pbl: Щоб вийти із цього дурдому живим,
Потрібно змінити нам трішки режим.
Почути один одного врешті живим,
Відчути і знати, що ми не не одні.
Почути бажання, потреби свої.
Бо разом спроможні на світлі ми дні,
Котрі й відчуватимемо у темній ночі.
pbl: ..
В саду, якому Бога прошу, молю,
Щоб Ти не втратила Себе.
Щоб смутку більше не було з собою,
Щоб лиш тепло я ніс з собою.
Бо Ти - усе, що в мене є,
Все світле, щире, найрідніша.
Чуття моє до Тебе є,
Чуття моє без Тебе - не моє..
pbl: Не варто відкидувати почуття любові через мудака, який розчарував Тебе.
Впевнений, він дуже шкодує, що ви тепер не разом.
Впевнений, що миті й моменти, які ви пройшли, були наповненні світлими й щирими почуттями.
Впевнений, що йому без Тебе геть складно й нестепрно.
Впевнений, що він просив і просить вибачення.
п.с він так і не зміг \"оговтатись\" від Твоєї раптової появи у його житті.
п.с.с а тепер він не зможе \"оговтатись\" без Тебе, у свому житті.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: