На світлу пам'ять Максима Кривцова

Ллє  сльози  Україна,  осиротіли  вірші,
Укоротив  поету  суцільний  морок  вік.
Від  нині  не  напише  вже  і  рядочка  більше
Цей,  зітканий  зі  світла,  вродливий  чоловік.
Десь  там  у  потойбіччі  він  з  котиком  руденьким
Гуляє  райським  садом,  де  вибухів  не  чуть.
Та  "вимкнулося"  світло  в  очах  у  батька  й  неньки,
Довіку  не  засяє  уже  воно,  мабуть.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2024
автор: Патара