| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Якщо рухатись – тільки вперед,
Якщо супитись – тільки на себе,
Ти живий, доки ще не скелет
І душа твоя тут, а не в небі.
Ти цінуй кожен час, кожну мить,
Кожен дотик промінчика сонця,
Підіймай часом очі в блакить,
Посміхнись янголу-охоронцю.
Будь гуманним перед людьми,
Не впадай у проблеми та чвари.
Знайдеш так завжди вихід з пітьми
І довкола розсіються хмари.
Йди до цілі коректним шляхом.
Хай добро в тобі вічно жевріє.
Не сиди, не лишай на потом,
Ми живем, доки справджуєм мрії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Куда идти, когда повсюду врут.
Куда бежать, когда глаза закрыты.
И где найти приют где верят, ждут.
Повсюду все давно уже закрыто.
Закат или рассвет наступит завтра.
Наступит, но дождусь ли я его,
Когда все потемнело и умякло,
Когда все умерло внутри давно.
Как часто смотрим мы на звезды,
Как видим изредка луну,
Но опустели наши гнезда,
И не загладить ту вину.
Забыто, все уже забыто.
Не стоит вновь все ворошить.
Стою одна, рядом корыто.
И больше нечем мне любить.
Ушло, как уплыло навеки,
И больше не вернется вновь,
Та прежняя, что ярко светит
Неповторимая любовь.
Угас надежды мелкий лучик,
Пропал и растворился в мраке.
Я просто поменяла ключик,
И сердце – в мусорные баки.
Остановился таймер пробил,
Закончилось дыханье ласки,
Мою любовь мой мозг угробил,
Лицо затмили ложно маски.
Прости… а есть тому прощенье?
Не знаю, как обиду смыть.
Не слышно там в груди биенье.
Прости, что не смогу любить.
Глухой тот крик, что режет душу.
Вопит, не прекращая выть.
Слезою катится наружу.
Прости, что не смогла любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667863
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.05.2016
С вершин скалы к подножьям гор
От тихих шелестов полей
До всех равнин, ярых простор,
Лесов густых, звездных ночей.
Сияют красками тепла
Свободы так души манящей,
Рассветов солнечных полна,
Порыв фантазии не спящей.
Очарований тех уютов,
Гармонии так долгожданной,
И босиком, а не обутым,
Шагать навстречу цели главной.
Спешить, но медленно стараясь
И осторожно тихим взором
Рассчитывать не ошибаясь,
Идя на скалистую гору.
Наедине побыть с всем миром,
Почувствовать дыханье ветра,
Кричать, вопить, быть диким тигром,
Бежать в восторге километры.
Для каждого свое есть счастье,
Но есть и в доли нашей годы,
Что делает по жизни слаще,
Той безграничной всей свободы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667658
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.05.2016
Спасибо дедам за победу,
Что жизнью своей рисковали.
За то, что врагов с наших улиц
Без страха достойно прогнали.
За то, что мы дышим свободой,
Что любим, рожаем и верим
Смеемся, не падаем духом,
Что с ближними ценности делим.
Сейчас все намного иначе
Иные законы во власти,
А вы жили там в сорок пятом,
Победа была вашим счастьем.
Другая политика жизни,
У Кремля свистели салюты,
Сплоченность народа кричала,
Все были одеты, обуты.
Но ведь и тогда было время
Народ принимали как стадо,
Все власть наживалась на племье,
Травила политика ядом..
А ведь для чего мы боролись,
Точнее, кому было надо?
Не нам, а скорее тем людям,
Кто в троне сидел своим задом.
Тем двум, что хотели сыграться
В типичную эту «войнушку»
А мы, просто пешки на поле
Обязаны им подчиняться.
И так доигрались ведь нами,
Что с пулей встречаем соседа.
Войною решаем проблемы,
А выигрыш… разве победа??
Чего мы обязаны драться?
Идти поводом этой власти,
Зачем убивать нам друг друга?
Пусть цезари сами сражаються!
Нам вносят в мозги разный мусор,
Который так выгоден чину,
А сами способны ответить
Какая войны сей причина?
Все время чтим память погибших,
Которых на смерть посылали.
Ничто не меняется в целом
Все в плане вещей уже стало.
За что умираете, спросим
За родину, землю, страну?
За тех, кто вас в это забросил -
За власть, руководство, чинов.
А сколько все гадостей слышим,
И тех разногласий и споров,
Как будто политикой дышим.
Расписаны в матах заборы.
Ну разве она наше кредо?
И будет ли это всегда,
Что слово кому-то победа,
А ведь для кого-то беда.
Все так запустилось в мире,
Что нервно курим ту трубку,
Но кашу для нас заварили,
А нам колотить мясорубку.
И сколько же в слове победа
Крови, смерти, горя и ран,
И праздник ли есть когда горем
Пропитано множество стран?
Всегда будут литься рекою
Реформы, майданы, терракты,
И долго дерьмо все не смоют,
Ведь властвовать будут те каты.
А мы, будто пешки на поле…
Не слышим ни сердцем ни мозгом.
Идем впредь диктаторам подлым
И бъют нас их дикие розги.
Нас больше, чем тех в «белом доме»
Пожмем крепко руку друг-другу,
А те как хотят – пусть воюют,
Во власти же мало досуга.
Пройдет много времени, стресса,
Как кончатся волны абсурда.
И в силах сменить интересы,
Когда образумятся люди.
И внукам своим будем ведать,
Когда перестанет лить гной.
Тогда вот и будет победа
Над злом и над этой войной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664628
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.05.2016
Вуста шепотіли тиху мелодію
Під звуки дощової капели
Ноти розпачу та тривоги
Створювались довго як перли
Сумна меланхолія оповита красою
Згорталася під парасолею
Куйовдилося волосся
Розчісане колючою долею
Очі яскравіють у сльозах
В серці поросла густа трава
Зник смак життя і лише запах
Залишився над прірвою
Сум, а може його тінь
Лягла на плечі та звісила муки,
Подерті рани в крові на колінах
Зостались на пам'ять розлуки.
Холодні долоні охолоджують каву,
А погляд застиг на сонці.
Погасло в середині сяйво любові,
Замкнулось тверде в оболонці.
Дзвенять птахи, розквітають степи,
А внутрішнє поле болить.
Яскрава веселка, шумливі гаї...
У середині тихо все спить.
Розбудить... та чим невідомо кому,
Коли постукає у вікно,
Та чи захоче тривожити сон,
Той, кому те не дано.
Зтихла мелодія, змовкли пісні,
Ніч настала на час,
Може і дійсно не варто будить,
Те, що померло у нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2016
Багато слів хочу сказати,
Подяку, шану та любов.
Найкращому у світі татові,
Чия у жилах тече кров.
Та чий характер в тілі зріє,
Усмішка, погляд та душа,
Хто справджує таємні мрії,
Та по чиїм стопам ішла.
Що не дає він ніс посупить,
Додолу руки опустити,
Та попри всі життєві муки
З тобою поруч буде йти.
Найліпший друг, порадник, тато,
Та хоч день буде невеселим,
Він подарує тепле свято,
Коли приїду до оселі.
Хоч на роботі часта втома,
Рідко заплющуєш ти очі.
Я не ображусь, коли вдома
Поговорить зі мной не хочеш.
Я розумію тебе часто,
Даю завжди тобі наснаги,
Ми не дамо тобі упасти,
І не залишим без уваги.
Цілую й міцно обіймаю,
Як ми далеко б не були.
Для тебе з уст завжди лунають
Слова подяки й похвали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2016
Цены дорожают,
Жизни дешевеют,
Ничего не знают,
Править не умеют,
Утопаем в жажде,
Деньги – главный идол.
В нашем мире каждый
Друг-друга обидел.
В нашей жизни модно
Быть последней мразью.
Спорить с кем угодно
Обливать всех грязью.
В наших целях просто
Действовать обманом.
Угнетаться в злости
Добиваться планов.
Любим веселиться,
Аморально типа.
Стерли все границы
И повсюду липа.
Липовые чувства,
Дружба под сомненьем,
А внутри все пусто,
Никаких стремлений.
Благ материальных
Людям не хватает.
О вещах фатальных
Многие не знают.
Мчится жизнь стрелою
И горит как спичка,
Нету в ней покоя
В пятнах все странички.
Пачкаем как дышим,
Воздух не глотаем,
В поисках добычи
Мы себя теряем.
Тихо ярлык клеим
Попадаем в плен,
Души дешевеют
От поднятия цен…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645792
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.02.2016
Берегите любовь. Отпускайте плохое,
Ведь не стоит друг к другу обиды копить.
Слабый станет один, а сильнее как двое
Будут с веслами против течения плыть.
Берегите детей. Ни за что не ругайте.
Постарайтесь по-дружески все объяснить.
Уделяйте внимание и помогайте,
Обучайте всему, научите любить.
Берегите отцов своих и матерей.
И не забывайте их благодарить.
Сколько бы не было занятых дней,
Найдите время с ними поговорить
Берегите друзей. Это ваша опора,
Настоящими стоит всегда дорожить.
И какая бы малая не была ссора,
Дружбу верную следует крепко ценить.
Берегите себя. Сохраняйте духовность
Развивайтесь всецело, стремитесь вложить
В тело и разум для полной готовности
Только лучшее, дабы счастливо жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645787
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2016
Лживые маски, подлые лица,
Добро умирает как старая птица.
Ну сколько так можно терзать свою душу.
Жестокость затмила всех, мир она рушит.
Открытые книги про жизнь идеальную,
Не учат, а губят, сжигают нас пламенно,
Мчимся поспехом за стадом в погоне
Не выделяясь ничем на их фоне.
Все маринуемся в забитых офисах,
На остальное обычно нам пофиг все,
В битве за деньги сгораем от жадности
Не замечая всей внутренней гадости.
Думаем, паримся, действуют принципы.
За выживания строим границы те,
Паримся, действуем – не получается –
Строим проблемы – удача ломается.
Ходим по улицам взглядом опущенным,
Варимся в массе, вскипаем из гущи всей.
Вслед по этапам и с той же историей
Мы проживаем без доли простора в ней.
Серые будни рисуем чернилами –
Бедными, грустными, жалкими, винными.
Все виноваты, а мы просто слабые
И ни кому как себе и не надо мы.
Хитрые, дерзкие, жадные, мрачные.
Весь негатив копим в теле мы пачками
Где же любовь, доброта, уважение,
Где же вы, ЛЮДИ, и ваше движение?
Много не видят, блуждают от пристани,
Не знают, не слышат, свои клеят истины.
Агония, боль, страх, в итоге война.
Мир человека затмил сатана.
Люди, опомнитесь, шире глаза,
Жмите неправды пути тормоза.
Вы успокойтесь, не надо тревог,
Не для такого ведь создал нас Бог!
Вместо грязи из уст пусть лунает молитва,
Душа пусть очистится от эбонита.
Ну правда, услышьте, ведь так мало время
Спастись от греха и уйти от забвения.
Господь любит всех и плохих и хороших,
Услышь его слово, ну разве не хочешь.
Открой свое сердце Ему и живи с Ним,
Лучшее даст тебе только Всевышний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642322
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2016
Все кончено!
А вдруг это начало?
Порою мы не смотрим за границу
Мы терпим боль, чтобы перестала;
Боимся идти в лес, чтоб заблудится.
Все кончено!
Уже ли ставишь точку?
Закроешь за рулем свои глаза,
Без мысли, что наскочешь где на кочку,
Что у обрыва откажут тормоза?
Все кончено!
Нет время для ошибок
Испытывать судьбу дальше опасно,
А лучше с берега, а не в реке, покормишь рыбок
И подождать, как домигает красный.
Все кончено!
Устало все бороться,
Нету ни сил, желания, идти,
А при падении и можно расколоться
Боюсь, тогда ничем уж не спасти.
Все кончено!
А может быть начало?
Не отнимай сам у себя черты,
А вместо «утонуть» достань причала
И твой «конец» это всего понты.
Все началось,
Когда все миновало
И снова слышны биения сердец.
Легко бросать все то, когда упала -
Сложнее начать там, где есть конец.
Все началось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640936
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2016
Коли упала посмішка з обличчя,
Коли спустились руки до колін,
Коли зійшов із власного узбіччя,
Коли вже не чекаєш кращих змін,
Коли в собі замкнувся від людей,
Коли вмиваєшся щодня сльозами,
І серце коли рветься із грудей,
Піднімуть стимул й дух тато і мама.
Коли утратив віру в сенс життя,
Коли засумнівавсь у власних силах,
Коли всі зникли позитивні відчуття,
Коли застигла кров в холодних жилах,
Коли ти зупинився на шляху,
Коли щось не виходить подолати,
Коли застав годиную лиху,
Це допоможуть пережити мама й тато.
Коли час пролетить в одную мить,
Коли теплом покличе рідна хата,
Коли приїдемо дорослі до воріт,
Зустрінуть радісно рідненькі мама і тато.
Цінуйте й бережіть батьків своїх!
Саме вони виводять нас у люди,
І захистять та відведуть від лих,
А ми не підведем їх, не забудем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016
Чому так часто помиляємось ми в людях?
Чому так просто віддаємося на повну?
Взамін отримуємо гострий ніж у грудях,
Глибоку рану закривавлену духовну.
Підступна дружба чи то зрадницьке кохання,
Випробування з кожною персоною,
Для нас життя суцільне лиш змагання,
Де душу слід тримать під охороною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016
Хочу с тобою просыпаться
И засыпать в одной постели
Хочу с тобою видеть счастье
Все годы, месяцы, недели
Смотреть в твои глаза и видеть
Там наше будущее вцелом
Чтобы никто не смог обидеть
Или держать нас под прицелом
Чтоб никогда не расставались
И все преграды одолели
Чтобы ни капли не сдавались
Наши сердца, чтобы горели
Чтобы навеки наши души
Брели одной своей дорогой
Чтобы никто их не разрушил
Чтобы ничто не стало рогом
И пусть Господь хранит нас вечно
Благословляет на пути
Чтоб чувства были безупречны
Чтоб не видали паутин
И чтобы жили как захочем
И радовались поминутно
В одной постели спали ночью
И просыпались вместе утром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637259
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2016
Как дружба нынче столь порочна,
Цена её не стоит цента.
Душа бывает и просрочена,
С куском засохшего цемента
Загажена совесть подставой,
Доверие покрыто пылью,
Гуманность брошена в канаву
И сердце обросло все гнилью.
Глаза не видят подлых гнид,
Тогда не ясно кто есть мразь,
Пока все соки из обид
Не выжмут и не толкнут в грязь.
Так улыбаются ничтожно,
Плетут и говорят вам сказки,
Напакостят так осторожно,
Потом придумают отмазки.
Навешают на уши фальши,
В глаза диктуют прямо лесть,
А вы не знаете как дальше
Взорвется беспощадно месть.
И бросит тот ножи вам в спину,
Кто пил по-дружески вино,
Подставит хоть и гильотину,
Дабы быстрей ушли на дно.
Пропитаны лукавством взгляды,
Предельно кости промывая,
Кусают, душат словно гады,
Такая дружба убивает.
Разрушат жизненную стройку,
Поставят в упор на колени,
И закопают на помойке,
В кануне лунного затмения.
Чтоб в настоящих убедится,
Придется множество стереть,
Но стоит только ошибиться,
От псевдодруга умереть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636247
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2016
Ничего в мире и никакие средства
Ни интернет, компьютер, телефон,
Не скрасят настоящее то детство
И не заменят ребятни крикливой звон.
Где улица – для многих игр площадка,
Друзья где не в онлайне, а в живу,
Рисунки на асфальтах и тетрадках
И пачкаясь об землю и траву.
Где мяч, велосипед или скакалка,
Незаменимо скрасят ваш досуг,
Футбол, пикник, охота и рыбалка
И сколько интересного вокруг.
Где столько неотъемлемых игрушек
И электроникой, каких не заменить,
От пряток, салок, классиков, войнушек,
Активно принимать все и ценить.
Так время пролетит у мониторов,
Что не успеешь глазом и моргнуть
И хоть сотрутся надписи с заборов,
Но детство больше в жизни не вернуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636245
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2016
Чи має почуття ліміти
Обмеження, придатність строку.
Коли любов може дозріти,
І скільки вийде на це років.
Чому кохання пропадає
До вже сумісної людини
Емоцій пристрасті зникають
Все слабшають утім щоднини
Проживши чверть століття разом
Тускніє полум’я багаття
Це непомітна річ одразу
А через час все рветься в шмаття
Одразу варто схаменутись
Як тільки бачите крижинку
А не в собі навік замкнутись
Кохайте свою половинку!
Зітріть із пам’яті негоди
Даруйте часті поцілунки
Немає краще нагороди:
Кохання вищого ґатунку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016
В любви порою, ошибаясь,
Мы мечемся сквозь всех персон
Найти тот идеал, стараясь,
Который нам создал наш сон.
И в поисках того однОго
Не замечаем близких рядом,
Все выжидаем мы иного,
Которому мы и не надо
Любовь, страдания… пустое
Зачем все так воспринимать?
Не любит – значит не достоин,
Не стоит себя изнурять.
Любовь не вещь – будет не сразу
И мало её лишь хотеть
И мощь подобная алмазу
Должна сквозь время пролететь
Не в глубь не вширь тут не измерить
Не вычислить, когда придёт
В любовь нам нужно только верить
Она бесспорно вас найдёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635982
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2016
О любви не кричат,
Там молчанье в порыве от страсти
Где сердца не горят
Там не стоит стучать словом «здрастье»
Про любовь не поют
Ведь для каждого разные ноты
И любовь не дают,
Её дарят друг друга заботы
И любовь не найти
Это чувство сквозь время и встречи
Лишь двоим на пути
Зажигает судьба ярко свечи
Любовь не потерять,
Ведь частичка души человека.
Всю любовь не познать
Здесь не хватит ни года, ни века.
И любовь не умрет
Лишь на время закроется дверца
Любовь вечно живет
И когда остановится сердце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635702
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2016
Старі чорновики вже списані давно,
Залиш на пам'ять кращії світлини.
Переглядів не варте те старе кіно.
Живи сьогодні, завтра, щохвилини.
Май насолоду кожну мить на день.
Відкрий цікаві й нові інтереси.
Наповни нотами красу життя пісень.
Забудь домівку старої адреси.
Не повертайсь в минуле забуття,
Тебе там не чекають старі друзі.
Мандруй услід вершині підняття,
Тримай стабільність пульсу у напрузі.
Коли дістануть сивини роки,
Не відпускай життєвого керма,
Лиш переглянь старі чорновики-
Життя було прожите недарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016
Как человек слаб в наше время
Боится риска и азарта
Лишь в ожиданье тихо дремля
Идет куда укажет карта
Тот страх добиться своей цели
Мешает поступать иначе
А вдруг же прогорит на деле
Отпустит шансик на удачу.
И в ожидании момента
Сидя на стуле, сложа руки
Лишь в жалобах к абонементам
И умирает с тяжкой муки
Боязнь шагнуть к тем изменениям
Из-за нехватки силы воли
Все робость создает сомненья
Нашептывая под нос роли.
Продумать, взвесить, предпринять
Составить схемы, чертежи
Вместо того, чтоб усложнять
Постройте выше этажи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635422
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.01.2016
Ты ушел, ни сказав, ни слова.
Я жила еще при надежде.
А теперь ничего такого
Не вернуть, как бывало прежде.
Мои мысли томились в незнании.
И ломалась душа от вскрытия.
Ну, за что таково наказание
И такой поворот события?
Я была до конца с верою,
Что вот-вот ты придешь с объяснением.
И осталась с перегорелым
В пепел прахом нутра явлением.
Я ждала и в холодный вечер.
Как придешь, думала, согреешь.
Я ждала… и погасли свечи…
А теперь ничего не успеешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634280
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2016
Не говори сейчас фальшивых слов,
Что разрушают душу понапрасну.
Не оставляй бракованных следов
На сердце, когда, что тебе не ясно.
Не вспоминай, ведь прошлое ушло.
Нам никогда туда не возвратиться.
Что было – то уже произошло,
А может просто заново влюбиться?
Не думай, не легко вновь все начать,
Построить новое начало на костях.
Нам просто остается лишь прощать.
Не склеить заново уже все по частях.
Не злись, что охладела так душа,
Что память так смогла и все забыла,
Быть может, я не так и хороша,
Но искренно и сердцем всем любила.
Не поступай жестоко, не груби
Тому, с кем строишь жизненные планы,
Держи покрепче и не уходи,
У каждого свои есть тараканы.
Не смей играть на чувствах остальных,
Тобою тоже может кто-то поиграться.
Такие игроки обречены,
Что могут и совсем одни остаться.
И не тверди о том, что всегда прав,
Быть может, я могу и ошибаться,
Ведь лучше промолчать, поцеловав
Тогда, когда опять начнем ругаться.
Не критикуй, добрее будь ко всем,
Хоть и они тебе не столь угодны.
Не строй из ерунды дилемм,
Не будь таким жестоким и холодным.
Не заставляй того, что отрицают.
Подумай, в чем и где твоя ошибка,
Ведь может они больше ожидают
Того, что ты не видишь за улыбкой.
Сумей понять, простить и все исправить,
А не давить и возглашать укором.
Не убегай, чтоб все как есть оставить,
Не продолжай вновь начатую ссору.
Пойми, я лишь хочу любви.
Я не прошу ни роскоши, финансов…
Я просто лишь хочу все то забыть.
Выбрать одно, навеки, и без шансов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634275
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.01.2016
Суспільство сповнилось по вінця болем і тривогами,
Занепокоєне то цінами, владою, дорогами,
Із дня у день волають та сурми б’ють протесту,
Пихатість де та глум стоять у першій черзі честі.
Байдужістю просякнуті їхні гріховні душі,
У мізках злоба фиркає та шквалить нетямущих,
До тла згоріли гуманізм, любов, добро, увага,
Відсиріли дуже давно усі суспільні блага.
Запеклі вороги стають колись рідніші друзі,
У боротьбі за трон і славу підуть через конфузи,
За гроші й серце продадуть, та душу за копійку,
Шикується народ до зла весь під одну лінійку.
Протухла недовіра в мить до кожної персони,
У тілі полум’я горить та пульсом б’ють дракони,
В очах налиті кров’ю гнів та ричимо крізь зуби,
Пропала плоть людська, живе лиш нутро душогубів.
Люди їдять людей всуціль, як ті тварини хижі.
Від розкоші й багатств ростуть та розпирають грижі.
У батлах за «круте» життя, живуть у грі на карту,
Купуй що хочеш, продавай, і хвилювань не варто.
І скільки жити будемо отак у хаосі безчесних?
Від скрути, обіцянь мремо, від посмішок улесливих,
Бо не війна руйнує мир запеклою потужністю,
Змагатись треба не з людьми, а з власною байдужістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633624
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2016
Чому народ прирівнюють до стада?
Керують цим театром з п’єдесталу,
Ті «Білі люди» із Верховної Ради,
Проти котрих, вже стільки лиць повстало.
Де наша влада? Де ми маєм право,
Вирішувати як ми хочем бути.
Чому у боротьбі за нашу славу
Нам ріжуть горло, сковують нам руки?
Скільки вже можна битись чи прохати,
Ні слово ні залізо тут не в поміч.
Бо хто ми є, купка отих пихатих,
Котрі із себе власне робимо здобич?
Нас змушують за мир війною змагатись,
Вирішують кому коли померти,
Допоки будуть отак в наглу гратись
В цій політичній грі, в якій ми жертви?
Суспільство сприйняли в маріонетки,
Та брешуть про якийсь там гуманізм,
А самі в золоті кидають десь монетку,
У масці блазнів граючи у комізм.
Так розвели хаос у власній хаті,
Розграбили країну вщент по суті.
Ото б лишити статків всієї знаті,
Нехай би пожили годину в скруті.
За той проміжок часу навіть можна
Країну вивести із сьогоденної кризи,
Як розкуркулить оту чинну рожу,
Та припустити із небес до низу.
Одна їхня автівка чого варта -
Річний бюджет чималого села.
От почитали би вони Камю чи Сартра -
Освіта хоч якась б уже була.
Приймають ті закони пальцем в небо,
Присутні чи відсутні взагалі.
Начхати на суспільні всім потреби,
А нам страждати самостійно у канві.
Закрили очі на війну, на кризу,
Обмежують по вінця соцвиплати,
Вкидають до вогню ще більше хмизу,
Тримаючи в зубах оті мандати.
Хто ж присягавсь на вірність всім народу?
Хто ж обіцянками нас годував на виборах?
Несли в своїх промовах одну воду,
Такі вже бідні і нещасні наші злидарі..
Живуть в тісних халупках з документами,
Не мають ні заводів підприємницьких.
Такими чесними ведуть інтелігентами,
Та прагнуть нас лишити неприємностей.
Слова як мед солодкі в їх кампаніях,
То не піар, то їхні вчинки є на благо,
Але завжди наш соціум обманюють,
Не відчуваючи ні жалю, ні поваги.
Перекривають нам повітря за тарифами,
Космічними інфляціями гривні,
Покращення вже стало лише міфами,
Тож гострять наші люди свої бивні.
Щодня вже дошкуляє аритмія,
Від нестабільної валюти, девальвації,
Та депутати гірше ніж повії -
Тільки і переходять з фракції до фракції.
Зал засідань для них є власним рингом,
Де силою помірятись охочі.
І між собою гоняться за рейтингом
Все б’ються день у день за наші гроші.
Усі освічені «не з синіми» дипломами,
Не в змозі навіть вивчить рідну мову,
Кінчили навчання десь за кордонами,
А за трибуною не зв’яжуть і два слова.
Таке собі маленьке королівство,
Де всі однин одному є рідня,
Поширене здебільшого кумівство,
В народі то є «клан», «секта», «братня».
Було завжди так, що іще чекати,
Коли наш голос нічого не вартий,
За кого б ми не йшли голосувати,
Там замість нас там є кому обрати.
Де ж справедливість, де гуманний суд?
І чи скінчиться це ярмо ганьби?
Це смішно коли склався так абсурд,
Що у слугів народу ми раби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633622
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2016
То плаче небо...
Душу освіжає.
Заморосили сльози в літню спеку.
Уже не треба
Вдавати, що кохаєш.
Один від одного тепер ми так далеко.
В серцях прогноз погоди вже не схожий,
По різному ми дивимось на хмари,
Для когось день ясний, теплий, погожий,-
Комусь все зіпсували сірі чари.
Навіщо кличеш в душу люту зливу?
Давно вже потонула там надія.
Та почуття є невмирущі й полохливі.
В потоці часу знов нове дозріє.
Після дощу те сонце повернеться,
Порозквітають свіжі полонини,
Колючий біль звичайно схаменеться,
Душа заграє пелюстками так невпинно.
І замість сліз засяє знов усмішка,
Урівноважиться в житті стійкий баланс,
Хоч доля різнопланова як книжка,
Для справжнього кохання є завжди шанс.
Розмиється брудне все що було.
Вуста сполоще солодко лікер.
Минуле вже не треба.
Вмивають краплі скло.
Для мене ти помер.
То плаче небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Кохання принеслось, немов на крилах
Приносять дітлахів стрімкі лелеки,
Або піднесене на білих тих вітрилах,
Що красять кораблі в морях далеких.
Заграло серце на душевних струнах
Ліричні мелодійнії сонети,
Слова кохання писані на рунах
Звучать в душі на цілую планету.
Це відчуття таким є незбагненним
І невідомо коли постріл пролунає
Життя стає високим та блаженним
Один-одного хто навіки покохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015
Когда тебе боль причинили – не плач
Подножку подставили – встань без оглядки
Обиду, презрения, ненависть спрячь
Ты вычеркни эти моменты с тетрадки.
Забудь все плохое, что в жизни творилось
Паденья, провалы, ошибки, людей,
Подумай о будущем, чтобы свершилось,
На все остальное ты просто забей.
Не трать свое время исправить былое
Оно уже в прошлом, ты новый путь строй
Не ройся в том баке, где все уж гнилое
А то так и будешь за старой чертой.
Умей улыбаться и грозам и тучам
И солнцем сияй ты в густой темноте
И жизнь тогда станет добрее и лучше
Храни ЧЕЛОВЕКА в своей красоте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613569
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.10.2015
Її золотаве волосся розвивав вітер
Її очі блакитні дивилися вдаль небосхилу
І співала, неначе сирена, мелодію тиху,
Аби чути було як вода у морі шуміла.
У тонких руках тримала товстезну книгу,
Полюбляла читати зокрема детективи,
Її серце наразі самотнє й застигле,
Та кричить душа життєрадісно від позитиву.
Її плечі оголені та біляві осяює сонце,
Додає легкий відтінок бронзової засмаги,
Та під шкірою у твердій оболонці
Штрикають пам'ять болючі та гострі шпаги
Її усмішка сповнена теплом й загадковістю,
Уста прикрашає світло-рожева помада,
Вона полюбляла писати фантастичні повісті,
Та смакувати каву з гірким шоколадом
Вона будить мене і на заході і на світанку,
У короткій мережевій сукні легкій, зеленій
Ви не подумайте, вона – не моя коханка,
Вона - лиш частина мого натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612027
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 08.10.2015
У затишку багряного напівоголеного саду
Бавилося листя опадаючи з гілок,
Воно кружляло навколо стиглого винограду
І вже повернутись назад не могло.
Лиш вітер іноді глузував та грався
Тонкими душами опаленої листви,
То підкидав угору та сміявся,
То знов додолу до землі стелив.
А холодне повітря насичувалось ароматом
Від запашних соковитих плодів,
Із піснями прощальними почали відлітати
Пташки у теплі краї.
Охопили небо тяжкі темно-сірі хмари
Освіжаючи день дрібним дощем,
Заметушились люди як примари
Ховаючись та криючись під плащем.
На підвіконнику та зручно і цікаво дивитись
Як стовпчик на термометрі спадає,
Імбирним чаєм й в теплім светрі грітись.
А за вікном природа засинає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612026
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2015