МЛИНЦІ ДЛЯ КУМИ
На масляну млинці з любов'ю готувала.
Старалася побільше,щоб було не мало.
Куму також потрібно щедро пригостити.
Відгуляєм свято і почнем постити.
Довго у цей день провозилась з тістом.
А Гаврило ну ніяк не сидить на місці.
До мисника тихенько, потім швидко с хати.
Бачу щось вже вселенський,нічого сказати.
Ось гукнула я його, говорю серйозно.
Відниси кумі млинців ще поки не пізно.
І щось бачу він ступає то вліво, то вправо.
Зрозуміла не відразу
В чому таки справа.
Пізно дуже вже було
Зовсім вечеріло.
Та нехай несе мурло.
Цілий день без діла.
І упоравшись швиденько , уляглася спати.
Бачу утром мій Гаврило зібрався лягати.
Де ж ти був всю ніч , тварино, до утра де шлявся.
Не кричи ж ти так, Галино, у куми остався.
Як ішов я від куми , та й упав за тином.
Пам'ять випала у мене на якусь годину.
Та й не зміг запам'ятати, як і опинився
Аж під ковдрою з кумою...тому й забарився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2024
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук