UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Сонце ясне - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Капелька, 05.02.2024 - 21:44
Якщо придивитися уважніше, то можна побачити що сонце знаходиться за хмарами, в хмарах і поміж хмар, а не на відстані 160 мільйонів кілометрів як розповідають вчені в своїх научних казках.Але людству вже не одне століття "їздять по вухам" за цю тему приховуючи правду. 
Можливо воно й не одне, ми точно не взаємо ось це то точно.
Купала, Калита наприклад це різні світила, щось наші предки знали таке. 
В душі кожного вкладена інформація про всю Світобудову
так мовлять, але ми забули про це і можливо згадаємо і зрозуміємо те, що нам потрібно. Мені також здається що сонце не одне. Воно ніяк не може бути в хмарах над головою і бути та світити водночас за тисячі кілометрів.  
Все дуже просто, слід повернутись до першоджерел усної народної творчості. Поки не було письма люди передавали свої нащадкам саме цінне з молоком матері на пряму в підсвідоміть, самі цінні знання, ми - самий досконалий копютер, самий сучасний мобільний пристрій, одне, що потрібно повернути втрачене. Все в нас є, потрібно лише закрити очі, вуха і підрнути в себе. Що всередині те й зовні. Все так просто.
Капелька, 05.02.2024 - 21:37
Дуже цікаво, гарно мовлено про сонечко! Це Ваша сонячна лірика! Людина, яка несе світло людям, ніколи не буде в темряві!Раніше на сайті Клубу в картинках було сонечко і недарма ж його убрали.
liza Bird, 04.02.2024 - 19:35
Хай сонечко зігріє лагідно землю і згине зло, що заважає жити щасливо.
Сонечко коли кажуть -це мене завжди посміхає, так жінка як я зрозумів з часом називає чоловіка, щоб не спалитися
Дякую за коментар та твори взагалі то не про це, але кожен чує в них своє, кожен в своєму світі пливе, мандрує 
Катерина Собова, 04.02.2024 - 10:08
 Земля завжди буде для нас рідною і святою, а те, що її продали - це, безперечно, злочин і зрада!
Ніна Незламна, 04.02.2024 - 09:27
Тут є над чим задуматися... Земля...ми завжди пишаємося нею, І любимо,як квітку орхідею А,щодо злочину,то, як кривава війна.. Що,як у морі не досягнеш, до дна... Зраді ж імпонує,жадібність і заздрість... Бо ж надокучлива,як довга - нежадана старість... І все це є у кожного в житті.... А ми ж чекаємо все на щасливі дні У вирії стрімких життєвих подій! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
