Лютий на серце ліг вогко та гірко –
Ба́йдуже сяйво йому білизни́.
Сльози згубила заплакана гілка,
Кажуть, шість тижнів іще до весни.
Лютий на серці скінчиться – побачиш!
Так передчув у Гайдарах Тимко.
Не помилися про мир лиш, байбаче,
Після днів лютого довгих стількох.
Лютий – та серце брунькує надію,
Бо у війні ти немовби закляк.
Кожен за мирне життя світле мріє,
Добре і тепле сильніше однак.
Лютий зі серцем зітхнули-затерпли:
З неба доноситься рев літака.
Виє сирена… Та поруч Евтерпа
Ліру стривожено стисла в руках.
Зло і Добро у рішучому ґерці –
Лютий, весну пропусти, змилосердься!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2024
автор: Білоозерянська Чайка