Льон сколихнувся й блакить в оксамиті.
«Ох, дика груша!» - тьохнув соловей.
П’яніє степ: хмелію і топлюся
У зелені, у сонці, у цвіту.
У просторі орел розправить крила:
Витає в небі воля нічия…
Моя кохана земле, рідна, мила –
Любов, що зародилася змаля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2023
автор: fialka@