Матіолою вечір вгощаю…
І сміється у небі зірниця.
А я знову фарби змішаю –
Я для себе сама чарівниця.
Намалюю простори поснулі,
Там за обрієм сонце сідає.
Зарум’янились хмари поволі,
Де-не-де промінець виглядає.
Небу зорі в волосся вплітаю,
Хай в сузір’я стають ритуально.
Літній вечір у ніч огортаю,
Темно-синім вкрива простирадлом.
Заспівав соловейко у лузі –
Його спів змалювать чи зумію..?
Намалюю закоханих в тузі –
Про що тужать – сказати не смію.
Виплив місяць з-під пензля холодний,
І йому, як мені, теж не спиться…
Намалюю життя без негоди –
Я для нього й для вас чарівниця.
Дякую за каву, Сонечко! Побільше балуйте нас тут такими ЧУДОВИМИ творами! І ПРОХАННЯ до Вас, якщо будете бачити граматичні, чи інші помилки у моїх віршах - ОБОВЯЗКОВО відразу напишіть в коментах! Я з великою вдячністю сприймаю такі зауваження! Тому, що зі сторони воно ЗАВЖДИ видніше! Тому, що коли ти сам римуєш, то перебираєш різні варіанти і змісту і рими ....і в голові вже створюється каша з цих різних варіантів.....коли ж читаєш вперше ЧУЖИЙ твір, то він тобі незнайомий і відразу помітні всі вади.....тому, НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ погляд зі сторони ОБОВЯЗКОВИЙ, якщо хочеш отримати хороший результат)....у мене виходить прочитати так свої вірші, як чужі, тільки десь через півроку після їх написання....коли трохи його призабудеш))) Тому, дійсно, об’єктивна думка зі сторони дуже важлива ...і я буду завжди радий її почути, особливо, якщо мова йде не про якусь мініатюру-експромтик, а про повноцінний вірш
Гарний вiрш, Олено. Дуже яскраве звучання. Таким вашi рядки лiтературно - художнiм колоритом вiдрiзняються. Виникають асоцiацii з пiснею гурту "Рондо", ну, якщо мовою оригiналу:
Ночь, прожитых дней вуаль
Ночь, грешной души печаль
Ночь, прошлое гонит прочь
В ночь, в темную ночь.
Тiльки от у вас слова "ритуально" i "простирадлом" якось не зовсiм римовано звучать. Може вам, аби було бiльш римоване звучання, цей рядок трохи змiнити - "Темно-синьою вкрию вуаллю".
ПРЕЧУДОВА робота Сонечко.. ..і по змісту і по написанню....у першому куплеті відчувається незначний збій ритму із-за різного розміру рядочків....можливо його викласти у такій редакції Матіолою вечір вгощаю…
І сміється у небі зірниця.
А я знову всі фарби змішаю –
Я для себе сама чарівниця.
В останньому куплеті явних помилок немає...але, після довгого рядочку(10) короткий(7) рве ритм...
можливо краще доповнити його додатковими складами? Виплив місяць з-під пензля холодний,
І йому, як й мені – теж не спиться…
Намалюю життя без негоди –
Я для нього, й для вас чарівниця.
сонечко, ну Ви ж розумієте, що якби віршик був поганим, то його не хотілося б і підправляти...а коли ГАРНИЙ, то хочеться щоб він був ІДЕАЛЬНИМ! Тому, тільки в такому сенсі і сприймайте мої побажання)..а можливо я ще сонний і щось неправильно зрозумів)...тому, всі мої побажання - побажання сонної людини)) ..
Матіолова Чарівниця
Матіола - один із запахів, за який я ладна платити гроші; рік, коли не вдалось почути запах матіоли вважаю втраченим для життя
Дуже красиве поєднання вірша і малюнка
Чарівне поєднання поезії і образотворчого мистецтва
Маленька підказка - щоб останній рядочок третього стовпчика римувався пропоную:
Як під ковдру ховаю печально (прощально)
Коли виникають проблеми з римами - допоможуть сайти rymy.in.ua і rhymester.org
А у мене сьогодні «Твоїй красі дивуються бескиди»
Віри, надії, любові Сергій
Намалюй мені нічку, там де зорі багряні... Гарна художниця Ви, Оленко!
Олена Жежук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Намалюю я нічку, там де зорі багряні...
Де від пахощів лип ми з тобою, мов п'яні.
І ні слів, ні зізнань мені більше не треба...
Лише ми і ця ніч під цим зоряним небом...