Покохав дівчину
Я за вдачу, вроду,
Пісню солов'їну,
Мов джерельну воду.
Пісня та дівоча
Моє серце крає
І незрячі очі
Слізьми заливає:
"Лише той, хто любить,
Хто вірно кохає,
Щастя в серці будить,
Долю свою має.
Та в житті буває,
Як на довгій ниві:
Серце завмирає
В коханні зрадливім".
Приспів:
Кара любов'ю, кара любов'ю –
Невірне кохання;
Кара любов'ю, кара любов'ю –
Журливе зітхання;
Кара любов'ю, кара любов'ю –
І злети, й падіння;
Кара любов'ю, кара любов'ю –
Примарна надія.
"Коханців щасливих
Бог увік карає,
В коханців зрадливих
Долю відбирає.
Хто кохав і мріяв,
Марив не одною,
Звичай мав у мрію
Пірнать з головою
І серця дівочі
Піснею будити,
І дівочі очі
Й душу полонити,
Знайте: той, хто блудить,
Не одну кохає
Щастя не здобуде,
Долю розміняє".
ой і я би в голос взяв, ой і мені так кортить звашим словом свій злити, та щось перепоною, та щось не пуска...
чи то гріхи вчинені, чи то гріхи бажані!..
бо як пізнаєш, що своє знайшов, бо як відчуєш, що вже твоє душа отримала?! бо як можна її, оту бездонну, вгамувати першим разом?!. ....
пане Олексо, краще би ви такої ще не співали, трішечки потім, ну зовсім трішечки!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
:12 То я ж не собі! Поки є порох, треба тримати його сухим!