Українська жінка - берегиня роду

Нам  лютневий  день  малює,
Гарні  весняні  картини.
Березень  вже  домінує,
Тче  сріблясті  наместини.

І  посеред  цієї  пори,
Українська  жінка  крокує.
Так  впевнено  іде  до  гори,
Чарівну  усмішку  дарує.

В  її  очах  щастя  розквітає,
А  серце  огортає  теплом.
Україна  її  вітає,
Сім’я  збирається  за  столом.  

Краса  магічна  -  загадкова
Вона  достойна  пензля  митців.
У  неї  привітна  промова,
Її  розум  гідний  мудреців.

Вона  слабка  і  сильна  одночас,
Гідна  дочка  нашої  країни.
Над  нею  непідвладний  сірий  час,
Воскресає  з  сильної  руїни.

В  її  серці  живе  палка  любов,
Вона  обіймає  своїм  крилом.
Одягає  дитячі  душі  з  обнов,
Співає  колискову  перед  сном.

Хай  квітує  у  серці  кохання,
А  ти  будь  щасливою  завжди.
Хай  милий  цілує  до  світання,
Ти  до  своїх  мрій  впевнено  іди.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Віктор Варварич