***
Чи ще залишивсь,
Десь,
Отой вічний Боян,
Який співав билини --
Всім,
Коли б тільки спізнав
Він час оцей --
Віщий співець,
Який прийшов
У рідний дім
І... горем запалав
Та розбратом,
Як було вже не раз..,
Бо
Смута тьми посіяла
Зерно,
Яким ніяково та й
Проросла
В безвиході,
Де люди -- в більшість,
Ще біжать у пропасть,
Як у зло..,
А меншість -- стримують
Дітей,
Як самі жертвами
Упали
Під копитами безжальними
У натовпу
Жили,
Якою влада направляє
Всі блуди Світу,
Жахом тихим байдужості --
Стопи,
Де все і всіх,
Її безумство --
Безповоротністю
Вбиває,
Бо так прийшло,
Якщо посіяне --
Зійшло
Полином тьми,
Що душу поглинає..,
А той Боян, якщо би
Жив --
Сам смерть собі
Би заподіяв та зробив,
Щоби словами правди
Даремно --
Ніколи більш,
У пустку тьми,
Безумцям глупства,
Господні віщі речі --
Не співав, не говорив...
--------------------------------------------
22.12.2023; Paris (Aurora)
======================
(!!!)
Vates (лат.) -- Віщий співець
-------------------
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2023
автор: MAX-SABAREN