Вечірній етюд

Міста  стародавнього  стишені  мотиви…
По  бруківці  стомленій  б’ють  підбори  ритм…
               На  сто  літ  накручені  фотооб’єктиви…
             Пахне  кава  й  твориться  дивний  колорит…
Тут  шляхетні  панночки  й    чемні  кавалери
Ввечері  влаштовують  разом  променад…
Витончені,  стримані  рухи  і  манери,
І  кружляє  парами  білий  снігопад.
Між  будинків  затишних  ожили  картини,
Де  кохали  й  плакали,  де  був  вир  життя,
В  часоплині  вечора  миті  і  хвилини,
Малювали  спогади  -  часу  вишиття.
03.01.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч