Lifelover

Сторінки (1/14):  « 1»

Як ти

Від  спогадів  сховатися  куди?
А  ти  хоч  подумки  зі  мною?
Розділені  надовго  (назавжди)
війною

Рукою  б  мені  пам'ять  зтерти,
як  сльози  з  власної  щоки.
Ростуть  між  нами  кілометри
(і  роки)

Твоє  обличчя  бачу  всюди,
на  зустріч  шанси  замалі.
Коли  це  буде  (і  чи  буде)
взагалі?

Весна  пташиним  голосом  щебече
знов  яблуні  збираються  цвісти.
І  ніжно  пестить  вітер  плечі
(як  ти)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016


В ліс, по натхнення

Нервові  дні,  п'яненькі  вечори.
Набридло  й  остогидно  злободення.
Я  скоро  кину  все,  і  вилізу  з  нори,
у  ліс  холодним  ранком.  По  натхнення.

Ліс...Гілки  сплелися,  мов  гадюки.
Лиш  він  мене  почує  й  зрозуміє.
Біля  вогнища  я  сяду,  грію  руки,
а  душу  вже  нехай  лікер  зігріє.

І  ліс  шумить,  гілками  обійма.
Дерева,  наче  ліки,  біль  гамують.
В  них  серце,  як  в  людей,  та  в  ньому  зла  нема,
Мені  це,  чесно,  більше  імпонує.

На  серці  спокій,  довкола  ні  душі
і  від  кайданів  не  болять  зап'ястя.
Ми  наодинці  з  ним,  старі  товариші,
ось  це,  мабуть,  і  є  найбільше  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2016


Ненавиджу

Ми  хворі,  ми  ранені,  ми  зламані  люди!
Ми  тонемо  в  темряві,  як  кораблі.
Від  пристані  в  пристань,  нізвідки  в  нікуди  -
чи  правильний  напрямок  це  взагалі?
А  ти  пірнай,  давай,  в  проблеми  з  головою!
Стрибай  на  граблях,  усе  чогось  чекай.
Думки  у  голові:  ''Хай  йде  само  собою.
Все  одно  життя  змарновано.  Нехай''
А  білі  смуги  все  ж  траплялися,  бувало!
І  небо  над  нами  було  голубе.
Я  ненавиджу  місто,  що  тебе  забрало.
І  цей  світ,  і  той,  і  людей,  і  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016


Хвора муза

Чорний  настрій,  чорна  кава,
нудна  робота,  не  цікава.
День  сьогодні  якийсь  тьмяний,
взяла  муза  лікарняний.

Дощ  по  вікнах  барабанить,
мою  музу  лихоманить.
Сумуючи,  згорнула  крила.
Мабуть,  від  мене  підхопила.

Пішла  собі,  не  попрощавшись,
з  людьми  у  натовпі  змішавшись.
Це  смертельно,  не  зцілити,
хвороба  -  небажання  жити.

Мені  без  неї  тяжкувато,
та  жить  лишилось  не  багато.
Хворіти  будемо  окремо,
та  може,  в  один  день  помремо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2016


Будь ласка, лікарю

Шановний  лікарю,  пробачте,
чи  допоможете  мені?
Будь  ласка,  ви  мені  призначте
якісь  пігулки  від  брехні.

Ці  всі  аналізи  і  тести!
Ох,  як  же  я  їх  не  люблю!
Не  хочу  діалоги  вести,
від  них  теж  хочеться  в  петлю.

Та  ні  на  що  я  вам  не  скаржусь!
Хіба  що,  трішки  на  життя.
На  те,  що  я  ніяк  не  зважусь
із  себе  витрясти  сміття.

Ви  кажете  мені  ''Присядьте'',
дістаєте  якісь  чернетки...
Будь  ласка,  лікарю,  порадьте
ще  й  від  самотності  таблетки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016


Приріс до пляшки

Живу  своє  життя  негоже,
всі  друзі  геть  кудись  пішли.
Я  б  теж  покинув,  та  не  можу  -
до  пляшки  руки  приросли.

Всі  кажуть,  я  проблему  маю.
Пробачте.  Не  погоджуюсь.
Алкоголізмом  не  страждаю  -  
скоріше,  насолоджуюсь.

Кажуть:  ''Це  хвороба,  досить,
нічого  вже  не  повернути''.
Але  ж  це  мій  єдиний  спосіб
на  час  якийсь  тебе  забути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Незамінні люди є

Казали:  ''Будь-кого  можливо  замінити,
усім  заміна  є,  повір''.
Та  як  цю  хибну  думку  зупинити?
З  людьми  такими  в  мене  завжди  спір.

Мене  переконати  тут  ніхто  не  в  змозі,
а  іноді  аж  пробира  на  сміх.
Якщо  це  правда,  то  чому  і  досі
я  замінить  тебе  ніким  не  зміг?

Щоб  так  було  насправді,  я  б,  може,  й  сам  хотів.
Тоді  б  і  серце  не  боліло.
Та  вже  минуло  кілька  сотень  днів,
а  як  без  тебе  жить  -  не  зрозуміло.

Спитаєте,  що  за  дурниці  я  верзу?
''Вони  тобі  життя  гальмують!''
А  я  скажу,  ховаючи  сльозу,
що  люди  незамінні  все  ж  існують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Летаргія

Прибрати
пляшки  пусті.  І  запах  тютюну.
Не  можу  спати!  
Здається,  навіть  мертвим  не  засну.
Лежати.

Знов  мрія,
знов  про  тебе.  Спогади  пів  ночі,
ностальгія.
Малює  пензликом  синці  під  очі
інсомнія.

Чекати,
як  спасіння.  Чи  не  хочеш,  боже?
Урятувати.
Мого  безсоння  частину  можеш
забрати.

Надія.
На  сон  спокійний,  а  може  й  вічний,
така  затія.
Хай  дасть  мені  ефект  побічний.
Летаргія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Нерви

Цей  день  -  в  нікуди.
Дратують  люди.
Болять  рани.  
Я  на  грані.

Яка  ж  ти  вперта!
Хочу  вмерти.
Життя  -  тюрма.
Все  дарма.

Так  як  і  вчора,
душа  хвора.
Точать  черви
нерви.

Лезом  по  вені.
Як  приємно!
Я  що,    у  сні?
Ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Вогненебезпечно

Нехай  усе  іде  до  біса!
Хай  котиться  під  три  чорти!
Усе.  Кінець.  Фінал.  Завіса.
Палають  всі  мої  мости.

Горить  душа,  а  тіло  тліє.
Як  попіл  високо  летить!
Ти  підпалила.  Пламеніє.
Мені  вже  майже  не  болить.

Іди  собі!  Не  ображайся,
та  ти  тут  зовсім  не  доречна.
Мене  нізащо  не  торкайся  -  
вогненебезпечно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Щасливий

Байдуже.  Щастя  на  дні  пляшки.
В  якій  же  саме?  Пошук  йде.
Не  знають  пелюстки  ромашки,
та  алкоголь  не  підведе

В  важку  годину  він  зі  мною.
Це  лікар  душ  -  віскі  і  блюз.  
Гітара  забринить  струною
і  в  мінусі  побачиш  плюс.

Я  цих  плюсів  вже  вдосталь  маю.
Поля  такі  -  не  обійти!
Хоч  десь  в  душі  я  відчуваю,
що  не  плюси  це,  а  хрести.

Живу  отак,  на  позитиві,
лікуюсь  вже  не  перший  рік.
Усі  пляшки  в  мене  щасливі,
бо  я  -  щасливий  чоловік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


Мовчи

Ні,  ти  мовчи.  Не  треба  слів.
Твоїм  мовчанням  я  сп'янів.
Зібравши  у  кулак  свій  гнів,
Я  не  веду  рахунку  днів.
''Давай.  Прощай.  Не  забувай.
На  мене  злості  не  тримай"  
А  що  мені?  Лягай,  вмирай?
Скажи  до  серця  ''не  кохай''?
Для  тебе  це  звичайна  гра,
В  душі  моїй  тепер  діра.
І  хоч  від  болі  розпира,
Тобі  бажаю  я  добра.
Іди.  Біжи.  Я  відпустив.
Нікого  ще  так  не  любив.
Не  буде  тут  альтернатив,
Я  своє  лезо  загострив.
Вночі  сьогодні  буде  біль.
В  душі  і  ззовні  -  звідусіль.
Хай  допоможе  мені  хміль
Здолать  себе  -  єдина  ціль.
Кінця  такого  не  хотів.
Кінця  життя  та  почуттів.
''Бувай,  прощай,  солодких  снів...''
Ні,  ти  мовчи.  Не  треба  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


Петля

Я  жив.  Я  був.  А  зараз  є?
Ні,  помиляєшся.  Немає.
Продовжувать  життя  моє
Петля  на  шиї  заважає.

Я  в  цій  петлі  багато  літ,
І  хочеться  хоч  вовком  вити.
Від  неї  вже  синіє  слід,
Не  бачу  сенсу  я,  щоб  жити.

Бо  ця  мотузка,  як  змія,
Міцніше  горло  обвиває.
А  думка,  що  ти  не  моя,
Постійно  табурет  гойдає.

Я  сам  петлю  цю  зав'язав
У  ній  я  жив,  а  зараз  -  досить.
Тобі  в  записці  написав
''Кохання  лише  біль  приносить''

Якби  й  погодився  колись
Мотузку  цю  із  шиї  зняти
То  лиш  щоб  нею,  сміючись,
Тебе  до  себе  прив'язати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016


Молюсь

Господь!
Молюсь,  щоб  завтра  не  проснутись,
Щоб  день  наступний  не  для  мене  був.
Хоча  б  одне  бажання  має  збутись,
Молитви  попередні  ти  не  чув.
Всевишній!
Хочеш,  я  тобі  усе  віддам?
Почни  з  життя,  яке  не  мав  давати.
Я  лиш  помилка,  бачиш  сам,
А  їх  потрібно  виправляти.
Мій  боже!
Я  -  сміття  в  людей  попід  ногами,
Як  тріщина  в  борту  на  кораблі.
Не  хочу,  люди,  бути  поміж  вами
І  дім  мені  -  в  сирій  землі
Світанок!
Я  тебе  давно  чекаю.
Ось  це  і  все.  Прощай,  життя  моє
Крізь  пальці  лезо  відчуваю,
І  розумію,  що  бог  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649963
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 08.03.2016