Ще в їдкому диму допалає Москва,
Мусульманин доріже собак на Арбаті.
І в літопис держава запише слова
Про своїх польових командирів-солдатів.
Там, де соняшник ліг і зав'янув чебрець,
Де світанок пропах догорілою сталлю,
Підіймав у атаку піхоту боєць,
Друг підлеглих своїх і рідня генералу.
У пожежі горів лівий берег Дніпра,
До плацдарму гребли батальйонні машини.
І з сержантом ішла парамедик-сестра,
В БМП форсувала ріку України.
Їх в армійську еліту зростили бої -
ЗСУ не приймуть безхребетних і сірих.
Новобранець, солдат бойової сім'ї,
Піднімався в боях із стрілка в командири.
Честь віддайте бійцям, офіцери війни,
На святковій своїй церемонії встаньте!
Ветеранам вручає комбат ордени,
З рядовими по залу проходять сержанти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Леонід Луговий