Надія Карплюк-Залєсова

ЗАБУЛИ БАТЬКА

ЗАБУЛИ  БАТЬКА…

Надія  Карплюк-Залєсова  ::  ЗАБУЛИ  БАТЬКА…  
Забули  Батька,  його  слова,
Його  повчання,  засторогу,-
Як  пси  скажені  ненаситні
Доконують  її  -  небогу.

Мою  Вкраїну  -  землю  любу,
Що  в  славі  має  процвітати  !
Як  можуть  обранці  народу
Ятрити  душу,  тіло  рвати  ?!

А  Він  ...  молитви  клав  до  ніг,
Тої  УкрАїни  святої,
На  сполох  бив,  будив  усіх,
Він  жив  для  неї,  для  Одної  !

Забути  батька  -  гріх  який  !
Цинізм  -  найвищого  гатунку...
Боюсь  ,хто  справді  тим  слабий...
Уже  не  має  порятунку...

Немає  ліку  збайдужілим,
Жид  не  придумав  такий  лік...
І  плеще  жиденя  в  долоні,
Що  множить  світ  таких  калік...

Чиї  ми  діти  ?  Хто  ми  є  ?
У  себе  й  в  кожного  питаю,-
Більш  не  потерпить  Бог  і  Світ
Отих,  що  хата  їхня  скраю...
Н.Карплюк-Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020

ВИПУСКНИЦІ

ВИПУСКНИЦІ

А  я    одягну  файну  вишиванку,  
Підбори,    що  пасують  до  ноги.  
Піду  світами  з  маминого  ґанку,  -
Про  це  колись  лиш  мріяти  могли...  
Обійму  світ  ,  він  сипатиме  зорі!  
Я    вірю,  знаю!  Буде  саме  так!  
Бо  ж  позитивчик  в  мами,  апріорі
А  це,  Вселенна  каже  :  Добрий
знак!  
Ні,  не  штовхне  життя  мене  у  прірву,  
Бо  я  його  любитиму  у  всім.  
І  навіть  там  триматиму  я  міру,  
Де  вітер  коси  радощам    заплів.  
А  я  одягну  файну  вишиванку,  
Я  брівки  підмалюю  для  краси,  
І  крикну  вітрові  з  самісінького  ранку:
Неси  мій  човник  по  житті  моїм,  неси!
Я  мрію  маю  -  що  до  зір  сягає!  
І  намір  маю,  досягти  її!  
Упевнена-  мій  Всесвіт  про  це  знає.  
Допоможи,  мій  Господи,  мені!
Н.  Карплюк-  Залєсова
27.  06.20.
‌
‌
‌
‌
‌

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020

НЕСУ В ВІДЕРЦІ СОНЕЧКО

НЕСУ  В  ВІДЕРЦІ        СОНЕЧКО

Десь  заблудився  вітер  в  пів-дороги,  
Приліг  спочатку  в  китицях  бузку,  
Втомились  в  пустунця  і  руки  й  ноги,  
І  я  відрце  сонечка  несу

Для  квіточок,  метеликів  та  бджілки,  
Скупатись  щоб  у  променях  могли,  
Танком  кружляли  між  розлогих  гілок
І  гомоніли  в  чубчиках  трави

Я  розіллю  те  сонечко  на  маму,  
На  татуся  і    на  свою  сестру,  
Щоб  усмішок  не    було  їм  замало,  
Ще  й  смайлика  до  цього  залучу

Беріть,    мені  не  шкода  анітрішки,  
Вгощайтесь  всі,    його  по  вінця  тут!  
А  я  бабусі  висиплю  на  кіски,  
Щоб  не  шукала  фарбу  золоту.  
18.06.19.
Н.    Карплюк-  Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020

ЯК РІЧКА З БЕРЕГІВ

ЯК  РІЧКА  З  БЕРЕГІВ

Я  розпливлась,  як  повінь  навесні,
Я  розгубилась,  як  листок  осінній.  
Я  розчинилась  солодом  в  тобі
Вина  п"янкого  в  келиху  весільнім

До  пальчиків...  до  кінчиків  самих,
У  ніжність  проросла  одним  тобою,
У  свічі-цвіт  каштанів  молодих,
У  вітер  поля  -  піснею  дзвінкою

Я  забриніла  нотою  в    тобі
Незнаної  високої  октави,-
Як  крапелька  торкається  землі,
Як  сонце,  купане  у  спокої  заграви  

Я  вийшла  в  світ,  як  річка  з  берегів
У  світ  ,  де  радість  бути  разом,  в  парі,
У  світ  моїх  невтрачених  надій,
Що  рвуть  струну  осінньої  гітари.
25.06.20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020

ЯК В ОСІНЬ

ЯК  В  ОСІНЬ...  

А  люди  падають,  як  сливи.  
А  люди  сипляться,  як  лист.  
Створити  вірус  без  вакцини...  Який  же  треба  мати  хист!
 
До  цього  вдачу  треба  мати,  
Зчерствілу  душу,  зимну  кров
Бо  ж  поміж  цінностей,  сказати,  
Все  ж  переважує...  ЛЮБОВ.  

А  люди  падають,  мов  мухи
Посеред  цінностей  чужих...  
Десь  визрів  вирід  слабодухий
В  догоду  відчайдушно  злих

А  люди  сипляться,  як  листя
Невже  насправді  світ  здурів?!  
У  пейзажиста  вмілі  кисті
Не  доберуть  ні  фарб,    ні  слів...  

Як  в  осінь  гупають  ранети...  
Закриті  храми  у  святА
Легені  чорні  у  планети,  
У  душ  -  жахлива  чорнота.  

Н.  Карплюк-  Залєсова.  
22.06.2020


.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020

БІЛЕ МАРЕВО

БІЛЕ  МАРЕВО

Ох,  як  схожі  у  цьому,  подруго,
Навіть  знаки  однакові  в  нас...  
Попри  біль  всіх  зусиль  і  потугу
Круговерть  не  рятує,  ні  час...  

Відібрали..  Болить,  кровоточить...  
І  такого,  як  ти  не  знайти,  
(Десь  надія  у  гості  заскочить)  
Та  не  ти  це,  коханий,  не  ти...  

І  болить,  і  ятрить  там,  де  зліва,  
У  пуделочку  квилить  любов.  
Вона  бути  в  пригоді  хотіла
І  так  хоче  світитися  знов

При  відчинених  дверях  на-  розтіж
Дмуть  вітри  розкуйовджених  хмар
Дар  кохання  -  смарагдова  розкіш...  
Біле  марево,  мій  аватар...  
   19.06.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020

ЛІТО- ЛІТЕЧКО

Літо-  літечко  -  краса!
В  мене  плетена  коса...
У  ній  бантик,  мов  метелик,
Заховавсь  у  нім  веселик
Колошматиить  мої  коси...
Хочеш  виманити  сльози?
Ох  бешкетник  зайчик-  промінь!
Чуєш...  там  високо  гомін...
Враз  посіє  дощик  ситом
Ти  лиш  бантиком  прикритий
Так  і  треба  пустунам,
Кіски  я  свої  не  дам!
Заплітала  їх  матуся,  
Як  же  я  їй  покажуся?
Із  любов'ю  квіточки
Люба  вплела  в  кісочки
Ти  лиш  бантиком  прикритий,
Будеш  дощиком  побитий.

       Н.Карплюк-Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020

ДОСВІТ

ДОСВІТ

Вогкий  блават  стелився  по  долині  
І  тихий  легіт  полоскав  зорю...  
 А  та  світила  особливо  нині,  
Вмочивши  пензлик  в  золота  вогню.  

Стікали  сльози  росяних  мережив,  
Немов  морозко  в  літі  заблукав...  
І  диригент  за  рухом  кожним  стежив,  
Розклавши  музику  на  тисячі  октав.  

Не  зводив  погляду  з  останньої  зірниці,  
Що  розчинялась  в  мареві  небес...  
Не  впорався...  Не  зміг  не  спокуситься,  
І  розпочав  феєрію  оркестр!  

Який  то  досвіт!  Боже  любий,  
зчуйся,  
Бо  я  не  в  силі  ту  красу  знести...  
Ногами  босими...відчуй  росу...  розуйся...  
Я  хочу  промінь  в  пригоршнях  нести.  
Н.  Карплюк-  Залєсова.  
4.06.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020

ТРИ КВІТОЧКИ

ТРИ  КВІТОЧКИ

Мої  зЕрнятка,  мої  квіточки,  
Мої  крихітки    і  леліточки,  
Мої  промені  Сонця  дайного,  
Серцевиночки  цвіту  файного.  

Мої  пташечки-  перепілочки,  
Три  красунечки,  мов  сопілочки.  
Три  росиночки,  мов  долонечки-
Зачекалися  на  вас,  донечки.  

Намистиночки  у  три  сонечка,  
Складу  Янголу  дві  долонечки
Поміж  крилечок  та  й  до  світлих  сил,  
Поміж  хмарами,  моя  втіхо,  линь

Вам,  Янголики,  зводжу  ручечки:
Бережіть  од  лих  мої  внучечки-  
Три  пташиночки  голосистії,  
Я  молитимусь  до  Пречистої:

Дай  їм  доленьку  -  росу  досвіта.  
Вбережи  дітей,  любий  Господи.  
Трійко  променів,  три  зориночки,  
Наші  ягідки-  намистиночки.  

Горошиночки  покотилися,  
У  нас  донечки  народилися,  
Щебетунечки  наші  кралечки,  
Мої  маківки,  мої  лялечки.  

Н.  Карплюк-  Залєсова
6.06.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020

ВОЛОНТЕРИ

Гей,  дівчата-волонтери.  
Гей  ви  хлопці,
-трударі
Хто  загнав  вас  на  галери
Праці,  величі  душі?  

Хто  казав,  що  поступитись  
Особистим  -  це  наказ?!  
Відірвати,  одчепити,  
Все  закинути  ураз?  

Хто  вмовляв,  що  перейнятись  кимось  іншим  -  це  святе,  
У  безвиході  не  здатись,  
Й  сято  вірити  у  це,  

 Що    в  тобі  горить,  палає,  
Обійняти  рветься  світ,  
Тих,  хто  на  собі  тримає
Землю  рідну,  цілий  рід?!  

Комусь  -  слава,  комусь-  почесть
А  комусь  до  поту  рук-
Праця,    зате  чиста  совість,  
Без  премудрості  наук

Комусь  день  -  ранкова  кава,  
Вправи  м'язів  живота,  
А  комусь  -  у  честі  справа-  
День  почати,  як  жнива

У  шпиталь  -  плече  -підмогу,  -
Підвестись  ,  зробити  крок,  
Щоб  бодай  хоч  до  порогу...  
Знову  стримує  дзвінок:

Передачі  треба  везти:
Вата,  шини,    шолом,  чай,  
Паски,  щоби  дух  піднести,  
Вдячність,  рідні,  за  наш    край
 
Ще  довозять  запчастини  
І  малюнки  від  дітей,  
Вітаміни,  мило,  шини...  
Мирних,  хлопці,  вам  ночей

Люди  серця  і  сумління
Діти  Божих  провидінь
Серце  щире  неспокійне
Патріотів  поколінь.  

Україна  у  поклоні,  
Діти  всіх,  хто  на  війні!  
Будьте  сильні  і  здорові,  
Будьте  ви  націй  землі!  

Н.  Карплюк-  Залєсова
3.06.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020

ЦЕ ЛІТО БАБИНЕ

Мадрид  вітає  чарівну  жінку,  маму  і  бабусю  з  її  повноліттям!  
Золотому  майстру  -  золотої  дороги  в  житті,  миру,  злагоди,  
любові  найближчих.  

           ЦЕ  ЛІТО  БАБИНЕ...  

Це  літо  бабине,  закохане  у  осінь,  
Де  серпня  пізнього  -  замріяна  вуаль.  
Світанки  росяні,  задивлені  у  просинь,  
Відтінків  золота  статечна  пектораль...  

Ну  що  змінилось  з  весен  тих  чи  літа?  -
Дитинний  погляд  з-під  під  пухнастих  вій,  
Попід  вікном  ті  ж  самі  сходять  квіти,  
Душа,  мов  бранка  між  високих  мрій...  

Та  ж  сама  талія  з  її  весняних  двадцять
І  вогник  серця,  що  запалює  усіх  -
Всеобіймаюча  його  жертовна  таця
Іще  несходжених  і  пройдених  доріг...  

Чарівна  жінка  з  поглядом  дитинним
Іде  ув  осінь  зріло  -  золоту,  -
В  душі  весна  буяє  цвітом  дивним,  
Де  мудрість  з  досвідом  зустрілись  на  мосту.  

Н.  Карплюк-  Залєсова.  
1.06.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020

Літечко

ЛІТЕЧКО

Красне,  сонцедайне  -  
Трави  шовковисті
Пісня  соловейкова
В  калиновім  листі

Квіточка  до  сонця
Тягне  рученята
І  шатром  розвітреним  -  
Липонька  крислата

Зі  збаночком  бджілка
Над  цвітом  кружляє
Для  дорослих  і  малих
Мед  -  бальзам  збирає

Хмарка  понад  літом
Дощиком  проллється
І  веселка  з  неба
Мостиком  прогнеться

(  Може  послужити  приспівом)

Літо-  літо,  літечко-
Радісна  пора
Кращого  за  тебе-
ЛІТЕЧКО,  нема

Н.Карплюк  -Залєсова
28.05.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020

Рудесеньке літечко

РУДЕСЕНЬКЕ  ЛІТЕЧКО

Рудесеньке  літечко,  
примружене  очко
Водить  діток  у  танку
Зозуляста   квочка.  

Ряба  квочка,  руде  літо
А  я  засмагаю,-
В  ластовинні   носик  мій-
Пісеньку  співаю

Квіточки,  метелики,  
А  я  -  у  травичці.
Он  Даринка  поспішає  
В  шовковій  спідничці

Хутенько  і  весело
Наб'ємо  кишеньки,  
Промінчики  сонечка
Понесем  до  неньки.  

Н.  Карплюк  -  Залєсова.  
28.05.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020

ВЕСНА

ВЕСНА

Дівонько  веснононько,  
В  зелен  -  віночку,
Квітом   барвінковим  скрашу  сорочку.  

І  сап"янОчки  з  бузкового  цвіту  -
Маєш  сподобатись
красеню-  літу
   
А  над  тобою  мости  веселкові,  
Дощиків  щирих-
Потоки  любові

На  квіти  і  землю,  щоб  цвітом  укрилась
Жито-  пшениця,  щоб  в  полі  родились

В  осінь  плодами  -  всякеє  зіллячко...  
Веснонько-  панночко,
Справим  весіллячко

Н.Карплюк-Залєсова.

19.05.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020

ПРОСПАВ РАНОК

ПРОСПАВ  РАНОК


Розкошлатив  ранок  сонний  очі
Як?   Не  йметься...Я  проспав  веснУ?
На  хмарині  вітерець  зайшовсь,  регоче:
Що  з  тобою,  друже,  не  збагну?

Це  у  мене  нині  відпочинок,
Панночка  веліла  не  гасать...
Ось  нудьгую  тут  за  танцями  сніжинок,
Силу  крил  своїх  нема  де  поправлять.

А  весна  красива...  Ох  красива!
Повплітала  промені  до  кіс,
З  рукава  до  хмар  -  пташня  криклива
Аж  старий  розплющив  очі  ліс

Вчора  каву  пила  із  туманом
На  Узвозі,  близько  під  обід,
Не  вдержався,  кинув  вітругану...
Що  вже  вчув  від  неї  про  свій  рід...

Ось  сиджу  сумирний  на  хмарині,
Ноги  звісив,  як  дитюк  малий
Хоч    дісталося  старій  шапчині,
Супротив  не  стану,  Боже  крий!


Та  красива...  Ох  яка  красива...
Прокидайся,  щічки  цілувать,
Заки  очі  не  протерла  в  небі   злива,
Щоби  землю  щедро  напувать.

Н.Карплюк-  Залєсова
27.03.19..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020

ГРОМАДИТЬ ВІТЕР

Громадить  вітер  на  небі  хмари
Простоволосить  світлу  височінь
І  як  бабуся,   хрестить  і  ворожить,  
Кладучи  хліб  розкішний  на  черінь

Вже  розчесав  кудлаті  завиточки,
Як  у  вівці,  що  висли  над  чолом,
І  промінець,  стрибнувши  на  листочки,
Росу  черпає   хвацько  черпаком

Злетів  додолу,  де  цвітуть  нарциси,
Ковзнув  стебельцем  пружним,  знічев"я 
І  прасував  бузкові  сині  ризи,
Панбархатом  хвилясто  в"юнився

Голівка  цвіту  в  синь  блакитну  никне
Рахує  хмар-  овечок  із  землі
Вже  завтра  і  вона  до  вітру  звикне
І  рахуватиме  щасливі  свої  дні

Гаптую  вдосвіт  вишиту  сорочку,
Де  хрестик  ляже  в  хвилі  бережків
Для  крил  -  мережку  ,  хвилями-  торочку
Щоб  вітерець  теплесенький  летів

Н.  Залєсова-  Карплюк
20.04.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020

БІЛІ ЧЕРЕВИЧИ

БІЛІ  ЧЕРЕВИЧКИ

Немов  насіяв  хто  чи  жита  чи  пшенички  -
Зелена  ніжка-  білі  черевички
Із  -  під  цупкого  настилу  твердого
Туди  ...  до  сонця  виткана  дорога


Беру  в  долоні  черевичок,  щоб  зігріти
Тій  білій  ніжності  у  вічності  летіти...
Маленький  воїне,  де  взяв  ти  стільки  сили,
Що  ні  вітри,  ні  хуги  не  скосили

холодним  подихом,  мов  смерті  поцілунком?
Невинного  торкнутися  лаштунку-
Гарячим  подихом  голівок-  черевичок.
Аж  рябко  в  колі  братиків  й  сестричок

Насіяно,  насипано  так  густо,
Привабить  раз  і  більше  не  відпустить
Душа  весни,  що  воскреса  з-  під  снігу
На  радість  людям,  людям  на  потіху

Н.Карплюк-  Залєсова
    2.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020

ВІТАЮ!

Вітаю,  сину,  з  35-ти  літтям!  
Хай  те,  що  в  тебе  за  плечима  й  те,  що  буде  попереду,  приносить  плідні  результати,  радість  і  потіху.  Немало  зроблено  й  досягнуто,  але  своєю  наполегливістю  й  великим  бажанням  не  зупинятись,  ти  йдеш  до  своєї  мети  впевнено  й  виважено.  Нелегко,  бо  щастя,  яке  поселились  в  твоїй  оселі  -  три  намистинки  -  донечки,  потребує  неймовірної  витримки,  терпіння  й  сили.  
Нехай  Бог  на  цьому  шляху  не  покидає  тебе.  
Нехай  зростають  донечки  здоровими  та  щасливими.  Нехай  любов  і  розуміння  в  твоїй  родині  стануть  справжнім  взірцем  для  них.  А  ваше  кохання  нехай  дозріває  й  переростає  в  справжній  діамант.  
Будь  здоровим,  будь  добрим,  будь  наполегливим!  Будь  таким,  як  ти  є!  
Люблю  тебе  і  бажаю  всього  найкращого,  що  може  бажати  мама  для  своєї  дитини.

ВІТАЮ.  

На  рочок  ждали,  п"ять  чекали  з  татом...  
А  потім  так  хотілось,  аби  був  малим...  
Якої  радості  довкруж  було    багато,  
ніщо  на  світі  не  зрівняється  з  отим...  
Великим,  трепетним  батькІвським  піклуванням
За  кожен  зубчик,  слізок  од  падінь
І  безустанного  родинного  навчання
маленьких  радощів  і  мудрості  прозрінь.  
І  ось  ти  -  тато  крихіток  чарівних;
Потрійне  щастя  випало  на  раз!  
І  намистинкам  тим  нема  на  світі  рівних,  
Потрійним  дивом  ощасливив  нас.!  
Люби,  кохай,  і  просто  будь  щасливий,  
Здоровий  будь  на  радість  нам  усім!  
Крізь  зими  та  літа,  весняні  зливи
Обранцем  долі  будь  передусім.
 
З  любов'ю,  мама.  
9.05.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020

ДО ЩАСТЯ

ДО  ЩАСТЯ.  

Не  зупинись  дорогою  до  щастя,  
В  надії  жити  -  день  новий  з"явивсь
Відкинь  усі  "якщо"  або  "не  вдасться",  
Сказавши  якось  "  Так!  ",  -  не  зупинись!  

Не  зупинись  тоді,  коли  хтось  іншу
в  тобі  людину    визрить  і  колись
(Без  сумніву,  на  краще,  а  не  гіршу)  
Гукне  в  пориві:  "  Друже,  схаменись!  "

Хай  це  не  буде  громом  серед  неба
Лякати  нас..  Вже  не  таке  пройшли...  
Боятись  слабкості  у  дусі  своїм  треба
У  мить  одну  той  промінь  не  згаси

Хтось  щастя  бачить  в  лічених  хвилинах
І  нізащо  свій  дух  не  здійме  ввись..  
Облиш  буденність  в  шрамах  і  рутинах
Дорогою  до  щастя,  не  спинись!  

Твоя  одна  дорога  перед  тебе:
Тобі  і  вибирати:  вниз  чи  ввись...  
Чужих  порад,  думок  і  мрій  не  треба,  
Перед  своєю  не  спасуй,  не  зупинись.  

І  хай  те  щастя  в  кожного  порізне
Облиш  минуле.  То  було  колись...  
В  обійми  щастю  не  буває  пізно,  
Лиш  ти  йому  дитинно  усміхнись.  
Н.  Карплюк-  Залєсова
1.05.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020

Ні, НЕ ВІРЮ…

Пестить  сонце  мої  скроні  та    волосся,
І  цілує  вітер  у  чоло
Я  весну  чекала  -  тож  збулося!
Що  тиснуло  в  серці  -  відлягло

Хіба  тут  доречний  сумнів  чи  вагання,
Хіба  може  бути  місце  для  нудьги,
Як  сміється  сонце  в  шибку  зрання?
Хіба  можна  встати  "не  з  ноги"?

Як  кидає  вітер  поміж  очі
Хвилі  оксамитові  свої,
Матіолою  розчахуються  ночі
На  нейрони  пахощів  малі

Як  випорскують  з    бутонів-  сповиточків
Квіти...  а  них  ельфики  живі,  Повертаються  до  гнізд  і  до  садочків,
Наче  подурілі  солов"ї?

Хіба  можна  не  всміхнутися  цій  днині,
Не  гукнути  вітрові  -  гуляй!
Ні,  не  вірю,  що  нудьгується  десь  нині,
Коли  все  живе  аж  поза  край!

Н.  Карплюк  -Залєсова
14.04.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2020

ОЦЕ ДОЖИЛИСЬ…

ОЦЕ  ДОЖИЛИСЬ...  

Оце  дожились  до  життя,
Де  віруси  напялюють  корони,  
Держави  кривдників
висовують      на  трони.  
Оце  дожились  до  життя:
Нема  жалю,  немає  каяття...  
Хай  Бог  боронить...  

А  віруси  снують,  немов  вужі
поміж  думок  і  промислів  негідних.  
А  цьогоріч    Христос  воскрес
У  квітні....  
Війна.  Молитви.  Страхи...  На  межі.  
Якби  очиститись  від  накипу  і  ржі,  
Якби  не  зачепило  наших  рідних...  

Бузок  цвіте  і  пахне  так  навкруж,  
Нарциси  вже  поволі  відцвітають...  
"Христос  воскрес!  "вже  завтра  заспівають.  
В  оселі  кожен.  Звідти  -    ані  руш!  
Уже  й  безсила  міць  зимових
стуж,  -
Нечисті  сутності  планету  поїдають

Людського  розуму  плоди  наперекір
життю,  промінню  вічної  любові.  
Шматочок  пасочки  вкусити  б  у  здоров"  ї...  
А  внуки  тягнуться  до  сонця  і  до  зір
наперекір  байдужості  та  злу  наперекір
У  світовій  винищувальній  бойні.  
Н.  Карплюк-  Залєсова.  
16.04.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872158
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.04.2020

БОГ РОЗСУДИТЬ

БОГ  РОЗСУДИТЬ

Ми  сокиру  війни  не  здіймали
І  вбивати  на  брата  не  йшли  -
Магаданами  орди  топтали,  
Заганяли  у  гирла  війни
А  поети  бувають  різні...  
Он  метелики  й  бджілки  гудуть...  
А  по  той  бік  палкими  серцями  І  тілами  вимощують  путь.  
Тим  поетам,  що  надто  усякі,
Вони  в  мови  чужі  не  плюють...  
Тож  у  ворога  матимуть  дяки
Бо  така  фарисейська  їх  суть.  
Нагороди  чіплятиме  скоро  
Той  люцифер,  що  нас  роздира,  
То  ж  виспівуй  ворожою  соло
І  тлумач  без  помилок  слова...  
Десь  тут  радили  друзі  до  зброї...  
Що  ж..послухаю  їх  та  й  у  путь...  
Ще  в  АТО  не  було,  знать,  такої...  
Дасть  Бог,  стрінемось  якось...  Мабуть.  
Н.  Карплюк-Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870549
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2020

НА ТВІЙ ОБЕРІГ

НА  ТВІЙ  ОБЕРІГ

Торкнувся  промінь  мене,    ще  вологоїю
І  ніжно  зі  сну  витирав,    мов  дитя.  
Сушив  і  розчісував    коси  дорогою
І  досвіт  гукав    до  нового  життя...  
Зі  сну  позіхали  зірки  -  анемони
Той  килим  святочний  без  краю  застиг...  
В  березах  вже  грали  весняні  гормони,  
Вбираючи  соки  із  надрів  земних.  
І  ти  цілував  її,  Боже,  і  пестив,  
Ти  сіяв  любов  благодатним  зерном.  
Дай,  Творче,  ту  пісню  любови  донести
В  долонях  правічних  твоїх  молитов.  
Дай,  Боже,  ту  землю  
Крильми  обійняти,  
Вразливу  таку  і  єдину  для  всіх...  
Любити  навчитись  і  трохи  віддати  
На  роду  твого  і  життя  оберіг.  

Н.  Карплюк-  Залєсова
2.04.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870548
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.04.2020

ПЛИВЕ ЧОВЕН ПО БИСТРИЦІ

ПЛИВЕ  ЧОВЕН  ПО  БИСТРИЦІ

Чорний  день  для  України....  
П"ятеро  пішло  з  життя.  


Пливе  човен  по  Бистриці,  
По  Бистриці  човен  пливе
Зачерпни  тої  водиці,  
Бо  ми  з  туги  серце  рве

За  тобою,  сину  й  брате,  
За  тобою,  друже  мій,  
Що  пішовись  воювати...  
Жени  човна  вітре,  вій!  

Нес
и  човен  по  Бистриці,  
Хай  вруниться  хвиля,  б"є!  
Що  тобі  козаче  сниться,  
Як  на  цім  ще  світі  є?  

А  чи  сниться  чорнобрива,  
А  чи  мати-сирота,  
Чи    сира  земля  -  могила
Твоє  тіло  обійма?
 
Пливи,  човне,  за  водою,  
Бийте  весла  глиб  води
Нехай  ангел  йде  з  тобою,  
Позад  Ангела  йди  ти

Повертайся  до  дівчини
І  до  матері  вертай
І  війна,  і  лихо  згине,  
Лиш  вмирати  зачекай...

Н.  Карплюк-  Залєсова
19.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869421
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2020

НЕХАЙ ДОЗРІЮТЬ ВИШЕНЬКИ

НЕХАЙ  ДОЗРІЮТЬ  ВИШЕНЬКИ

Невдалий  жарт  чи  просто  плутанина,-
На  білу  вишню,  ароматний  цвіт
Лягає  в  танці  зимна  хуртовина
Втомилася,аж  падає  із  ніг

З  яких  світів  до  нас  ти  заблукала,
З  дороги  збилась,  вітром  занесло?
А  чи  лиш  вчора  тільки  народилась  З  сувоїв  білих  виткане  чоло?

Та  плутанина  зовсім  недоречна-
В  обіймах  хуги  -  зав"язі  малі
Далебі  мати  ...  Така  безпечна
В  пелюстках  мріють  дзьобики  смішні  .

Тобі    та  прикрість,  звісно,  не  до  смаку
Гуляй  у  полі,  змійками  звивай,
Життя  ще  там  не  подавало  знаку-
Літай  собі  під  хмарами!    Гай-  гай!

Облиш  ту  вишеньку,  що  тільки  зіп"ялася,
Напилось  силоньки  коріння  від  землі
І  першим  цвітом  сонцю  віддалася...
Нехай  дозріють  вишеньки  її

Н.Карплюк-  Залєсова
     15.03.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2020

СЛІДАМИ ТАРАСА

СЛІДАМИ  ТАРАСА

Мову  забрали  -  ми  оніміли.
Добрі,  шляхетні  -  вбивати  не  вміли...
Божим  законам  корились  від  роду.  
Злуки  жадали  від  Заходу-  Сходу

Не  норовливі,  і  нас  запрягали.  
Волю  забули  -  нас  осідлали.  
Сутність  губили  із  болем  і  жалем...  
Ким,  українці,  нарешті,  ми  стали?  
Шкіряна  упряж  -  у  рала  та  ярма,  
Скажеш,  народе,-одвічна  то  карма?!  
Ти  ж  говорити  не  ладен!  Дивись,  
Як  твої  предки  боролись  колись!  
Завтра  і  землю,  що  зрошена  потом,  
Скупить  чужинець,  окутає  дротом...  
На  ту,  що  твій  рід  намолитись  не  міг,  -
Вірив:  земля  -  це  святе  від  святих;
Звідти  ми  вийшли,  туди  і  підем...  
Кращий  у  світі  -  це  наш  чорнозем!  
Мовчиш,  українцю,  байдужістю  вбитий,  
Рабськом  товаром,  Європою  злитий
До  чого  дійдем?    Бурлить  в  товщі  століть...  
Світ  на  одвічнім  питанні  стоїть...  
Діти  й  онуки...  Це  зайве...    Авжеж...  
Дихати  черні  дозволено  теж...
Н.  Карплюк-  Залєсова.  
9.03.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2020

ТОМУ, ХТО СВІТЛО НІС В СОБІ

ТОМУ,  ХТО  СВІТЛО  НІС  ТОБІ
(Василю  Квасновському  присвячується)  

Твердий,  як  камінь  і  упертий,  
Один  із  тих,  що  не  здають,  
Слова  родилися  відверті,  
Жиди  на  нього  мали  лють.  

А  він  горів,  палав,  іскрився,  
Бо  Україна  -  над  усе!  
І  хворий  навіть  не  змінився.  
Свій  хрест  важкий  і  "  там"  несе.  

Не  любить  іновірець  правди,  
Бо  б"є  вона  його,  як  грім.  
А  він    лиш  нею  дихав  зАвжди
І  йшов  крізь  терни,  біль  і  гнів.  

Все  скуштувати  довелося-  
Для  України  -  на  вівтар...  
І  вже  туман  поміж  волосся,  
Не  полиша  косу  жнивар.  

Останній  подих  -  Україна.  
Останній  погляд  -  твій  народ.  
Прадавня  мова  солов"їна-
Для  тебе  -  вище  нагород  .  

Ні,  не  дарма,  ти  бився,  друже,  
Ні,  не  даремно  хрест  той  ніс...  
Не  вистача...  І  сумно  дуже,  
Але  скількох  ти  переріс!  

І  буде,  чуєш,  та  держава-  
Могутня,  сильна  і  жива,  
Впадуть  з  очей  гнилі  забрала,  
Воскресне  з  попелу  вона!  

Н.Карплюк-  Залєсова
28.02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866741
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2020

ГОЙДАЄ ЛЮТИЙ КООЛИСАНКУ

ГОЙДАЄ  ЛЮТИЙ                    КОЛИСАНКУ

Гойдає  лютий  колисанку,  
Де  сотня  куль,  а  смерть  -  одна.  
В  обіймах  тисне  забаганку,  
Спокусливу    у  всім  коханку,  
І    бенкетує  сатана.  

І  не  нап'ється,  як  востаннє,  
Снопами  жне  під  бій  курант,  
Збирає  душі...  поза  гранню,  
Наперекір  всім  сподіванням,  
На  полі  тім  -  його  талант.  

Обжинки,  що  прийшлись  на  зиму,  
Фурункул,  на  мороз  прорвав,  
Що  мучив  довго  і  незримо,  
З"їдав  пожерливо  очима...  
Про  втрату  сатана  згадав

Нащадки  гетьманів,  Атланти,  
Нас  нищить  ворог  лютий  знов
Поза  межею...Емігранти,  -
Один  народ,  та  в  нім  мутанти
Блакитно  -  жовтих  хоругов.  

Гойдає  лютий  колисанку
Де  сотня  душ,  синів  моїх
Слова  кохання  та...  на  ґанку
Що  втома  дня?  Аж  до  світанку
Їм  щебетали  солов"ї...  

Гойдає  лютий  колисанку
І  шосту  зиму  йде  війна...  
Не  спиться  матері  до  ранку
Васильку,  Павлику,  Іванку...  
Як  літо,  мати  молода...

Н.  Карплюк  -  Залєсова
28.02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.03.2020

ВЕСНА - У ДВЕРІ…

ВЕСНА  -  У  ДВЕРІ  

Нарозтіж  двері!  Чуєте,  іде  вже...
Ні,  не  навшпиньках,  аби  не  збудить..
Вона  килим  в  проталинах  мережить
І  кличе  жити!  Вона  кличе  жить!

Хто  вкутаний  в  кожусі  аж  по  п'яти,
Скидай  цей  мотлох  ,  нащо  він   тобі?
Весна  іде,  ти  маєш  перший  знати,
Дивись,  видніють  далі  голубі

Відчуй  той  подих  в  проліску,  що  б"ється  
В  тверду  скоринку  тім"ям  голови
І  в  пісні,  що  не  чується,  а  ллється
Високо  в  небі  і  у  джерелі

Дивись  на  все  відкритими  очима,
Напій  душі  цимбали  золоті,
Так,  будуть  інші  весни  під  дверима,
Але  не  ті!  Ви  чуєте,  не  ті!

Даруйте  музику  тих  струн  своїм  коханим,
Вбирайте  спів,  ним  промовля  Творець,
Таким  солодким,  чистим  ,  несказанним,
Безгрішним  для  закоханих  сердець.
Н.КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА

14.02.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2020

ЖИТТЯ ВАШЕ - НИВА

Найщиріші  побажання,  матусю,  в  День  уродин!  
 76  років  нашій  мамі,  бабусі  й  прабабусі!  
Будьте  нам  здорові  й  щасливі.  
Дякуємо    за  допомогу,  яку  безвідмовно  даєте  кожному,  хто  її  потребує

Життя  ваше  -  нива,  
Що  рясно  вродила,  
на  радість,  на  щастя,  на  втіху  собі.  
Насправді,  матусю,  ви  в  Бога  -  щаслива,  
зібравши  докупки  літа  золоті.  
Хай  сяє  потіха  від  пройдених  років.  
Від  правнуків  любих  -
дрібненьких  зернят,  
що  з  вами  за  ручку  від  першеньких  кроків...  
У  всьому  прабабця  підтримує  лад.  
Здоров"я  і  щастя  бажаємо  нині:
Дай,  Боже,  вам  сили
Та  усмішок  -  рій
Матусі,  бабусі  і  праберегині  -
Любові,  пошани  і  здійснення  мрій.  
20.02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866115
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2020

ЇХ НЕМА…

ЇХ  НЕМА...  

Їх  нема...  Ані  дотику  рук,  ні  обіймів...  
Не  зоставить  слідів  на  вологім  піску  нікотрий...  
Як  я  виросту,  мамо,  вже  не  буде  смертей  ані  війнів?  
Не  посміє  ступити  на  землю  мою  ворог  злий!  

Я  не  хочу,  матусю,  
Щоб  нас  убивали  чужинці,  
Я  не  хочу,  щоб  син  мені  квіти  щоднини  носив...  
Сякнуть  сльози  на  свіжій,  ще  травою  не  вкритій  могилці...  
Хто  ж  тих  слів  тебе,  сину  мій  рідний,  навчив?

Десь  за  обрій,  де  сонечко  спати  лягає  щоночі
Заховалася  правда,  бо  гола  вона  і  тремтить.  
Продали,  роздягли,  осоромили  зрадою  очі.  
Задля  неї  ти  маєш,  розумний  мій  хлопчику,  жить.  

Там,  далеко  ,  як  ти  -  синьоокі  ангелики  б"ються,  
Бо  хотіли  прийти  на  цю  землю  також,  як  і  ти,  
Але  куля  ворожа  спинила  в  дорозі  їх  тата
Вже  ніколи    їм,  сину,  не  сягнути  тієї  мети.  

А  ти  вспів...  Ти  прийшов  у  цей  світ,  щоб  віддати
той  страшний,  невідплачений  борг  ворогам,  
Щоб  (як  татко  хотів)  на  землі  своїй  вільним  зростати,  
Щоб,  як  він,  ти  горів,  але  жив.  
Чуєш,  жив,  не  згорав...  

Ціла  сотня...Полки...Тисячі  русих  хлопців-  соколів...  
Ні  обіймів  палких,  ані  сильних  турботливих  рук...  
Від  розпуки  не  прийнято  жодних  на  світі  законів
І  кружля  понад  нею,  від  розривів  наляканий,  крук.  

Н.  Карплюк-  Залєсова.  
20.02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866111
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.02.2020

ТРИДЦЯТЬ СРІБНИХ

 

То  де  ж  ти  вмреш  за  брата,  українцю,  
коли  його  ти  топиш  повсякчас?  
Не  зрозуміти  "велич"  цю  чужинцю,  
Що  простягає  руку  для  всіх  нас
То  ж  де  й  коли  
закриєш  свого  брата  
своїми  надширокими  грудьми?  
Ти  одягнеш  на  себе  чорний  одяг  ката
Й  підеш  кричать,  що  предки  -  козаки!  
Бодай  не  знали  б  козаки  потомка,  
що  гірше  злидень  ззаду  нападе,  -
Черства  душа  чужих  не  чує  зойків
А  "тридцять  срібних"  -  з  розуму  зведе!  

Н.  Карплюк-Залєсова.  
21.02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865978
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.02.2020

МОЯ МОВА

МОЯ  МОВА

Мова  правди,  мова  волі,  
Мова  щирої  душі
Мова  істини  живої  
В  прірви  зради  на  межі...  

Мова  гідності  та  світла,  
Мова  наших  прадідів.  
Вона  нищилась  і  квітла,  
Не  здавалася  біді.  

Мова  пісні,  мова  серця,  
Мова  трепетних  чуттів,  
Мова  битви,  запал  герця
І  ...  обірваних  життів.  

Мова  лемків  та  гуцулів,  
Буковинців,  подолян,  
Самобутніх  верховинців,  
Мова  наших  галичан

Мова  крику  немовляти
Мова  -  пісні  солов"я,  
Мова,  що  навчила  мати
Бо  єдина,  бо  -  моя.  

Н.  Карплюк-  Залєсова.  
21.  02.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2020

ПОНАД ВЕСНАМИ ЦВІСТИ

ПОНАД  ВЕСНАМИ  ЦВІСТИ

Розпинали  на  хресті  непорочну  діву
Ті  "брати"  на  смерч-  горі
тяли  її  тіло.  
Тяли  тіло,  душу  рвуть...  
За  що    не  злюбили?  
Світла    страх  і  злоби  лють-  
Ворога  горнило
Діва  чиста  гомінка  -
Бузкові  пелюстки,  
Не  скидала  з  себе  ще  жалобної  хустки.  
А  тобі  більш  до  лиця  
з  квітами  хустина
І  калиновий  вінець,  кораль  намистини.  
Веселковий  самоцвіт,  
Кожне  слово  -  промінь
той,  що  топить  товщі  лід,  
Аж  по  світу  -  гомін
То  приляже  з  немовлям        
в  колисочку  тихо,  
Від  пшениченьки  зерням  відгородить  лихо
То  пташиною  в  гаю
 заспіває  лунко,  
Серед  тисяч  мов  -  одну  
виберу,  чаклунку.
Що  до  бою  поведе,  
Виростить  людину,  
Тавром  ворога  змете
Поглядом  єдиним.  
Понад  скибами  століть
Тобі  пісню  вести
Хрест  над  ворогом  стоїть,  
Тобі  ж  знов  воскрести!  
Не  здолати,  не  змести
моє  вічне  слово!  
Понад    веснами  цвісти
Тобі,  рідна  мово!  
21.02.20.
Н.  Карплюк  -  Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865945
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2020

РОЗМОВА З МАМОЮ

РОЗМОВА  З  МАМОЮ

Дарую  ,  матусю,  квіти  -  
Великий,  розкішний  букет...
Ще  паморозь  ляже  на  віти,
Та  інший  зорить  силует
Ще  рипне  сніжок  під  ногою,
Ще  крига  не  пустить  з  обійм,
Та  йде  вже  гучною  ходою
Весна,  запаливши  свій  німб

Із  вітром  легенького  шовку,
Із  променем  ніжно  -  ясним,
Зі  щебетом  птах  безумовку,
Що  день  розростається  ним
Той  день  повернувся  на  весну
І  впевнено  палить  мости
Задивлюсь    у  далеч  небесну,
І  хочеться  жити,  рости...

В  ту  пору,  як  лютий  скидає
Лаштунки  свої  вовнянІ,
Матуся  моя  замикає
Ще  рочок  в  шухляди  свої
Я  знаю,  давно  вже,  матусю,  
Тих  років  не  хочеш  лічить,
І  прикладом  власним  підводиш,
Що  треба  навчитися  жить

Авжеж  ,  попри  горе-невдачі,
Воно    разом,  наче  зрослось
Та  ти  мене  вчила  не  плакать,
Лише  б  не  втрачати  когось...
Вітаю  тебе,  моя  люба,
Ще  осінь  з  зимою  замкни,
Весна  вже  римує  у  труби,
І  з  нею  молодишся  ти

Ти  стрінеш  багато  ще  весен
Я  знаю,  ти  -  сильна  у  всім,
А  влітку  нарвемо  черешень
У  жменьки  правнукам  твоїм
Щасливий  мій  внук  -  твій  правнУчок  -
Прабабця  колише  до  сну,
Торкає  рукою  до  ручок
Кровинку  маленьку  свою.

Н.Карплюк  -Залєсова.
20.02.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865941
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2020

ПО ЗАСНІЖЕНІЙ СТЕЖИНІ

ПО  ЗАСНІЖЕНІЙ  СТЕЖИНІ

По  засніженій  стежині
у  тепленькі  кожушині
Засівав  нам  щедрик  нині,
Кожній  хаті,  всій  родині:
Набажав  добра  всім    щедрик,
Повну  бочку  й  цілий    цебрик
Ночви  повні  аж  по  вінця
Славній  хаті  українця

Приспів

Щоби  водилося,  щоби  моглося
Щоби  до  сонця  тягнулось
колосся,
Щоб  радість  ,як  птаха,  зринала  в  політ,
Як  правнуком  тішиться  баба  і  дід
Хай  щедро  всьогО:  і  у  хаті  й  надвОрі:
У  засіках,  стайні,  горищі,  коморі
Хай  сипле  добром    та  й  на  кожному  кроці
Для  вас  ,  українці,  у  Новому  році!

Не  обстукав  з  снігу  ніжки,  запорошив  всі  доріжки
Було  радості  і  сміху-
Щедрували  всім  на  втіху
І    від  хати  ,  і  до  хати  
Мав  чим  Щедрик  засівати
Де-  пшениця,  а  де  -  жито,
Щоби  добре  було  жити

05.12  .18.
Н.Карплюк-Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020

МАГІЧНА НІЧ

МАГІЧНА  НІЧ
Рік  старий.  Магічна  ніч.
Назбираю  з  неба  свіч,
Поскладаю з  зорів  казку,
Загадаю  Божу  ласку

На  здоров"я  і  на  успіх,
На  відкритий  щирий  усміх,
На  удачу  і  на  віру,
На  любов  людську   й  довіру  

На  велику  силу  волі  -
Для  землі  моєї  долі
А  ще  миру,  тихих  нічок,
В  горах  -  величі  смерічок

На  єднання  всіх  у  ціле,
Щоб   герої  уціліли,
Щоб  вернулися  додому
І  не  снилось  більш  нікому

Нашу  землю  захопити,
Бо  лиш  нам  в  цім  краю  жити!
Загадаю  в  ніч  коротку
Українцям  всім  достатку

Хай  повернуть  із  чужини,-
Треба  рук  для  України,
Треба  розуму  і  сили,
Щоб  праправнуки  ще  жили

Ніч  стара.Магічна  ніч.
Назбираю  з  неба  свіч,
З  зорів  казку  поскладаю,
Щоб  щастило-  загадаю

Н.КАРПЛЮК  -  ЗАЛЄСОВА

10.01.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020

ВЖЕ ЗІРКА ПЕРША ЗА ВІКНОМ ЗІЙШЛА

Святе  Різдво,  Ісусик  народився
На  сіні  ,  в  яслах....Месія  прийшов.
І  цілий  світ  дитяточку  вклонився,
Бо  та  дитина  -  істинна  любов.

А  на  столі  усе  вже  до  вечері,
Бо  зірка  перша  за  вікном  зійшла.
Вкрадливо  рипнули,  впустивши  холод,  двері,
Воскову  свічку  мама  принесла

Я  так  люблю  тебе,  Ісусику  маленький,
І  всі  молитви  щирі  віддаю:
Почуй   моє  безгрішне  ще  серденько
Я  так  татуся  з  мамою  люблю.

А  ще  люблю  свою  квітучу  землю:
Не  дай,  щоб  ворог  землю  мою  бив
Не  дай  йому  ненавидіти  ревно,
Навчи  любити  так,  як  ти  любив

29.12.18
Н.  Карплюк-  Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019

НЕ ВНЕСЕ МІЙ ТАТО ДІДУХА…

Не  внесе  мій  тато  дідуха
І  не  сяде,  щоб  погомоніти
Закрутила  доленька  лиха
Як  до  тебе,  рідний,  долетіти?

І  тебе  спитати  :  Як  ти  там?
Чи  моя  молитва  тебе  гріє?
Чи  заслужений  даровано  вігвам,
А  чи  холодом  в  обличчя  твоє  віє?

Як  Еней,  по  Леті,  на  човні
Попливу,  щоб  в  тебе  розпитати...
Тютюну,   і  гвинтики  малі....
Щоби  сь  мав  годиннии  ладнати

Лиш  побачити  не  в  сні,  а  на  Яву,
До  руки  торкнутись...  А  ще  очі...
І  усмішку,  вкрадену  твою,
Як  я  ,тату,  сильно  цього  хочу...

А  ще  ножниці  улюблені  твої...
Може  там  прстригти  кого  схочеш
Як  не  сказано  багато...  аж  млоїть.
Той  тягар,  як  борону  волочиш.    

Не  внесе  мій  тато  дідуха...
Вже  сімнадцята  зоря  над  Вифлеємом
Її  місяць  стиха  колиха
Понад  болем   і   чиїмсь  Едемом
   
Н.Карплюк-  Залєсова
24.12.18.





,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019

КОЛЯДОЧА ДЛЯ ГЕРОЯ

Приспів
      

Принесу  героєві  колядочку  -  коляду
Іще  чоколядочку   тобі  покладу
Щоби  було  солодко  ,  ти  не  сумував
Люблю  тебе  золотко,  аби  ти  це  знав

Пампушки  тепленькі  з  маком
І  кутя  до  столу
Всі,  хто  землю  захищають,
Щоб  були  здорові

Колядочку  колядую
Я  своїй  родині:
Хай  прибуде  з  колядою  щастя  Україні
Линь,  моя  колядочко,  гори  свічо  ясно,
Щоб  світило   сонце  з  неба  для  Вкраїни  красно

29.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858879
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.12.2019

БУДЕМ, БРАТТЯ, ЖИЛИ

Накувала  сивокрила  птаха  долі-  долі
А  я  з  ангелом  своїм  йшов  по  міннім  полі
А  я  йшов  і  маму  бачив    -  таку  молоденьку,
Що  тримала  в  сповиточку  дитину  маленьку

А  я  бачив  свою  маму,  усміхнену,  милу,
Як  співала  колисанку  маленькому  сину
Та  й  за  ручку  до  церковці  в  неділю  уранці...
Будем  жити,  козаки!  Ми  ж  не  новобранці!

А  я  бачив  свою  маму,  сльоза      покотилась...
Не  плач  рідна,  помолися  -  звідти  наша  сила
Іду,  ангеле,  з  тобою,  чуєш,  мати  плаче,-
Хай  над  ворогом  лихим  чорний  ворон  кряче!  

Веди  мене,  ангелочку,  як  свашка  до  шлюбу
Я  вручаю  все  тобі  -  і  життя,  і  згубу
Дай  соколам  молоденьким  відваги  і  сили
Як  на  те  є  твоя  воля,  будем,  браття  жили!

Н.Карплюк-  Залєсова
23.12.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019

МАЛЕНЬКА БАТЬКІВЩИНА

МАЛЕНЬКА  БАТЬКІВЩИНА

(  Моєму  Виткову  присвячується)

Маленька  батьківщина...
Малий  шматочку  раю,
Не  відаєш  того  ти  ,  як  болісно  скучаю...
Не  відаєш,  не  знаєш,  як  тисне  попід  серце,
І  б"ють  копитом коні  нестримних  років  скерцо...
Тримаєш  мою  душу,  не  тямиш,  добрий  раю,
Що  крізь  роки  далекі  на  тебе  все  ж  чекаю.
Мій  Галицький  куточку,  на  тебе  я  молюся
І  юністю  -  весною  до  тебе  в  снах  горнуся...

Вітри  столітні  тихо  в  загатах  повлягались,
Де  наші   прабабусі  на  досвітки  збирались.
Там  дідусі  орали,  садили,  вибирали,
А  їх  дружини  справно  килими  в  квітах   ткали
Жиди  в  своїх  крамницях  до  торгу  закликали
І  вправно  борг повинний   у  зшитках  нотували.
Село  моє  єдине,  яких  на  мапах  -  сотні
Вітрами,  аж  до  неба,  б'ють  дзвони  Великодні
І  кличуть  знов  до  себе,  зовуть  дітей  до  столу,
До  роду  колисанки,  до  рідного,  до  дому.
Століття   в  перевесла  село  моє  збирає,
Бо  мудросивочоле,  все  бачило  і  знає.
Мов  батько  в  вишиванці  на  свята  й  без  причини  -
Картоплю  вибирати  чи  в  церкву,  на  хрестини...
Зове  у  біль  і  в  радість  маленька  батьківщина,
А  що  вартує,  справді,  душа  пуста  в  людини?
Н.Карплюк  -  Залєсова
19.12.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2019

Я ВИРОСТУ СКОРО

Сивобородий  розумний  дідусю
З  поглядом  мудрим  у  добрих  очах,
Ще  не  говорю  я,  тільки  лиш  вчуся...
Тяжко  з  мішками  тобі  на  плечах?  

А  я  підросту  і  на  другий  рік  зможу  Тобі  все  завдати,  допомогти
Я  все  попакую,  на  купки  розложу,
Лиш  тільки,  дідусю,  не  втомлюйся  ти
Я  буду  слухняним  для  мами  і  тата  
Я  їстиму  кашку  два  рази  на  день
Чекатиму   дуже  я  доброго  свята
І  вивчу  багато  для  тебе  пісень

Я  ще  не  говорю,  а  тільки  що  вчуся,  
Бо  лиш  народився  рочок  тому,
А  мультики  часто  про  тебе  дивлюся,
Танцюю  під  пісеньку  добру  твою

Я  виросту  скоро  і  буду,  як  тато,
Я  матиму  силу,  тобі  помогти
Діток  на  землі,  що  чекають  -  багато,-
Усе  допоможу  тобі  донести.
Н.  Карплюк-  Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2019

І ВСЕ Ж ПОПРОШУ В МИКОЛАЯ…

І  ВСЕ  Ж  ПОПРОШУ  В    МИКОЛАЯ...

Щороку  я  просила  в  Миколая,-
Коли  було  дванадцять,  дев"ять,  сім...
Бо  не  просити  просто  не  могла  я,
Під  заздрощі  в  садочку,  в  школі  всім...

Вже  так  кортіло  руку  під  подушку
Занурити  глибоко  уві  сні...
Щось  шурхотіло  у  маленьке  вушко,
Та  сон  казки  розказував  смішні

А  нині  вже  не  прошу  в  Миколая      
Ні  файну  шубу,  ані  шоколад
Дивитись  дітям  в  очі  не  могла  б  я...
Відколи  син  взяв  в  руки  автомат

Я  лиш  прошу  у  доброго  Святого,
Щоб  лагідна  зима,  не  вимерз  урожай  ,
Нехай  Господь  не  судить  мене  строго,-
Щоб  тата  яблуня  розквітла  поза  край

Я  не  проситиму  грошей  ,  ані  гостинців,  -
До  смаку  все  в  дорослому  житті...
Пошли  душею  добрих  -  в  сиротинці-
Як  світлу  ниточку  на  темнім  полотні

Нічого  в  Миколая  не  попрошу
Того  ,  що  не  важливим  є  в  житті
Сльозою  тихо  вії  привоволожу:
Дай,  щоби  рідні  всі    були  живі

Н.Карплюк-  Залєсова
17.12.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019

НЕ БРАТИ!

НЕ  БРАТИ!  

Не  були  ми  братами  ніколи,  
З  яких  снів  ця  прийшла  маячня?  
Напівдикі  та  хижі  монголи
Налітали,  мов  та  саранча.  
Убивали  старих,  брали  бранців
І  палили  усе,  що  горить,  
Те  мільйонами  кованих  ланців
Жалом  гострим  у  генах  сидить!  
Із  жахіть  тих,  що  бачили  зорі,  
Плели  казку  народів-братів...  
У  личині  вже  іншій  монголи  
Засилали  до  хати  сватів
У  брехні,  у  підступності,  зраді
Ґвалтівник  вліз  до  нас  на  поріг.  
Дикий  рев  сатани  на  параді,  
Як  мій  рід  без  хлібиночки  зліг...  
Звук  багнетів  і  суканих  петель
Із  народу  зробили  рабів...  
Де  ти,  брате  і  посестро?  Де  ти?
Лише  брязкіт  тяжких  ланцюгів...  
Склав  казок  кочовик  про  братання,  
Відібравши  усе,  що  лиш  міг,  
І  в  хижацькому  зубогарчанні  
У  наскоці  новому  заліг.  
Де  ти,    брате  і  посестро  мила?  
Ті,  шо  вижили  з-під  поміж  орди,  
Ясний  розум  в  страху  не  згасили,
Не  кивнуть  у  знак  згоди  :  "раби...  "
Вам  на  голови  наші  прокляття,  
Проголошені  тьмою  брати!  
Не  погасне  свободи  багаття,  
Ми  в  цій  битві  -  по  різні  боки.  
Рука  -  в  руку  -    тримаймося  міцно,  
Щоби  сам  сатана  не  здолав,  
Щоби  мир  оселився  навічно
На  тих  землях,  що  Бог  дарував!  

Н.  Карплюк-  Залєсова
10.12.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019

ПОВНІ ТОРБИ ЩАСТЯ

 


На  порозі  рік  новий  стукає  до  хати...
Зупинись...  зажди...постій...  Спершу  -  проводжати
Рік  старий  і  всі  його  радощі  -  печалі,
З  тих,  що  доля  наниза  низочки  коралів.
Зачекай,  не  квапся  так,  калити  не  їли...
Ворожінь,  верітку  збитків  на  свято  Андрія...
Ще  горіхів  натовкти  і  маку  натерти,  
Щоб  не  було  в  Новім  році  ні  горя,  ні  смерти

Зачекай,  не  лементуй,  постій  на  порозі,-
Ми  в  Пилипівку  про  мир  проситимем  в  Бозі
А  ти  слухай  і  мотай  на  вуса,  козаче,
Чого  хоче  українець  і  за  чим  він  плаче.

А  тоді  уже  й  заходь,  засівай  на  "добре,"
Не  встидайся,  приноси  щастя  повні  торби!
Повні  торби,  повні  міхи  своєму   народу,
Щоби  жили  українці  від  роду  до  роду!

Н.  Карплюк-  Залєсова.
10.12.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858233
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2019

ХИТРА ЛИСКА

Позбирала  лиска  хитрощі  в  кишеньки,
Місця  там  забракло,  ще  набрала  в  жменьки.
Понесла  на  ринок,  аби  їх  продати,
Щоб  до  свят  грошенят    у  кишенці  мати.

Торгувалась  спритно  до  післяобіду.
Ласих  хитрувати  ходить  ще  по  світу...
Дзеленчать  монетки,  світиться  руденька:
Ото  ж  буде  хатка  до  свят  чепурненька!

Буде  паляничка    і  рогалик  з  маком,
Борщик  червоненький  із  грибовим  смаком.
Вареничків  з  сиром,  а  до  них  -    сметанки
Крихіток  насиплю  для  птахів  на  ганку.

Рушничок  червоним,  щоб  добро  -  у  хату
І  на  мисник  мисок  виставлю  багато
Най  стоять  чистенькі,  я  ж  бо    чепурунка,
І  дарма,  що  кажуть:  лисонька-  хитрунка

Полюбляю  свята.  Клопотів  доволі,
Але  даю  ради,  дякувати  долі.
Буде  в  мене  радість,  гостей  наскликаю!
Вже  для  них  я  хитрощі  безкоштовні  маю...

Н.Карплюк  -  Залєсова

5.12.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019

ДО ЗИМИ У ГОСТІ

ДО  ЗИМИ  У  ГОСТІ

Малі  ніжки  по  сніжечку  -"рип"  та  й  "рип
Двері  змерзли  на  морозі    -  "скрип"  та  й  "скрип"
Вишиває  Морозенко  по  шибках  мережку
А  маленькі  ноженята  протоптують  стежку
Вишиває  мрозенко  орнамент  лапатий,
Ніжки  в  гості  до  зими  -  від  хати  до  хати
Вчора  листя  з  багрянцю  врунилось  під  ніжки,
А  сьогодні    білий  рій  вистеля  доріжки
Вчора  яблучко  одне  гілочку  гойдало
А  сьогодні  білим  пір'ям  все  позатрясало
Мов  по  білому  рядні,  по  дорозі  в  гості
Спочиває  вітрогін  на  старім  помості
Затанцюю,  закручу,  мало  всім  не  буде
Розтоптались  мені  тут,  хочете  застуди?
Поміж  вітром  навіженим,  поміж  сніговію
Риплять  ніжки  по  снігу,  доганяють  мрію.
Полозки  стальні    блистять,
Котяться  з  розгону
Не  догнати,  що  й  казать,  навіть  вітрогону

Н.Карплюк-  Залєсова
13.12.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2019

МОЯ ПРИСТАНЕ

(Навіяно  поезією  Г.  Коризми  "  Мій  кораблику")

Моя  тиха  і  добра  пристане,
Я  лечу    крізь  вітри  до  тебе.
Мій  кораблику,  з  думами  чистими,
мрій  високих  -    до  краєчку  неба

Потаємних,  що  зорям  нашіптують
Про  рукопис,  зметений  вітром...
І  про  берег,  де  хтось  очікує
Вже  сьогодні,  дивись...Погідно.

Ти  обіймеш  мене  і  так  затишно
Під  високого  неба  світилами.
Навіть  шторм  причаївсь,  дивись-  но,
Ми  століттями  були  щасливими!

Мій  кораблику  тихої  пристані,
Ти  земний...Доторкнутись  до  просені...
Так,  це  ти...  забаривсь  поміж  хвилями...
В  тихий  легіт  пливи  по  осені.

Н.Карплюк  -  Залєсова
6.12.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019

ВИШИВАНОЧКА

Вшивала  мама    маки  і  волошки,
Жита  колосочки,  соняхів  ще  трошки
Хрестик  поза  хрестиком-  рівно  і  гладенько
Клала  на  сорочечку  рідна  моя  ненька  
             ПРИСПІВ
Сорочечка-  вишиванка  з  квітами  розмаю
З  маминою  ласкою  я    її  вдягаю
Кольори  -  від  неба  ,  квіточок  у  полі,
Прошу  ,  добрий  Боже,  Україні  долю

Голубе  і  жовте  ,чорне  і  червоне  ....
Скільки  у  тих  квітів  теплоти  й  любові!
Хрестик  поза  хрестиком,  за  стібком  -  стібочок
Славних,  Україно,  синів  маєш  й  дочок.

Поміж  житом  сонце  весело  морогає
Хто  від  мене  кращу  вишиванку  має?!
Червоніють  маки,  волошки  голублять
Малі  українці  землю  свою  люблять

Н.Карплюк-  Залєсова
29.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019

РОЗЧУЛИВ МЕНЕ СНІГОПАД

Розчулив  мене  снігопад.
Прокинувся  юності  спомин
Тих  спогадів  теплих  каскад-  
Безжурності  тихої  гомін

Розчулив  мене,  та  й  літа  
По  колу  своєї  орбіти...
Зима,  як  зима,  а  не  та,
Як  юні  були  ми  та  діти...

До  скронь  притулився  і  стік
(Від  спогадів  аж  зашарілась)
В  тім  місці  цілунок  обпік,
Той  перший,  що  в  нім  розгубилась

Розчулив  мене  білий  рій,
Мережить  поміж  ліхтарями...
Лети  собі,  спомине  мій,
Ти   -  кращий  поміж  королями.

Теплом  огорнуло  нутро,
В  душі  мені  знов   завесніло
Зніму  рукавички   й  хутрО.

На  розі  в  кав"ярні  присіла...

Н.КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА

    12.04.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2019

З УСІХ ЖАЛІВ ЖАЛКУЮ НИНІ

І  скоро  знов  зійде  зоря
І  світлу   їй  не  буде  краю.
Прийде  Ісус  -  мале  дитя,
Якого  я  вже  розпинаю

Бо  грішна,  людоньки  ,як  всі,
Десь  може  менш,  а  може  більше
Словесних  шатів  у  "красі"
Дай,  Боже,  щоб  того  не  гірше..

Зоря  горить,  веде  туди,  
Де  Бог  з  любові  проростає,
І  знову:   "Господи,  прости"-
Душа  скалічена  волає

Прости  ,  прости  мені  за  все  -
За  кожнку  думку,  кожне  слово,
Що  світ  не  ті  дари  несе,
Змінивши  суть  їх  помилково.

Я  грішна  ,  знаю,  каюсь  знов,
І  знов  своє  сумління,  Боже,
В  лілеї    щирих  молитов  
Вплітаю  чисті  перли  -  сльози

Ось-ось  ще  трішки  і  зоря
Туди  закличе...до  яскині...
Болить  з  жалю  душа  моя,
З  усіх  жалів  жалкую  нині

Веди  мій,  ангеле,  веди,
Де  свято  чистої  любові,
Минати  гріх  мене  навчи
У  думці  кожній,  кожнім  слові.

    24.12  18.
Н.Карплюк  -  Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2019

СТАНЦЮЙМО, ЛЮБИЙ

Кохай!  Кохай!  Кохай  -  не  зупиняйся,
Вогонь  допоки  в  нас  горить
У  мить,  як  все  довкола  ясно
І,  як  дощить

Танець  життя  -  де  вічне  ложе...
Там  вигін,  стогін  і  жага,
Там  почуття  надодкровенні-
 Все  -  донага...        

У  самбі,  румбі,  польці,  джазі
І  в  танці  білім  чистоти,
Крізь  мінеути,  піруети...
Нам  перейти...

Станцюймо  танець  свій,  коханий,
Аж  від  початку  -  у  кінець...
Почнемо  з  танго,  любий  нині-
Вогню  вінець

А  потім  буде  білий  танець,-
Я  поклонюся  ти  -  веди....
Шопен...  Вівальді  -  знані  гості,    
Не  підведи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2019

В ЖИТТІ НАВЧИЛАСЬ ДОВІРЯТИ

Життя  мене  навчило  довіряти
Лиш  своїм  вухам    і  своїм  очам,
Хоч  іноді  спокусою-  змією
Вповзе  купитись  солоду  речам

І  потім  довго  сумнів  і  довіра
Не  можуть  місця  в  серці  віднайти
У  сонце  -  тінь  ховає  чиясь  шкіра,
Тебе  ж  в  твоїй  так  легко  віднайти

Урешті-решт    вдаєшся  у  свій  спокій  
Неси  свій  хрест,  бо  він  таки  є  твій:
Не  зупиню  твоїх  широких  кроків,
Але  і  ти  вертатися  не  смій

Цокоче  коник  млоїсто  -  солодкий,
Аж  пре  той  мед  і  солоду  бальзам
В  житті  навчилась  тільки  довіряти
Лиш  власним  вухам  і  своїм  очам

29.11.18
Н.Карплюк-Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2019

ПРИСВЯТА

Присвята  Ткачук  Таїсії    Гнатів  ні  в  День  її  вісімдесятиріччя

Дністер  славетний  -  схили,  береги...  
На  них  зростали  роду  покоління,  
З  надією  життям  своїм  ішли
Небес  святих  благословінням

Роки  воєнні  дань  свою  несли,  
Загусли  хмари  над  душею  світу,  
Родились  у  розруху    та  вітри
І  тішились    життю,  батькам  і  літу.  

Біда  ввірвалась  дівчинці  у  дім,  
Коли  не  стало  батька  її,  Гната.  
У  роки  повоєнні    та  лихі  -  
Вдова  матуся  й  донечка  без  тата

Не  так,  як  всім  жилося  їм  тоді:
Збирались  вузликом  і  відчаї  і  сльози
І  все  ж  в  обійми  не  кидалися  біді,  
І  вперто  йшли  через  життєві  грози.  

Коли  Таїса  третій  раз  ішла  
Вступити  у  медичний  на  хірурга,  
Надія  лиш    на  Господа  була
А  ще  велика  сила  волі  й  духа.  

 Завзято,  вчилась  дівчина  завжди,  
Медаль  із  золота  красується  й  сьогодні.  
Співа  Дністер  в  обидва  береги
І  хвилю  б"є,  мов  дзвони  великодні.
 
Десятки  літ  -  життя  в  її  руках,  
Що  немовлятком  рвалося  на  волю...  
Низький  уклін  з  сльозами  на  очах
За  діток  всіх  і  їх  щасливу  долю!  

Від  Бога  лікар,  кажуть  про  таких
Несе  цей  титул  славний  вся  родина
Донька  Тетяна  -  геній  з  молодих,  
І  внука  захопила  медицина

Таїсо  Гнатівно,  матусю  золота,  
Бабусю,  з-поміж  всіх  найкраща  в  світі
Хай  радість  мчить  до  тебе  з  усіх  ніг,  
Зозуля  літ  кує  тобі  по  літі.  

Спасибі  за  дитинства  чистий  рай
За  те,  що  кожну  мить  була  ти  поряд
Альбом  старий  із  фото  по-  гортай,  
Дітей  щасливий  там  побачиш  погляд

Літа  свої  -  перлини  позбирай
Прости  слова,  не  зважені  часами,  
Прости  розлуки  невимовний  жаль,  
Хоч  ми  з  тобою  завше,  наша  мамо.  

Нехай  сьогодні  цифра  не  ляка,  
Це  лиш  число,  душі  йому  не  знати.  
В  сторіччя  вдарим  разом  гопака,  
Лише  дозволь  здоров"я  побажати.  

Тетяна,  Оля  -  донечки  твої,  
Антон  -  онук,  Назарій  і  Захарко,  
Бажаєм  довгих  й  добрих  літ  тобі
Вина  старого  підіймаєм  чарки.  
19.11.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2019

КОЛОМИЙКА ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ

 

Я  маленький  козачок,  
Червоненькі  щічки,  
Несу  жменьку  вишеньОк
Для  свої  сестрички

А  сестричка  солоденькі
Вишні  помаскує
І  зі  мною  коломийки  файно  затанцює

Тупу-  тупу  черевички,  
Коломийка  -  свято
Українці  -  я  і  брат
Наші  мама  й  тато

Ой  вдалися  вишеньки-
Солодкі,  червоні
Файно  свято  святкувати
У  родиннім  колі

Тупу-  тупу  черевички-
Закаблукам  лихо
Хай  здіймають  ноженята  коломийок  вихор.  
Н.  Карплюк-Залєсова
8.07.19.



Є

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855611
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.11.2019

ПРОЩАЙ, ОСЕНЕ

Сап"янці    вдягнула  осінь  ,
Намисто  з  калини
Їй  поклін  робили  гречно  
Айстри  та  жоржини

Їй  вітри    до  танцю  кличуть
В  золоті  купають
І  ласкавих  днів  останніх
Сторінки  гортають

Танцюй,  осене  зваблива-
Каштанчик  до  блиску
Готуй  зимонці  -  сестриці
Льодову  колиску

Плети  зимі  рукавички
Годі  танцювати
Тряси  листя  багрянець
На  теплі  загати!

За  дарів  твоїх  прийми
Дяку  нескінченну
І  так  схожу  на  сніги  
Білу  хризантему

Н.КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА
11.11.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2019

ДІВЧИНКА НАСТУСЯ

А  я  дівчинка  Настуся.  
Я  нічого  не  боюся,  
Бо  з"явилася  у  квітні,  
Коли  цвітом  навкруж  квітне!  
Світом  правила  весна,  
Як  у  світ  я  цей  прийшла,  
Вмить  одну  всім  дала  знати,  
Хто  господар  в  нашій  хаті.  

Дівчинка  я  не  ледача,  
Бо  активна  моя  вдача:
Люблю  спорт  і  спів,  і  танці,  
А  на  свята  -    в  вишиванці!  
Бо  люблю  я  Україну,  
Землю  милу  і  єдину,  
Що  дала  життя  батькам,  дідусям  і    бабусям.  
Там  мій  рід,  і  я  пишаюсь  -
Українкою  зростаю!  

В  мене  друзів  -  повен  стіг,  
І  люблю  я  їх  усіх!  
Як  без  друзів?  Аж  ніяк!  
Я  ж  в  родині  -  одинак!!!  
Вмовте  маму  й  татусЯ,  
Щоб  була  а  мене  сестра...  
А  як  ні,  то  хоч  би  братик,  
Бо  ж  втомилася  благати
Якби  рідну  душу  мала,  
Всього  б  її  научала...  
Ну  а  так...  Суцільна  драма
Не  дає  спокОю  мама!  

Н.  Карплюк-Залєсова
13.11.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019

Свято осені

СВЯТО  ОСЕНІ
Що  за  диво  на  цім  святі?!  
Де  я  опинилася?  
Казка  двері  відчиня..  .  
Звідки  ти  скотилася?!  
Ось  гарбуз  -  вусатий  дід-  старійшина  роду
Нишком  оком  погляда
На  калини  вроду
Її  кетяг  ледь  трима-  ягідки  із  соком,  
А  сонечко  ізгори  мружить  жовтим  оком.  
Дві  морквички,  дві  сестрички  поміж  бараболі  щось  нашіптують  своячці-
Стручковій  фасолі..  .  
Та  не  в  трималась,    хутчіш  бурякам  казати,  
Щоб  вдягали  шаровари
гопак  танцювати.  
Ті    -  не  проти.  Що  за  мова?
Ми  -  у  вишиванках
Дамо  лиха  закаблукам
цілу  ніч,  до  ранку!  
Кріп  з  петрушкою  взялись
Та  й  собі  за  скоки
Й  ну  листочками  трясти  
На  чотири  боки
Айстри  білі,  хризантеми
І  троянда  пізня
Щиро  плещуть  у  долоні,  
Ладна  ллється  пісня
Вже  до  чого  гірка  редька,  -
посолодшала  і  враз
Ухопила  терен  синій,  
Мов  вселився  в  неї  сказ.  
Що  за  свято!  Полюбуйтесь,  
Дари  просяться  на  стіл
Не  встидайтесь,  пригошайтесь
Щось  додому  прикупіть!  
Хай  вам  буде  на  здоров"я,  
На  добрий  спожиток
Все,  що  нині  на  столі  -
Сонця  щирий  злиток!  
.  
Н.  КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА.  
10.11.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019

ПАМ"ЯТКА МАЛОМУ УКРАЇНЦЮ

Люби  батьків  і  рід  увесь  шануй,  
Тобі  повернеться  сторицею  від  того
І  де    б  талан  тебе  не  віднайшов
Люби  народ  свій,  Україну  й  Бога.  

Учись  чужому,  як  Шевченко  вчив,  
Лиш  пам"ятай,  що  тепло  там,  де  гріє
І  поспішай  на  батьківський  поріг,  
Як  з  ночі  сон  лихий  тобі  навіє

Не  вір  в  чужий,  колючих  слів  потік
Чужинця,  з  болю  скручені,  образи.  
Вирівнюй  думку  правди  та  хули
А    з  ним  нехай  зостануть  всі  образи

І  повертай  до  рідних  серцю  всіх,  
Щоби  любов'ю  втішити  їх  старість,  
Бо  тільки  це  !  Й  земля  твоїх  батьків
У  світі  цім  найбільшу  мають  вартість!  

Повісь,  малий,  як  розклад  на  стіні
Занять  твоїх  щоденної  рутини
І  пам"ятай,  що  ти  -  великий  син
Великої  і  вільної  країни!  

Н    Карплюк-Залєсова
 11.11.  19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019

СВІЧКА ОСЕНІ

Набурмосена.
Набундючена,
Вітром  спритним  
У  полі  закручена.
Вона  сердиться  ще  й  змагається,
З  літом  бабиним  сперечається

Тої  пісні  суть
Жорна  часу  труть,
Хліб  -  життя  з  тогО
борошна  печуть
Лиш  до  Стрітення  дочекатися-
Буде  пасочка  випікатися....

Спантеличена
І  насичена
Кольорами  вогню  
Закосичена.
Заплітайтесь  з  багрянцю  і  просені
Тихі  зойки  розкішної  осені.

Я  скажу  тобі:
Допобачення!
В  своїм  золоті  -  
Нерозтрачена.
На  задвірочках  тихих  літечка
Знов  запалиться  твоя  свічечка

Н.Карплюк-  Залєсова
12.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2019

КАЗОЧКА ПРО МОВУ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І МАЛЕНЬКИХ

Жило  на  білому  світі  плем"я.  Мало  свого  бога,  якому  поклонялося  і  дуже  любило,  звався  він  Сварог.  І  Бог  теж  любив  своїх  людей.Він  дав  їм  добірні  родючі  землі.  Що  не  посій  на  них  -  вродиться, та  ще  й  як!
Сварог  наділив  своїх  дітей  чутливим  слухом,  ясними  очима  і  тонким  відчуттям  .  Радів  він  за  своїх  дітей.
А  щоб  вирізнити  своє  плем"я  з  -  поміж  інших,  вирішив  послати  до  них  мову.  Приходили  різні,  але  якось  не  лягали  на  серце  людям,  наче  неживі  були.  Аж  ось  якось,  коли  люди  збирали  урожай,  підійшла  до  поля  одна.  Небагата  і  нерозкішна,  але  взялась  допомагати.  А  працюючи,  ще  й  пісню  заспівала.  Які  ж   слова  потекли,  наче  чистий  лісовий  струмок.  Скликав  старійшина  роду  ввечері  усіх  та  й  всім  миром  вирішили,  що  буде  вона  їхньою  і  нікуди  вже  не  відпустили  від  себе.
Міцно  приросли  -  і  розумом,  і  серцем.  І  жива,  і  мелодійна,  а  родюча  яка!  Як  сама  земля  цього  племені!  
Посадиш   зернину  словечка,  поллєш  ,а  на  ранок   -  вже  й  зійшло!
Та  такий  урожай  -  п"ять  а  то  й  сім  слівець  народиться,  що  й  не  знаєш,  яке  воно  краще.  Не  розкидались  словами  люди,  а  збирали  словечко  до  словечка,  фрази  до  фраз  і  мова  росла,  ставала  соковитою  і  красивою.  А  щоб  слова  не  плутались,  а  лягали  в  добру  думку,  дав  бог  людям  ще  знаки.  Це  були   крапочки,  рисочки,  чудернацькі  кружечки.  І  почали  народжуватись  у  мови  пісні,  казочки,  легенди...  Чудувались   інші  племена:  мова  звичайнісінька,  а  вони(сусіди)  так  уплетуть  її  в  мелодію,  слухай  -  не  наслухаєшся.
Любило  чуже  вухо  наше  слово,  позичали,  а  іноді  добрі  люди  нашого  племені  просто  дарували  його.  Мова  не  заперечувала,  а  навпаки  тішилась,  що  її  діти  припали  до  серця  іншим.
Та  ось  одного  разу,  коли  сонце  піднялось  високо,  до  племені  завітав  незнайомий  чоловік.  Хитав  головою  в  знак  згоди,  що  справді  мова  цього  племені  красива,  але  біля  неї  є  непочатий  край   роботи.  Мовляв,  заросла  зіллям  і  ніхто  його  не  полить.  Просився  найнятись  за  невелику  плату  і  навести  порядок.
Чи  то  люди  були  втомлені  сонцем,  чи  роботою,  але  довірились  старійшині.  А  той,  не  довго  розмірковуючи,  погодився.  Куди  поділась  пильність  і  природнє  відчуття?  Довго  потім  це  питання  ставили  одне  другому  люди,  нарікаючи  на  себе,  а  плакали  як...
Чужак  приступив  до  роботи  відразу,  працював  усердно.  Люди  лише  здалеку  придивлялись  і  не  могли  налюбуватись  вправності  робітника.  Та  коли  ввечері  прийшли  подивитись  на  роботу,  не  втримались  від  сліз.  Словечка-  квіти  лежали  на  поверхні  ґрунту  з  понівеченими  голівками,  вирвані  з  довгими  корінцями,  і  вже  вспіли  засохнути  під  сонцем,  що  цілий  день  щедро  посилало  проміння  на  землю.
Люди  хапали  оберемками  слова,  і  бігли,  хто  куди  бачив.  Рятували,,чим  могли,  відчуваючи  небезпеку,  що  нависла  над  ними.
Багато  слів  загинули,  але  й  багато  було  врятовано  і  зачинено  людьми  десятьма  замками  в  своїх  серцях  і  душах,  куди  чужак  не  міг  добратись.  Через  те  став  лютим  і  безпощадним.
Закликав  своє  військо,  зробився
Господарем  в  чужому  домі  і  нищив  тих  людей,  які  не  хотіли  віддааати  заховані  слова.Багато  люду  Полягло  від  рук  чужинця  багато  люду,  який  на  той  час  вже  визрів  в  народ.  А  вже  які  знущання  придумував  чужинець  над  мовою,  то  й  не  описати
Мало  видалося  лютому  ворогу,  ще  й  землю  вирішив  відтинати  по-  трохи.  Не  одна  мати  оплакує  свого  сина  чи  доньку.  Хоч   у  терновім  вінку,  та  все  ж  бореться  люд  і  за  землю  свою  ,  і  за  мову.
А  чужинець  скаженіє,  бо  не  відає  таємниці,  яку  люди  давнього  племені  передають  з  роду  в  рід.
Коли  бог  полюбив  свій  народ,  він  наложив  "БУТТЯ  ВІЧНЕ"  на  нього  і  на  його  мову.  Немає  народу  без  мови,  як  і  мови  нема  без  народу
А  ключик  од  тієї  таємниці  заховав  бог  між  зорями.  Жде,  поки  люди  прийдуть  по  нього...
Н.Карплюк  -  Залєсова.
21.02.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2019

МАМИН ПИРІГ

Родзиночок  мама  поклала
В  пиріг,  що  мені  випікала.  
А  до  родзинок  -  горішків,  
Вершечків  і  маслечка  трішки

З  молитвою  -  жменечку  маку,  
Щоб  більше  було  в  ньому  смаку.  
Пиріг  зарумянивсь  на  славу!  
Пишаюсь!  Люблю  свою  маму!  

І  це  ще  не  все:  моя  мама  -
Ґаздиня  шанована  й  знана.  
Що  зварить,  спече,    що  пошиє
Зготує,  подасть,  аж  зоріє.  

Куди  й  подівається  втома!  
Усі  поспішають  додому.  
Хата  простора  враз  замала..  .  
Кличе  смаколик  всіх  до  стола.  

Сміються  родзинки,  горішки,  
В  люстерках  чайочку  -  усмішки.  
Мій  тато  і  я  поцілунок
Віддали  за  мамин  дарунок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019

З НАКИПУ РЖІ ВІДЧИСТИТИСЬ

З  накипу  ржі  відчиститись  
І  не  ржавіти  би  знов
В  гомоні  сліз,  молитов-
До  найсвятіших  леститись,
Злом  підміняти  любов...

Крутимо  правдою-мамою,-
В  кожного  свій  мотив  -
Пліток  розпатланих  грив...
Більше  одною  раною,-
Господь  тебе  любив

З  накипу  ржі  відмитися...
Сяє  уже  ореол...
Жаль...Алкоголь...Валідол...
В  північ  розірване  коло  
Замкнеться  удосвіта  знов

Крутимо  світом,  як  мештами,
Дива  чекаєм  з  небес,
Множимо  безлад  без  меж
Часом,  куп"юрами,  тестами
Свій  висуваєм  протест

З  накипу  ржі  відшкрябатись,-
Шкрябанок  в  Паску  -  рій
Аж  до  відвертості  мрій  -
Душам  під  стелю  дряпатись
Шкрябай,  дери,  не  стій
             
Н.Карплюк-Залєсова

08.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2019

ПРОКИДАЙСЯ ЗЕМЛЕ ЛЮБА

В  ясеновій  колисанці  
Спить  натомлена  земля
Я  будитиму  уранці,
Спущу  вранці  будунця
Прокидайся,  земле  люба,
Годі  спати,  все  проспиш!
Білий  ангел  в  небі  трубить
Чим  його  ти  пригостиш?
Прокидайся,  перший  промінь
прокладає  навмання
І  лоскоче  дивний  гомін  
шлях  до  тебе  від  Отця
Розплющ  очі,  земле  мила,
Чуєш  півні  голосять...
Я  прокинулась  щаслива!
Лиш  ліниві  довго  сплять
У  Вселенній  -  ти  єдина
Ну  ж  бо,  земле,  усміхнись
Розповилася  вже  днина
Щебіт  птаха  лине  ввись

Н.Карплюк-  Залєсова.
31.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019

МІЙ СВІТКУ ЛЮБИЙ

Мій  світку  любий,  земле  пресвята,
Не  забирай  у  лоно  свої  діти.
Не  та  їм  доля  випала,  не  та...
Бо  їм  би  жити,  жити,  жити...

Зберу  крупиночки  любові  і  тепла
Докупи,  повплітаю  у  молитви,
Душа  ятрить  пече  і  догора
Кричить  ,  немов  під  гострим  лезом  бритви

Залиш  в  душі  життя  -  нехай  плоди
Дарують  насолоду  цьому  світу
Не  витирай  завчасно  їх  сліди,
По  них  ітимуть  внуки  їхні....діти

Мій  світку  любий,  земле  пресвята,
Накрий  круків,  що  впились  в  твоє  тіло!
Четверта  плаче  осінь  золота,
Прошите  кулями  і  літо  відшуміло

Благаю,  земле,  неба  височінь!
Мені  до  вас,  зернині,  не  дістатись...
Та  серце,  як  розпечена  чирінь,
На  всі  пожертви  проситься  віддатись...
     Н.  Карплюк-Залєсова

               26.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019

СНІГОПАД

Присипало  цвітом  волосся  і  скроні
Чи  то  черешневим  так  густо  мело,
Чи  яблуні  ледве  торкнулася  доля?
Та  вже  снігопаду  отого  було  ...

Засипало  квітнем,  добавило  травнем  
Чи  то  молодильні  весняні  жнива?
Мете  на  усі  велелюдні  октави...
І  зелен-траву  той  килим  покрива

Куди  летите  ви,  літа  мої,  весни?
Спиніться  на  мить,  заночуйте  на  ніч.
В'яжіться  тісніше,  мої  перевесла,  
Хай  цвіт  порошиться  з  каштанових свіч

Каштанчик-  під  ноги  ...  Дозрів  аж  до  блиску.
Це  осінь  твоя,  золота-золота.
Гойдає  бабуся  рідненьку  колиску,
І  знову  весна  у  душі  молода

Хай  цвітом  мете,  жовтим  золотом
віє,
Літа  хай  ідуть,  бо  така  вже  їх  суть.
Нехай  у  бабусі  збуваються  мрії,
І  крила  у  неї,  як  в  юність,  ростуть

Хай  весни  -  за  веснами,  зими-  за  зимами,
Хай  в  русе  волосся  крадеться  туман,  
Щоб  зранку  дивитись  очима  щасливими
На  щастя  свого,  ще  невижатий  лан

Н.  КАРПЛЮК-ЗАЛЄСОВА
14.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019

ШЕПОТІЛА ОСІНЬ

Шепотіла  казку  осінь    вітрогонам,  
Вплітала  в  коси  стрічки  золоті,
В  макітрі  жолудь  терла  макогоном,
Силяла  ниточки  в  насушені  гриби.

Крутилась  ,  як  руда  вертлява  білка.
Заклопоталась...  Завтра  вже  зима...
А  за  вікном  співала  десь  сопілка
Про  те  тепло,  що  було  і  нема.

Ще  б  помаранчу  килим  на  подвір"ї,-
Припудрить  носик  вранішній  зорі,  
І  оселедцем  дим  пустить  над  іній
В  досівітній  тиші,  вранішній  порі.

Сап"янці  ще  замовила  у  майстра.
Скоріше  б  обробитись  і  забрать,-
Застудять  ніжки  хризантема  й  айстра,
Поникне  долі  гордовита  стать.

Горнятко  кави  зладити  зірниці-
Їй  час  світити  кусень  від  доби.
Клубок  ниток  вовняних  а  ще  -  спиці,
Щоб  сплести  теплі  ранкам  панчішки.
     Н.  Карплюк-Залєсова
       29.10.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2019

МИТІ

Нехай  "сьогодні"  буде  неймовірним!  
Хай  особливим  буде  цілий  день!  
А  що  душа  звучить  осінньо...  
Весняних  зачерпни  її  пісень

З  тобою,  незокремно,  разом  в  парі
Той  день  жариною    згорить...  
Чи  розпливеться  десь  у  хмарі...  
Стібками  вишиває  кожну  мить
Вона  не  верне  вдруге  ані  втретє,  
Вона-  єдина,  ввіткана  в  життя  -
Легка  пір"їна,  невловима  в  леті-
Початок  і  кінець  серцебиття...  
А  поміж  ними  -  миті  у  сувої  -  
Чарівні,  легкі,  в  прірви  на  краю...  
Щораз  чекаю  особливої  
якоїсь...  
Візьму  і  опинюсь  в  земнім  раю!  
Мов  горошини,  миті  позбираю,  
Зроблю  з  них  неймовірний  день...  
Я  тайну  в  осені  мережа  ну  ховаю,  
По  цівочці  вливаючи  пісень.  

Н.  Карплюк-Залєсова
25.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2019

ПІД ТВОЇМИ ПРИСЯДУ КРИЛЬМИ

Я  під  помахом  крил  твоїх  
Відпочити  хоч  трішки  присяду
Нині  наш,  побратимів  загін,
У  ворожу   потрапив  засаду.

Три  поранених,  вбитий  один...
Боже,  дай  сили  рідним  сказати...
В  нього  щастя  -  тримісячний  син,
І  ще  хвора  на  серце  мати

Боже  праведний,  духу  дай,
Подивитись  дружині  в  вічі...
Ох,тримай  мене,земле,  тримай,
Якщо  ворог  не  покалічить

Задзвеніло...Співа  про  те,-
Молоко  десь  чомусь  пропало,
Але  суміші  зараз  є...
Тільки  б  лихо  на  цьому  стало...

Не  мовчи,  говори,  бо  син
Не  дав  виспатись  тої  ночі...
Лише  декілька  маю  хвилин...
Так  твої  хочу  бачити  очі

Зачекай,  молодице,  постій
Мушу  дещо  тобі  сказати  :  
Він  поранений  ...тут  ...в  швидкій...
Трохи  треба  йому  поспати.

Обірвався  зв"язок,  сигнал...
Саме  небо  тут  щойно  було..
Холод  в  серці  і  вітру  шквал...
Дах  і  греблю  -  усе  жбурнуло..


Під  твоїми  ляжу  крильми,
Так  втомився  -  до  неба  краю...
Задзвони,  напиши,  скажи...
Я  не  зможу  цього...благаю...

Н.Карплюк-  Залєсова
     17.22  18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852443
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2019

ЧОМУ НЕ ЗАСТУПИШСЯ

Серце  моє  зранене  і  душа  вся  зболена
Діти  мої,  діти  -  нерв  війни  оголений
Діти  мої,  соколи  -  журавлиним  стрекотом...
Скільки,  доле,  зміряєш  синочкам  ще  декотрим?  
Скільки  відраховано  тобою,  підступнице?
З  рідними  роз"єднано  
навіки,  розлучнице.

Вдарить  в  перси  тугою  ,  болем  і  тривогою
За  душею  чистою,  птахою-небогою
Що  ж  ти  хижа,  доленько,  решетом  просіюєш,
Націю  слов'янську  нанівець  знецінюєш?

Сини  мої,  соколи,  поміж  журавлятами  -
Двадцять,  тридцять  ,  сорок....  Зорями-  хрещатими
В  піжмурки  загралася,  доленько-  підступнице
Чому  не  заступиш  нас,  Маріє-  Заступнице?
Чому  не  вблагаєш    ангелів-  хранителів,
Щоб  не  віддавалися  смерті  визволителі?
 Н.  Карплюк-  Залєсова
21.02.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2019

ДЕ ВИТОКИ ГІДНІСТЬ БЕРЕ

Згадати  сьогодні,  пустити  сьозу
За  всіх  убієнних,  за  матір,  вдову-
Мало!!!

Хрестом  осінити  чоло  молоде,
День,  кров"ю  залитий,  направду  -  святе.
Мало!!!

Молитву  палку,  що  до  неба  крильми,-
"Ніколи  про  вас  не  забудемо  ми!"
Мало!!!

Віддати  у  поміч  доньці  -  сироті,
В  поезію  вплести  рядки  золоті
Мало!!!

І  навіть  згадати,  за  що  полягли
Найкращі  і  вибрані  Богом  сини...
Мало!!!

Хай  слово  звучить,  непохитне,  як  меч,
Скидайте  ланцюг  інквіцицій  із  плеч!
Розплюшити очі,  собори  -  в  набат!
Ти  знаєш,  що  хочеш!  Ні  кроку  назад!

Ти  знаєш,  що  діти  і  внуки  ідуть
Готові  померти,  бо  інша  в  них  суть
Ти  знаєш  про  це!  То  ж  скидай  ланцюги,
У  хаті  твоїй,  за  столом  -  вороги!!

Й  туди  ,  звідки  витоки  гідність  бере,
Де  щедро  веселка  перЕвесла  в"є-
Туди,  де  свободою  дише  земля,
Де  гідним  людини  квітує  життя!

Н.  Карплюк-  Залєсова

27.02.  19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019

ВІДДАЮ СВІЙ ГОЛОС0С

Я  йшла  віддавати  свій  голос  за  волю.,
За  землю  свою  -  споконвіку  живу
Я  волею  серця  вимолюю  долю,
Бо  дихаю  нею  і  нею  живу

Бо  лину  до  Неньки  своєї  щомиті,
Моєї  колиски  і  юності  снів,
Хлібів,  що  дощами  веснянимизлиті,
Землі,  що  зростила  героїв-синів

Я  голос  даю  за  сумління  високе,
За  руку  на  серці,  де  зріє  любов,
Де  смерті  коса  -  це  не  шоу-карооке
Де  гідність  є  вища  усіх  надбудов

За  тебе,  моя  Україно  єдина,
Я  голос  даю  на  алтар  твоїх  мрій,
За  батька  та  матір,  за  доньку  і  сина,
За  силу  твоїх  невмирущих  надій
Н.Карплюк-  Залєсова
31.03.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2019

ЛЮЛЯЙ ЛЮЛЯЙ ДОНЕЧКО

Люляй,  люляй,  донечко.
Сховав  місяць  сонечко,
Наскликав  зірок  багато
І  натріс  на  нашу  хату.

Бачиш,  в  шибку  заглядають,
Оченятами  моргають,
Просяться  усі  в  перинку
До  маленької  дитинки.

Як  усіх  їх  повкладаєм
У  тепленьке  ліжечко
Дуже  ними  налякаєм
Нашу  сіру  кішечку

Люляй,  люляй,  донечко,
Не  дивись  в  віконечко...
Добре  знають  зоренятка-
У  перинках  -  лиш  дівчатка!

Зорі  --  в  небі,  на  ялинах,
На  малюнках  і  світлинах.
Зірочкам  вночі  світитись,
Діточкам  маленьким  снитись.

Срібний  місяцю  ясненький,
Поцілуй  дитя  маленьке
В  носик  ,  брівки  і  долоньки
В  милу  усмішку   у  доньки

У  рум"яну  щічку  ,  брівку,
Вмостись  тихо  на  долівку,
Скажи  нічці  пильнувати,
Доня  дуже  хоче  спати.

Н  .Карплюк-  ЗАЛЄСОВА
22.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852249
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.10.2019

З ПРОМІННЯ КОСИ БУДУ ВАМ ПЛЕСТИ

 

Сиділо  літо    хати  на  підвалині,
Перебирало  теплий  ще  пісок...
Ще  вчора-  буйне  картоплиння  -  спалене,
Зеленим  морем  пінилось  квіток

Десь  трохи  журно,  наче  вже  не  вдома  я,
Останні  повеління  -  у  блакить:
Нехай  легкОю  крилам  буде  втома
І  за  тепла  вся  зграя  долетить...

Тоді  міняло  одіж  на  деревах-
Складало  в  скриню  зелені  сувій:
Спочатку  ти  -  похнюплено  до  клена-
Спровадь  мене  в  сорочці  золотій...

Закрався  біль  в  куточки  його  ока,
Та  він  ховав  той  погляд  поміж  віт
Небесна  вись,  колись  така  висока,
Вступала  тихо  в  літа  теплий  слід

Я  в  квітні  десь...присяду  на  підвалині,
З  проміння  буду  коси  вам  плести
Трава  задзебенить  на  сірім  камені,
Малим  корінням  вчепиться  рости

Н.  Карплюк-Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2019

НЕ ЗРАДЯТЬ

Собачка  -  Торі,  киця  -  Ляля,
В  бабаусі  всього...  всього  є,
Часами   втомлена  бабуся
собі  в  тім  ради  не  дає
Ну  як  позбутись  тої  киці,
Вона  дванадцять  літ  разом,
І   так  завзято  ділить  владу
Із  всюдисущим  вірним  псом
Куди  ж  той  клопіт  вже  подіти,
коли  спішить  внуча  сюди,
де  можна  вволю  порадіти?..
Це  ж  не  машинки  чи  слони.
Це  друзі,  що  тебе  чекають,
Емоцій  -  цілий  дивограй!
Не  зрадять  і  не  поміняють
І  ти  їх,  друже,  не  продай.

Н.  КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА

20.10.19.[url=""][/url]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852038
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.10.2019

ТИХЕНЬКІ СХЛИПИ ЛІТЕЧКА ОСТАННІ

ТИХЕНЬКІ  СХЛИПИ  ЛІТЕЧКА

Снується  дим  ,  згорає  картоплиння
Бринить  струною  літа  павутиння
А  дим-сновида  розчиня  в  тумані
Тихенькі  схлипи  літечка...останні

Встидливо  липа,  що  відпахла  медом
Вкриває  віти  ледь  прозорим  пледом
Борониться  від  шалу  вітрогонів,
Хоч  не  здолати  силу  всіх  законів

Та  чи  вартує  їх  комусь  долати?
І  сум,    і  радість  можна  порівняти
І  холод,  й  спеку  треба  перейти,
Щоб  суть  свою  для  себе  віднайти

У  всім  шукати  міру  і  смирення
Нести  тепло,  хвалити  сьогодення
А  завтра  буде  сніг  -  комусь  спочинок  -
Усердній  праці  -:відданий  починок

Н.  КАРПЛЮК  -  ЗАЛЄСОВА

18  09.  18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019

ПРОЩАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ

               

На  моєму  підвіконні  
звісив  ніжки  день  новий-
Жовтоокий,  бо  осінній,  
Багрянцево  -  золотий

Що  малий  розкажеш  зранку?  
Про  погоду?  Щось  з  новин?  
Вітер  гойдає  фіранку,  
Набира  розгін  з  вершин

Кажеш,  будем  танцювати...  
Що  ж,  давай...не  проти  я
Третя  в  жовтні  серед  п'ятниць
Майже  вже    мені  рідня

Кидай  промінь  сонця  в  шибку
Хай  не  теплий,  та  дарма!  
Бери,  жовтню,  диво-  скрипку,  -
Танго?  Вальс?  Чи  Гопака?!
 
Ну  ж  бо,  жовтню!  Стука  в  двері
Брат  твій  старший  -  листопад
Вибирай,  танцюєм  в  сквері...  
Поле,  ліс  чи,  може,  сад?  

Скрипка  -  ось.  А  ось  -  цимбали,  
Хочеш,  саксафон  бери...  
Аби  вправно  тільки  грали
І  не  крапало  згори.  

Н.  Карплюк-Залєсова
19.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2019

МАБУТЬ, ЦЕ ДОЛЯ

За  океаном  десь  так  само  сонце  сходить,
Так  само  падає  і  світиться  зоря...
Чомусь  до  мого  серця  не  приходить,
Що  це  одна  і  та    сама  земля
Чомусь  гірчить  світанок  починати
А  ніч  додому  силою  зове
Якби  завчасу  теє    було  знати,
Якби  то  було  вивчити  себе...
Якби  то  серцю  можна  наказати
Поводити  себе  так,  як  усі...
Могла  би  щастям  все  оте  назвати
Бо  ж  маю  все,  що  й  мають  королі
Якби  привичка  місце  своє  знала,
Робила  б,  що  належиться  її,
Я  б    в  один  голос  зі  всіма  казала:
Людині  -  в  зручностях,  а  рибі  -  в  глибині
Лечу  від  дому  -  серце  відриваю,
Тягну  той  волок  до  Різдв'яних  свят
А  вже  під  Паску  з  Богом  "воскресаю",
Бо  скоро  знов  повернуся  назад.

 В  чужих  краях  так  само  сонце  сходить
І  жовтоока  в  небі  моргає  зоря...
Літа  ідуть,  а  спокій  не  приходить
Мабуть,  це  -  доля,  в  кожного  своя...

Н.Карплюк-  Залєсова
18.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2019

ЛЕТІВ ДОДОМУ ЖАЛЬ

Летів  додому  жаль  з  ключем  пташиним,
Такий  широкий,  як  той  змах  крила!
Він  так  хотів  до  хати  щохвилини,
Здавалось,  цілий  ключ  випереджав
Туди,  де  зачекались  рідні  стіни,
На  них  рушник  розп"яттям  на  стіні,
Над  образом  святим  ,  де  гомоніли,
Галасували  діточки  малі
Летів  той  жаль  додому  за  роками,
За  молоденьким  пагоном  всіх  мрій,
За  спогадом,  прихованим  від  мами,
Туманом  сивим  втрачених  надій
Летів  той  жаль,  гіркий  ...  не  обійняти.
Куди  і  птах,  на  отчий  свій  поріг.
Туди,  де  ще  чекає  тільки  мати...
Летів...  бо  вже  по  вінця...  Вже  не  міг...
Н.  Карплюк-Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851841
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.10.2019

МОЇ ДІТКИ СОЛОДЕНЬКІ

Мої  щічки  солоденькі  -  пампушки  румяні,
Чи  десь  є  такі  ще  дітки  люблено-  кохані?
Заціловані  у  вічки,  ручки,  оченята,
Що  змінили  вмить  одну  мамочку  і  тата?

В   пестощах  обійманих   -  малі  плеченяточка,
Чи  ще  в  когось  є  такі  чисті  ангеляточка?

А  чи  є  ще  в  кого  дітки-  спритні  зайченята?
Звідкіля  їх  носить   птаха-  леленька  крилата?
Розкажіть  для  тих  ,  хто  каже:  Щастя  тут  немає,-
Покажіть  їм  те  кубельце  ,  звідки  птах  літає

Делікатно  в  капустини  діток  тихо  ложить,
І  на  маму  з  татусем  цокає-  ворожить...
Моє  диво  найдорожче,  бабуся  літає,
Ніг  не  чує  під  собою,  летить  бо  ж  скучає...

Мої  вусточка  медові,  зорі  -  оченята
Розкажіть,  у  кого  ще  є  такі  внученята?!

Н.КАРПЛЮК-  ЗАЛЄСОВА

    19.02  19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019

ІТИ В ПРИЙДЕШНЄ

Як  Незбагненно!  Іду  в  минуле...  
Як  же  без  нього   життя  ріка?
Спита  прийдешнє:Ви  щось  забули?
Ще  ж  бо  нічого  собі  така...
Облиште,  пані  тягнути  волок,
Воно   псує  жіночність  в  вас
Занотувати  мали  б   в  сорок...  
Вам,  справді,  пані,  не  до  нас
Якраз  навпроти,  та  далеченько...  
Прийдеться  ніжки  натовкти,  
Але  ж  то  ніжки...  не  серденько.
Воно  вартує  того  'Йти'  
Ви  тут  залиште,  усе,  що  тягне,  
Додолу  той  тягар  пустіть
В  прийдешнім  -  дещо  інші  ваги,
Старого  мотлох  не  несіть.
І  не  смакуйте,   ви  пані,  з  того,  
Що  воно  ваше  і  святе.  
Залиште  розібратись  Богу,
Він  потурбується  про  все.
Не  озирайтеся   в  минуле,
Воно  минуло,  перейшло.  
Безцінний  досвід  осягнули
Він,  як  настояне  вино.
У  насолоду  смакуйте,  пані.
Навчіться  вже  себе  любить
І  стануть  святом  дні  звичайні
Лиш  зрідка  спогадів  торкніть

Н.Карплюк-  Залєсова
17.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019

НІ НЕБО НЕ ЧУЄ НІ ЛЮДИ

Ні  небо  не  чує,  ні  люди,
Не  бачать  тяжкої  облуди,
Марою,  що  ходить,  смерть  сіє  
Із  серцем  німої  повії.
Оплакують  небо  і  люди,
Аж  біль  заморожує  груди...
Цей  світ  кудись  котиться  в  бездну,
Страшну,  неосяжно-безмежну
А  ті,      що  на  смерті  жирують,
Що  рай  за    купюри  купують,
Сміються  над  Богом  і  людом,
Прийдешнім  годуючи  чудом
Царі  на  землі...  Та  є  Небо!
І  певно,  Йому,  що  не  треба
Ні  грошей  твоїх  ,  ані  злота,-
Для  Нього  є  іншою  квота
Заложники  діти,-  не    гроші
За  всі  твої  вчинки  "хороші"
Невинні  борги  -  твої  внуки
По  локті  в  крові  маєш  руки!
Отямся,  насіння  вороже,
Вбивати  людину  -  негоже
Волає  земля  від  огуди:
Безмежним  відомщення  буде!

Н.Карплюк-  Залєсова

16.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851637
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2019

ДОВОЛІ

Холоне  кров  і  жили  рвуться  з  болю
Доволі  вже,  спиніться  ж,  дикі  пси!
Чи  смерть  лоскоче  плоть  вашу  косою?
Чи  ви  людьми  ніколи  й  не  були?!

А  сльози?  Ними  повні  цілі  ріки  
Калік  мандрує  потяг-ешелон
Як  люд  не  варт...  то  що  для  вас  каліки?
Нема  людей,  де  гроші-  еталон

"Штайнмайєрів"  усяких  розплодилось
Прости  нам  Господи.Як  украінцю  жить?
Чи  може,  Україна  -  це  наснилось?
Насіння  бісове  по  світові  рулить

Співають  кнопки:  плюс  чи  мінус  голос...
Заклякне  в  півдороги  рідна  річ...
Піде  у  ріст...чи  втятий  буде  колос...
Вертай  ,  козаче,  в  рідну  свою  Січ!
.
І  вже  гостри  ,  гостри  свою  шаблюку
Що  заржавіла  в  піхвах  дорогих!
Латай  вдовину,  мамину  розпуку
Між  недругів  -  голодних  і  глухих!

Н.Карплюк-  Залєсова
15.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2019

НЕХАЙ ЗНИКНЕ Й ТІНЬ

У  гущині  століть  ховався   ворог
І  прикривався  фразами  на  кшталт  :  Я  -  брат!
Той  міф  розсипався,  як  на  безводді  порох,
Проримувавши  всій  планеті:  Кат!

Який  ти  брат  до  чорта  чи  до  біса?!
Ти  -  лис  фарбований  чи  синьо-  красний  кур,
Запасок  -двадцять,  ще  й  одна  завіса,
Що  ізвивається,  немов  отруйний  щур.

І  дорогОю,  Боже,   дорогоОю  
Ціною  платимо,  ще  й  чубом  молодим...
Немає  духові  козацькому  спокою
ГетьмАнам,  сотникам  в  могилах,  кошовим...

А  він  літа,  той  кур  понад  ночами,
Клює  тіла  і  очі  молоді
І  сліпить  світ  солодкими  речами,
Брехливим  гавкотом  ще  з  славної  Січі

Украв  усе,  що  тільки  можна  вкрасти,
Знеславив  страхом  націю  цілу...
Як  можна  вірити  і  так  пренизько  впасти,
Дітей  своїх  віддавши  на  війну.?

Ніколи  ти  не  був  і  більш  не  бути  вовіки  вічні   -  нині  і  амінь,
Ні  братом  ані  другом  в  мир  і  скруту,
Нехай  і  зникне  за  тобою  тінь.

20.02.19.
Н.  Карплюк-  Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2019

БО ЛИШ КОХАННЯ СТАВИТЬСЯ НА КОН

Життя  прожить-  не  поле  перейти,
Прийдеться  всяко  на  стежині  довгій...
Та  доля  дала  одне  одного  знайти
В  життя  у  скрині  -  душами  преповній

Хай  серце  з  серцем  в  тихий  унісон
Говорить  казку  крізь  життєві  бурі
Бо  лиш  кохання  ставиться  на  кон,
Як  інколи  застануть  дні  похмурі

Рука  у  руку  і  плече  в  плече-
Прямуйте  разом  до  одної  мрії
Хай  доля  світлу  казку  вам  зітче,
Душа  від  щастя  ніжиться  і  мліє

А  у  сліди,  упевнені  завжди
Нехай   вступають  ваші  любі  діти,-
Як  подих  теплий  світлої  весни-
Плоди  кохання-   найсвітліші  квіти

Н.Карплюк-  Залєсова
10.04.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851459
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.10.2019

СТИСНУТИ ЗБОЛЕНИЙ КУЛАК

Сини  і  дочки,  скільки  вас  зосталось,
Щоби  стиснути  зболений  кулак...
Щоби  назад,  в  минуле  не  вертались-
НКВДистським  покидькам  -  в  ГУЛАГ!

Сини  і  дочки,   Раду  Чорну  радим
Васютам-  Янкелям  підносим  коровай,
А  Україні  -  гострий  ніж  і  зраду  -  
Бо  ти  нічого  не  дала  нам...Знай!!!

Святиться  Паска,  писанка  сміється,
А  діти  дошки  тешуть  до  труни
І  воском  свічка   в  білий  цвіт  прольється...
І   біль  застигне  в  розпачі  сльози

Підуть  дошки  у  засвіти  вербові,
Живучі  ...Мабуть,  проростуть...
Лише  не  нарікаємо,  панове,
Вже  вкотре  не  на  ту  ступили  путь....

Н.Карплюк-Залєсова

20  04.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2019

КРАБИКОВЕ МОРЕ

КРАБИКОВЕ  МОРЕ

Дощик    "тук",    дощик    'крап"  
Чимчикує  в  море  краб:
Швидше,  швидше  до  води  не  обратися  біди

ПРИСПІВ
Дощик  "крап"    дощик  "тук"-
Має  сотню  ніг  і  рук,  
Має  купу  він  дзвіночків,  
Голосистих  молоточків
"Тук"  та  й  "тук",    "крап"  та  й  "крап"
Справжнє  горе  має  краб
Утікає  та  й  бурмоче:
Що  той  дощик  в  мене  хоче?!  

Звідкіля  той  дощ  узявся,  
Що  до  мене  прив"язався?  
Скільки  ж  в  нього  рук  і  ніг,  
Щоби  так  за  мною  біг?!
 
Моя  хатка  -  на  дні  моря,  
Бракувало  мені  горя,  
Бракувало  мені  сліз,  
Аби  я  до  неба  ліз

Хто  ж  то  сіє  ситом  воду  на  мою  крабЯчу  вроду?  
Хвиля,    мушлі,  море,  сіль...  
Там  сусіди  звідусіль

Не  займай  мене    нівроку
Не  роби  мені  мороку
Ох  хутчіш  у  піну  й  море...  
Ух...    Минуло  моє  горе!  

Н.  Карплюк-Залєсова
13.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851327
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.10.2019

НЕВТОМНА КУЗНЯ

А  дощик  -"стук",а  дощик-  "бум",  
По  парасольках  б"є  горохом,  
Квасольки  крапельок  на  глум
Летять  униз  переполоху

З  якого  б  дива  це?  За  жди!  
Отямся,  дощику,  поїти
Налив  вже  стільки  ти  води,  
Куди  ж  її  усю  подіти?

Летить  вода,    шумить  вода,  
По  ринвах    сотні  молоточків,  
Із  шумом  в  бочечку  спада,
Як  вати  білої  шматочки
 
Веселка  ген  вгорі  висить
І  сонце  мружить  жовте  очко
Коли,  коли  наступить  мить
І  я  пірну  в    ту  повну  бочку?!  
А  дошик  "крап",    а  дощик  "цяп",  
Стихають  грубі  краплі,  
грузнуть...  
Таки  ж  втомився  і  закляк,  
Закрив  свою  невтомну  кузню

Н.  Карплюк-Залєсова
20.06.19.

.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851326
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.10.2019

СКАЖІТЬ

Скажіть,  що  ми  не  збрід,  не  сіра  маса
Скажіть,  що  ми  вартуємо  чогось,
Що  ми  -  народ!  Не  чисто  біомаса,
Що  українці,  а  не  просто  'щось'

Ми  діти  тих  ,  хто  шаблями  блистіли
І  били  ляха  вздовж  і  впоперек:
Як  вихор  в  полі  татарву  косили
Не  був  указ  ні  Янкель,  ні  Грей  -  бек

Ми  діти  тих,  хто  честю  дорожили,
Хто  мав  товариша  за  золото  в  собі
За  ким  сьогодні  дзвони  віддзвонили,
За  що  туман  -  на  очі  молоді?

Не  за  достаток  в  лавці  свого  краму
Товариш  плаче,  син,  донька  і  брат...
У  дзвони  бив  з  Михайлівського
Храму  -
Служитель  Бога  серед  барикад

За  ким  рве  груди  золота  Софія,
Ранкову  тишу  розтинає  плач?
Це  не  химерна  і  легка  повія
То  не  зчорнілий  втомлений  палач

Не  має  місця  серце.  В  грудях  тісно
По  нині  ще  наказних  нема.
А  ми  сльозами  виполіскуємо  пісню
І  по  Тисині  плаває  кача...

Скажіть,  що  ми  не  натовп  -  сіра  маса
Скажіть  те  слово,  щоби  світ  здригнувсь:
Що  ми  народ  -  гетьманського  заквасу,
І  жоден  ангел  більше  не  спіткнувсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851258
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2019

РІД ДО РОДУ

Маленьке  диво  горну  ув  обіймах
І  понад  все...  в  калиновий  розмай...
Дива  -  не  у  світах  і  не  у  війнах..
До  України,  хлопчику,  вертай

Вона  найкраща,  внучку,  в  цілім  світі,
Хоч  всі  краї  об"їдь  чи  обійди
На  цій  планеті  зЕмлі  розмаїті,
Та  рідної  у  світі  не  знайти

Вертай,  дитя,  до  рідного  порогу,
Бо  тільки  тут  лелеки  тебе  ждуть.
Женуть  із  серця  втомлену  тривогу
А  навесні  колисочки  несуть

Вертай  туди,  де  весни  білопінні
Тормосять  землю  сонну  по  зимі.
Де  вітер-непосида,  швидкогінний
Грозу  у  спеку  висипить  тобі

Вросло  коріння  глибоко  у  землю
Його  не  вирвати,  Облиш,  не  намагайсь
Себе  повік  від  тебе  не  з"окремлю...
Не  гайся,  рідний,  в  край  наш  повертай

Рости,  маленький,  сили  набирайся,
Навчитись  доброго  і  кращого  зумій!
До  України,  рідний  повертайся,
Бо  рід  -до  роду  і  до  свого  -  свій

Н.  Карплюк-Залєсова
1.10.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851256
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2019

ТАМ ДЕ ВІТЕР - СИЛА

Жовтень  -    жовтень  пожовтив  на  деревах  коси,
Срібним  сяйвом  притрусив  вранішнії  роси,
Затягнув  він  ремінець  на  багряних  штанцях,
Квітам  голови  крутив  на  веселих  танцях

Обіймав  за  талію  червону  калину  
По  полудні  вже  стелив  з  полотна  ряднину.
Розбишака  знахабнів!  Усе  в  його  волі!
Але  вітер  зупиняв  той  порив  поволі...

Все,  як  в  казочці  старій  -  кожен  владарює,
Та  лиш  вітер  знає  те  ,  хто  чого  вартує:
Ані  серпень  не  спече,  жовтень  не  остудить
Коли  вітер-чародій  стужу  не  розбудить

Тільки  вітер  відчайдух  -  небо...  гомін...  крила...
Хто  спинив  коли  той  дух?  Там,  де  вітер  -  сила!
Хто  спинив  його  політ-  вільний,  наче  сокіл,
Чи  зумів  заборонить  помах  крил  широкий?

Жовтень-  жовтень,  замети!  Вітрові  -  під  силу,
Всі  зажури  у  світи  і  мандруй  у  зиму
Пташеняті  всип  зерна,  горобини  жменьку
І  весну  хутчіш  неси  з  вітерцем  тепленьким.
       
Н.Карплюк-  Залєсова.
08.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2019

ВТОМИЛАСЬ

Сховаюсь  під  ковдру  -  уся,  з  головою
Від  світу  спочити.  Втомилась?  Авжеж!
Без  "треба"  і  "мушу"  і  без  телефона

Я  можу  зробитись  байдужою  теж

Ні  їсти,  ні  пити,  хіба  вітаміни,
Бо  вже  вікове,  без  "Омега"  -  ніяк,
Годинник  і  ковдра  ,  а  ще  -  білі  стіни
Ну  як  же  втомилась...  думками...  Ох  як...

А  може  хутенько  годинника  зняти?
Немає  мене!  Мене  просто  нема!
Дозволю  синиці  лише  заспівати,
Бо  там  її  час,  її  люба  зима

Заритись  ведмедем,  поспати,  не  чути...
Хай  світ  зачекає,  а  птаха  летить,
Проблеми,  невдачі  -  в  сміття  і  забути
На  чистому  аркуші  -  радощів  мить!

Земля  спочиває,віддавши  врожаї,  
Щоб  сили  набратись  і  так  віддавна
Нехай  аніщо  мені  не  заважає
Я  в  сплячці  з  собою,  у  мене  -
зима
24.  12  18.
Н.Карплюк-  Залєсова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019

БУДЕМ БРАТТЯ ЖИЛИ

Накувала  сивокрила  птаха  долі-  долі
А  я  з  ангелом  своїм  йшов  по  міннім  полі
А  я  йшов  і  маму  бачив   -  таку  молоденьку,
Що  тримала  в  сповиточку  дитину  маленьку

А  я  бачив  свою  маму,  усміхнену,  милу,
Як  співала  колисанку  маленькому  сину
Та  й  за  ручку  до  церковці  в  неділю  уранці...
Будем  жити,  козаки!  Ми  ж  не  новобранці!

А  я  бачив  свою  маму,  сльоза    покотилась...
Не  плач  рідна,  помолися  -  звідти  наша  сила
Іду  ангеле  з  тобою,  чуєш,  мати  плаче,-
Хай  над  ворогом  лихим  чорний  ворон  кряче!  

Веди  мене,  ангелочку,  як  свашка  до  шлюбу
Я  вручаю  все  тобі  -  і  життя,  і  згубу
Дай  соколам  молоденьким  відваги  і  сили
Як  на  те  є  твоя  воля,  будем,  браття  жили!

Н.Карплюк-  Залєсова
23.12.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019

ВІДДАЙТЕ ПОЧЕСТІ СВЯТОМУ

Як  вмієш  -  так  несеш  свій  біль
І  важиш  ти  його   по-свому
Сумлінь  шматки  -  у  перець-сіль
Віддайте  почесті  святому


Все  далі   вверх,  під   гору  хрест-
Гріхи  у  душах,  серці,  вчинках
Між  нами  -  Бог  і  його  Перст
Між  нами  -  зародки  в  личинках

Так,  люди  тануть  у  півлюд,
Аж  небо  клякне  від  утоми
Відсутність  суті  -  в  цьому  суть,
Зірки  десь  падають  у  коми

До  свого  -  свій та  й  по  своє,
Шукає  крихітку  проміння,
Бо  біль  у  кожному  снує,
Як  той  павук  по  павутинні.

Куди  ж  іще?  До  свого  -  свій,
Хіба  чужий  мож  зрозуміти?
Серед  марнот  життя  та  мрій
Не  розтрясти  таких  зуміти...

Н.  Карплюк  -  Залєсова
13.04  19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850885
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.10.2019

ЛЕТИ, ДУШЕ МОЯ

Лети,  душе  моя,  до  першого  причастя,
Де  твоє  серце  крильми  ангел  обіймав
Колись  тобі,  авжеж,  за  це  воздасться
Посеред  тисячі,  угодних  Богу  справ.

Лети,  душе  моя,  де  ти  єдналась  з  Богом,
Туди,  де  добре  і  нічого  не  болить,
Забудь  про  гріх  і  втомлену  тривогу,
Забудь  про  це  у  спокої  на  мить.

Лети  ,  душе  моя,  де  правда  гола-боса,
Якою  би  гіркою  не  була  -  лети!
Хай  розум  сумнів  хоч  торбами  носить,
Тобі  одній  добратись  до  мети!

Лети,  моя  душе,  туди,  де  не  поранять,
Де  світло  б"є  з  найпотаємніших  щілин,
І  мед    спокус  ніяких  не  заманить
На  тихе  плесо  згубливих  мілин.

Н.Карплюк-Залєсова.
       08.11.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2019

БО ЗАВТРА НЕ БУДЕ

Прокиньтеся  люди,
Бо  завтра  не  буде
мене  -  України,
Лиш  буде  земля,
роздана  чужинцям,
В  догоду  ординцям
Уже  не  твоя,  не  моя...

Не  спіть,  мої  діти,
Зісохнуться  квіти
на  клапті  землі,
де  могила  моя.
Не  буде  сідати  лелека  на  хати,
І  пісня  замре  солов"я

Розірвуть  шматками,
Не  стане  вам  мами.
Гуляйте  в  день  чорний  чуми!
Не  спіть  мої  діти:
Бо  жити  -  не  тліти!
Народ  ми,  чи  тільки  раби?!

Не  рвіть  мою  душу  -
Ні  море,  ні  сушу,
Не  тніть  моїх  рук,  моїх  ніг
Живу,  легкокрилу
не  пхайте  в  могилу...
З  чужих  повертайте  доріг

Прокиньтеся,  люди,
Бо  завтра  не  буде
Мене  -  України...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2019

МУДРОСТІ ТОБІ НЕ ПОЗИЧАТИ

Мудрості  тобі  не  позичати
Витримки  -  щоб  так  ще  хтось  умів...
Вчителю...Удома  -  батько  й  мати,
Дарую  безліч  щирих  тобі  слів

Твій  такт  і  справжня  добра  твоя  гречність
Колись  спіткалась  з  марністю  не  раз...
Та  хто  коли  вникав  в  цю  недоречність
Прости,  учителю,  бездумних  нас

Зіпсуту  кожну  клітку  твоїх  нервів,-
Бо  вмів  носити  мовчки  у  собі
А  нам,  докупи  бракло  всіх  перервів,
Придумати  :  що  б  вкоїти  тобі

Сьогодні  йду,  в  літах,  поважна  пані,
Купую  квіти  мудрості  твоїй
Лежиш  старенький  в  хаті  на  дивані
Та  погляд  той  самий  з-під  сивих  брів

Як  я  люблю  ту  зваженість  у  слові,
Боюсь  єдине  навіть  пропустить
І  так  бажаю,  ще  раз  у  здоров"ї
Учителя  старого  навістить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850517
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.10.2019

МОЇ ЩЕ НЕНАРОДЖЕНІ РЯДОЧКИ

Букет  підсніжників  весняних-  ніжних-ніжних-
Мої  насіяні  рядочки  теплих  слів,
Що  паростками  в  душу  проростають,
Туди,  де  не  гуляє  шквал  пустих  вітрів

Туди,  де  сонце  піднімається  ще  сонне,
Благає  неба,  щоб  не  квапити  його,
Там,  де  дитя  всміхається  спросоння,
І  ласка  проситься  до  відчаю  твого

Там,  де  кохання  щире  є  всього    початком
І  де  любов  посеред  тихих  рік    "прости"...
Мої,  ще  ненароджені  рядочки...
І  в  них  світитимеш  і  квітнутимеш  ти

Ти  в  них  спиватимеш  росу  у  темні  ночі
По  тому,  як  погасне  ясний  Божий  день,
Ти  -  пісня,  солод,  сум,  душа  і  очі
Серед  народжених  із  досвітком  пісень  

У  тих  рядочках,  що  півонами  схилилились
Та  й  попід  вікна  у  стареньких  матерів...
Вони  у  дітях,  внуках  відродились
В  букетах,  зібраних  з  любов”ю,  теплих  слів

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019

У ЗАСВІТАХ ДЗВОНИ ГУДУТЬ

У  ЗАСВІТАХ  ДЗВОНИ  ГУДУТЬ

(Світлій  пам'яті   В.П.Квасновського)

Гудуть-  гудуть  у  засвітах  вже  дзвони...
Чи  тямиш  ти  ,  небого,  треба  йти?
Тріщить  ланцюг  земної  перепони.
На  завтра  -  інша,  а  сьогодні  -  ти

Скімлить  напружено  свідомість  у  шпаринці,
Забилась,  як  сполохане  дитя,
Як  поясниш  душі  -  своїй  кровинці,
Щоб  не  трималась  більше  за  життя?

Не  покидай,  сестрице  моя  рідна,
В  безмежнім  космосі  тебе  не  віднайду,
А  я  дозріла,  і  така  ще  плідна
І  так,  душе  моя,  тебе  одну  люблю

Душа  на  те  -  повЕрнусь,  не  вбивайся,-
В  новому  тілі  й  світлих  повзунках,
Лиш  не  жалкуй  і  ні  про  що  не  кайся
Навіть  за  бунт  мій,  скутий  в  ланцюгах...

Останній  приспів  пісні  відспівали
Душа  і  совість  -  сестри  "  не  розлий"
Мовчали  зорі,  сумно  споглядали,
І  плакав  місяць  в  небі  молодий

Душа  вже  рвалась  в  засвіт,  бо  так  треба,
Ослухатись  ніхто  ще  не  посмів  ...
До  того  дивного  незназного  ще  неба,  
Що  манить  міріадами  світів...
Н..Карплюк-  -  Залєсова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019