дистрофічних,
Вже  не  приходить  третій  день...
Він  написав  би  добре,  вічне,
Та  від  натхнення  —  ні  телень...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2024
автор: Патара