Захар Кіт

Сторінки (1/6):  « 1»

міжнебом.

Забагато  курити  не  вдосталь
між  понеділком  і  жовтнем  стреси
де  твоїх  поцілунків  стоси
на  двох  у  нас  ці  інтереси

де  між  гір  розлилось  молоко
де  між  нами  плавають  крейсери
збиті  ноги  загнані  в  коло
закриті  в  серце  авіарейси

заблукані  наші  долі
між  понеділком  і  жовтнем  небо
На  небі  для  нас  жодної  ролі
ми  як  завжди  вибираєм  що-небуть

між  понеділком  і  жовтнем  стреси
а  далі  глуха  омана
завершились  всі  сеанси  
залишилась  відкрита  рана




Фото  авторське.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015


клятвасобі.

Ніяких  моральних  застоїв
все  повертається,  як  не  крути
написані  нами  нові  історії
лиш  тонка  крига  води

все  було  у  моєму  житті
клінічні  смерті  алкогольні
і  приходили  до  мене  святі
і  вирвані  нерви  на  зовні

і  хоч  виривався  на  зовні  я
хоч  хотів  і  міг  і  умів
не  стався  я  гробом  господнім
як  не  старався  все  ж  не  зумів

політика  дійсного  враження
вражає  своїм  амплуа
сьогодні  герой,  любовник  ікона
завтра  невротик  читає  клятву  Фуа

досягнень  ніяких  тільки  утома  
утома  лиш  смерті  різновид
і  всі  давно  вже  сидять  вдома
а  мені  цей  світ  остогид

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015


тактильність.

відстороненість  думок  лягає  на  клавіші
зіскокує  слово  з  пальців  уст
пам'ять  множить  себе  фатально
згадує  все,  що  забув,  чи  хотів  забуть

пам'ятай  про  мо́ря  зорі  світила
світанок  леткий,  пісок,  збиті  коліна
згадуєш  усе,  що  вона  говорила
шептала,  між  тіл,  там  і  згоріла

не  квапиться  мозок,  все  у  своєму  руслі
ліпить  жовтень  своє  жовтувате  селфі
закипає  тіло  від  втоми,  усно
не  запам'ятаєш  тільки  тактильно  тіла

спробує  усе  це  без  нас  об'єднати
як  ві  сні,  всі  без  лиць  і  судеб
а  пам'ять  множить  себе  фатально
і  не  збагнеш  і  не  забудеш

дзерка́ла  брешуть,  про  нашу  участь
і  світ  скотився  на  пси  ще  раз
забуваєш,  забуваєш  і  не  можеш  забути
шум  моря,  зорі,  тактильність  тіла

спробуй  запити  цю  кашу  вином
і  втопиться  в  ньому  твій  водолаз
від  браку  кисню  помирати  двом
і  нехай  це  буде  в  останній  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015


нестерпний.

Ти  головне  не  застуджуйся  цієї  осені
Хай  тебе  гріють  спаковані  спогади
Хай  тебе  гріють  вином  незнайомці
В  очах  їх  любов  і  листя  обпале
В  руках  їх  бездонні  граалі  вина
Я  боявся  щоб  ти  не  пропала
Ти  не  витерпіла  і  пішла
Я  був  би  твоїм  напів  цілим
Доторком  до  лиця
Обпікав  би  тебе  я  поглядом
Розбирав  би  я  тебе  на  частини
Лиш  була  би  ти  поруч
Сьогодні  хоч  на  дві  хвилини
Бо  вірш  цей  про  те  як  я  скучив  дико
Я  так  вперто  думав  про  тебе  вранці
Ти  мені  снишся
Ще  досі
Це  як  ціле  життя  в  дорозі
Без  зупину
Без  рими
Без  нас  
З  головою  накрило
І  все  ж  прощавай
Будь  щаслива.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015


роздратованість.

Розділене  навпіл  ліжко  і  світ
теорія  вибуху  в  гіпофізі  квітами  прорОсла
ти  тут  виросла  і  тут  ти  жила
наче  жалила  роздратовано  жалами  жалю
арифметика  дійсності  розставила  мінуси
мінус  ти  мінус  я  мінус  ми
поділено  світ  помножено  біль
коми  поставлено  між  цілими  числами
із  пам'яті  цифри  -  ціле  зеро
із  ліжка  зім'ята  зимовість
і  осені  холод  примружено  зиркає
грій  свої  голоси  голодом
прочини  двері  зморені
мої  трави  наркотики  й  злість
залиши  в  шафах  мозку
чи  пам'яті  
роздратовано
і  на  віки  віків
спали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


часпростір.

Літо  як  лотерея  пройшло  
Не  вгадано  жодної  цифри
Ми  хотіли  у  нього  зірвати  джек-пот
Зірвали  лиш  голоси  ми

А  буття  було  у  тому  щоб  бути  
Поночі  розкурювали  на  двох  
Думали  що  вічно  так  буде
Сьогодні  часу  не  стало  в  обох

А  завтра  вже  листя  впаде
Важке  від  диму,  щему  і  люті
І  сонце  швидко  на  захід  пливе
Залишаючи  нас  на  маршруті

Наші  дороги  прості  –  по  прямій
Непересіченні  дві  паралелі
І  горизонту  легкий  сувій  
Малює  нам  зорі  на  стелі

Літо  як  лотерея  пройшло
І  ні  джек-пота  ні  хоч  якогось  гроша́
І  сонце  вже  попливло
І  кожна  наша  летка  душа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015