Десь у сучасному, десь у минулому
Верби над озером гнуться розчулено...
Водам жаліються, шепіт колишеться,
Чуєш, як вітер розносить " Ой лишенько"...
Верби печальні від діда, від прадіда,
Хоч порадіти вони би і раді би...
Дехто соромиться, хтось не наважиться,
Так і вікують, на долю ображені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Анна Шульке