Прокидайся, народе! Прокидайся, країно!
Уже час нам виходить з летаргічного сну.
Саме час переходить на свою солов’їну,
рідну мову, а не кликать чужинською в хату війну.
Прокидайся, народе! Говори українською.
І традиції пращурів ревно плекай.
Бо ж козацькому роду нема переводу,
наймиліший серденьку батька й матері край!
Прокидайся, народе! Борись за свободу!
Українських пісень на весь світ заспівай.
Одягай вишиванку (ти ж найкращий на вроду!)
і у коси русяво-пшеничні волошки та мальви вплітай.
Ніжну стрічку тягни: то блакитну, то жовту.
Про свій біль у тужливих віршах розкажи.
Прокидайся, країно! Прокидайся, народе!
Вже на часі своє, українське. Нас Бог бережи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: Маргіз