Від "АББИ" до УКРАЇНИ (сьомий пазл)

"Я  повинна  добитися  успіху,  інакше  остаточно  перетворюся  в  домогосподарку.  Я  більше    нічого  робити  не  вмію,  а  мені  вже  22  !  Господи,  змилуйся  наді  мною,  дай  мені  ще  більшого  натхнення  й  витримати  усі  випробовування  та  перешкоди..."  -  молоденька  солодкаво  голосна  мама,  яка  почала  робити  кар'єру  співачки    в  кабаре,    в  черговий  раз  збиралася  в  творчу  подорож  (ні,  це  ще  не  було  турне)  
"Я  мушу  там  перемогти  і  тоді  мене  помітять  усі  впливові  особи  музичного  бізнесу...-  вона  вкотре  налаштовувала  себе  на  позитив,  похапцем  пакуючи  валізи.
Мова  йшла  про  національний  конкурс  молодих  шведських  талантів,  котрий  мав  відбутися  у  Стокгольмі  літом  1967  року.  
"-  Рагнаре,  любий,  посидиш  з  нашими  діточками.  Я  надовго  не  затримаюсь...-  пообіцяла    заклопотана  красива  дружина  з  темним  пишним  волоссям,  немов  з  обкладинки  журналу,  своєму  чоловікові,  такому  ж  музиканту,  що  грав  в  джазовому  оркестрі  на  трубі.  
-  Фріда,  ти  дедалі  частіше  пропадаєш  з  дому.  Дітям  необхідна  материнська  турбота  й  ласка.  Вони  ще  дуже  маленькі.  Хто  про  них  піклуватиметься  ?  -  строгий  голос  глави  сімейства  не  давав  жодних  шансів  на  майбутню  славу  і  почесті.  
 -  Візьмемо  няню,  адже  це  може  вирішити  мою  долю  !  -  невгамовна  артистка  вже  виходила  з  себе.  Не  можна  так  дратувати  творчих  особистостей,  бо  в  них  дуже  тонка  душевна  структура.  
-  Ну  що  ж,  роби  як  знаєш.  Тобі  видніше...  -  буркнув  у  відповідь  невдоволений  господар  і  вийшов  з  кімнати.  Він  протер  свої  окуляри,  які  геть  покрилися  густим  паром.  Нерви-нерви,  треба  із  ними  ще  впоратися.  Нелегко  двом  талантам  вживатися.  
-  Мамо-мамо,  розкажи  нам  казочку  !  -  не  відставали  від  захеканої  матері  її  чада.  
-  Добре,  мої  розбишаки.  Сідайте  тихенько  й  слухайте  уважненько.  Десь  в  одному  далекому  королівстві  жила-була  дівчинка  дуже-дуже  бідна.  Мати  в  неї  рано  померла,  батька  зачарували  злі  духи.  Виховувала  її  бабця  як  могла.  А  дівчинка  співати  любила  понад  усе.  І  ось  одного  разу  високоповажний  король  організував  королівський  бал  і  заявив,  що  хто  найкраще  заспіває  на  ньому,  того  чекає  велике  майбутнє,  посада  в  його  маєтку,  веселі  регулярні  забави,  а  ще  заможне  безтурботне  життя  до  кінця  земних  днів.  І  бідолашна  дівчинка  вирішила  спробувати  долю.  Але  для  початку  їй  треба  поїхати  до  Стокгольму  на  проміжний  конкурс,  аби  потім  впевнено  йти  до  свої  цілі...
-  А  як  звали  короля  ???
-    О,  він  був  у  великій  пошані,  мав  довгі  вуса  і  свою  студію  звукозапису...
Час  показав,  що  цього  короля  звали  Стіг  Андерссон  -  власник  найбільшого  у  Швеції  музичного  лейблу  та  майбутній  продюсер  славнозвісного  квартету  "АББА".  Турботливою  матір'ю,  яка  начитала  пророчу  казку  власним  дітям,  була  Анні  -  Фріда  Лінгстад  -  мега  популярна  вокалістка  того  ж  колективу.  А  супутник,  що  вів  діалог  із  нею,  її  перший  чоловік  -  музикант  Рагнар  Фредрікссон.  
Як  зауважив  би  відомий  літератор  :  "Життя  -  найкращий  романіст."  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2024
автор: Мандрівник