(поминальное… Лучику Счастья)
** ты мне солнцем была…
Как называть мне тебя, дарившую радость любви?
Не принимает душа то веление рока, скорбит…
Знай: среди тысяч имен – Солнечный лучик ты
Самых счастливых дней, жизни вершин крутых.
** ты – крыло, без которого мне не летать в небесах
На исходе дыхания дней, после самых счастливых трех лет
Упоенный любовью скажу: «Ты же счастья мой Солнечный Лучик,
Согревавший, хранивший меня от невзгод, и печалей, и бед!»
Ты манила к вершинам Любви, страховала Любовью на круче…
** вновь о сердце твоем, о любви, о печали и смерти
Сердцем, полным любви и добра, раздвигала пределы
И любила сама, и звала: «Жить под небом спеши!»
О, как многих могла ты согреть добротою души,
Что частичку тепла твоего даже Смерть захотела!..
** сочетались в тебе и венчались любовь с добротою
Ты мой Солнечный Лучик вчерашнего дня,
Напоивший любовью, согревший меня, –
А дарила угрюмому старому волку
Из сокровищ своих лишь частичку огня...
***
(январю 2013-го…)
мої співчуття... І пресвітлая пам'ять....
Вам пощастило мати такого промінчика у житті.......
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
грець би з ним, з тим моїм щастям, - ото було б справедливо і йому, і мені - якби вона жила - та, що так і любила життя, і робила красивим, в доброті кожного дня, і сама світилася від нього!..
а справді відчути себе у житті і щасливою - що їх було, тих днів коротких?!
дякую, Любо, за розуміння
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а воно так і сталося, і все по писаному: і будемо, як одне ціле, аж допоки смерть не розлучить нас...
був такий відрізочок щастя у моєму житті, от і пам"ять по ньому
як то щастя коли доля дарує тобі таку людину-сонячний-проміньчик....і як би не склалось, та те світле серце, що торкнулось тебе і зігріло, (хай на мить, не довше) буде світити тобі крізь все життя ...в спогадах, в згадках, в лише твоїх снах і мріях! І ніщо не відбере це тепло у тебе!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, саме про вдячність долі, тому випадку маємо говорити тоді, коли щось дуже хороше трапилося в нашому житті - і відгоріло, зійшло з небосхилу нашого життя...
але ж було! - лишивши і пам"ять вуст, і пам"ять тепла, і пам"ять Любові...