Нанизують міста
Неонові вогні.
Видовисько зівак збирає.
Ілюзія свята.
Ховаються на дні
Самотніх душ мільйонні зграї.
Імперія росте
Ціною жертв нових.
Поліном в топку паровозу
Історія мете
Безбатченків своїх.
Згорають хмизом під гіпнозом.
По долі на межі
Проміж добром і злом
Встелилися садки вишневі.
Боронять їх мужі.
Архангельським крилом
Стирають в порох лави стерво.
Щоб сяли маяки
В відбілених хатах,
Господар ніжив змерзле поле.
Проснулися струмки,
Розкроїв небо птах,
Бузьки вернули світлу долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: Пісаренчиха