Oleks

Сторінки (1/11):  « 1»

Мій маленький рай.

Мій  маленький  рай,  
Спи  мила,  засипай.  
Я  буду  на  тебе  дивитись,  
І  за  тебе  я  буду  молитись.  

Ти  мій  маленький  рай,  
Я  люблю  тебе  мила,  знай.  
Тяжко  буде  без  тебе  жити,  
Напевно,  в  пеклі  я  буду  горіти.  

Спи  мила  засипай,  
Нехай  тобі  присниться  рай.  
Де  будеш  щасливу  сім’ю  мати,  
Котру  ми  не  змогли  тобі  дати.  

Спи  мила,  засипай,
Гарних  снів  тобі,  
Мій  маленький  рай.
Спи  мила  засипай,  
А  мені  час  іти.
Прощавай…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019


Справжня Русь.

І  Русь  не  Русь  та  є,      
Що  Росією  то  зветься,  
А  бусурманське  те  є  зло,  
Що  народи  полонило  
І  каже  що  то  є  добро.                                                                                                      
Вічно  хоче  панувати,  
Народи  ті  в  страху  тримати,  
Багатства  всі  в  них  відбира.  

Коріння  темне  розпустило,
Віру  й  правду  покривило.  
Мало  й  мало  їм  землі,  
Ніяк  не  йметься  без  війни.  

А  справжню  Русь  –  Київ  зародив,    
Славу  й  віру  їй  зробив.    
А  Московіти  славу  ту  відібрали,  
Себе  Руссю  і  назвали.  

І  Київ  місто  не  раз  руйнували,  
В  забуття  його  штовхали,  
Та  Київ  місто  не  здолати,
Пора  це  їм  вже  знати.    

Він    батько  справжньої  Русі  
Що  Україною  і  зветься.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2018


Ти і я .


Промайнув  так  швидко  час,
І  невпинно  летить  життя.
Немає  більше  нас,
Є  тільки  ти  і  тільки  я.

А  може  нас  і  не  було,
А  то  були  лиш  мої  мрії.
Тепле  літо  промайнуло,
А  осінь  вбила  всі  надії.

Та  чому  не  можу  я  забути
Твій  погляд  і  твої  слова,
Чому  все  має  так  бути…
Є  тільки  ти  і  тільки  я.            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018


Коні.

Чому  ж  ви  зупинились  
І  далі  не  йдете.  
Коней  поміняли,  
А  шлях  свій  не  знайдете.  
І  чому  ж  ті  коні  
На  місці  тупочуть,  
І  останній  овес
З’їсти  вони  хочуть.  
І  для  чого  сотня  
В  небо  полетіла,  
І  чому  та  шина  
У  вогні  горіла.  
Де  ж  то  подівались  
Ті  слова  крилаті,  
Шо  лунали  на  майдані  
У  часи  завзяті.  
Що  ж  вони  зробили,    
З  того  шо  казали,  
І  за  що  то  браття  
Наші  помирали.  

Півострів  відірвали.  
Схід  відривають,  
А  коні  все  стоять,  
І  овес  доїдають.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2018


Война.

     Война.

И  снова  слышен  крик,  
Где  то  там  земля  дымит,  
Безмолвные  лежат  руины,  
А  на  полях,  кресты  и  мины.  

Свой  мир  так  строили  они,  
И  русским  его  то  называли.  
Но  то,  что  мира  там  нет  вблизи,    
Они  так  и  не  познали.  

Откройте  же  глаза,  
Вам  правду  нужно  знать,  
Со  всех  времён  была  война  
И    миром  вам  не  стать.  
                                                                   
Люди  гибли,  народы  вымирали.  
Солдаты  шли.  Зачем?  Куда?  Не  знали.
Чужие  земли  отрывали,  
Свои    же  все  царям  отдали.  

А  те  цари  вам  сделали  эфир,  
Где  все  твердят,  что  русский  мир.    
Но  нет  там    никакого  мира,  
Там  только  русская  война.    

Во  лжи  увязли  все  правители  страны,  
Во  лжи  сидят  все  ваши    СМИ.  
Шуты  и  клоуны  в  эфире  
Твердят    о  вашей  силе.  

Но  силы  нет,  она  пуста,  
Когда  идет  опять  война.  
Люди  гибнут  и  страна  страдает.  
Что  в  завтра  будет,  никто  не  знает.  

Может  будет    новая  война.  
И  её,  русским  миром  назовут.  
А  может  это  будет  последняя  игра,  
И  властям  шансов  больше  не  дадут.  

Откройте  же  глаза,  
И  выйдете  вы  со  своего  эфира.  
Пора  уж  знать,  есть  русская  война,  
И  нет,  никакого  русского  мира.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746838
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2017


Куди очі дивились.


Куди  очі  дивились,  
Кого  вибирали,  
Хтіли  правду  знайти  
Та  біду  накликали.

І  стояли  вони,  
І  горіли  вогні,  
Та  не  знали  йти  
Чи  сюди,  чи  туди.  

Знову  правду  шукали,  
Знову  небо  благали,  
Ненароком  землю
Свою  розірвали.  

І  пішов  брат  на  брата,  
І  пішов  кум  на  свата.  
Ще  й  бусурмани  прийшли  
І  підкидають  нові  вогні.  

Та  кажу  зупиніться,  
Очі  відкрийте,  
Подивіться  на  небо  
Так  робити    не  треба.  

Нащо  самі  собі  
Могили  копали,  
Нащо  самі  свою  
Землю  плюндрували.  

Об’єднайтеся  разом,  
Минуле  згадайте,  
Чужим  бусурманам  
Відсіч  дайте.  

Женіть  їх  за  поле,  
Женіть  їх  за  гори,  
Щоб  не  прийшли  
Вони  більше    ніколи.  

Та  не  забутьте  
За  для  чого  стояли,  
Та  не  забутьте  
Чому  вогні  палали.  

Вільну  країну  
Ми  хтіли  мати,  
Тепер  разом  треба  
Її  будувати  …  

Очі  відкрийте,  
Подивіться  на  небо,  
Та  вибирайте  
Того  кого  треба.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744617
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2017


Зрада.


Біжать  віка  і  летять  літа,
А  історія  все  та.  
Знову  зрада  до  нас  прийшла,  
Страждання  і  горе  нам  принесла.  

Частину  людей  вона  полонила,  
Кажуть,    що  країна    не  мила.  
Хочуть  себе  вони  якось  назвати,  
Чужому  царю  хочуть  слугувати.  

Та  шо,  забули,  шо  так  вже  було,
Шо  вже  поринали  ви  в  багно,  
Самі  ж  землю  свою  топтали,  
А  потім  на  ній  від  голоду  й  помирали.  

Чи  хочете  ви  повернутись  в  пітьму,  
Синів  віддавати  на  чужу  війну.  
Милостиню  у  царя  просити,  
 І  далі  землю  свою  гнобити.  

Чому  ж  історію  ви  не  читали,  
Що  ті  кати  тут  уже  панували.  
І  солдати  чужі  нас  мордували,
Рідну  землю  нашу  обкрадали.  

Зрада  та  не  одна  іде,  
Є  у  неї  коріння  міцне.
Коріння  те  зі  сходу  росте,
Неспокій  і  розруху  всім  несе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017


Десь там.


Десь  там  оті  гори,  десь  там  оте  море,  
Десь  там  оте  сонце  і  та  земля.  
Колись  ми  разом  були  і  разом  росли,    
А  тепер  між  нами,  між  нами  стіна.  

Пітьма  опустилась  і  панує  там,  
Люди  покорились  тим  лихим  катам,  
Що  ті  наші  землі  тихо  відривають,  
А  людей  обманом  вони  підкупають.  

Десь    там  є  і  люди,  що  не  продалися,  
І  що  рідну  землю  в  серці  бережуть.  
Мають  вони  віру  і    чекають  часу,  
Коли  зможуть  знову  до  нас  повернуть.  

Десь  там  оті  гори,  десь  там  оте  море,  
Десь  там  оте  сонце  і  та  земля.  
Вірю  шо  вже  скоро  прийде  та  година,  
Коли  знову    разом  буде  Україна.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017


Забули.

Забули.  

Забув  я  вже,  і  ви,  забули,  
Як  шлях  разом  отой  ми  гнули,  
Та  не  зогнули  до  кінця,
І  не  досягнута  мета.  
Кров  була  ота  пуста,  
Що  браття  наші  проливали,  
Бо  правди  все  ж  то  не  знайшли,  
Хто  винен  був,  так  і  не  пізнали.  

Забув  я  вже,  і  ви,  забули,  
Як  шлях  разом  отой  ми  гнули,  
Та  не  зогнули  до  кінця.
Вернулись  знов  на  ті  місця,  
Звідки  ми  і  починали.  
 І  знов  прийшли  нові  кати,  
Або  ж  самі  катами  стали,  
Рідну  неньку    в  такі  борги  загнали,  
Що  виходу  і  внуки  не  знайдуть.
А  діти  вже  в  чужі  краї  ідуть.

Забув  я  вже,  і  ви,  забули,  
Як  волю  тяжко  ми  здобули.  
Не  одні  пройшли  літа,  
І  не  одна  була  війна,
Та  все  одно  ми  не  навчились  
І    між  собою,  знов  не  помирились.
Самі  себе  в  ярмо  штовхаєм  
І  свою  землю  розриваєм.  
Одні  біжать  на  захід,  
Інші  рвуться  все  на  схід,  
А  головне  то  ви  забули,  
Що  рідної  землі  ми  рід.  
Що  у  нас    одна,  одна  країна  
І  одна  ми  є  родина.  

Забув  я  вже,  і  ви,  забули  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742721
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2017


Мить (Carpe diem) .

Життя  –  це  мить.
В  ній  добра  мрія,
В  ній  біль,  розлука,
Щастя  і  надія.

Кохання  в  ній,  
Сльози,  сміх  і  горе.
І  миті  цій
По  коліна  море.

І  мить  цю  зупинить
Ніхто  не  в  змозі.
І  ви  живіть
Не  стійте  на  порозі.

Життя  –  це  мить.
Вона  не  зна    нікого.
Ловіть  цю  мить,
Не  пропустіть  нічого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017


Пітьма.

Поряд  країна  є  одна,  
Охопила  їх  пітьма.  
Править  ними  бог  війни,  
Він  не  бачить  своєї  вини.  

Люди  там  живуть  сліпі,
Хоч  і  бачать,  та  й  глухі,  
Хоч  і  чують  вони  все,  
Та  не  те  що  в  правді  є.  

Страх  країну  ту  охопив,  
Що  у  нас  вогонь  горів,  
Що  у  нас  правду  шукали  
І  за  неї  життя  віддавали.  

Бог  їх  каже,  що  вони,  
Світ  рятують  і  праві,  
Та  він  хоче  лиш  війни,  
Відірвати    шмат  землі.

Ми  разом    колись  були,  
Ми  в  одній  сім’ї    жили  
Та  прийшов  темний  час,  
Немає  більше  їх  для  нас.  

І  вони  живуть  в  пітьмі,  
Не  горять  у  них  вогні,  
Віри  й  правди  в  них  нема,  
Лиш  війна  і  та  пітьма.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598120
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 06.08.2015