46* Оленка Зелена; до в. «Я чую… перероджена вовчиця…»
(я давно не вожак тої зграї, де ти будеш перша…)
Душа – до лісу! Тілу – волю! І – пророчі
Слова ворожки, що на час цей нагадала:
«Так, буде день, вовчиця-доля гляне в очі –
Прийми ж це слово, що душа її писала!»
–
Ех, з десяток рокІв із плечей моїх скинути б разом –
Я б серденько оце
полонив! – … Ах ти, доле-зараза!..
47* Михайло Гончар; до в. «Не спізнися…»
(поетові – поетове!)
Не сумуй, що вже сонце – на захід, де дні пурпурові,
Ти не марно прожив; те, що мав – для людей віддавав.
Тільки той після смерті залишить свій плід, хто кохав,
Та ще ти, – хто поетом народжений був від любові.
–
Тільки ти постривай!! – не пора
нам той захід чекати з журбою,
В нас – любові в серцях! – а душа ще літа молодою такою!
48* kanan; до в. «Міст»
(лихеє лихо зло розводить, а нам - мостами поєднатись)
і я б не став цьому перечить, якби не думка, що собі
само те стерво вже набридло: ні, суче сім’я проросте
в любій багнюці, у болоті, в лайні і смороді, лише б
цю кульку й далі в кров марати та сіять смерть, мости ті рвати, -
тут втіха нелюду і стерву! – і вже цьому не заперечу.
***
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як по божому - то таки так.
а у мене, земного, по настрою та знахідці, щось раптом западе у душу - і відзвуком повернеться, інтонацією, здогадом...
дякую за увагу, пане Сергію!
«Так, буде день, вовчиця-доля гляне в очі –
Прийми ж це слово, що душа її писала!»
...моє шанування Вам,Касьяне,і Оленці...я добре пам"ятаю цей її вірш,і час,коли він був написаний...
–
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інколи до серця чоловічого підкрадається жіноче слово надто натурально, первісно, природньо, заклично, і ти не в змозі не почути його, не відізватися...
дякую, що провідуєте, мила Гостя наша!
цікава сама вже затія - відлунювати... оригінально... бо раніше писали пародії, знущалися, ну, підсміювалися - шукали тобто негативу, Ви ж - посилюєте, підносите , розгортаєте, даєте їм додаткового простору - деталям, чи фразам, чи висловам... і це не те, що епіграфи - коли чиясь думка підштовхнула ніби власну ідею - це... справді відлуння... може я не в курсі чогось там літературознавчого - але... завжди час дізнаватися і дивуватись, як я ось наразі...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви дуже тонко і правильно вловили задум мій: я прийшов сюди, щоби читати і від прочитаного отримуватти насолоду. це перший пункт і останній: поезія - то мені наркотик. (бо який в біса з мене, наприклад, поет чи майстер слова7 - я ще й мови не вивчив, щоби вимагати якихось зізнань; хоча тут многі грішать тим, що не знають ні стилістики своєї мови, ні граматики, ні правил, ні основ віршування - але вперто вимагають читати їхнє і вихваляти. та це вже інше питання).
а оця спроба щось нашкрябати - саме від думки "відлунити", віддзеркалити чиюсь ідею, задум, сказати, що в мені це викликало, як задзвеніло, що зачепило, чим, чому. і іншим це показати.
як вдається - народ би сказав, але критичні думки тут не в пошані, що вельми кепсько для поетичного сайту. не любе народ критики, не схвалює. а я за це ще й подяки слав би, за фаховий аналіз мною тут виданого.
уклін вам і дякую за прочитання і за розуміння!