***
Серед квітня бузок болем впав на картину...
Мене стримав твій рай, та лише до зими.
Ця лютнева пора ріже скальпелем днину
І впивається в груди, як вічності сни.
Пригортаю думками знайому ще постать,
Вірю в спільне майбутнє, що сяє в зірках...
А собі як повіриш? О, досить вже, досить!
Вільне небо так близько!.. Злетіти б, мов птах...
©Feelings and Emotions
03.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Feelings and Emotions