1. Бурий я і вайлуватий.
Люблю медом ласувати.
Не виходжу із барлогу,
Коли холод за порогом.
2. «Му!» - кажу́ я, не «кво-кво».
В мене в дійках молоко.
3.Горіхи, жолуді збираю.
Їх в землю, часом, зариваю
Або несу в своє дупло,
Щоб в холод їсти що було.
4. Закручені і шерсть моя, і роги.
З овечками усі мої дороги.
5. Я маленький сірячок.
В мене повно колючок.
Вдень ховаюся в кущі.
А вночі йду по харчі.
6. Сіро-бурий, світло-сірий,
В тундрі зі снігами – білий.
Морда – з гострими зубами.
Вию іноді ночами.
7. Житель лісу я, не міст.
Довгі вуха, куций хвіст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)