Вже вкотре…

Вже  вкотре,  мов  ріку,
я  переходжу  небо
по  маревнім  містку
покликання  й  потреби…

Відмолено  гріхи
і  виплакано  мрії…
Призначення  –  глухе
і  сліпо  безнадійне.

Не  вибір  і  не  рок,
щось  вічне  й  невідоме
стежинами  зірок
мене  веде  Додому,

туди,  де  будеш  Ти,
на  іншім  боці  світу,
сузір’ями  цвісти
і  воскресати  світлом…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Світлана Березняк