В ресторані тип сидить,
Поряд з ним - дівиця:
Симпатична, молода:
Любо подивиться.
Друг коньяк їй налива,
Напува мускатом:
"Ось вам шпроти, деволяй,
Закусіть салатом."
Розриває душі джаз,
Барабан гуркоче,
А дівиця аж тремтить-
Танцювати хоче.
Тут як вискочить з кутка
Жевжик з бородою,
Закрутився, завертівсь
Перед молодою...
Легко типові вклонивсь,
Облизавсь, мов котик:
"Вашу фею запросить
Можна на фокстротик?
Відпустіть на п"ять хвинин
Афродіту вашу..."
Тип насупився, мовчить,
Доїдає кашу,
А дівиця раптом блись
Тридцятьма зубами:
"А , можливо, я плясать
Не согласна з вами?"
Жевжик гордо відрубав:
"Не твоя це справа,
Я не спрашую тебе,
То й мовчи шалава!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2024
автор: геометрія