[i]Лише одна відчула гриву поля...[/i]
Вона була тендітна, мов тополя.
Вона казала,- Сни мені вночі...
Та я не знала, там, у тиші поля,
Що пишуть бурю всі живі ключі...
І падав сніг, і били щемні грози,
І линув день у свій безжальний час.
Вона стояла, мов не знала пози,
Де бути щастю... з нами чи без нас...
Роївся світ і мусив БУТИ спалах...
Вона жила, мов той дичавий кінь -
Йому у гриву падав ніжний запах,
Де мерзло сонце й гріла дивна синь...
Вона не знала більшого за очі,
В яких тонула вся глибока тінь,
В яких співали тихі-тихі ночі
І слались квіти, мов на тон спасінь...
14.12.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2023
автор: Сара Ґоллард