Я народилась для любові,
я народилась для добра.
Доріг вже пройдених багато,
та є не пройдена одна.
Вона згубилась між житами
чи у березовім гаю.
Моя доріженько святая,
тебе і сонце я люблю!
Пришвидшую свої я кроки –
мене дорога там чека.
Взяла життя святі уроки
й попрямувала крізь жита.
Я для добра живу на світі –
у цьому мрій моїх лиття.
Голублять соняхів так квіти,
зі мною батька напуття:
– Живи по совісті, дитино,
іди за правду напролом.
Знай, що в цім світі ти – Людина,
вклоняйсь землі своїй чолом.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: М_А_Л_Ь_В_А