У грудях вже як тиждень з лишком поспіль
Шалено калатає ГЦН*.
Повільно опускаюся на постіль,
Долаючи здуття могутніх вен.
Вони, мов трубопроводи товстезні,
Торують нескінченну магістраль,
Як Всесвіту простори, довжелезну..
Мовчить душі нестримна пастораль.
Працюють в голові без перебоїв
Напружено панелі БЩУ**,
Готують організм мій до двобою
З вогнем кохання, що в мені не вщух.
Суцільний механізм – а не людина,
Сталевий і незламний, мов гвіздок,
Потужні руки-важелі зі спини,
І б’ється пульс, неначе молоток.
Симфонія Бетховена, як ліки,
Що терціями гріють хвору кров,
Свинцем стуляють зморені повіки,
Кладуть на серця рани товстий шов.
* - головний циркуляційний насос ядерного реактора
** - блок щита управління АЕС
Саша, нікого не слухай, вірш просто геніальний, це, мабуть, найкращий твій вірш, порівняти людину з машиною, показуючи цим складність людських стосунків, це просто неповторно. Не бачу тут нічого мега філософського, де можна нічого не зрозуміти, все гарно і зрозуміло. Дуже оригінально і на рівні. Цьомчик від мене
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Е, друже, перепрацював,.. хоча вірш цікавий зі сторони пізнання ядерної енергетики і абревіатури основних її вузлів, та якось незручно...наче почуваєшся кіборгом. Вибач...
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може й перестарався, Вам видніше збоку, захотілося зоригінальнічати, бо ніхто такого тут не писав до мене
Але є одне але, не всім доступне тлумачення твого вірша..я крім хвалити ще критикувати вмію. Так що твій вірш трохи складно написаний в нього є своя філософська сутність..це класно , але коли людина не розуміє про що читає, то їй не цікаво, але якщо людина не розуміє , що вона читає, то вона тупа, а ти вірші пишеш не для тупих правда? хаха..
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якась в тебе незрозуміла критика (може я тупий) ти хвалиш мене чи критикуєш?)))
Ого..про вірші зазвичай таке не говорять, але я скажу : могутній вірш, такий як це сказати чоловічий чи як....ну не можу так влучно слово підібрати так я к ти вмієш..от ну характер вірша чоловічий...коли читаєш зразу зрозуміло що писав МУЖИиииК
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хаха! дякую, таких компліментів моїм віршам ще ніхто не робив