Такого болю ще земля не знала
І гіркоту таку не пив народ –
Недоля Україну спеленала,
Тож гинуть діти й воїн-патріот.
Вогонь і стогін рвуться в синє небо,
Яке не проглядається крізь дим,
Безрукими стоять дуби і верби,
Безхатьками вже тисячі родин.
І все це завдяки сусідці-раші:
Горять будівлі, люди і земля.
Та нас не поневолить силі вражій!
Надія у вогні тім не згоря!
9.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2024
автор: Ганна Верес