Навіть згорівши на попіл розпачливо

Навіть  згорівши  на  попіл  розпачливо,
Мов  єретик  на  багатті  живцем,
Щиро  кохатиму  світлом  удачливим
Тільки  тебе,  розганяючи  щем.
Хай  я  промовчу  чи  вголос  кричатиму,
Всесвіт  згорнувши  у  серця  пульсар.
Вір,  переборе  краями  ошатними,
Вічний  гармидер  нетлінна  краса!
Лиш  упіймай  розманіжені  полиски,
Поглядом  гострим  дістанься  хутчій
Сильних  вогнів,  ти  розрізнюєш  обриси
Змін  майбуття,  тож  вдихни  височінь!

21:24,  24.09.2018  рік.

Зображення:  https://www.liveinternet.ru  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: yusey