Адель Станіславська

Сторінки (5/407):  « 1 2 3 4 5 »

А хліб неначе Бог

А  хліб  неначе  Бог,  такий  святий...
У  ньому  все  до  крихточки  від  Бога.
Без  нього  ні  у  світ,  ні  до  порога...
Хіба  у  мор,  голодний  і  сліпий.
У  ті  студені  вичахлі  зірки,
що  ще  за  хліба  звалися  очима.
Зубо́жілі  безбожно  без  причини
заручниками  ситої  руки
черствого  ката...  Свічами  сумні
сльозяться  межи  небом  і  землею...
А  Бог,  як  хліб  намолено  зорею
на  спомин  у  заплаканім  вікні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2017


Усе перетерпиться

Усе  перетерпиться...  біль  образ,  
і  просто  біль,  що  серце  чуле  кришить...
Він  білий,  не  бува  його  біліше,
я  в  цьому  пересвідчилась  не  раз...
Бо  чорнота  знеболена,  німа
ані  ніяка...  глупа  собі  темінь.
І  скільки  б  не  велось  про  це  полемік  -
я  вірю  в  те,  що  осягла  сама.
Я  вірю...  знаю  -  біло  він  болить
і  біло-біло  сиплеться  на  скроні.
І  тільки  серце  ружиться  червоно,
як  біла  ця  негода  відшумить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2017


Колись

Колись  я  тобі  розтлумачу  -  хто  ти.
Ти  зараз  не  зможеш  почути..
На  зараз  -  лиш  мить  і  один  лиш  дотик,
бо  що  понад  це  -  отрута.

Колись  ми  з  тобою  про  все  поговорим.
А    зараз  не  стачить  сили...
Життя,  розумієш,  нікчемні  повтори
вагою  в  камі'нні  брили.

Повтори...  Затори...і  ми  розгублені...
Ми  місця  свого  не  бачимо.
Блукаємо  світом  у  собі  загублені  -
не  так  все  й  не  те,  одначе...

Колись  ми  дійдемо  знаменника  спільного,
Хоч,  може,  це  буде  й  не  скоро...
Раби  самих  се'бе,  ми  станемо  вільними.
Ми  кожен  сам  в  со'бі  ворог.

Колись  я  тобі  розтлумачу  -  хто  ти.
А  ти  -  розповіш  про  мене.
А  зараз...  а  зараз  лиш  серця  дотик
і  промінь  тепла  ...  у  вени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2017


Танцюєш невідворотність

Усе  неминуче  -  станеться,
існує  невідворотність...
Шліфуй  свій  життєвий  танець  -
де  легкість,  там  буде  й  точність.
Відчуй  відбивання  ритму
Та  не  роззирай  довкола...
В  експресії  -  плач,  хоч  ридма!..
По  колу  і  ще  по  колу.
Життя  все  одно,  що  танець  -
десь  легкість,  а  десь  неточність...
Паркетом  -  стерня  і...  ранишся.
Танцюєш  невідворотність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017


Здавалось

Здавалось,  вже  ся  болість  відболіла.
Постерлися  зашоркані  сліди...
Та  осінь  стелить  знов  тумани  біло,
і  гусне  повня  маревом  блідим.
Помежи  ночі  -  сну  не  відшукати,  
між  вільгости  хапаю  дрижаки...
Чого  тобі,  невитравний  мій  кате  -  
моя  тривого,  тяглістю  в  роки?..
Не  напилась  ще,  п'яністю  шалена?
Усе  б  тобі  купатись  у  вині,
голкасто  по-під  шкіру  та  у  вени
адреналін  вганяючи  мені?
Невже  не  досить?..  Як  же  це  знайомо:
повтори  за  повторами  -  живу.
Стираю  крапку,  правлю  грубу  кому,  
щоб  ти  сторінку  вивела  нову...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759152
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2017


Ця осінь із очима сироти

Якась  така  безпоміч,  хоч  кричи...
У  грудях  тьмяно  жевріє  тривога.
Така  важка  до  спокою  дорога
і  так  катма  до  болісти  причин...
Ця  осінь  із  очима  сироти
у  шибах  споночілої  домівки
пряде  безсонній  тиші  облямівку  
із  миготливих  пам'яті  картин.
Вони  зринаюить  спалахами  дум
і  плинуть,  плинуть  -  безконечна  триба.
Осіння  ніч,  пізньоосінній  сум
і  очі  сироти  в  віконних  шибах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2017


Оте що не чули досі

у  нас  залишилось  
не  так  вже  й  багато  часу
на  ці  поцілунки  
на  доторки  і  обійми
цього  ми  не  знали  
і  не  розуміли  зразу
спочатку  було  і  ніяк
і  тепло'  і  війни...
були  оберемки  гризот  
і  стрімке  чужіння...
оглухлість  -  до  зречень  
і  болю  жаскі  стискання
я  крапля  із  очка...  
рослина  з  твого  насіння
ти  -  пів  мого  світу  
і  сиве  моє  зітхання...
і  очі  незрячі  
що  вгадують  знаний  образ
і  руки  тремтячі  
що  гладять  моє  волосся
тулюся  щокою
і  стримую  млість  
раз-по'-раз
ми  чуєм  обоє  
оте  що  не  чули  досі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2017


Божевільна

Дозволь  собі  бути  слабкою.
Не  силуйся  надаремне  -  
не  знайдеш  у  тім  споко'ю...
Так  тягнеш  -  в  очах  аж  темно.

Пощо  тобі  се?  Гай,  досить
об  "стіни"  та  головою...
Шалена  уперта,  осене,
що  ще  не  зайшлась  зимою...

А  прийде...  застудить  роси  -
складеш  перед  нею  зброю.
Ти  сильна?..  Тобі  здалося:
ти  є  і  була  слабкою...

Приймися...  смиренно,  гідно,
та  й  будь  собі  берегинею.
Для  чого  тобі  ці  війни?
Вже  стільки  у  них  погинуло...

Будь  тихо-покірно-хитрою.
Се  мудрістю  здавна  зветься.
А  з  серця  жалі  всі  витри  -
не  слухай  дурного  серця.

А  розуму...  Він  не  в  тебе.
У  тебе  лише  потуги...
Не  бийся  об  лід,  не  треба,
рибиною  недолугою.

Рибино,  а  чи  рабине,
ти  думала  вільна?..  Сильна?
Червоно  не  стигмить,  стигне
зап'ястками:  бо-же-віль-на...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2017


А в осені своя собі печаль

А  в  осені  своя  собі  печаль:
у  краплях  сонця  не  зотліти  мрію,
не  сплакати  в  сльозі  дощу  надію
на  днів  тривалу  ніжну  пастораль...
І  клопіт  про  утіклу  кожну  мить,
про  кожну  незамріяну  хвилину,
про  вітрюгів  розхристаність  причинну  
й  тремку  росу,  що  памороззю  снить.
А  осені  так  близько  до  зими...
Вона  зо  сну  здригається  щоранку  -
оголена,  в  прозорому  серпанку,
покинута  лелечими  крильми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2017


Не видирай

Не  видирай  мене  з  моїх  очей.
Дивися  в  них,  як  в  чисту  гладь  озерця.
Не  рань  крізь  їх  портали  денце  серця...
Там  плаче  янгол  посеред  ночей.

Глухих  ночей,  як  темінню  зайде
Усе  довкруж  і  не  залишить  тіні
Від  світла,  що  його  так  мало  нині,
Але  воно  прийде...  Таки  прийде.

Бо  янгол,  що  виплакує  сльозу,
Лишає  там  найдужчу  силу  духу.
То  тільки  з  виду  бачиться  розруха  -  
Любові  ж  парость  витерпить  грозу.

Й  огорне  дрібність  схилених  плечей,
І  підведе  з  колін,  а  лик  до  сонця...
Душа  моя  -  у  янгола  в  долоньці.
Не  видирай  його  з  моїх  очей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754781
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2017


Спішила…

Мій  Боже,  чи  ж  я  согрішила?
Спішила...  усе  лишила.
Усе,  що  мала  -
Віддала.
Взяла  лиш  себе  і  для  себе...
У  тому  була  потреба.
Решта  -  на  Боже.
Не  гоже?..
Якби  ж  то  немудрій  та  й  знати  -  
Оддячить  життя  строкато...
Молотимуть  жорна  -  
на  чорно...
Чи  буде  ж  іще  й  на  біло?..
Не  в  смерть,  але  так  боліло...
Стирала  мозолі
до  волі...
Доволі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2017


Янголине

Янголині  тонкі  рамена
знемагали  від  пресу  днів,
під  людського  життя  знаменом
у  безкриллі  поміж  снігів,
межи  криги,  вогню,  знемоги...
Босі  ноги  місили  твань  -
не  було  бо  рівніш  дороги,
як  стежками  тяжких  стенань,  
і  по  тім'я  мілкіше  броду,
і  м'якіше  шпильок  стерні...
Ти  якого  сімейства-роду?-  
Деренчало  в  найтихшім  сні...
Янголині  дрібні  рамена
підпирали  стовпи  небес,
по  котрих  струменів  черлено
піт  Того,  що  колись  воскрес...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2017


Він прийняв її…

Він  прийняв  її...  
Увібрав  її
кожним  нерва  чуттям,  
клітиною.
Неприкаяну  
в  маятті  своїм  -  
і  коханкою,  
і  дружиною,

що  коханою  
і  нестерпною
поривалася,  дика,  
птахою
до  небес  увись,  
стрімко  вперто  і...
на  плечі  його  
тихо  плакала.

В  божевіллі  її  
нескоренім  
кров’ю  був,  
що  шугала  венами...
Став  крилом,  
і  гніздом  -  опорою
і...  мовчанням  
у  сокровенному.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017


Серпневе

Співом  цикад  загусає  у  травах  тепло.
Се'рпневі  ніч  розмережила  злотом  сорочку:
стигле  індиго  в  дрібні  мерехкі  пелюсточки...
Місячне  сяйво  блідим  молоком  потекло
і  розлилося  на  крони  дерев,  на  дахи...
Літо  розніжене  сюркотом  диво-мелодій.
Линуть  акорди  передопівнічних  рапсодій  -
у  півдрімоті  заслухані  стихли  птахи...
В  півзаколисанім  серці  хлюпоче  півсон,
Втома  солодка  повіки  намащує  медом,
Тіло  вгортає  невидимим  окові  пледом...
"Vente  Pa'  Ca"*  долинає  з  мого  corazon**...

*Пісня  іспанського  співака  Рікі  Мартіна
**серце  (ісп.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2017


Прощай…

Сторінка  перегорнута.  
Й  нехай...
Ніщо  насправді  
не  триває  вічно.
Малює  зірці  сяйво  опівнічне
блідий  окраєць  місяця...  
Прощай...
А  ще  прости  
і  не  тримай  жалю,
Ні  кривди  
чи  образи  на  минуле  -
між  нами  в  ньому  
світле  щось  майнуло,
І  світло  те  
я  й  досі  ще  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2017


А сонце так само зійде

ніхто  тебе  не  згадає
як  завтра  тебе  не  стане
ти  зникнеш  німою  тінню
розтанеш  немов  роса
а  сонце  так  само  зійде
і  день  надвечір"ям  кане
на  землю  благословіння
розбризкають  небеса

як  сотні  років  до  тебе
продовжить  життя  спішити
зітхатиме  полем  вітер
підносячи  дух  увись
сплітаючись  у  молебень
цвістимуть  сади  і  квіти
життя  не  зупинить  руху
як  зникнеш  собі  колись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742972
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2017


Лелечо

Горіли  крила...  Тліли.  По  пір'їні.
А  попіл  сиво  сипався  до  ніг.
Вдивлялась  янголиця  в  очі  сині
А  там  -  то  ніч,  то  сонечко,  то  сніг.

Вдивлялася  у  вир,  ману,  безмежжя.
Там  сум  застиг  чи  може  тільки  гра?
У  доторку  стихії  протилежні  
Кресали  скалки  струму  нагора...

А  ті  спадали  стрілами  на  плечі.
На  два  крила,  що  на  подобу  рук.
На  трем  пір'їн  невидимих...  Лелечо
скрадався  плач...  чи  схожий  тільки  звук...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017


А він - у тобі

А  він  
усередині  
кожного  з  нас...
Чи  він,  чи  вона,  чи  воно  -  хто  го  зна?
У  когось  про  те  
буде  версій  зо  сто,
а  в  когось  затерта  -  
одна...
Даремно  у  небі  шукати  просвіт:
і  сонце,  і  хмари  -  усе  у  тобі.
Як  важко  дозволити  серцю  політ.
Як  легко  втопити  себе  у  юрбі...
А  шепіт  довкола  заплутує  шлях,
і  в'яжеться  доля  кармічним  вузлом.
Каміння  росте  між  хлібів  у  полях...
Кидаєш.  Збираєш.  Стіна  -  напролом...
Примарність.  
Шукаєш...  
А  він  -  у  тобі.
Намолюють  люде  казки  і  гріхи.
І  сліпнеш...
І  сліпнеш  в  незрячій  юрбі.
На  голос  любові  -  
страхи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2017


Жасминова пора

Жасминова  пора  
і  пахощі  -  мов  згуба...
І  ніч,  як  молоко,  
розхлюпала  зірки.
Усе  у  ній  таке  
хвилююче  і  любе...
Любові  силует  
на  відстані  руки.
На  півдорозі  вуст...  
Розсипане  волосся
і  доторки  п'янкі  
у  трав  густих  габі.
Це  трепетне  тепло,  
сердечне  суголосся,  
жасминових  стежок  
світанки  голубі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2017


Рухайся обережно

Рухайся  обережно,
стисни  свої  жалі.
Танець  на  вістрі  леза?
Босо  на  битім  склі?
Рани  бинтуй  тугіше.
Зуби  зціпи,  терпи...
Онде  -  котрому  гірше  
кріпить  тобі  стовпи...
Мостить  тобі  солому:
схибиш  чи  упадеш,
прийме  твою  утому
побіля  своїх  меж  
і  прихистить  розрадно,
згірклу  розділить  мить  -
зболене  серце,  в  саднах,  
вірне,  воно  не  спить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2017


Наберися тепла від серця

Наберися  тепла  від  мене,
від  моєї  руки  зігрійся,
хай  воно  протече  по  венах
аж  у  душу  допоки  вінця.
 
Зігрівайся…  ділюся,  щиро
сим  теплом  -  протікає  мною.
Хоч  надворі  дощить  і  сиро,
все  минеться  само  собою...
 
Перебуде.  Ніщо  не  вічне.
Знаю  хибу  -  болять  утрати
і  стискають  вузли  кармічні  -  
що  ні  втяти,  ні  розв’язати,
 
відболіти  лише  по  силі.
І  нести,  поки  стежка  в’ється...
Поміж  літа  -    морози  білі?
Наберися  тепла  від  серця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2017


Птахою

А  хтось  їй  присвячує  вірші.
Красою  її  милується.
Вона  ж  тільки  чується  гірше
Між  стін  і  людей  на  вулиці...
Її  хтось  розраджує  щиро,
рятує  словами  утішними...
А  та  -  між  бурхливого  виру
думок,  що  вибризкують  віршами.
І  падають...  Падають  зерням
і  межи  сує'тами  губляться.
Бреде  між  чуттями  -  що  терням...
А  сумніви  -  зміями  кубляться.
Клякає,  згортаючи  крила
І  голову  хилить  над  плахою...
Мій  Боже,  подай  же  їй  сили
шугнути  між  хмарами...  Птахою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2017


Буде приймлéно?. .

порухів  хижих  ми  забагато
слів  солодкавих  мені  занадто...
ніц  то  не  срібло  геть  то  не  злато
плата  за  кожде  -  дивакувата
так  бо  вбираю  та  віддаюся
мов  на  поталу  бéзумом  щиро
глýпа?  відважна?  чом  не  боюся?
сочиться  трутка...  думала  миро?
і  виливає  пóтічки  в  ріки
броду  не  знаю...  боса...  студéно
впóперек  хвилі  вперто  довіку?
буде  приймлéно?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735109
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2017


Чорний квадрат

Чорний  квадрат  емоцій...
Чим  не  художній  витвір
у  дисонансі,  шоці,
асоціацій  битві?..

Чим  тобі  не  картина  -  
в  шмаття  чуття  подерте?..
Межи  сміття  -  Людина
цяткою  на  мольберті...

Мікроскопічне  диво
між  чорноти  покрову?..
Тихо,  дурна,  то  сниво...
Ти  помилилась...  знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733684
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2017


А ти все чекаєш

а  ти  все  чекаєш  
усе  сподіваєшся  дива
а  дощ  тарабанить  і  спати  тобі  не  дає
вколише  дрімота  і  явиться  сонячне  сниво
і  стане  досяжним  
намріяне    щастя  твоє

і  буде  здаватись  -  
до  нього  подати  рукою
звиватися  буде  до  неба  до  сонця  до  зір
і  буде  ширяти  пташиною  вільно-стрімкою
і  буде  тобою  -  
що  ані  людина  ні  звір

а  дух  тільки  вільний
безмежний  що  страху  не  має
і  тільки  чуття  що  вбирає  у  барву  яву...
як  тільки  світання  у  промені    першім  заграє
вернешся  чеканням  
у  росами  вмиту  траву...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2017


І є любов

немає  вчора  сьогодні  завтра
є  тільки  мить  що  триває  вічність
є  тільки  віри  чуттєва  мантра
хвилинність  плинність  періодичність

немає  часу  відтинку  відстані
буття  плететься  сріблясто  ниткою
і  невідоме  -  стає  упізнане
невідворотність  -  стає  молитвою

і  є  любов  що  триває  в  просторі
вона  пульсує  живе  утримує
між  серцеболю  незримо  гострого
веде  до  брами  нового  виміру

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2017


Ти мовчиш

ти  мовчиш  не  тому  що  сказати  нічого
я  мовчу  бо  слова  всі  вже  переказані
огортає  безмовність  щербатим  відчаєм
лічить  вузлики  в  них  почуття  зав'язані

перший  п'ятий  тридцятий  півсотий...  боляче
вперто  думку  в'яжу  гамівно  закручую
знаю  добре  що  сховано  в  "норах  кролячих"  -  
інший  світ...  і  словами  його  не  озвучити.

бо  не  знайдеться  їх  тих  що  будуть  правильні
і  душа  лиш  тремтітиме  павутиною
у  мовчання  емоції  переплавлені
сизоросо  на  скроні  падуть  краплинами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732033
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2017


Запечатую

Запечатую  в  серці  свої  всі  "недо..."
Що  кому  і  до  того,  як  матись  маю?
Вантажі  всіх  гризот  поза  мя  й  спереду.
Пхаю  віз  догори...  "Знай  си  міру!"  -  Знаю...

Певно,  знаю.  А  може...  яка  різниця?  
Йду.  Стежина  моя  ще  ся  не  урвала.
Кроки  тихі.  Я  вірна  її  служниця.
І  не  зраджу  -  не  зрадників  нині  мало.

Мушу  бути...  Бо  хто  ж  ми  мене  замінить,
на  шляху,  що  сама  собі  малювала?..
Не  сахайся  ж  бо,  дівче,  захланних  тіней  -  
їх  ніколи  між  світла  не  бракувало.

Та  іди  і  не  бійся...  Й  не  смій  -  не  падай,
підставляє  он  Янгол  своє  рамено.
Обіприся,  бо  вірна  то  є  розрада.
Не  страшися,  що  сонце  за  край  -  черлено...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2017


Гори, тіні, потріскує ватра

Попід  хмари  -  туман.
Сонцеколо  поринуло  спати.
Поміж  простір  думки  -  
розсівається  туглість  єства.
Ілюзорна  ява...
Гори,  тіні,  потріскує  ватра,
лижуть  ніч  язики  -  
медитивний  огень  божества.
Виколісує  такт  
розтривожена  порухом  дримба,
гойда-гойдоньку-да...
В  дивним  танці  зайшлися  тіла...

Сонцеобрій  крізь  сон
розпромінює  головам  німби,
між  роси  вистига
тепла  сночи*  до  рана  зола...

*з  вечора,  що  передував  проминулій  ночі  (діал.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2017


То був стрибок

То  був  стрибок,  здавалося,  в  безодню.
Безкрилий  лет  -  на  "пан,  або  пропав"...
Змішалось  вчора,  завтра  і  сьогодні
в  безмірну  мить,  як  час  кудись  втікав...

Не  він  втікав  -  лише  вона  від  себе,
І  знову  й  знов  вертала  накруги...
В  тім  вирі  нуртувало  стигле  небо
і  долі  кріпли  вишні  береги...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2017


Ой великий день

Ой,  великий  день,  бо  Великдень!
Величаємо  і...  величаємося,
Воскресіння  днесь!  І  гучне  дзелень
од  дзвінниць  гуде...  
та  й  не  каємося...

Та  й  не  любимо...  Кривд  -  намистами
назнесли  Йому...    й  в  душах  сумніви.
Бо  Христос  Воскрес  та  Во  істину!
Чи  просвітлені,  
та  чи  мудрі  ми

повертаємо  до  своїх  осель,
до  життя  свого  многоликого...
А  у  небі  ген  -  білий  журавель
крилами  вбійма  
дня  Великого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2017


Не зрікаюсь Тебе

Не  зрікаюсь  Тебе,  мій  Боже...
Лиш  себе,  що  була,  колишньої.
Застановить  хтось  -  так  не  гоже.
А  мені  би  до  віри  вишньої...
А  мені  би  до  правди  щирої...
Хоч  і  зболена,  й  покалічена,
бо  й  птахи  повертають  з  вирію
сивим  мітом  терпінь  помічені.
Бо  й  життя  не  стоїть,  а  крутиться.
Бо  й  літа  не  бредуть,  а  -  стрілами...
А  мости  за  спиною  вугляться,
світять  рухам,  що  днесь  несмілими
пташенятами  вгору,  д'небу  все,
поміж  яструбами  і  круками...
І  не  відаю-  вірю:  д'Тобі  се...
Натомилася  я  розпуками,  
і  метаннями,  і  дорогами
в  стиглім  болі  -  черлено,  вишнями...
Й  заборонами,  й  засторогами...
І...  не  стало  мене  колишньої...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727346
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.04.2017


Світи

Світла  Сило  свята,  
присвіти  мені,
просвіти  й  освяти  
ці  світи  німі...
У  розпутті  
ізбав  заблудитися,  
дай  мети  дійти,  
не  спинитися,  
срібнониті  не  стяти  
тоненької  -  
павутинки  
просвіту  вузенького,  
що  між  нúзького  
й  ген  високого
мірить  вись  
до  безмірно  глибокого,
до  безкрайого,  
до  завітного...
Там  я  пташкою  
перелітною,
ластівчúною  
пригоджусь  весні...  
Світла  Сило  свята  -  
Ти  світи  мені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2017


Світ мов лід

Шлях  короткий
тернистий
шлях
ти  стоїш  
на  семи  вітрах
і  гориш  
як  горить  свіча
і  тремтиш
до  твого  плеча
тулить  вечір  
холодну  млу
пхаєш  ступні  
в  густу  золу
що  від  вогниськ  
лишила  слід
стигне  морок
студений  світ
світ  
мов  лід

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725937
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2017


Мусиш йти

Цього  не  вчать  у  жодній  школі...
Могти  -  талан.  Цьому  не  вчать...
Бо  у  юдолі  мимоволі
чоло  таврує  нам  печать  
судьби  
незрима,  невідома,  
що  відо  світла  й  темноти...
Терпиш  іти...  
Долає  втома.
А  мусиш  йти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725925
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2017


Зреклися його

Зреклися  його  не  вперше.
Не  вперше  його  судили.
Ув  очі  -  хвалебні  верші.
Позаочі  -  словом  били...

Прокльонами  -  винуватий!
Звучав  недвозначний  вирок...
Судили...  Могли  б  -  до  страти.
Незмога  -  до  злоби  виру.

За  все...  За  добро  й  недію.
За  мовчки  терпленну  муку...
А  бог  сивочолий  сіяв
Між  рідних  людей  розлуку.

У  суддей  -  серця  порожні...
Йому  -  за  любов  заплата.
Мозолить  криваво  кожний
Шляхи,  що  посмів  долати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2017


Коли безмовність торкає неба

Коли  безмовність  торкає  неба,
душі  пориви  чужими  скуті,
уже  не  знаєш  -  чого  ж  бо  треба?  -
свідомість  в'яжуть,  стискають  пута

розмов  облесних,  чужого  зору,
чужої  думки,  що  топить  власну,
і  вже  в  усе,  що  було  прозоре,
зміїться  чад  і  в  зіницях  гаснуть

вогні  тепла  і  скляніють  рухи
твого  чуття,  що  спило  отрути
з  осих  світів,  де,  за  силу  духу,
вбивають  спрагу  собою  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725521
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2017


Ти боїшся?

Ти  боїшся?  І  я  боюся.
Всі  бояться...  і  що  тепер?
Мусиш  бути  постійно  в  русі  
Поки  рухаєшся    -  не  вмер.

Страшно  знати,  що  більш  нікому
не  довірити  -  лиш  собі
Крок  за  кроком  долаєш  втому.
Втома  губить  тебе  в  юрбі...

Треба    жити.  І  хоч  не  воля
вільним    бути,  живи  чи  вмри,  -
виїш  вдосталь  гіркої  солі
поки  візьмуть  тя  догори...

Доки    багнеш  втекти  від  світу  -  
серце  світом    болить  і  рве...
Сій  в  зневіру  любов  і  квіти...
Смійся  в  люстро  її  криве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2017


Ти із самих протиріч

Вздовж  і  упоперек  зіткана
Ти  із  самих  протиріч.
І  непомітними  мітками
Кожен  твій  крок  навстріч.

Кожен  навспак  -  із  відчаєм,
Ранишся  від  дотикань...
Мічено  -  не  перелічено
Гострих  твоїх  зітхань.

Кожне  у  серце  скрапує.
Грубшає  рубчик  терпінь...
Чітко  накреслена  мапа  є...
Ступні  кервавлять  рінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2017


Правда ця не для всіх

Правда  ця  не  для  всіх,  а  лише  для  мене.
Слово  оце  для  всіх,  але  не  для  правди.
Їм  не  потрібне  лезо  її  студене.
Їй  не  потрібні  жалі  ні  чиясь  порада.

Гостра  наточеність,  дотики  і  порізи.
Крівці  краплини,  присмаки  нудкуваті.
Тиша,  що  кришить  думку  дрімливо-сизу.
Втеча  від  себе  в  ніч  у  безсонній  хаті.

Правда  оця  є  про  те,  що  немає  правди.
Є  тільки  час  доби  і  лише  події.
Є  лише  болю  хвилі  й  нема  їм  ради.
Є  тільки  те,  що  напливами  серце  гріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2017


Дозволь

Мій  Янголе,  дозволь  згорнути  крила...
Я  втомлена,  а  ти    не  донесеш  -
далеко  бо  до  вимріяних  меж,
а  парі  крил  обох  нести  несила.

Давай  разом  зупинимось  на  мить.
Укрий  теплом  пір'їн  своїх  цілющих.
Від  буревіїв,  болю,  зимна,  пущі
порепана  душа  мені  болить.

Пошарпані  надтріснуті  чуття
розгубленістю  сіються  в  зневіру.
Далеко  ще,  мій  Янголе...    Допіру
немає  до  початку  вороття...

Лише  вперед...  Між  розпачу  й  плачу  
не  дай  мені  ні  здатися,  ні  впасти,
дозволь  лише  на  хвилю  крила  скласти,
а  потім  підійми...  І  полечу..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2017


А там…

Ламати  стандарти.  
І  штампи,  й  себе.  
Ламати...
Не  світ,  не  устої,  
а  тільки  по  лезу  йти
і  жити  десь  поміж...
Довкруж  ешафоти,  
страти,  
театр  і  ролі...  І  невість.  
А  там  -  світи...
А  там  -  недосяжність
куди  лиш  сягає  око...
А  ще  недопитість  
із  чаші  живих  страждань.
У  ній  твоє  серце
і  пісня  його  висока.
І  спрагла  довіра  вірі...
І  нитка  знань...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2017


І щастям будь

Коли  в  душі  засвітиться  весна,
Згадай  моєї  щирості  офіру,
Моє  тепло  і  серця  мого  віру,  
Бо  ще  в  душі  просвітлиться  вона...

І  щастям  будь.  І  щастям  поділись.
І  сонцем  тим,  що  ллє  своє  проміння.
І  як  злетить  молитвою  увись
Любов  твоя,  як  світло  воскресіння...

Печаль  мою  просвітлену  згадай,  
Що  янгольські  собі  зростила  крила,
Якими  обіймала  й  відмолила
Твоїй  весні  уквітчаний  розмай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2017


Життя - мить

Кваплюсь,  падаю,  поспішаю.
Сильна,  зможу,  напевне  встигну...
Час  летить  і  мені  лишає
В  кожній  хвилі  дрібненьку  стигму.

Крапка,  кома,  маленька  риска...
Заживає  переболіле.
Ніби  вчора  іще  дівчисько,
Нині  -  пасмо  у  косах  біле.

Пряний  присмак  опісля  меду.
Гірко,  гостро  і  так  залежно...
Свіжо,  вітряно,  студінь  леду.
Простір  -  крадений,  не  безмежний.

Йду  поволі  -  моє  зі  мною.
Всесвіт  звузився  аж  до  миті.
Вибух...  Зорями,  далиною,
Сонцем  пахне  у  стиглім  житі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2017


Білим болем літа запорошено

Білим  болем  літа  запорошено,
Білим  инеєм  кришаться  сни
І  не  знає  душа  розтривожена:
До  котрої  припасти  весни?..

До  котрої  піни  яблуневої,  
До  яких  благодатних  криниць,
Де  ще  втоми  нема  полудневої,
Тільки  втіха  розквітлих  зіниць...

Тільки  млосно  від  радості  світлої  
У  прийдешньому  юному  дні,
Де  тремтінням  жаги  заповітної,
Так  окрилено  мариться  в  сні...

До  котрої  весни  притулитися
Між  життєвих  крутих  берегів?
...  Мерзнуть  літ  пообривані  китиці
Між  заметами  зимних  снігів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2017


Навчися мовчати, дівчино

Навчися  мовчати,  дівчино...
Зробися  собі  байдужою.
Однаково  час  полічений,
Змінити  ніщо  не  здужаєш.
Пощо  тобі  чад  неспокою?
Пощо  тобі  біль  незгоєний?
Прорізами  ген  глибокими
Твій  світ  на  шматки  покроєний.
Бинтоване  -  кров'ю  крапає,
Бунтує  в  собі  пригнічене...
Як  волі  в  тобі  хоч  крапля  є,
Скорися  мовчанню,  дівчино...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017


Немов колись

Коли  зима  скінчиться  біла-біла,
зі  стріх  притьмом  закрапає  весна  -
забуду  все,  що  в  серці  наболіло
і  закружляю  вальсами  у  снах...

Не  стану  перейматися  журою,
Забуду  про  хвилин  чіткий  розміт  
і  стане  звичне  усього  лиш  грою,
стрімким  акордом  вигорілих  літ.

Я  знову  буду  юнкою  палкою,
і  співом  солов'їним  у  гаях...
Коханий  мій,  побудь  отут  зі  мною,  
де  зорі  понад  нами  в  небесах

немов  колись,  де  ми  з  тобою  юні...
в  обіймах  ніжних  з  ночі  до  зорі
збиваєм  роси,  що  тумани  врунять  
о  тихій  передранішній  порі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017


Стелиться туга полем

Стелиться  туга  полем,
Падає  небо  чорно,
Душі  лелечим  болем
Вічність  до  себе  горне...

Сиплеться  попіл  сиво,
Лихо  бідою  подвоєне...
Чаєчка  квилить:  Си-ну...
Болю  мій  незагоєний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716457
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.02.2017


Не суддя ти мені, не Бог

Не  суддя  ти  мені,  не  Бог,  
І  не  совість  і  не  покута...
З-поза  мурів  моїх  тривог
Ллється  щира  твоя  цикута.
Ллється  хиба  твоя  за  край
І  тумани  лягають  певно.
Не  питай  мене,  не  питай.
Все  даремно...  Усе  даремно.

Розгубилися  всі  думки,
Блудять  сироти  попідтинню.
Кліпне  день  і  стече  в  роки.
Промайне  десь  у  згадці  тінню
І  розтане...  Бо  ти  -  не  Бог.
Не  розгойдуй  у  серці  смуту.
Понад  мурами  всіх  тривог
Лиш  любові  свята  покута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715171
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2017


Вона

Вона  носила  вірші  між  думок...
Їх  пагони,  мов  проліски  з-під  снігу
тягнулися  до  неба,  до  зірок,
сердець  людських,  проталюючи  кригу.

Вона  носила  світло  поміж  брів...
Його  проміння  пестило  зіниці
зустрічних  віч    і  лагідно  зорів
ласкавий  усміх  збайдужілим  лицям.

Вона  тулила  сяйво  до  грудей....  
Плекала,  мов  жарину  в  серці    ватри.
Калічилась  прорізами  ідей...
Чужих  ідей,  що  вилися,  як  мантри

довкіл  її  чутливого  єства,  
довкруж  її  щемливої  незгоди  
молитись  не  до  Бога  -  божества  
наскрізної  фальшивої  породи.

Вона  носила  втишену  печаль...
Тавро  на  серці  стигло  полиново.
На  помежів'ї  снів  тужив  скрипаль
та  инеєм  обтрушувалось  слово...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2017


Війна.

Веселися,  країно,  в  якій  війна.
Ріки  крові  одним  і  горілки  іншим...
Поки  сходить  ще  зіронька  осяйна
понад  голови  тим  кому  гірко.  Смішно?..
Понад  голови  мученикам  і  грішним.
Веселися,  немов  би  її  нема...
Веселися,  неначе  смертей  нема.
Бо  довкола  життя...  
Маяття...  мана.  А  довкола...  
Ніщо  не  триває  вічно  -  
символічно.
Намішано  і  
трагічно...
Веселися,  народе...  
Війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713203
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2017


В’яжу надію

Забракло  віри  і  забракло  слів.
І  сліз  забракло  -  тиша,  тиша,  тиша…
Здається  й  світ  довкола  вже  не  дише,
лиш  маревом  дзвінкий  молитви  спів…

Звідкіль  лунає?  Цього  не  збагну.
Чи  Янголи  мені  співають  з  неба?..
Бо  знають,  як  мені  бентежно  треба
просвіт  надії  й  врешті-решт  весну,

що  спокоєм  проллється…  без  тривог,
аби  у  серці  скалка  не  колола.
В’яжу  надію  вузликом  спроквола,
щоб  втриматись…  І  бачить,  бачить  Бог,

як  це  не  просто…  В  долі  на  межі
так  прагну  вільно  розпростерти    крила,
щоб  порожнеча  люта  не  накрила,
коли  зайдусь  в  смертельнім  віражі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712855
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2017


Світелко моє

І  не  порожньо,  і  не  тісно  є.
Перемінність  змін  не  перестає...
Не  яскравить  день,  та  не  темно  ще.
Рани  гояться  довго  й...  пе́вніше.

Вистигає  жар.  Не  пече  вже  лід.
Десь  у  глибині  -  понад  слідом  слід,
крапка,  рисочка,  затяжне  тире...
Не  бариться  час  і  своє  бере.

Затягається  порубцьоване.
І  добро  мина,  і  біда  мине...
Світелко  моє,  залишись  в  мені,
щоб  зігріти  жаль  у  студені  дні.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2017


Усі колись підемо за межу

Усі  колись  підемо  за  межу…
Душі  тоді,  напевно,  буде  світло.
І  тепло,  і  осяяно,  й  розквітло,
бо  пекло  -  тут,  де  морок  сіє  лжу.

А  там  -  не  так…  Там  легко  між  світів.
Лише  б  себе  у  цьому  не  згубити…
Крізь  біль  увесь,  сльозою  щедро  вмитий,
аби  у  серці  світлий  промінь  тлів.

Не  схибити…  Непевно  в’ється  шлях
крізь  днів  туман,  що  молоком  розлитий.
Наосліп  йдеш…  І  спіє,  спіє  жито
благих  старань  в  безвиміру  полях…

Іди,  не  бійсь…  Носи  свої  серпи
і  жни  усе,  що  сіялося  серцем.
В’яжи  снопи  на  полі  благ  і  герцю,
і  кожен  крок  свій  вірою  кріпи…

07.01.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710903
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2017


Знов у часі Різдва

Знов  у  часі  Різдва...  
і  вже  зовсім  скоро
"Бог  предвічний"  
луною  у  кожнім  храмі...
Діти  зірку  глядають  
і  радо  мамі
сповіщають:  "Явилась!"  -  
Озвавшись  хором...
З-за  порога  врочисто  
глава  родини  
вносить  дідух  пахучий:
-  Хрестос  родився!
В  кут  світлиці  кладе  й’го,  
перехрестившись...
І  кляка  до  молитви  
й  старе,  й  дитина.
Мерехтливо  тріпоче  
різдвяна  свічка,
розсіває  довкола  
яскраве  сяйво...
І  кудись  позникали  
турботи  зайві.
Лиш  блаженство  
у  шепоті  півмагічнім…

05.01.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017


Два світи

Ув  однім,  Боже  мій,  два  світи.
Серце  рветься  і  рветься  мозок.
Де  впокоєння  цьому  знайти:
Гурт  регоче,  а  дрібці  -  сльози...

"Ти  занадто  до  серця  береш.
Не  боли,  не  тремти,  не  думай..."
Озираюся...  Днесь  не  вмре  
віра  в  світло  в  тюрмі  безумній?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708329
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2016


Меланхолійне

Ще    з  тобою,  доле,  ми  не  квити...
Як  подарувала  ти  весну
я  не  вміла  нею  ворожити  -
ти  -  вплела  ми  в  коси  сивину...
Перше  пасмо...  
І  весни  не  стало.
З  яблунь  опадав  медовий  цвіт…
Ти  початком  літа  вповивала  -
я  рушала  у  стрімкий  політ
геть  від  світу.  
Далі,  далі,  далі…
Ти  скотила  по  щоці  сльозу,
ніби    мати…  
Навздогін  -  печалі
у  мою  розбурхану  грозу,
у  громи  і  срібні  блискавиці…
Мокла  я…  
Дощі  були  рясні.
В  квітлім  серці  ти  кувала  крицю,
Я  металась  у  тривожнім    сні.
Рубцювалось,  
тріскалось…  Боліло.
Ти  мені  всміхалася  –  терпи:  
ще  не  решта    пасем  побіліло,
і    жнива  попереду,  
серпи…
І    порізи  ятряться    в  дорозі,
щоб  кропити  крівцею  стерню…

Ось  стою    смиренно  на    порозі
твоїм,  доле…  
Ще  живу  чи  сню?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2016


Пам’ять

Пам'ять  
влаштована  дивним  чином...
Вона  не  шукає  причини
за  що  любити
чи  не  сприймати,
що  зберігати,
а  що  забувати...
Які  моменти,
обличчя,  фрагменти...
Кого  позбуватись,
чим  перейматись,
доки  вертати,
куди,
на  скільки,
в  яку  годину?..
Щоб  потім  знову
сивіла  днина
потоком  різних
причин  неясних,
потворно-чорних,
світло-прекрасних...
Нових,
наснажених
чи  надпитих
із  чаш  півповних
напівпорожніх,
щербатих,
тріснутих,
битих  і...
Ліпимо...
Світло  і  сірість
на  сивих  порогах
отсеї  пані  -
Пам'яті...

Вклоняюся  їй
у  ноги  -
винна  і  вдячна...
Веди  за  собою,
вийся  змією  -
я  за  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707726
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2016


… Нам бо прагнеться слів

...  Нам  так  хочеться  слів  -
їх  завжди  видається  замало…
Але  жодні  вуста  
не  замінять  очей  глибини.
Зазирни  і  почуй
те,  що  серце  тобі  розказало.
У  словах  многосуть  -
забагато  у  них  зайвини…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707417
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2016


Ну що ж… Лети…

Ну  що  ж...  Лети,  мій  пташечку,  лети...
Хай  дужий  вітер  підпирає  крила
аби  стихія  люта  не  накрила
і  не  закрила  зоряні  світи.

Хай  буде  вільним  і  тривким  політ.
Хай  сонця  промінь  лагідно  леліє.
Хай  не  спиняє  студені  завія
і  якнайширше  ти  обіймеш  світ,

а  світ  тебе...  З  розхмареним  чолом  
і  впевненою  вірою  у  щастя
хай  за  добро  -  добром  тобі  воздасться
і  світлом,  і  любов'ю,  і  теплом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705992
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016


Так тихо спадає сніг

Так  тихо  спадає  сніг
з  розчахнутих  ставень  неба...
Лягає  до  змерзлих  ніг
і  горне  твій  сум  до  себе.

Він  теплий.  Дощу  тепліш,
котрий  розливала  осінь...
А  ти  -  на  межі  стоїш
і  дивишся  в  неба  просинь...

А  там,  Боже  любий  мій,
красива  яка  безодня!..
Просторів  який  розвій...
Для  тебе  -  весь  світ  сьогодні.

Бо  ж  віриш  іще  в  дива.
Ще  грані  добра  не  стерті...
Любов'ю  душа  жива
у  безуму  круговерті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705754
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016


Надворі зима…

-  ...  А  що  там  у  тебе?  -  У  мене…  Надворі  зима…
На  серці  посуха,  а  очі  –  на  мокрому  місці.
Так  хочу  вернутись  туди,  де  колишусь  в  колисці…
Де  снігу  замети  й  невідання  благість  сама.

Де  все  ще  попереду…  Де  безтурботності  сни.
І  щоки  рум’яними  яблучками  на  морозі.
Туди  де  стою  зачаровано  –  сніг  на  порозі!
Й  торкаючись  зимна  радію  –  Не  хочу  весни!

І  літа  не  хочу!  Пощо  мені?..  –  Втіхою  час.
…Родина  зібралась  велика  і  знов  колядує  –
за  вікнами  січень…  Я  плачу  мала,  вередую,
бо  вуйко  вже  їде  далеко  кудись  на  Донбас…

Чекають  у  сани  запряжені  коні…  Не  сплю,
хоч  пізня  вже  ніч…  Вуйко  лагідно  гладить  голівку,
шепоче:  не  плач,  як  лише  повернусь  до  домівки,
я  знаєш  яку  тобі  ляльку  велику  куплю?

І  вже  мені  втішно,  і  усміх  крізь  сльози  з’яснів…
Солодке  дитинство…  Якби  ж  і  тепер  так  уміти  -
що  навіть  морозу  до  серця  дотулюєш  квіти
й  вони  не  печуть,  а  розгойдують  радості  спів.

…  Сніжинки  літають,  як  пух…  лине  пісня  сумна.
На  серці  посуха  і  очі  –  на  мокрому  місці…
Назад  не  вернутися…  Спомин  гойдаю  в  колисці,
а  Янгол  шепоче  –  не  плач,  це  всього  лиш  зима…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2016


Я мовлю тільки про любов.

Я  мовлю  тільки  про  любов.
Про  інш...  змовчу.
Десь  бродить  лютий  душолов
дме  на  свічу,
що  розгорається  з  глибин
і  гріла  би
поміж  зимового  дощу,
якби...  Якби
не  світ,  де  мода  не  на  те...
І  не  на  тих,
і  не  тому,  що  не  вартні...
...Ось  вітер  втих.
Горить  свіча.  Щемить  душа.
Горить...  Сльозить.
Ой  люлі-люлі  світку  мій...
Не  жди  -  не  спить..
Лише  тужлива  скрипка  десь
з  єства  зове.
Я  знаю:  пісня  ця  -  любов.
Живе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704243
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2016


Непричетність

Непричетність  саднить...
Непричетність  дотична  до  зради...
Що  душевні  плачі
без  прогірклих  струмків  "нагора"?
Ти  і  є  -  і  нема...
І  нема  на  те  ліку  і  ради.
Ти  десь  межи  шляхів
що  -  не  вибір  ,  
не  час,  
не  пора...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704041
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2016


Ніч і сніг

Тепло.
Темно.
Тихо.
Сніг.
Шибки...
Памороззю  ліг
вензель,
виведений
пензлем
непомітної  руки...

Притуляю
край  щоки
розпашілої
до  скла...
Чую  -
крапельки
тепла
потекли
струмком
до  споду,
утворивши
сльозоводу...

Ніч  і  сніг.
Тепло’...
І  темно...
Ковдра.
Затишок.
Приємно
розповзається
дрімота
та,  що  бродить
коло  плота...
Зазирає  до  віко’н
Сон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016


Діяти

Вдруге...  вп'яте...  вчергове...  соте...
І  по  колу,  і  без  упину.
Не  шляхетність  і  не  жеброта...  
І  заслуги  -  через  провини...

І  провини  -  через  заслуги.
Круки  в  небі  -  відьомські  чари:
побіч  слави  -  ізнов  наруга...
Діти...  Дітища...  Яничари...

Волі  вволю  було  б  напитися  -  
кров  на  згарищі  чорним  вуглем.
Битви...  биті...  Допоки  битися?!.
З  болем  серця  у  грудку  стуглим...

З  Богом  в  чолах,  кому  наміряно.
З  чортом  в  гриві,  кому  пороблено...
Віру  в  долю  свобідну  ввірено,  
то  ж  ліпити  її  подроблену...

І  латати  її...  І  сіяти
у  чорно'зем  керваво,  любляче!..  
Всоте,  втисячне,  безлік  ...  Діяти.
В  сурму  Янгольську  тужно  трублячи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703700
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2016


Пліч-о-пліч

Йшли  пліч-о-пліч  удвох,  
опирались  на  зламані  крила  -
був  недовгим  політ...  
Догорали  позаду  мости...
Він  уперше  літав,  
а  вона  в  піднебессі  ловила  
під  надійним  крилом  
ще  не  бачені    досі  світи.

...Почужіла  земля,  
почужіли  близькі  і  далекі  -  
щастя    вік  не  трива...  
То  лиш  спалахи  митей  святих...
Чи  повернуться  ще,  
як  вертають  додому  лелеки?..
...Ні,  немає  життя,  
де  лиш  згарища  днів  молодих.

Будували  гніздо...  
І  дрібних  лелечат  дозирали,
Сивів  змучений  світ,  
усміхалися  очі  слізьми:
відпускали  в  політ...  
а  із  кожним  -  себе  відпускали,  
Сплівшись  фібрами  душ,  
що  колись  слугували  крильми...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2016


Загубилась

Загубилась  між  днів.  
Загубила    себе.  
Загу...  Била  
у    тривожний  набат  -  
Може  хто  відшукає  сліди?

Крижані  валуни...
і  пір'їни...  Підрізані  крила.
І  розхристаний  час
на  розхресті  шляхів...
чи  біди.

Бив  неспокій,  не  спав.
І  не  спала...  Сум’ятя...
Ламало.
Кліпнув  сон  і  лишив
мряці  ночі  небогу  
саму..

Колихала  себе  
і  світання  
безсонно  гойдала,
як  тулила  до  віч
невколисане  марево  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2016


Дорога…до раю

Знати  –  не  знати.
Бути  –  не  бути.
Усміх.
Цілунок.
Спокуса.
Спокута.
Очі  і  серце.
Душі.
Потреба.
Небо,  як  прірва,
і  прірва  –  як  небо.
Холод.
Зневага.
Закон.
Заборона.
Храм  –  просто  неба…
Плювки  і  прокльони…
Рани  без  плоті…
Стерня,
Краплі  крові.
Душі  в  скорботі
і  сни  кольорові.
Пустка  і  тиша…
Замулене  плесо…
Двоє  і  човен,
і  гирі  –  не  весла.
Світло  і  обрій  -
дощ  умиває.
Болем  хоробрі…
Дорога…  до  раю
сплетені  пальці
душі  –  єдине.
Голки  і  п’яльця
і  в  хрестиках  спини…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016


А тобі б свою лише…

Забуття...  Згубитися...  Не  бути...
Мрієш  же  про  це  в  часи  страждань.
Роздираєш  болем  серце  скуте,  
що  тремтливо-трепетне,  як  лань...

Що  ж  воно  сполохано  так  б'ється,  
ніби  птаха  схоплена  у  сіть?
У  глибинах  в  йому  десь  на  денці
джерело  криничне  жебонить...

І  жадає  сонечка  з-за  пругу,
і  дощу  пречистого  з  небес,
пахощів  заквітчаного  лугу,
спокою  вигойдуваних  плес...

Та  вертає  щось  тебе  до  болю,
вихопивши  грубо  відо  сну...
Сцени,  п'єси,  маски,  ролі-ролі...
А  тобі  б  свою  лише...  Одну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701764
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2016


Гуляй, сліпото…

Розмах  -  то  наше  все!  Чорти  б  побрали...
Якого  милого  ви  плачетесь,  людці?
Понтові  лахи,  тачки,  пики,  зали
і  ви  -  лискучий  сир  у  масельці!

Усе  -  щоб  перевершити  сусіда,  
чи  кума,  брата,  друга  -  та  усіх...
Не  захлинеться  заздрістю  планида,
і  не  розчавить  спраглий  крові  гріх?..

Гуляй,  сліпото,  і  мавпуй  захланно.  
І  забувай  про  все  -  живеш  бо  раз!
Бо  й  жаба  у  болоті  -  пишна  панна
дере  горлянку,  мов  "лабає"  джаз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701101
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2016


Мовчи

Не  завжди  можна  говорити...  мовчи.
Студи  думки  киплячі,  мов  лави.
Є  час  словам…  й  безмов’ю.  Почин
собі  цим  зробиш  мудрий...  
Заграви
урешті  решт  погаснуть  вогнів,
що  нині  так  палають  безтямно,
складуться  в  ціле  пазли  зо  снів,
а  невідоме  -  
станеться  явним
і  буде  зрозумілим  колись,
і  необтяжним  нині  безрадне...
Не  завжди  треба  говорити....
кріпись,то  лиш  спочатку  гірко  і  складно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700855
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016


Не смій

Не  смій  поринати  в  нутро  -  болить...
Не  смій  бо  казати  слова:  "  я  знаю".  
Є  Той,  хто  плете  й  обрізає  нить  
тоді,  як  звершиться  усе,  що  має.

Життя  благодать?  Хто  таке  сказав?
Життя  -  то  і  гріх,  і  падіння  й  мука...
А  хтось  уявляв  і  був  певен  -  знав,  
як  думав,  мене...  Я  ж  бо  -  тінь  розпуки.

Бо  я  не  комусь,  не  чиясь  -  своя!
І  Божа,  як  схоче  мене  ввібрати
по  тому,  як  вигорю  вся  дотла...  
й  забракне  снаги  і  бажань  впіймати

себе  первозданну...  Минувся  час.
І,  ні...  Не  верну...  Не  впізнаю  броду...
Лиш  вірю,  що  Той  хто  талює  нас,  
уміло  колотить  життєву  воду.

Він  добрий?  Та  ні  -справедливий.  Бог.
Закони  зіткав  до  буття  початку...  
Є  зачин.  Історія.  Епілог...
І  долі  незрима  стійка  печатка.

На  чолах,  на  душах  і  ув  очах
Поглянь,  зазирни,  не  відводь  бо  зору.  
Не  смієш...  Тобою  керує  страх.
Бо  лячно  узріти  мене...  прозору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2016


… без повісті

Коли  немає  нічого
і  тільки  самі  умовності...
Ні  доброго,  ані  злого  -  
порожня  сторінка…  без  повісті.

Коли  так  було  багато
того,  що  не  відбулося...
...І  свято  -  уже  не  свято,  
а  тільки  сухе  відголосся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2016


Ти не міг

Ти  не  міг  бо  того  не  знати...
Боже,  Ти,  що  створив  людину:
За  любов  і  добро...  Заплата  
буде  зрада  і  ніж  у  спину...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2016


Лане тремка

Лане  тремка,  не  бійся...
Тихо  спадає  лист...
Котиться  вогко  лісом
пінний  густий  батист
здимленоного  туману.
Лячно  тобі  одній...
Сиза  густа  омана
липне  до  білих  вій...
Ока  твого  меткого
заполоняє  взір.
Чей  же  учула  злого?..
...Диха  ледь  чутно  звір
сторожко  і  чутливо  -
Ось  вже  й  стрибок  завис...
Сіється  зимне  мливо
поміж  густих  беріз,
Понад  черлені  трави
суне  у  глупу  ніч...
Бійся,  тремтлива  лане,
вкритих  туманом  стріч!
Бійся,  втікай  невинна,
Прудко  біжи,  стрімка!..
Поки  чужа  неспинна
тремом  зайшлась  рука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697029
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2016


Осінь винна?. .

Сльози  ці...  Ну  чого  вони  варті?
Звичайніська  солона  вода.
Ці  нервові  пориви,  фальстарти...
Осінь  винна?..  Відьмачка  руда...

Знов  з  розгону  сторчма  в  ополонку:
чому  жити  -  те,  певно,  не  вмре!
Рветься  завше  тоді,  коли  тонко...
Не  твоє  бо.  Чужіське.  Чуже...

Не  метайся,  мов  схиблена  зовсім.
Та  й  узри  -  то  ілюзій  дурман.
То  душа  лиш  осінньо  і  босо
розтинає  інійний  туман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2016


Світи оці - повік не заплести

Мені  тебе  не  зрозуміти.  Ні...
Мені  -  твоєї  миті  не  прожити.
Не  звідати  й  не  бачити  вогнів,
якими  вщерть  єство  твоє  напите.

Тобі    ж  не  знати  мого  серця    щем,  
Тобі  -  себе  не  краяти    шматками...
І  не  вмивати  світ  гірким  дощем  
Очей,  "безжурно"  всміхнених  роками...

Світи  оці  -  повік  не  заплести.
Світи  такі  подібні  й    геть  далекі...  
Як  споришево  й  стеляться  мости
у  душу,  то  всихаються    від  спеки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694359
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2016


Колись…

Колись  умовкнуть  всі  мої  думки.
Слова,  тривоги,  болі  і  печалі  -
перетечуть  хвилини  у  роки...

Їх  намистин  порепані  коралі
відтиснуть  у  собі  моє  буття
і  часоплином  змиються  видіння...

То,  може,  в  тканім  клапті  вишиття
змережить  хтось  узір  моєї  тіні,
як  раптом  перейду  в  судьбу  чиюсь
родинним  геном  крови  молодої...

Я  небуття  в  прийдешнім  не  боюсь  -
Боюсь  буття  нетребності  живої...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016


Вертаєшся

Вертаєшся  з  дороги...
Ноги  босі.  
В  пилюці  і  позбивані  у  кров.
Скуйовджене  розвітрене  волосся.
Запалі  очі...  
Хто  тебе  зборов?
Вертаєш...  
І  бреде  в  тобі  утома.
Не  ноги  йдуть,  
а  думкою  іде  
сама  лиш  тінь  знесилена  
додому...
А  дім  той  де?  
Де  глупа  ніч  зайде...
Вертає  на  круги  своя  стежина  
до  витоків,  
до  власного  єства,  
як  висохла  на  вигоні  маржина
у  пошуках  зачахлого  зела...
Вертаєшся.  
Вертаєш...  
Обертаєш  на  милість  все,  
що  лихом  відгуло.
І  чи  вмираєш,  
а  чи  воскресаєш...
Не  скаже  осінь.  Сумом  замело...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016


Осінню

Осінню  сіється  в  душу
зимно-сирий  вітровій,
смуту  холодну  ворушить
кублом  роз'ятрених  змій.

П'є  з-попід  серця...  і  трунком
повнить  надтріснутий  дзбан...
В  ньому  би  квітнути  руті  -
глушить  ню  буйний  бур'ян...

Липне,  кервавить,  судомить
стигма  у  серці  жива...
Осінь...  Печалиться  втома.
Бліднуть  остатки  тепла  .

Сипляться,  падають  долу
зорі  прогірклих  надій  -
инеєм  сизим  спроквола
стелиться  смутку  розвій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2016


На війну задзвонила

На  війну  задзвонила  
і  слухала  довгі  гудки,  
з  того  боку  мовчання,  
там  зовсім,  мабуть,  не  до  того...
І  хоч  серце  щемить  -  
турбувати  його  не  з  руки.
Він  правий  -  ці  прив'язки...
кому  вони  треба,  на  Бога...

Шлях  обрав  і  пішов,  через  терни...
із  болем  зріднивсь.
Болем  жив,  з  болем  спав  
і  любився  він  також  із  болем...
І  манила  його  
не  мережана  хмарами  вись,
А  просякле  війною  
й  полиновим  запахом  поле.

(2015-2016)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692799
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.10.2016


Болиш мені…

Болиш  мені...
Забутися  несила.
Зо  дня  на  день
болиш  мені,  болиш...
Сміюсь,  живу,  
а  ти  -  граніту  брила  -
безжально  тиснеш
в  сні  і  наяву...

Болиш  мені.
О  як  же  це  нестерпно  -  
нема  рятунку.
Що  ж  -  боли...  боли!
Бо  й  біль  оцей  
колись  таки  затерпне,
як  терпне  на  сосні  
сльоза  смоли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2016


Нескорено

Продавали  себе  на  базарі,  що  ймення  не  має.
Аж  до  голих  кісток  продавали  себе  по  шматку...  
У  сльозах  голосило  над  ними  склепіння  безкрає  
тих  небес,  що  сукали  по  нитці  життєву  ріку.

Віддавались  за  гріш,  за  абищо,  аби  тільки  брали.
Не  цікавив  товар  -  то  лягали  під  ворога  ниць...
І  топтались  по  них,  обривалась  божественна  зав'язь,
завмирав  юний  цвіт  перш  ніж  в  зародку  добре  розвивсь.

Так  би  й  вимерло  геть...  Та  судилося  все  таки  жити
Десь  між  плоті  й  кісток  прокидалися  янгольська  суть.
Мо’  незримих  полів  благодаті  укохане  жито
буйно  зродить  колись...  Сіячі  бо  нескорено  йдуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2016


Ще сяйно

Ще  сяйно,  ще  добре,  ще  літо
у  вересні  цьому  бринить,
габою  погідною  вкрита
високого  неба  блакить.

Ще  ранок  дзвінкий  і  прозорий
і  сонце  голубить  чоло,
а  неба  вечірнього  зорі
розніжують  згусле  тепло...

Ще  серце  купається  в  квітах
шовково-трояндових  днів.
ще  сяйно,  ще  добре,  ще  літо
у  часі,  що  вже  звереснів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2016


Ти на війні

Тобі  не  до  розмов  -  
ти  на  війні
Мовчиш  зціпивши  зуби  -  справжній  воїн.
І  поки  скапують  чиїсь  буденні  дні
Твої  -  гарячі  стріляні  набої.

Тобі  не  до  розмов.  
Та  й  що  із  них?
Хіба  слова  напоять  спраглу  душу,
Як  в  ній  вогонь  на  видих  і  на  вдих
Випалює  давно  пустельну  сушу...

Ти  більш  мовчиш.  
Та  це  не  головне.
Іще  пустеля  явить  дням  оазу,
Нехай  і  не  тепер,  і  не  одразу  
Минеться  це.  І  ця  війна  мине...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687938
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.09.2016


Свою людину - я не відштовхну.

Свою  людину  -  я  не  відштовхну.
Своя,  справдешня,    вірю  -  зрозуміє....
Чолом  не  розбиватиму  стіну
щоб  справдити  ілюзії,  надії
чиїсь  про  себе...  Тут  -  я  не  гравець,
ці  забавки  завжди  були  чужими.
Усе  колись  бо  зійде  нанівець...
Залишиться  важливим  те  незриме,
на  що  не  свій  -  ніколи  не  зважав:
те,  чим  стояв  мій  світ  і,  чим  тримав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2016


Я перед вами

Я  перед  вами,  
немов  на  долоні.
Слово  моє  -  
часто  тисне  на  скроні  
друзям  і  недругам  -  
мислю  незручно...
І  не  роблюся
річчю  спідручною,  
там,  де  волів  би  хто  
слова  не  чути...
Ні,  ой,  не  мед  я...  
але  й  не  цикута.
І  не  купюра  
у  сотню  долярів,  
щоб  мя'  любили  
прихильники  ярі.
Я  перед  вами.  
Звичайна  і  про'ста.  
Справжня...  
Хоч  комусь  -  
нестерпна  і  гостра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683925
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2016


Росами босоніж

Босою  по  росі
поміж  густі  тумани,
поки  ще  сонця  диск
горнеться  у  вуаль
білої  пелени...
поки  дзвенить  ще  ранок  -
Думка  спішить  у  рай
юної  давнини...

Хороше  там  було.
Серце  раділо  днині.
Ясна  погідність  дня
Колір  мінила  віч:
М'ятно-зелений  взір
Раптом  ставався  синім,
Доки  свічадо  неба
не  обіймала  ніч.

Щастя  завжди  таке...
Тепле,  дзвінке  і  юне...
Росами  босоніж
полем  у  маків  цвіт,
У  волошкові  сни,
там  де  тумани  врунять
І  колисають  мій
юний  безгрішний  світ.

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2016


Ти із них

Ти  сонце
і  теплий  дощ
І  втіха,
бо  серце  кволе.
І  знати,
що  ти  десь  є  -
Дарунок  самих  небес...
Без  янголів  -
ти  із  них  -
студено  було  б
і  голо.
Тим  світлом,
що  ти  несеш
вогонь  у  душі  воскрес

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2016


Мені усміхнувся безхатько

Мені  усміхнувся  безхатько.
Привітно  махнув  рукою.
Старий  сивочолий  дядько...
Лишилась  сама  собою  -
всміхнулась  йому  навзаєм
і  дивна  майнула  думка:
"Віддав  найцінніше,  що  має...  "
І  гріло  тепло  подарунка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2016


Ще крок

Сягає  втома  позначки  червоної...
Ще  трохи-трохи  вибухом  скипить.

А  мариться  -  пір'їнно-невагомою
загусла  тиші  безрозмірна  мить...

Так  хочеться...  Так  спрагло  пахне  спокоєм.
Нірваною...  О,  що  ж  воно  таке?..

Захмарно  і  незміряно  високою  
свободоптахою    пірнути    б  у  піке

і...  геть  здуріти  від  солодковільного
свавільного  польоту  до  зірок...

Запала  ніч...  Засни...  
А  завтра  сильною
зроби  ще  крок...  
Зроби  наступний  крок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2016


Бува…

Бува  зупиняється  час
від  погляду,  подиху,  руху...
Усе,  що  існує  -  це  мить
в  застиглім  у  ній  почутті.
І  скільки  б  шуміла  гроза  -  
на  серці  шалена  посуха...
І  скільки  б  не  крапало  днів  -
Їх  дзбани  -  діряво-пусті...

Усе  проминає.  Мине.  
Зітреться  на  порох  чекання.
Цвістимуть  весняно  сади.
Зима  не  одна  промайне...
Знайомість  зустрічних  очей
Сплететься  уперше  й  востаннє,  
Залишивши  пам'ятний  знак  -  
вселенської  туги  сліди.

2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678272
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2016


Я сама

Тарабанить...  Періщить  злива.
Ізнадвору  по  шибах  дощ.
Я  не  мислю  чистіших  прощ  -  
Бо  сльозами  із  ним  щаслива...

Блискавиці  -  розряди  правди.
Їх  розкочує  дикий  грім.
Може  спокій  знайду  у  нім
Від  зрадливих  спекот  розраду?..

В  боротьбі  за  буття  собою
Проминають  потроху  дні.
Винних  я  не  шукаю,  ні  -  
Я  сама  завсігди  виною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2016


Час вірний

Не  стане  тебе.  
Не  буде.
Життя  не  верне  навспак.
І  жити  продовжать  люди  
і  сонце  сміятись  буде...
Час  -  вірний,  то  ж  буде  так.
Час  прийде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2016


Чую…

Як  добре  не  мати  гальма.
Як  добре  бути  безумцем.
А  фрази  -  лише  загальні.
Й  невинності  презумпція...

Бо  з  хворого  що?  Аналізи.  
І  ті  хтось  зробить  "по  блату",
зашоривши  совісті  жалюзі,
а  ти  хіба  можеш  чекати  

на  зміни..  вікно  відкрите...  
на  розум...  Дурня  це,  одначе!..
Розбити  б...  Все  вщент  розбити!..
Та  чую,  як  Янгол  плаче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016


Болеструмом

Він  належав  не  їй.
І  вона  не  йому...
Тільки  душі  в'язала
тонка  павутина...
дві  далекі  такі  -
у  щемливу  струну,
у  дзвінку  тятиву  
різнолико-єдину...

Десь  у  інших  світах  
зустрічалися  вже...
Ким  між  себе  були?
Чи  озвуться  у  других?..
Перетнувся  їм  шлях  -  
помережені  сни  
штрихпунктиром  чуття.
Паралельностей  дуги...

Проминало  життя,
дні  лягали  в  роки.
Час  розмірено  біг,  
а  дороги  -  нарізно.
Лиш  душа  до  душі,  
не  рука  до  руки  
доторкались  бува  
болеструмом  наскрізно...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016


Програма

Програма  "Наші  гості"  на  радіо  "Двони",  куди  я  мала  честь  бути  запрошеною  пані  Marija  Solodchuk.  Хто  має  бажання  -  запрошую  слухати!  :)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668653
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016


У вирій волі

[i]На  спомин  Івану  Б.  присвячується[/i]
   
А  поза  тим...  
Весна,  весна,  весна.
І  пахощі  й  барвінок,  
й  первоцвіти...
Хто  зна  чи  милість  то,  
а  чи  вина
отак  наве́сні  
в  Вічність  відлетіти?
Цвіте  весна.  
А  з  нею  і  Душа  -
у  вирій  волі,  
хоч,  здається  -  рано...
Лиш  стигне  сум  
росою  в  споришах.
І  невість  -  час,  
коли  і  нас  не  стане...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662180
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.04.2016


О скільки болю

О  скільки  болю  мій  народ  несе,
смертей  і  сліз,  хрестів  і...  свічі,  свічі...
До  вікон  липне  віковічний  відчай
і  п'є  з-під  серця...  хижим  змієм  ссе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2016