| Сторінки (27/2601): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798123
Така незвична тишина,
яка буває після бурі,
і небеса синіш лазурі,
і вже закінчилась гроза.
Літав тут вітер, били хвилі,
але тримались береги,
що скелями відгородились,
ще є великі камені.
Ще є каміння, але море
з піском на берег принесе
велику мушлю, або хвиля
назад собі її візьме.
Така незвична тишина,
яка буває після бурі,
і владарюють небеса
над морем чистої лазурі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799424
18.04.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798574
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.07.2018
Ночка звёздная стучится
тонким лучиком в окно,
а кому ещё не спится,
кому спать пора давно?
Ночь заканчивает вечер
на пороге снов ночных,
что же ты не засыпаешь?
Баю-баю – сон из крыш.
Сон на веточку садится,
скоро залетит в окно,
спать нужно ложиться:
во дворе уже темно.
У двора длинную ночку
засверкают фонари,
будет, милый, сонным вечер,
ночь продлится до зари.
6.07.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798493
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 07.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797600
Ой, співав же півень
та на три двора,
а із ним співали
не один, а два.
Отак досить довго
співали півники,
у дворику сільському -
тут головні птахи.
Вухатий ослик з тентом
отак собі лежав,
на тому на подвір’ї
й собі відпочивав.
Кролики із вухами,
овечки й барани,
кози були і кури,
сільськії тварини.
Подивлюся – багато,
хоч трохи не такі,
когось із них побачу
у себе у селі.
25.05.2018.
Світлина автора.
Київський зоопарк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798488
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 07.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798011
Вже пізній вечір наступає,
стихає вітер над селом,
усіх ніч скоро привітає
спокійним і тривалим сном.
Рожевосиньохмарний вечір
нам захід сонця дарував,
вітер і дощ дарує завтра,
сьогодні буде тільки сон.
День іще сонцем позирає
через високі трави і кущі,
трава колоссям похитає,
буває - схилиться до ніг.
Це буде завтра – синява у небі,
сонячний дощ, веселка прегарна,
від краю простягнеться неба
семистрічкова чарівна.
Вона розкинеться над лісом
і над просторами села,
веселка засвітилась світом
і колір світу додала.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800584
7.06.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Контрасти літа...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2039785609610579&set=pcb.2039785759610564&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018
Догорал зарёю вечер,
словно пеший пилигрим,
он добавил серость тучи,
будто на дороге пыль.
Белые набросил тучи,
схожи с пухом облака,
ночка скоро будет гуще
и сверчок поёт пока.
Он трезвонит недалече,
ласточки – повыше крыш,
был чудесным этот вечер:
золотой закат горит.
Он блестит и расцветает,
чуть подсветит облака,
напоследок засверкает,
вверх направит два луча.
Треугольной полосою,
вверх над солнцем улетит,
ночка встретится с грозою?
Утро, ясным окажись.
5.07.2018.20.40.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798260
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 05.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797788
Сумний і невеселий бог Гермес сидів,
оце ось так - нажив багато ворогів,
закон про контрабанду не прийняли,
а кому зайві гроші заважали?
Не заважали, як вони біжать
і не доводиться відповідать,
сильний лобізм існує у сенаті,
який не хоче жити на зарплату.
Що ж робити далі й недарма,
аж поки не розбіглись на моря?
“Гекату кличте” – служка шепотів,
а це він таки добре вмів.
“Богиня Геката – пані потайна,
але відомою віщункою вона
у нас на Олімпі вважається,
багато хто про щось питається.”
Чарівне дзеркало служка відкрив,
пробитись до Гекати він зумів,
що не завжди було можливо,
коли богиня творить диво.
Зараз для див – багатая пора,
бувало їх – не раз, не два,
вона поради кожному дає,
бажає хто отримати і жде.
“Слава Олімпу!” – привітав Гермес,
“Богине славна, в мене - стрес,
бо не вдавалося через сенат,
щоб справи всі ішли на лад.”
“Земельці слава!” - сказала Геката,
“Так, доводилося мені чувати,
а ще канал улюблений повідомляв,
мені й пліток приносить вал.”
“Порадь - робити мені як,
бо складно все і так, і сяк,
бюджет же як наповнювати нам,
ліку служителям і вчителям?
Пенсіонерів забезпечить як
і відбиватись від чужих атак,
для воїнів Ареса, а купцям
щоб і прибуток прибігав?
Та як оце все сумістити
і добре на Олімпі жити?
Не виходить все, але чому?
Махлює - не спішить в тюрму.”
Геката усміхнулась враз:
“Раз отакий в тебе наказ,
то подивлюся в чарівний казан,
хто в нього гляне – той вже пан.”
Геката на вогонь дмухнула,
почаклувала, у казан сипнула,
вогник палав і полетів димок
із ароматом фруктів і квіток.
Дивилася – що там на дні,
вдихала запахи ті чарівні
і, зрештою, Гермесу відповіла
після оглядини кожного дива.
В казанку на поверхні і на дні
видовища гляділа чарівні,
і книгу розкривала біля казана,
де назва “Менеджмент” була.
“А у тій книжці чарівній
сказано, лиш правильно зрозумій,
що від загрози покарання
стане дорожчою лиш контрабанда.
З іншого боку слід ходити
і, заодно, усе спростити,
щоб за крам вигідно купцям було
в касу платить і їхать щасливо.
Буває, що спільні кордони - скарб,
частково використаний, або ніяк,
що із одного боку кордон перетне –
те фіксуватись тут і там буде.
З країнами на заході і півдні
станемо всі кращі й рівні,
тут треба добре мізкувать,
напівбогів-айтішників позвать.
Щоб ураз зменшити і припинить,
стане кордон прозорим вмить,
інтер-кордон й вигода крамарям:
платити офіційно за свій крам.
Рецепти ці дієві будуть,
як контрабанду зменшать всюди,
хоча зовсім – її не оминути,
більшій частині у бюджеті бути.
Коли фіксація товарів там і тут,
тоді оплати крам не оминуть,
але вони такими мають бути,
щоб вигідніше касу не забути.
Що із тої сторони купець везе,
нехай товар той самий прибуде
і тут усі зникають чудеса,
де у паперах - підміна.
Це зможуть бравії хлоп’ята,
завдання слід формулювати,
може в сусідів досвід є?
Гостріша в нас потреба настає.
Саме той чарівний казанок
і великої книжки листок
таке мені, Гермесе, показав
та ще удачі побажав.
Тиск міряй і відпочивай,
а завтра раненько вставай,
роботи, справді, є багато,
дзеркало стану закривати.”
“Слава землі” – прощалася Геката,
всміхаючись, почала зникати,
Геката танула в розсіяній імлі,
наче якісь видіння неземні.
Складне завдання у Гермеса,
тепер утілити його пора,
бо є Олімпу край небесний,
а ще земля навколо чарівна.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798574
4.07.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798123
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794370
Зима із літом ще веде розмову
у горах, де ховаються сніги,
а по долинах квітнуть вишні,
у затишку ховались від зими.
Туманами укриті гори
і заховають схил гори,
а може схилами гуляють,
щоб довше стримати сніги.
Ховають ялинки високі
ще сніг на схилах, де яри,
а у долинах – густі трави
ростуть від ранньої весни.
Акація у горах квітне,
дрібні листочки і квітки,
запах п’янкий літає світом
і вниз летить у долини.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798397
21.05.2018.
Калина Шпанюк-Мельничук:
“Зима із літом ще веде розмову.”
Світлини Svitlana Kopytko-Illiychuk
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=951702034989261&set=pcb.951703038322494&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798011
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 03.07.2018
Летних дней дождливые ненастья
вдаль с облаками плыть начнут,
а облака толпятся, пролетают,
за горизонт всей стаей уплывут.
Серым брюшком гор касаясь,
застрять им ветер не даёт,
летит он снова на приволье
и новые картины создаёт.
Длится летних дней ненастье,
что продолжается неделю или две,
будто сезон дождей начался,
не в тропиках, а в средней полосе.
Повсюду ливнем изливая,
дождиков мелких перекат,
но сколько бы дождям не длиться,
лишь зеленее лета выглядит наряд.
29.06.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
24.06.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798007
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794753
Над сосновим лісом
хмари виростали,
а понад листяним –
інші пролітали.
Городили небо,
та щось залишали:
небесам відтінки
різні додавали.
А що перший колір –
лазурово-синій,
він бував найближче,
над липами димів.
А що другий колір –
блакиттю миліший,
самий дальній колір
був іще світліший.
Небеса ранкові
сонце зустрічали,
у лісах-лісочках
доріженьку звали.
Звали доріженьку
хмари за собою,
та вона тяглася
смугою земною.
А дорога бігла,
в лісі простягалась,
небом, сонцем, лісом
земля прикрашалась.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798869
6.06.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Принагідно – дещо з ранкового ужинку”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209279039812582&set=pcb.10209279043532675&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.07.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796962
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777063
Складною роль буває у Гермеса:
саме така дісталася тому,
бо Мельпомена роль у п’єсі
взяла і додала саме йому.
Гермес по ролі - покровитель
підприємців і торгу трударів,
їхніх угод і різних інтересів,
хто, де і як відстояти зумів.
Не всі прохання він приймає:
"Іду на вас” – попереджав,
бо вже дістала контрабанда,
кількість і покровителів оскал.
А як наповнити бюджети –
Гермеса клопіт головний
і тіньова продовжується п’єса,
бюджет той зовсім немалий.
Не все олімпійським під силу,
доводиться поміж собою мізкувать,
Феміду й Полігімнію закони
допомогти слід запросить приймать.
Із головним служителем Феміди
абзаци три напишуть враз,
а муза Полігімнія їм допоможе
і Феміда затвердить указ.
Сенат небесний як збереться,
земний прийдеться підганять:
як по морях він розбіжиться,
то й Посейдону їх не позбирать.
Бюджет там вертиться немалий,
може іще один бував такий,
Гермес і Зевс Феміду звали,
а у сенат перед морями всіх.
Буває хтось самим собою,
а інший вправно грає роль,
якщо роль власна із тобою,
то не потрібний і повтор.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798123
30.06.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797788
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.07.2018
Дождик льёт не уставая,
впереди ещё дожди,
заполняли тучи небо.
веет ветер впереди.
Дождику продлиться,
поливая всех с утра,
уже вымокли дорожки,
у дороги – два ручья.
Ненадолго прекратился,
чтобы слегка подразнить,
и опять ему кружиться,
цветным зонтиком светить.
Зонтики уже раскрылись,
разноцветный мир вокруг,
тучи с ветром устремились,
снова новые бегут.
Топают в ботинках ножки,
сверху – яркие зонты,
дождик, подожди немножко:
детский садик впереди.
30.06.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797603
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 30.06.2018
Хто чухається і сидить,
і солодко в затінку спить,
гриз старанно гілочки,
це такі отут бобри.
Їх десять, як порахувати?
Приємно в спеку запливати
по одному або двоє у ставку,
по обгризеному тупцяти містку.
Поруч гуси, качки і лелека,
що наче прилетів здалека,
по пляжу власному гуляв,
за усіма спостерігав.
Плаває в ставку черепашка,
під фонтаном краще пірнуть
і душ підводний прийняти,
така фізпроцедура тут.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798488
25.06.2018.
Світлина автора.
Київський зоопарк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797600
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 30.06.2018
Коли мені стане байдуже,
є у любові й таке ремесло:
все пам’ятати й нагадувати,
що було і що не було.
Роль отака – пригадувати
все, що здійснилось, чи ні,
у будь-які повертатися,
про них співати пісні.
Доля така – розрадити
та мрії чужії здійснить,
а може то були не наміри,
а тільки життя мила мить.
Розчарування, плани, мрії,
бажань і сподівань краса,
все перемеле колесо надії,
на ньому далі повезе життя.
17.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
Цветы чудесны в час заката,
когда так редки облака
и полная Луна сверкает,
бросает горсти серебра.
Яркие в отражении света,
мелькают блики от Луны
и так сверкают до рассвета,
наполнив запахом весны.
Цветут сады, весне внимая,
и шёпот ветерка дарует вновь,
а ночь закончится рассветом,
день, новую нам приготовь.
Она будет иной, её дыхание
почувствует весенний листопад:
уже кружится белым снегом
и засыпает лепестками сад.
6.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797322
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 27.06.2018
Віє вітер над потоком,
летить на долину,
хилить верби над рікою
та ще і калину.
Біля ріки - верболози
верхи нахиляли,
шумить вода по каменях,
хвилечками грає.
Прилітають голубочки
водиці напитись,
миє камені вода
і їй не спинитись.
Сипав велетень отут
велетні-камені,
біжить хвилями ріка
і трава зелена.
Уже листя у вербиць -
ніжне і зелене,
форзиція розцвіла,
зеленіють клени.
Защебечуть пташечки
поміж верболозом,
віє вітер навкруги
і весну примножить.
18.04.2018.
Івано-Франківськ,
Бистриця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797317
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018
Він був особливим – цей худенький підліток із школи для дітей, де кожен особливий по-своєму. Один предмет йому подобався і він хотів здати екзамен, щоб здійснити мрію. Якою вона буде – він ще не визначив, але він мріє, малюючи в уяві її контури. А ще писав, описуючи своє, ніби таке звичайне, життя і з описів у нього виходив роман. Він був особливим хлопчиною із таким же поглядом на світ, у якому він хоче розібратися, і в обставинах подій, що трапляються навколо. Аналізує події, застосовуючи методи своєї улюбленої математики.
Життєва трагедія – втрата матері, виявилась втратою ілюзій та виходом із свого маленького світу у світ навколишній, у якому буває досить тяжко особливим дітям із бажанням бачити своїх рідних. Але прагнення змінюють обставини і навколишній світ починає сприяти здійсненню усвідомлених бажань.
У цьому світі музика і рух – дійові особи. Щемливо-чітка - вона завжди супроводжує дію. Життя - це рух. У ньому існують залізничні вокзали і метро у величезному місті. До його несамовитого ритму складно налаштуватися хлопчині, що ніколи не був за межами маленького містечка.
Спостерігаючи таке бажання – віриш, що у нього усе буде добре: у особливого хлопчини, який мріє і якому потрібно допомогти – зовсім трохи. І ця допомога іноді залежить від нас. Від кожного.
17.06.2018.
“Загадкове нічне вбивство собаки”
Національний академічний театр
російської драми ім. Лесі Українки, Київ
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797213
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 26.06.2018
В карусели времени - три сестры,
а четвёртая работала вдали,
но такой бывает день и час:
сёстры все закружатся для нас.
Только кончилась вокруг зима,
в сугробах были поле и леса,
но звенит ручья в сугробе глас,
слышит небо, луч спешит сейчас.
Днём солнце ярко засияло,
как будто лето наступало,
вокруг сияют синью небеса
и белых туч ушла гряда.
От осени остался только лист,
на дереве дубовый не один,
под сильным ветром зашуршит,
за ветром лист не улетит.
Так кружатся по времени сестры,
сейчас четыре - будет три:
время весне улетать на простор,
продолжить времени извечный спор.
26.03.2018.
Картина Надежды Стрелкиной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797088
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 25.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795090
Пресвітла музо Мельпомено,
про нас нам знову розкажи,
в будь-який час залиш надію,
щасливим п’єс закінчення зроби.
Багато що підвладне змісту,
що п’єсі Мельпомена надає,
а перед нею – усі рівні,
тільки вона роль задає.
Роль у житті, а може в п’єсі,
їй рівні всі: злидар і багатій,
король, васал, солдати різні
і робітник, і селянин.
Які б часи відображала п’єса,
там роль у кожного була,
а Мельпомени іскра драматична,
у кожному із нас жива.
Життя - театр, де всі – актори,
і Мельпомена в ньому головна,
то ж бережіть, актори, ролі,
тексту обдумайте слова.
А Мельпомена – строга муза:
про роль їй доведеться запитать,
хто роль узяв, тому допомагає,
роль доведеться кожному зіграть!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797788
18.06.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796962
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.06.2018
Звезда пылала в пламени заката,
последней яркой явью возгорит,
добавил миру он кусочек злата
и чудным оставался миг.
В том пламени прочь уходили
невзгоды далеко все и беда,
а, может, где-то и бродили,
пусть будет лучше и всегда.
В закате точками сверкают,
или вдруг исчезают в вышине
и на минуту звёздочку упрячут,
но всё же ей светить во мгле.
Погасит небо свет заката,
ночь добавляет миру тишины
и только месяц ярко светит,
звёздные россыпи густы.
15.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796948
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 24.06.2018
Сонячний дощ під вікнами триває,
а далина захмарена й грізна,
рясна гроза над містом випадає
і прийме місто кожного струмка.
Струмки приймає і вони збігають,
скоро закінчиться рясна гроза,
дерева й квіти спраглі напуває,
а в них хитається гілля.
Вгинається гілля і дощ триває,
блищать краплини у гіллі,
цвіт липи і акацій зачіпає,
а ще тополі високі.
Тополь висоти доторкають небо,
та не застрягнуть в них хмари,
їм тільки відлітати скоро,
де їх потужні літні ждуть дощі.
19.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2018
Купола пяти церквей сверкают,
над ними высятся кресты,
лишь шум машин не умолкает
и щебетанье птиц из высоты.
Сияет город яркою красою
на древних берегах Днепра,
ему подвластны подземелья:
бегут стрелою поезда.
Лент серых широтою
мост перекинулся и не один,
жёлтый песок левобережья
и под ветрами парк шумит.
Природа красоту создала,
но виды человек творит,
просторы неба с облаками
и бесконечности летящий лик.
20.06.2018.
Фотография автора.
Смотровая площадка
Андреевской церкви,
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796705
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795258
Сьогодні спекотний сонячний день із вітерцем. Качок із качурами на березі озера довелося шукати поглядом - нікого не було у воді, але, придивившись, дружну компанію можна побачити на іншому березі у тіні верби. Голуби уподобали потужну гілку старої верби, яка росла горизонтально високо над водою і розмістилися там усією великою зграйкою над водним плесом.
Винахідливе каченя знайшло собі зручне місце для відпочинку – на штучному острівці під головою черепахи, підім’явши лапками і черевцем бегонії, зручно умостилось у заглибині і повільно дрейфувало разом із пливучим островом. Інше каченя вмостилося на краєчку берега, а поряд тупцювали голуби до водопою. Каченята підросли уже настільки, що не відразу розбереш, де мама-качка, а де каченята. Вони повільно обпливали озеро біля берегів і шукали поживу у воді. Щось знаходили, бо паслися. По воді сновигало багато водомірок, що залишали слід неначе від крапель. Одне каченя спробувало уполювати водомірку. У нього нічого не вийшло, зате запальний спринт виявився швидким. Не вполювавши водомірку, каченя попливло щось шукати. Воно курсувало біля берега та іноді повністю ховалося під його краєм, що нависав над водою, і тоді зовсім ховалося під берегом.
Виявилося, що не всі каченята вміють їсти хліб. А от голуби їдять із задоволенням. Помітивши, що хтось із них їсть, почали злітати із гілки-бантини у голуб’ячому курнику. Один голуб помітно кульгав, та був вимащений чимось схожим на мастило. Але він теж клював, тому є надія, що з ним буде усе добре. Голуби, закінчивши їсти, почали інтенсивніше гуліти. Голуби чистили пір’я, та далеко не відлітали, чекаючи можливого продовження банкету. А дехто підходив до води напитися і повертався назад.
Голуб із розпушеною грудкою
гнався за голубкою,
але не догнав,
далі почвалав.
Здійнявся вітер. Озеро покрилось дрібними хвилями і на нього почали летіти поодинокі листки, або то може були водомірки. Черепашки - неначе чотири мушкетери на відпочинку. Вони виставили верхівки панцирів із води і зібралися біля сонячного берега, де у воді - багато водоростей, дехто висунув чорну голівку із води і спостерігав за навколишнім світом.
Каченята курсували майже самостійно, та все ж іноді зупинялися і у затінку присідали на траву. Вони вже й самі плавали по озеру, перепливаючи його частини, і залишали за собою слід на воді, що швидко танув. Дивилася на каченят і озерце із легким сумом, бо скоро його не побачу. Але каченята підростуть і стануть дорослими качками. А вітер знову хитатиме очерет і гілля над озером. Іще довго буде розквітати під сонцем латаття і блищатиме гладкими листками. Сирецький парк із старими акаціями і липами хитатиме гіллям під вітром. Але без мене. Життя продовжує вирувати і тоді, коли не маєш можливості бачити усі його милі прояви.
18.06.2018.
Світлини автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2212296678810394&set=pcb.2212307525475976&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Вдаль уплывали облака,
их гнал по небу ветер вольный
и уплывали над Днепром пока
зелёные на склонах волны.
Остановились тучи вдруг
у солнышка, что жар бросает,
в Днепра стальная здесь вода,
ветра не замирают.
Дороги нескончаемой поток,
машин шум от мостов с дорогой,
уносит ветер все волненья прочь,
печали и тревоги.
Уйдут невзгоды в берега
и в серых волнах исчезают,
а нескончаема - только вода
и небо, где тучи летают.
16.06.2018.
Фотография автора.
"Національний музей історії України
у Другій світовій війні.
Меморіальний комплекс" у Києві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796262
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2018
Коли твій янгол спить,
засни і ти, хай відпочине,
бо берегти тебе – причина
і роль, яка буває нелегка
для ніжного крила.
Якщо твій янгол спить,
то не турбуй його
натруджене крило:
з народження і до могили
оберігає й проганяє зло.
Поки твій янгол спить:
це може лише снитися,
та тобі залишитися
у світові незримому,
де янгол береже.
Іще твій янгол спить,
та скоро прокидатися
і знову налітатися,
оберігати й надихати,
пора й тобі вже спати.
16.06.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018
Закатным блеском пламенея,
он полон тысячи огней,
чьи-то мечтанья продолжает
и завершить – его удел.
Отпустить бывает трудно
мечту творённую всегда,
а в завершении – безлюдье,
оно бывает иногда.
День получает окончание,
открой страницу, опиши,
оставив прошлому признание,
страницу с ним переверни.
Окажется только страницей,
их много есть у дневника,
хранит воспоминаний лица
и завершение стиха.
День завтра новые напишет
и обстоятельства создаст,
но не дневник хранит их лица
и луч воспоминаний не угас.
День завершается зарницей,
что расцветает над Днепром,
переверни с нею страницу,
ночь звёздная подарит сон.
Что день грядущий приготовит,
каких воспоминаний рой?
Он унесётся птицею ночною,
вдали исчезнет над рекой.
15.06.2018.
Фотография автора.
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796041
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.06.2018
Вони повернулися з війни. Три чоловіки, яких старими зробили не роки, а війна і її наслідки. Війна покалічила тіла, залишилася сліди в душах, і не покинула назовсім, а повертається у спогадах і страхіттях. Вони живуть у притулку і намагаються знайти заняття для розуму і почуттів. Часто таке заняття саме знаходить їх. Емоції прибігають до них неочікувано. Вони намагаються жити, кожного війна зачепила, але фізичні і душевні наслідки - різні. Разом намагаються допомагати один одному, нівелювати фізичні і душевні страждання. У цьому їх сила – у взаємодопомозі.
Насправді, це п’єса не про них – французьких ветеранів другої світової війни, а про нас: іноді доля зводить людей із фізичними, чи душевними наслідками травм, щоб додати силу: душевну і фізичну, психологічну або інтелектуальну один для одного.
Дія триває. Вони намагаються кудись рухатись, планувати і втілювати плани. Втілення для кожного окремо є нездійсненним, але є шанс на здійснення для усіх трьох.
Вітер знову шумить у тополях. Він завжди шумить на їхніх верхівках, тільки потрібно прислухатися і почути. Але тепер шум доповнює потужний дощ. Він шумить за вікном голосніше, ніж тополі. Бо звук справжнього життя - сильніший. А театр існує для того, щоб показати нам нас. Дати можливість побачити себе справжніх і оцінити силу, яку даємо один одному.
15.06.2018.
П’єса Жеральда Сіблейраса
“Вітер шумить у тополях,”
Національний академічний театр
російської драми імені Лесі Українки.
Фотографія із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795724
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.06.2018
Островок в пруду с зелёной тенью
дремал и рябь от ветра принимал,
кувшинок покачались лепесточки,
а ветер петь не прекращал.
Как будто ветер-ветерочек
гладкие листики хотел нести,
кувшинки раскрывались к солнцу,
как будто солнышки ему вести.
Вербы древнейшие над плёсом
старались воду веткою коснуть,
но только им поочерёдно
там к солнцу веточки тянуть.
Песок пруда бывает чистый,
листочки волны чуть качнут,
пруд уточки чертили быстро
и что-то в листиках найдут.
6.05.2018.
Фотография автора.
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795716
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 15.06.2018
Десант не гине - він іде у небо,
лишивши спалахи на небі і землі,
життів було в них сорок дев’ять,
війни рахунок додали.
Вони пішли враз у світ інший,
доля відправила лиха
у світ, що забирає кращих
і не поверне у земний війна.
Їх усіх було сорок дев’ять:
синочків України дорогих,
земля заплаче за синами,
бо не побачити живих.
Забере пекло ворогів по черзі,
покара і страшнішою бува:
яку для когось замовляли,
то буде їм саме така.
Небесні воїни десь поряд,
поруч з живими їм стоять,
бо в них один на усіх ворог,
їм Україну захищать!
00.50 14.06.2014. – загибель 40 десантників
25-ї бригади ВДВ України і 9 членів екіпажу
літака ІЛ-76 у небі над Луганським аеропортом.
Картина із інтернету.
13.06.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2018
Приходит будто ниоткуда,
уходит будто в никуда,
а кто тебя по кругу водит?
Судьба.
Лишь на минуту остановит
забег невидимая нить,
ей не посмеешь прекословить,
но жить.
Жить, следуя за нитью,
внимает она просьбам или нет,
даст иногда на просьбу небольшую
ответ.
Желания с ней могут воплотиться,
просили воплощения не тех,
но с выбором небес смирился
наш век.
13.06.2018.
Картина: “Мойры,” Дж. М. Стадвик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795519
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.06.2018
Він раптом взяв і розпочався:
нестримний і потужний дощ.
шумливим гомоном озвався,
та тільки серце не тривож.
Хай не тривожить літній дощик,
що зливою почався за вікном,
світ поливає густо і напоїть
листки акацій, лип, тополь.
Напоїть дощ той спраглі квіти.
жовту траву, яка хоче води,
деревам, квітам і кущам радіти,
він наче поливає спогади в душі.
Скінчився дощ і ним умиті
розправлять лист дерева і кущі,
природі і душі радіти сонцю,
якщо їх скроплюють дощі.
12.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795376
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 12.06.2018
За окном печаль рисует дождь,
он чист и светел, и похож
на бусины из ожерелий нежных,
как будто капельки надежды.
Он их так много рисовал,
а может исполнения желал
в цветущем мире за окошком,
их набросал на подоконник.
Рисует светлые надежды,
все те, что были прежде,
а после лёгкой тенью улетит
и новый дождь спешит.
Спеши к нам, дождь, спеши
и жди осуществления мечты,
скоро весна окончит дни,
но будут с грёзами дожди.
17.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795373
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794628
На березі малого озера сиділи двоє – чоловік поважного віку і чорний пес. Вони були чимось схожі один на одного. Пес, напевно, був бездомний. Чоловік закинув вудочку і чекав, виглядаючи улов. Пес сидів поруч і теж спостерігав за качурами із яскравим пір’ям, що плавали поміж квітів і листків жовтого латаття. Раптом пес задав про невідкладні справи і кудись діловито побіг по стежці, а чоловік залишився на березі із вудкою. Угорі на довгій гілляці верби, неначе кури на бантині в курнику, сиділи голуби, а під ними унизу на воді дрейфувала качка. Вона засунула дзьоб у пір’я і дрімала.
Біля сонячного, укріпленого цементом берега, наступного дня з’явився штучний острівець. Його рослини зображали зелену черепашку із візерунком на спинці у вигляді шахової дошки. Навколо черепашки були висаджені двома колами червоні і білі бегонії. Острівець з’явився неочікувано, неначе подарунок озеру.
Біля берега ріс рогіз, а у воді плавали численні водорості. Придивившись, виявила у воді трьох справжніх черепах. Вони були майже непомітні серед водоростей і нерухомі, але виставили частину панциря на сонце із води. Майже поруч, на поверхні дрейфувало каченя. Воно склало шию і теж дрімало під сонцем.
“Острівець” із широким гладким листям латаття став ніби більшим, завдяки листю. Квітів латаття стало більше – на дві квітки. Над водою літали бабки, а по воді плавали водомірки. Аж тут і мальки вирішили підживитися комахами, підпливали близько до поверхні і на когось полювали.
“Плюх” – у воду із розгону забіг великий білий пес у ошийнику. Він скаламутив воду, підняв із дна пісок та розлякав мальків. Обдивився “острівець” і не виявив нічого цікавого для себе, вибрався на берег і, обтрусивши воду, побіг далі.
Каченя давно прокинулось. Але тут качка із каченятами вирішили поплавати по озеру. Качина флотилія перепливла озеро, залишаючи за собою слід, перевірила зарості водоростей і кудись зникла, виявилось, що недалеко: качка вийшла і присіла на березі біля краю озера разом із каченятами – відпочити.
На березі стояли вудки. Рибалки час від часу за ними наглядали, а самі займалися ремонтом. На іншому краю озера велика бабка присіла на гілку, яка стирчала із води.
Прилетіла зграя голубів, присіла біля лавки і стала щось шукати у піску. Голуби гуліли. Голуб розпушив грудку і виконував біля голубки ритуальний танець, а вона делікатно відступала.
Качка залишила каченят на березі і здійснила контрольний заплив, а тоді повернулась і вирішувала, що робити далі. Серед водоростей показалась маленька чорна голівка. Ні, це був не плезіозаврик, а черепаха. Вона спочатку пірнула вглиб, а тоді попливла далі по озеру. Можливо, вона підшукувала собі краще підводне пасовисько.
Ще один персонаж знайшов собі нове пасовисько – каченя. Воно засунулося поміж листя латаття, майже біля середини “острівця” і щось випасало у воді на нагрітому сонцем великому гладкому листі латаття ніби на тарелі. Закінчивши їсти десерт, вибралося із листя і попливло далі. Мама-качка дрімала на березі і уже не звертала увагу на неочікувану фотосесію.
Голуби зійшли до води і дружно пили воду. Біля штучного острівця показалась чорна голівка і круглий панцир. Черепаха спочатку сховалася під воду, а потім попливла, огинаючи острівець.
Вдалині прибіг рудий пес. Хазяїн сидів на лавці, а пес ганяв по парку, з’ясовуючи перелік його чотирилапих відвідувачів. На берег, неначе мавки із лісу, вийшли дівчата. Одна із них зайшла у воду, щоб сфотографувати латаття, хоча обоє були саме на нього схожі, тільки були людськими квітами.
А над озерами пливли хмари. Одна із них була схожа на черепаху і ніби повторювала те, що було унизу. А може і всі.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796304
11.06.2018.
Світлини автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2198261186880610&set=pcb.2198269116879817&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795258
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 11.06.2018
Вечер опускается на город,
полон он воскресной суеты,
набросит вечер звёздный полог,
но уже ночь к нему спешит.
А в эту ночь всё так же ярко
сияют Киева вечернего огни,
движение машин здесь бесконечно,
вечером поздним скорости прибыть.
Снова тёплый вечер добавляет
в парк каждый щебет за углом,
а солнце ласковым вечерним зноем
коснётся и порыв ветра ушёл.
Лети, мой ветер, свежестью дополни
щебетанье птиц и шум машин,
быть можно бесконечно одиноким,
но с городом живым – ты не один.
27.05.2018.
Фотография автора.
Киев.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795096
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794201
Сьогодні тут танцює Терпсіхора,
для слухачів і музика звучить,
кордебалет на сцені і солісти,
і муза допоможе їм творить.
Невидима буде вона на сцені,
чи зійде глянути в партер,
а всі танцівники – актори,
благословляє рухи їх тепер.
Театру зал, сцена й куліси,
оркестру звуки почалися чарівні,
кожен спектакль виходить іншим,
хай будуть вдалі рухи всі.
Коли танцює Терпсіхора,
муза руху, танцю і богиня дум,
балет почався наче в казці,
з першою нотою зникає сум.
Донечка Зевса й Мнемосіни,
для хорів - покровителька знатна,
а ще сама танцює і співає,
для інших на лірі у неї гра.
Рух - це життя, підтвердить муза:
танець природи - птахів і тварин,
хвиль, вітру, гілля і погоди,
і рух позаземних світил.
Танцюють швидко, чи повільно,
почуєш спів у хорі день і ніч,
і хором прозвучить природа,
так світ із нею гомонів.
Танцює знов сьогодні Терпсіхора,
покровителька всебічна прибула,
вистава починається яскраво:
присутня муза танцю осяйна.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796962
4.06.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2018
Кошкам в зоопарке -
под солнышком жарко,
лежат себе в тенёчке
большой лев и три кошки.
Кошечка-львица - большая,
каждая песочная такая,
но ушками чуть шевелит,
если шум к ней прилетит.
Лев с львицей в уголочке
лежат себе в тенёчке:
любуйтесь все на нас,
но отдохнуть хотят.
Спят усталые тигрушки,
кошки спят,
очень жарко здесь бывает,
но лежат.
Прилетит сюда и ветер,
он посмотрит: кошка, где ты?
Глазки закрывай,
быстро баю-бай.
25.05.2018.
Фотография автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794972
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 09.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788215
Цінуй весну, що за вікном розквітла,
цінуй весну – це молодість цвіте,
вона навколо і у душах квітне,
хоч ненадовго, та вона буде.
Земля благословить нас першоцвітом,
під сонцем перша вишня розцвіте,
о, як би знала ота біла вишня,
що звіє вітер і цвіт упаде.
Цвіт обвівав лихий холодний вітер,
хоч лише в собі холод він несе,
землі від цвіту того побіліти,
в душі залишить плід, який росте.
Він зеленіти стане там незримо,
сонце і дощ роститимуть гілки,
промінню знову віднайти й зігріти
червоні наче кров плоди.
Оті плоди знаходились усюди,
ростила їх печальная душа,
та сонце їх зігріло і у листі
уже зростає вишенька мала.
Минають дні, гортає вітер долі,
скінчиться знову літо золоте,
цінуй життя, воно іде поволі,
душа ростити нову квітку жде.
Текст романсу.
8.06.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2018
Горит огонь и на минуту замирает:
погаснет пламя чуть в печи,
танцуют блики снова и сверкают,
и освещают кирпичи.
Смола шипела на поленьях,
вода вдруг превратится в пар,
летит в трубу, наружу вылетает
и оставляет за собою жар.
Придёшь у этого огня согреться,
что за поленья там горят?
А там горят поленья сердца,
в печи им снова возгорать.
Ты скоро снова возвратишься
невидный, неизвестный как всегда,
чтобы согреть душу и сердце,
что ж приходи, я жду всегда.
Горит огонь, согреет печку
и снова освещает кирпичи,
а там горят поленья сердца,
души озябшие согрев в пути.
Душа в пути, чистит дорогу
и свет подарит всем в ночи,
храни огонь души и сердца,
и грейся у огня души.
28.05.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794918
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794111
У кожного світання – чари осяйні,
нагадують, що час кінчатися весні,
і в літо із бажанням увійти,
все в ньому встигнути і віднайти.
Ріки знайти і моря краєвид,
світанок чарівний зустріть,
у ньому сонцю хмари золотити
і свіжістю ранковою бриніти.
Воду знайти із річки і дощу,
завісу відчувати з даху водяну,
яка напоїть сад, город і квіти,
під сонцем кольорами їм світити.
Відчути ягоди всі літні й фрукти,
із дерева, а чи куща смикнути
і прохолоду лісу у спекотний день,
в якому заспіває кожен птах пісень.
Як тихі біля гнізд птахи, то не біда,
бо вітерець у кронах заспіва
і тихим леготом зашелестить,
бо лише вітерець не спить.
Він небом хмари проганяв,
одна за одною зграйкою направляв,
хай буде з ними всім чудовий день,
співає навколишній світ пісень!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797911
3.05.2018.
Фотографії Ігора Винниченка:
“У кожного розсвітання – свої чари.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209243105234240&set=pcb.10209243108514322&type=3&theater
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794753
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2018
Здесь вечерок бывает скорым,
он полон блеска от Луны
и город с небесами спорит,
а с небесами споришь ты.
Когда небес тот тихий говор
услышишь в плеске от воды,
то и меня, мой милый, вспомнишь,
окажешься как будто рядом ты.
Как будто рядом в час заката,
при блеске полном от Луны,
собой заполнить ночь пыталась,
но главным ночью будешь ты.
Придёт рассвет, раннее утро,
к утру погаснет свет Луны
и ночь закончится внезапно,
но в окончании будешь ты.
29.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794749
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 07.06.2018
У парку є два маленькі озера. У кожному - матері-качки із каченятами. Каченята вже достатньо великі, плавають зграйкою ближче до матері, але часом відпливають трохи далі. У меншому озері діловито сновигає у воді яскравий качур біля квіток жовтого латаття.
Більше озерце відгороджує себе від дороги очеретом, що хилиться під сильним вітром. Біля іншого берега видно пісок на дні. Сюди не доходять хвилі, які спричиняє вітер. Вітер хитає гілки старих верб, але товсті стовбури залишаються непорушними. Біля берега знаходиться своєрідний “острівець,” який складається із щільно згуртованого листя латаття, а поміж листками під яскравим сонцем цвітуть чотирнадцять великих квіток. Вони білі, але жовта серединка додає відтінку пелюсткам. Над ними літають великі бабки. При сильному пориві вітру половинки великих гладких листків задираються угору неначе фартушки, але стебло міцно тримає їх у воді.
Біля берега жваво плаває велике каченя. Щось шукає у воді, обпливає навколо “острівця” із латаття. Дивує те, що каченя самотнє і ніде не видно качки. Хоч потрібно було просто зачекати на лавці під вербами, у оточенні зграйки голубів і голубиних пар, де голуб гордо виставляє розпушену грудку і походжає вслід за голубкою.
Тим часом каченя, поплававши досхочу, видерлось по тонкій качиній стежці на цементні укріплення берега і почало під сонцем грітися, видаючи жалісливі звуки. І тут на плесо випливла качка із іншими каченятами. Вона з’явилася наче нізвідки, бо у вузькій смузі очерету, здавалось, не було де заховатись. Качка почула голос загубленого каченяти і поспішила до нього. Воно теж зраділо зустрічі і швидко посунулось вниз до води по вузькій, протоптаній качиними лапками, стежці. Каченя дісталося води, але до матері наближатися не посміло, а утікало від неї, намотуючи кола, і швидко чеберяло лапками у воді. Сердита мама-качка наздоганяла каченя, наче хотіла покарати, а воно швидко утікало від неї, не бажаючи отримати на горіхи за самостійне швендяння невідомо де. Качка стомилася ганятися за каченям і робити хвилі, а може вже пересердилась і почала плавати повільніше. Уникнувши прочуханки, каченя знову видерлось на сонячний берег, хвилину посушилось і почалапало далі – шукати пригоди на свій пухнастий хвостик.
Качка десь зникла, вітер стих, спокійне плесо віддзеркалювало верби на іншому боці озера і очерет. По березі тупцювали голуби, ходили пити воду до озера і далі собі щось шукали у траві. Каченята плавали зграйкою біля латаття і берега, іноді ганялися за метеликами і видавали жалісливі звуки. Вони вибратись на берег, але пробули там зовсім недовго і знову беззвучно шубовснули у воду.
"Плюсь!" - качка прилетіла несподівано і шумно сіла на воду біля каченят. Вода пригальмувала посадку і зробила більш м’якою. Каченята враз заспокоїлись і тільки одне видавало жалісливі звуки біля іншого краю озера. Але ось і воно підпливло до качки, що плавно курсувала біля берега і почало жваво пірнати. Каченята плавали біля очерету, іноді тріпотіли крильцями. Вибиралися на хвилину погрітися на сонячний берег, але майже відразу поверталися у воду. Латаття біліло серед гладкого листя та іноді хиталося під вітром, що час від часу сильнішав.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795258
6.06.2018.
Світлини автора.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2190688577637871&set=pcb.2190692020970860&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794628
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 06.06.2018
Спорили белые тучи:
дождик у кого был лучше,
тучи по небу летали
и друг друга догоняли.
Так по небу, как по полю
и гонял их ветер вольный,
будто тучи – паруса,
он надул и гнал в леса.
"Ветер, тучи не неси,
хорошенько их тряси,
они дождиком прольются
и цветочки все напьются."
"А я тучи отнесу
за лесную полосу
да за дальние края,
где другие есть поля.
Там водой их напою,
только с тучек не пролью
и не намочу дождём:
белые они совсем."
"Милый дождик, убегай,
но там долго не летай,
принеси-ка одну тучу
серую, где дождик лучше.
Быстро тучкой потряси,
чтобы пролились дожди
в огороды и леса,
сады, клумбы и поля."
Станут клумбы расцветать,
а во поле вырастать
овощи, да и пшеница
станет густо колоситься.
На поля и сады тянем,
растения не завянут,
чтобы росли и цвели,
будет урожай в пути.
Белые на небе тучи
улетели, сверкнул лучик,
теперь серая придёт,
сад и огород польёт.
4.06.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794374
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 04.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792804
Духм’яне літо понад світом
трояндою благословило світ,
вона собою нагадає сонце,
краси із нею дивоцвіт.
Фіалкові дрібнії квіти,
волошка синьо зацвіла,
лілійні в неї пелюсточки
і в серединці – дрібнота.
Жовтенькі польовії квіти,
шипшина біло розцвіла,
дзвіночки ніжні і красиві,
а ще ромашка чепурна.
Блакитні небом незабудки
дрібними очками зорять,
білі конвалії дзвіночки
й жасмину дрібно розквітать.
Таке воно - духм’яне літо,
над світом скоро прилетить,
ми вже у ньому і зігріті,
тепер нам літо прикрасить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798011
21.05.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Духм’янить літо понад світом.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2032952676960539&set=pcb.2032957266960080&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794370
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.06.2018
Мир иногда бывает серым,
как будто грязное пятно,
но красит кисочкой умелой
его художник всё равно.
Раскрасит он поочерёдно
или фон сразу нанесёт,
этот день сейчас раскрасит,
а завтра снова он начнёт.
Рассказ он прочитает длинный,
почувствует полёт мазка,
уже летит мотив старинный,
что-то шепнёт наверняка.
Сомнения бывают чудны,
но им забвенье не грозит,
почувствует оригинал он,
даже судьбы невидный лик.
Рисуй удачу нам, художник,
а серость мира поскорей
раскрась нам кисточкой умелой,
станет судьба к нему добрей!
27.05.2018.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794215
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792504
Неначе на гіллі вона сидить,
перебирає струни ліри вмить,
такою греки музу зображали,
може й невидимою відчували.
Їй классику подобається слухать,
ще спів птахів, природи голоси,
вітрів шум чути й хвилі моря,
що ніби голосом промовлять.
На лірі мелодійно грає,
а іноді вона ще й заспіває
голосом ніжним без промов,
текст напиши – співає знов.
Полігімнія – така муза осяйна,
ліру свою придумала вона
і під мелодій звуки ніжні
творити надихне успішно.
Всі танці пам’ятає і пісні,
які присвячені вірі й красі,
ораторів чудова муза надихає,
якщо мистецтво це вивчають.
Так зрозумієш таємницю слова,
а це - реальна сила, що готова
хороше і погане сотворити,
з цим словом доведеться жити.
Допоможе творити багато,
отож недаром називати
будемо – Полігімнія-краса,
муза роботяща і світла.
Прекрасна, музо, осяйна,
світліє із тобою хай душа,
натхнення із тобою прилетить:
струну торкни і з'явиться за мить!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795090
27.05.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2018
Опять и снова – рыжий кот,
сидит в траве и кошку ждёт,
но где-то кошечка гуляет
и рыжего кота не замечает.
Вдали был чёрно-белый кот,
а что он тоже кошку ждёт?
А беспокоились об этом псы
и по ветру у них носы.
Отсюда быстро брысь, коты:
не нравитесь собакам вы,
кот чёрно-белый кошку ждёт,
рыжий по травушке идёт.
Фотосессия не нравилась котам
и побежали быстро по цветам:
очень шумно, господа, у вас,
из-за забора тоже слышим вас…
5.08.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794116
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 02.06.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792387
Весняне небо - синє-синє,
доріжки в ньому і пухкі хмари,
верх білий був, низ - сірий,
кінці в доріжок є і полюси.
Небо мальоване хмарами,
під ними вулиці, де юні дерева,
а клени круглими шапками
додають вулиці чіткі дива.
Тут кругле озеро з вербами,
які дивилися у озеро згори,
а небо - сіре із хмарами
і дощ збирається іти.
Місто і ліс усіх їх бачать,
легені міста - ліс слід берегти,
кольором різним верховіття
вгорі відтінками красить.
Квіти на воді і фонтан-сходи,
та ніби вишиті доріжки у парку,
а над ставками із містками – небо,
вже застеляє хмароньку нову.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794753
17.05.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
"Жити треба подорожуючи", - К.Паустовський.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209174192751471&set=pcb.10209174250472914&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794111
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2018
Ах, какие право слово,
страсти здесь бушуют,
только царь воюет ваш,
глух к рабам, не чует.
Зачем слышать-то ему
просьбы здесь, ребята,
возвращайтесь-ка быстрей,
идите до хаты.
Хоть развалены дома,
ни к чёрту дороги,
зато теперь у царя
о войне тревоги.
Как там Сирия, Донбасс,
как там Крым любимый наш?
Ах, уже он не любимый?
Много денег тырит?
Так и быть, денег запас
скоро кончится у вас,
только свора пауков
делить деньги станет вновь.
27.05.2018.
Карикатура Олексия Кустовского
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793482
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.05.2018
Благословенні небеса,
а з ними матінка-земля,
квітом рясно квітчається,
у зілля наряджається.
Яскраво листя зеленіє,
а юні трави ніби мліють,
гілля лип, беріз і кленів,
клечається подвір’я й небо.
Природа до людини мовить,
неначе травами говорить,
звучать комахи і птахи,
тепер усі вони дзвінкі.
Благословляють небеса,
на Трійцю – Зелені свята
початок літа і буяння трав,
Святий Дух благодать подарував.
27.05.2018.
Світлина автора.
Київський зоопарк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793481
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.05.2018
Бывает необъятной тишина,
что наступает после бури,
и небеса синей лазури,
скоро закончится гроза.
Гроза собралась на закате,
при свете молодой Луны,
она бывала здесь когда-то,
но волны и теперь грозны.
А после бури той ночной
бывают тихими рассветы
и ласковое будет лето
в объятьях нежных синевы.
Бывают на море шторма
и тучи как сердитый улей,
время идёт - они ушли
и травы ветерок утюжит.
Летает чайка на ветру,
простор окинув взором,
здесь небеса волны синей
и чайка исчезает скоро.
27.05.2018.
Фотография из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2018
Надворі - сонце і хмари,
потужний вітер похитає квіти
і хилить гілля до землі,
ростуть уже черешні милі.
Черешні й вишні - у гіллі,
дрібні, зелені й несмачні,
та лиш наступить червнепад,
плоди дозріють на гілках.
Тоді зриватимуть смачні,
хто на обочині стоїть,
ще по дорозі мимо йде,
де гілка ягідку несе.
По той і цей бік паркану,
з’їдять вишеньку не одну,
та на здоров’я і на лад,
нехай буде усім гаразд.
Під ними квіти зацвітуть
і у дорогу проведуть,
черешні у червневі дні
завдячують весні.
17.05.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793330
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792389
Чёрный пёсик волновался:
кто там по саду шатался?
Кот вдруг сразу приутих:
это ветер тут шалит.
Вишнями маскировался:
нет здесь никого, кто шлялся,
если пёсик засечёт,
станет быстро бегать кот.
А пушистенька кошка
постоит себе немножко,
не спеша ей топать в дом,
пора кошке кушать в нём.
Успокоился и пёс,
разогнав чужих повес,
теперь можно отдыхать,
от котов двор охранять.
17.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793219
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 26.05.2018
Сіріє небо із потужними хмарами,
їм ніби швидкості додали поїзди,
а може буде дощ із нами,
чи дощ розвіють знов вітри?
Поїзди стоять і прибувають,
хтось сновига туди-сюди,
тобі пора, ти від’їжджаєш,
дорога стелиться в світи.
Неначе темний дім над паротягом,
хмари потягнулися у далечінь,
помалу над вокзалом заповзає
густа й потужна ночі тінь.
Виповзає тінь і під дашок загляне,
тривалої дороги буде далина,
прибуде поїзд твій і зачекаєш,
дорога і для тебе пролягла.
20.05.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793218
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 26.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792902
Белые и чёрные
лебеди плывут
Белые и чёрные
лебеди плывут,
были лишь соседи,
они только ждут.
Ждать им угощения
и его сюрприз,
белое и чёрное –
красота здесь приз.
Красота тут разная,
грацией цветёт,
чёрная лебёдушка
по воде плывёт.
Будет ли та белою -
угольком черна,
отразится в озере
лебеди краса.
18.05.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск,
парк имени Т.Г.Шевченко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793065
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 24.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790705
Ой, річко, моя річенько,
далеко десь пливеш,
до рідного, до берега
чи човен донесеш?
У річеньці, у бистрій тій -
холодная вода,
до рідного, до берега
вода не донесла.
Ой, попливи ж, мій човнику,
і запливи туди,
де тече мила річенька
і рідні береги.
На півночі, де холодно
в природі й навкруги,
але не винні в тому ті
північні береги.
Вітри холодні віють там:
неволі береги,
де голуба біленького
закрили вороги.
Ой, голубе білесенький,
з роси же і води,
рятуй же своє серденько
від лютої біди.
Закінчаться коли-небудь
неволя і біда,
життя завжди дорожче є,
ніж ворогів стіна.
Ой, запливай же, човнику,
до ближніх берегів,
щоб голуб наш білесенький
долетіти зумів.
Він вистоїть в неволі тій,
хай лихо промине,
до рідної, до річеньки
доріженька буде.
23.05.2018.
Картина Романа Сущенка,
українського журналіста,
який утримується незаконно ув’язненим у Росії:
кулькова ручка, сік буряка, лушпиння цибулі.
https://espreso.tv/news/2018/05/23/suschenko_nadislav_iz_moskovskogo_sizo_novi_malyunky_ros_i_nyu_york
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792907
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792659
Птицей белоснежною
лебедь уплывёт,
что же одинокий он
и на сердце лёд?
Он чуток поплавает
во пруду большом
и на остров с домиком -
к лебеди милой.
Там лебёдка белая
у дома стоит,
что ж она не плавает,
голосок притих?
Лебёдушка белая
стоит у гнезда,
будут лебедята
с каждого яйца.
Лебёдка у порога
ещё постоит
и уходит к домику,
гнёздышком тот мил.
Лебедь плавал белый весь,
селезни в воде,
где девались уточки?
Уточка в гнезде.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793065
18.05.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск,
парк имени Т.Г.Шевченко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792902
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 23.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792266
Серед цупких листків барвінку
вітає травень першу квітку,
блакитну наче небо навесні,
дивляться вгору пелюстки дрібні.
Сподобалась травню весна,
була вона мила й красна,
і рясні роси розсипала,
бо може й собі вподобала.
Ховалася роса умить,
наче намисто заблищить
і падала сльозами вниз,
сухій землі бував сюрприз.
Як вийде сонце вранці,
щоб висушити листя-пальці,
то зникне із листя роса,
розквітне зелені краса.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794370
21.05.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Закохався травень у красу-весну,
вдвох пішли шукати зоряну росу... “
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2032951670293973&set=pcb.2032951806960626&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792804
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.05.2018
Время грёз и сладость ожидания
в тени нетающих надежд,
они такие, как и прежде,
а с ними полон мир чудес.
Может, не напрасно ожидаем,
чьи сбудутся теперь мечты?
С нами они и не растают
как снег, или на озере круги.
Круги от брошенных каменьев,
роняют капли веточки вербы,
время весны - надежды время,
и недалёко от мечты.
Лишь ветер здесь качает ветки,
полно в воде от капелек кругов,
здесь время грёз, надежды метки,
время весны - для воплощений снов.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792902
18.05.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковск, городское озеро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789607
Благословила сірість небо
і срібну хвилю навкруги,
на пляж накотиться висока,
наступні з нею йдуть хвилі.
Лиш чаєчка по пляжу ходить
і зграйка прилетить ціла,
темніший пляж і потривожить
при бурі хвиля висока.
А скільки бурі не тривати,
закінчиться вона колись,
високим хвилям ще котитись,
припиниться їх шал і тиск.
Спокійним знову стане море
із вітром легким навкруги,
залишиться пляж безкінечний,
де срібна хвиля й береги.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794201
25.02.2018.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792504
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.05.2018
Рыжий кот был на заборе,
тучи в небе – дождик скоро,
что быстрей произойдёт:
дождик или кот уйдёт?
Низкие нависли тучи,
ласточки летают гуще,
а во травушке – скворец,
что-то ищет молодец.
На заборе кот сидел
и на кошечку глядел,
очень рыжим был тот кот,
тот же самый в прошлый год.
Не сидите на заборе,
станет капать дождик вскоре,
начнёт грядки поливать
и котов рыжих пугать.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793219
17.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792389
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791696
Квітує травень в росах весняних
і білі чудеса у лісі сховані:
точених одинадцять точок:
квіток конвалії дзвіночки.
Багато весняних чудес,
кожна галявина цвіте,
із-під торішньої трави
пробились дзвоники білі.
Цупкі листочки височать,
їх стало сонце діставать
своїм промінням весняним,
пробились через голочки соснин.
Чорні тіні пролягли в траві,
були отут не трави зелені,
а конвалії ранні весняні
у гущавині лісів.
Ведуть у ліс дороги лісові,
де черемшини посміхаються весні:
їхні квіти виглядають на дорогу,
квітує травень для всіх і кожного.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794111
11.05.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Квітує травень.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209141634857544&set=pcb.10209141643137751&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792387
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2018
Сегодня синева царит вокруг,
о, да, мой милый друг,
озер и рек вода, и облака
серому и синему сказали: “Да!”
Сегодня небо чуть синей
и тучи бежали быстрей,
дождь выпал, но и перестал,
мир каплями сверкал.
Мир украшен яркими цветами:
здесь и там ирисы расцветали,
их много – разные цвета
и в них таится красота.
Над ними – буйство облаков,
расцветает небо с ними вновь,
шатает ветер ветки роз,
в бутоны цветье собралось.
18.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792274
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 18.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791368
Благословило небо Вознесіння,
потужні хмари дощ несуть,
пливе армада хмарок далі,
що принесе, а чи знайдуть?
Удалину веде дорога,
де трави весняні ростуть,
куди і хто по ній проходить,
і проведе кого у путь?
Весняний вітер вільно віє,
дерева хилить і кущі,
хто опиратися зуміє?
А вітер далі полетів.
Іще віконечка у небі сині
і хмари не закрили їх,
наповнюється ними небо,
бо може бути дощ за мить.
Горби й долини, переліски,
відтінки зелені багато навкруг,
вона внизу, а угорі – віконця,
відтінків сині в небі круг.
Хмари низькі, гаї чіпають небо,
на горбі – стовп і дерево - сухе,
дощ дерево на пагорбі полиє,
чи трапиться жива гілка іще?
Високі трави луговії
нахилить вітер, дощ поллє
і знов на польовій дорозі
хтось із собакою іде.
Три далекії куполи церкви
із зелені сріблом зорять,
а небеса над ними - вищі,
їм світ внизу благословлять.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792804
18.05.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Симфонія небес на свято Вознесіння”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2031630947092712&set=pcb.2031632620425878&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792266
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 18.05.2018
Закатной далью расцветает вечер
и зажигаются ночные фонари,
цвет вишен белый и беспечный,
но улетают вишен лепестки.
Подобны яркому шальному чуду,
не бесконечен свет, лишь до зари,
ближе к утру не гаснут вишни,
к утру погаснут фонари.
Друг с другом им перекликаться,
чтобы красу весеннюю творить,
а кто-то станет улыбаться,
благодарить за чудный миг?
Весны чудное белоцветье
продлится лишь неделю иногда,
но чувств томление и сердца
пусть многие цветёт года!
20.04.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792112
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2018
Тобі подобається їх влаштовувати. А ще цікаво спостерігати, як із ними справиться людина, яка цікавить. Іноді вона робить зовсім не те, на що сподівався. Відмінність буває в деталях, або кардинально відрізняється від твоїх уявлень. Тоді доводиться частково переглядати свої. Переглядати повністю не хочеш, бо із стереотипами жити простіше.
Достатня гнучкість і можливість переглядати свої погляди є позитивною рисою. Набагато гіршим є варіант, коли маючи попередній досвід, або установки, робити одну і ту саму помилку із впертістю, що варта кращого застосування. І довбати непорушну стіну, з якої в кращому випадку посиплеться штукатурка. Але стіна залишатиметься непорушною, тому, що така її суть.
Кожна дія має зворотний бік. Екзамени відбуваються одночасно і для екзаменатора. Оцінюється уміння задавати питання, чи створити ситуацію, поведінка у ній, вміння зробити висновки. Особливо, якщо результат вийшов неочікуваним для екзаменатора. Хтось здає успішно, але, насправді, власні екзамени. Можна зрозуміти, що влаштовують екзамен. Здати так, як підходить саме тобі, а не екзаменатору. І оцінити успішність у ньому того, хто проводив.
Найважче здати свій власний, організований для когось, екзамен. Найчастіше саме його не здає екзаменатор.
4.12.2017.
Світлина із інтернету.
“Сторінки записника.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791992
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 16.05.2018
Весна сверкает прелестью заката,
посмотрит солнце на себя,
последним наливаясь златом,
а вместе с ним сверкнет вода.
Воды рябь с горным ветерочком,
что к озеру несётся издали,
и утка нежным голосочком
кого-то позовёт вдали.
Диск над крышами сверкает,
себя не прекращает отражать
и даже звон далёкий слышен,
и кто-то в воду стал нырять.
В нежную зелень берега одеты,
цвета песка камыш у берегов,
пока он - молодой, но зеленеет,
собою берег оттеняя вновь.
Последний луч дарило солнце,
над озером закату засверкать,
здесь яркое живое отражение,
но скоро солнцу исчезать.
21.04.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791845
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.05.2018
Ми всі одного разу будем
там, де тепер іще нема,
а може нас згадають люди
та наші почуття, й слова.
Що ми людське не відчували,
розчиниться неприязнь і любов,
і суєта щоденна, яка забирає
життя час кожен день ще знов.
Бажання і події, сподівання -
вони у нас не назавжди,
від легкого як вітерець бажання
до гіркоти і самоти.
Усі залишим сподівання,
щось здійсниться, чи відійде,
мине і це, і буде ранок,
сонце і дощ, але і це мине.
Минає все, несеться течією,
загатам іноді стоять,
а ми ще тут і будем довго,
і ще не поспішаєм відбувать.
15.05.2018.
Світлина автора.
Бистриця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791369
Кто собрался кушать тортик?
Это именинник-котик,
тортик он в руках держал,
поздравлениям внимал.
Пёсики там поздравляли,
всего лучшего желали,
чтоб на очень много лет
муз был пламенным привет.
Все и с каждой посещали,
и на арфе исполняли
лучшие свои хиты,
станут их писать коты.
Когда пишет кот и пёс,
есть ответы на вопрос,
пока празднует наш кот
будет очень вкусным торт!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801117
14.05.2018.
Картинка: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791700
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 14.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791568
Краси Карпат не можу я напитись,
де неба вільна висота й хмари,
із верху добре подивитись
на долини, річки й сади.
Цвітуть сади, шумлять потоки,
а небо лагідне й синє,
і ліс своїм зеленим боком
відтінків так багато зелені дає.
Світанок лагідний і надвечір’я
через гілки побачить сад,
останніх променів дозвілля,
але й від перших буде лад.
Тут небо синє і високе,
буває тісно там від хмар,
вони собою зачіпають гори,
а вільний вітер облітав.
Густо поля травою вкриті,
пух розлітався навсібіч,
синьо-блакитний шалик неба
протягується по горам на ніч.
Квітують вишеньки навколо,
в долини вже прийшла весна,
і поїзд повезе далеко
красу весни, що розцвіла.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792387
11.05.2018.
Світлини Ігоря Винниченка:
“Краси Карпат не годен я напитись…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209139291598964&set=pcb.10209139304879296&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791696
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 14.05.2018
Бывали разными закаты,
лучом последним им пылать,
вечерней золотой надежде
с волною новой прибывать.
Будто копьём дорожку опускает,
она коснёт спокойно горизонт
и с ветерком волну бросает,
или упрячется за тучей вновь.
Дорожкой на море сверкает
чуть золотой и на мели,
в себе он снова отражает
тучи, плывущие вдали.
Вползаёт ночка синевою
и пляж залитый заблестит,
в темени синей исчезает
заката золотого блик.
25.02.2018.
Фотографии из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791573
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791312
Тендітності зворушлива чарівність
серед трави молодої цвіла,
трав лугових - прекрасна рівність,
по-своєму тут кожна прегарна.
Віола дивиться листочком ніжним,
як лебедя простягнуте крило,
а ще один бува листочок,
неначе сонце зацвіло.
Десятилистна подивилась квітка,
так фіолетово фіалка розцвіла,
хоча ховалась біля кожного стебла,
але весна із ними прибула.
Багато квіток розцвіло весняних
і вероніка з маргариткою бринить,
кульбаба із бджолою рясно
кулею білосніжною летить.
Злетять пушинки білосніжні,
розквітли пишно трави лугові,
красу тендітну демонструють світу,
окремо кожна і всі разом чарівні.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791696
4.05.2018.
Світлини Ігоря Винниченка.
“Цноти й тендітності зворушлива чарівність...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209098183571289&set=pcb.10209098206251856&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786509
На балконе стоит кошка
и смущается немножко:
под балконом кто запел,
голосок чей зашумел?
Под балконом кот поёт,
даже глянул Мыш и ждёт
реалити-сериал,
удобное место занял.
На берегу далеко,
маяк светит высоко,
море синее блестит,
ночь Луною сторожит.
Ночь Луною красива,
яркий блеск от фонаря,
смотрит с веточки сова,
она опытна, мудра.
Мыш играет на гитаре,
другой дудкой исполняет:
серенада под гитару,
с дудочкой чудесной самой.
Что сделает кошка?
Радоваться ли ей можно?
К сердцу станет прижимать,
или к чёрту посылать?
На вопрос ответа нет,
не была закрыта дверь,
но картинка не полна,
жди, удача, на кота!
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791700
18.10.2017.
Анимация: Алексей Долотов
(Хenopus).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791369
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 12.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791195
Вечірня пісня колисала сни,
щоб швидше сюди прибули
і були світлі, легкі і п’янкі,
на те вони – вечірні сни.
Лаштує вечір світло Місяця,
наче засвітить ліхтаря,
по синій поволоці неба
малює візерунки легко.
Вже облітає яблунь цвіт,
закінчиться в траві політ,
синява наступає на село,
щоб було лагідним тепло.
Ніжні крони - візерункові,
густі, зелені і чудові,
в сережки вбралося гілля,
неначе для танцю дівча.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792266
9.05.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Вечірня пісня сни колише...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2027437247512082&set=pcb.2027438197511987&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2018
Как будто ангел прикоснулся
нежным белеющим крылом,
был только миг, но он открылся,
светлее мир бывал при нём.
Он будто сел на подоконник,
на ветку вишни за окном
и снова стало так спокойно,
тревожиться с ним ни о чём.
Он восседает у окошка,
а может быть заглянет в дом
и только ветреная кошка
видит загадочным глазком.
Махнёт крылом пресветлый ангел
над открытой тетрадкой и пером,
и улетит, слегка уставший,
добавит свет он и покой.
5.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791316
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 11.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788341
Дивниці присмеркові
наповнені красою,
весна її несе,
навколо світ цвіте.
На ранньому світанні,
при пізньому смерканні,
світ сонце полонить,
дерева освітить.
Вишеньки розцвіли,
краси тут додали,
у тих дрібних квітках
малі бджоли дзижчать.
Гуляють по росі,
при ранковій красі,
а місто прокидається,
шум міста приєднається.
Промені-лагідниці
творили нам дивниці
вечірні присмеркові,
вишневі і чудові.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791568
25.04.2018.
Світлини Ігоря Винниченка:
“Дивниці присмеркові...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209056199361710&set=pcb.10209056202081778&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791312
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 11.05.2018
Зачем тревожит душу дождь?
Он за окном вздыхал и плакал,
но, дождик, сердце не тревожь,
добавь лишь стука частых капель.
Он долго плакал и вздыхал,
и продолжал грозы раздолье,
сады так щедро поливал
и выливал речушку в поле.
Он станет до утра вздыхать,
роняя нежность чистых капель,
а ветер крышами летать,
цветущие шатая ветки яблонь.
Весенний дождь умолк к утру,
раскаты грома отзвучали,
дожди закончились и сад
сверкающее утро повстречает.
17.04.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791196
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 10.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790479
Цілує сонце небо,
іде із горизонту в далечінь
і легко опускається на землю
ніченьки темна тінь.
Іще над горизонтом - сонце
та пізнім золотом блищить,
і променем своїм останнім
вже темну землю золотить.
На фоні золота м'якого
чіткіші листя візерунки,
собою намалюють квіти,
а може у бокалі трунки.
Іще дрібні тичинки квіток
не облетіли, на гіллі сидять,
чекають вітряні привіти
і землю розпочнуть вітать.
Складні ті візерунки листя
ще намалює надвечір’я,
а сонце знов цілує небо
і золотом черкне подвір’я.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791368
10.05.2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Сонце цілує небо...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2027914617464345&set=pcb.2027916577464149&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790906
Бывает чуден небосвод
над временьем тихих вод,
тучами укрыты небеса,
под ними синевы краса.
Под ними чёрно-белая гряда,
на берегу ждала тепла,
чтобы листочки распустить,
весну в мир пригласить.
Весну в мир приглашали,
снега и лёд степенно таяли,
и прячется у берегов
камыш, полон снегов.
Сугробы, потемневшие в снегу,
прятались в лесную полосу
и уже птицами щебечет лес,
что ждёт весну, её чудес.
11.03.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791053
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.05.2018
“Мр-р-р” – сказала киця, коли її погладили. “Шш-ш-ш” – і майже відразу сердито зашипіла, бо близько підійшов пес Черниш, щоб отримати свою порцію ласки. Кицька Пуша вважала себе головною на подвір’ї, бо була старша, ніж обидва собаки і дві інші кицьки теж. Ті визнавали її старшинство і не чіпали, хоч із задоволенням обгавкували через паркан чужих котів-залицяльників. Молодий пес навіть робив підкопи біля сітки, щоб прорватися на обгороджену територію, до якої було зась. Від лап пса, який ганявся за чужими котами, або обгавкував сторонніх псів, була реальна загроза для квітів і городніх рослин. Ті не витримували такої навали та зоставалися із поламаними стеблами і листками. Але підкопи завжди виявляли по знаходженню Черниша на забороненій для нього території і закривали лаз, що спричиняло незадоволення через відсутність доступу до чужих котів і собак. Та це частково компенсувалося хорошим оглядом на дві сторони дороги. Пес міг їх добре бачити і досхочу погавкати біля сітки.
Кицька повернулася на інший бік і знову зашипіла. Пес відійшов, отримавши свою порцію погладжування. Він приліг, витягнувши передні лапи. Пес підняв угору вуха і знову взявся прослуховувати навколишній світ. Його вухо чуло усе: щебет птахів у дальній лісосмузі, цвірінчання горобців у знесених із саду обрізаних гілках, гавкання сусідського і дальніх псів у селі, спів півнів, шум пральної машини у дворі сусідки, газонокосарки у сусіда, шум дальніх і ближніх машин. Пес втомився від спостереження і приліг. Він намагався задрімати, але вухо все ж розверталося у бік нових шумів.
Повіяв вільніше вітер, промчав мотоцикліст, закувала удалині зозуля і почали гуліти голуб. І тільки старий пес лежав під лавкою. Він усе чув, але майже не ворушився і дрімав. Іноді по-старечому кректав. Бо спостерігати навколо було кому...
Домашні тварини, які тебе люблять, можуть не любити один одного, та все ж одне одного терплять і уживаються, хоч час від часу незадоволено шиплять. Не терпіти і обгавкувати із бажанням відігнати - можна чужих. Але слід обмежувати занадто заповзятливих охоронців, щоб не витоптали власний город і квітник.
9.05.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791020
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 09.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790351
Чуть веселей на берегу
запели птицы хором,
то там, то тут дятлы
звучали дробью скорой.
Ещё торчали камыши,
ввысь тёмные стремились,
указывали в небеса,
хотя льда не лишились.
Вышло солнце из-за тучи
и над миром стало лучше,
солнце тени рисовало,
они тонкими бывали.
Солнце в капельках сверкало,
из-за ёлок заблистало,
кроны ёлочек пробило
и капели много было.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791053
11.03.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790906
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.05.2018
У полі маківки хитає вітер
і хилить трави до межі,
чиї були батьки і діти,
які лежать в сирій землі?
Чи похоронки приходили,
або загублені в боях?
На тій невидимій могилі
буяє висота зелених трав.
Над ними сяє синє небо,
зірками й місяцем зорить,
травою виросте і в полі
мак не один почервонить.
Земля усе запам’ятає,
хоч в неї ви давно пішли,
зорями світитесь із неба,
узяли небеса вас у світи.
Зорями яснієте у небі,
а мак червоний хай горить,
бо ви пішли у небеса далекі,
нас залишили в світі жить.
8.05.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790898
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790049
Здесь время грёз и облаков,
когда царит вокруг зеркалье,
и время для забытых снов,
что вспоминаться попытались.
Здесь утаённые мечты
так вольно реют на свободе,
свободен мир от суеты,
но царствуют в нём грёзы.
Здесь будет снова много их:
кочующих за облаками,
пусть это будет только миг,
их ощутить успеем сами.
Здесь снова море облаков,
что вольно реют над зеркальем,
а жизнь добавит много снов,
их воплощать мы будем сами.
5.05.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Г. Шевченко,
Ивано-Франковск.
25.04.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790708
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 07.05.2018
Картини із неволі,
стікає біль поволі,
сиділа поруч туга,
неначе йшла до друга.
"Ой, туго дорогенька,
не будь така лихенька,
а поможи чекати,
стояти і триматись.
Подам тобі олівчик,
присяду на ослінчик,
згадаю і побачу,
сюди покличу вдачу.
Удачу намалюю,
хай доленька почує,
а може край побачить,
який для серця важить.
Горби побачить, доли
і церкву в видноколі,
Андріївська вона,
Подол, його дива.
Побачить Київ у снігу
і Володимирську гірку,
дуб, плетиво гілля,
мости і береги Дніпра.
О, Києве, я повернуся,
вистою лихо і борюся,
побачу і почую знов
свободи віру, і любов.
А поки - буря і маяк,
засвітить в темряві усяк,
Парижу уявляю краєвиди
і вулиці там старовинні.
Країни є, моя та інша,
а річечка, мала і рідна,
колись це буде, а тепер
свій захист небо додає."
Терпіння небо дасть і силу,
прийдуть вони, бо попросили,
завжди їх небо додає,
хто просить їх і жде.
Картини із неволі
малюються поволі,
бо янгол помагає,
нехай оберігає!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792907
7.05.2018.13.40
Картини Романа Сущенка, українського журналіста,
який незаконно утримується ув’язненим у Росії.
https://www.facebook.com/RadioSvoboda.Org/photos/pcb.10155831196596843/10155831175761843/?type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2018
Кто-то в шарик посмотрел,
а кого он там узрел?
В огородике соседку,
что прицелилась и метко.
На ближайший, на сорняк,
ох, опасна дама, ах:
с острой тяпкою была,
охотилась на слона?
Здесь бывали сорняки,
но, конечно, не слоны,
не водятся у камней,
была пара побелей.
Камешков бывает много,
рядышком бежит дорога,
как захочешь посмотреть,
не на шар - в ФБ смотреть.
6.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790630
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 06.05.2018
На дні самого синього моря лежала мушля. Вона належала морському двостулковому молюску - перлівниці. Над нею пропливали сотні риб, мушля лежала на камінні і фільтрувала воду, щоб зібрати дрібні організми для поживи. Іноді поруч збиралося декілька інших молюсків, кожен у своїй мушлі. Із ними можна була обмінятися інформацією про навколишнє море і події у ньому.
Перлівниця повільно рухалася на дні. У цьому їй допомагала ніжка. Вона висувала ніжку уперед, фіксувала її на поверхні, а потім підтягувала уперед мушлю із тілом. Стулки міцно утримувала зв'язка. Молюск не мав голови, але у нього були два сифони, через які вода потрапляла і виводилась із перлівниці. Щоб прохарчуватися, перлівниця фільтрувала багато води. Дрібні харчові частки, які запливали всередину, склеювались і потрапляли у ротовий отвір молюска, що знаходився біля ноги для руху. Дихала перлівниця зябрами. Тіло перлівниці покривала двостулкова, зовсім непоказна мушля.
Деякі перлівниці починали рухатися повільніше і тоді сусідні здогадувалися, що в них утворюється перлина. Молоду перлівницю це дратувало. Бо деякі із знайомих кудись зникали. А з деякими вже і поговорити не було про що, а чужі перлини її не цікавили.
Одного разу, коли вона, як завжди, фільтрувала воду, всередину у мушлю потрапила піщинка. Була вона зовсім невелика і неоковирна. Зрештою, до мушлі час від часу потрапляли піщинки, та перлівниця щоразу намагалася їх позбутися.
Але ця піщинка була більшою за інші, хоча така ж негарна. “Що робити?” – мушля намагалися її позбутися, бо піщинка турбувала своїми гострими краями ніжне тіло молюска. “Покрий” – радила інша перлівниця поруч. Так вона і зробила. Перший шар укрив піщинку і вона стала менше турбувати молюска. Ще і ще раз покривала її перлівниця перламутром. Піщинка ставала більшою і круглішою. Вона блищала білими боками і була зовсім не схожа на колишню піщинку. Тепер у перлівниці з’явилися теми для спілкування із іншими молюсками і вона обговорювала з ними відтінки перлин, розміри і властивості води. Перлівниці почала подобатися піщинка, як починає подобатися те, до чого докладаєш власні зусилля і творчість. Перлина виблискувала округлими боками і була прекрасною.
Одного разу хтось пірнув у море і дістав мушлю. Відкривши, забрав красиву перлину. Засумувала перлівниця. Нібито все було таким, як і завжди, ніщо не муляло і не потрібно було виробляти перламутр. Але існування раптом втратило зміст і з'явилося почуття порожнечі. Не радувало синє море і хвиля, яка була такою ж теплою, так само пливли у ньому риби і світило сонце. І тоді мушля, фільтруючи воду, залишила у своїй мушлі піщинку. Нову піщинку.
Якщо не маєш власного, то чуже може здаватися нецікавим і непотрібним, та іноді навіть дратувати. Щоб оцінити чуже, варто мати власне, але не для оцінки чужого, а, насамперед, для себе.
Навіть зовсім непоказний ззовні молюск здатен створювати прекрасні перли, якщо цей молюск - перлівниця.
Кожна перлина спочатку буває піщинкою. Та колись вона може стати перлиною.
18.03.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2018
Динозавры бегали с утра?
Что была за кутерьма?
Лают пёсики здесь все
и соседские уже.
Это снова здесь коты,
а взялись откуда вы?
Что тут ищете с утра,
у вас странная игра?
Вышла кошка погулять
и воздухом подышать,
на дереве посидит,
слушает кошачий хит.
И хотя то был не хит,
а кота обычный крик,
когда драка там была
и какие два кота?
Все собаки волновались,
соседские добавлялись,
пошла кошка кушать в дом,
дальше лают за углом.
4.05.2018.
Фотография автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790483
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 05.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784938
Весна навколо зеленіє й квітне,
їй крокувати так селом і містом,
черешень світять круглі ліхтарі,
а вітер хилить гілки до землі.
Весна ця пишна і привітна,
упевнено крокує містом,
вона залишить за собою
листя і квіти із тобою.
Дерев букети весняні -
замилування в кожному дворі,
увечері для Місяця парад
запрошує виходити у сад.
В садочок, де черешні квітнуть
і розсипають пахощі привітні,
Місяця й зір – очей милування,
дощу пелюсток привітання.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791195
04 2018.
Світлини Калини Шпанюк-Мельничук:
“Рожеві сни черешні...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2023773407878466&set=pcb.2023774074545066&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790479
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790201
С крыш дружно звенела капель,
перекликаясь с хором с берегов,
серебряной лучистой далью
сверкали крыши куполов.
Сверкает, крест собой цепляет,
серое брюшко белых туч,
а те плывут, с ним расставаясь,
но следом новые идут.
Громогласны в полдень петухи,
солнце туч раздвинет шторы,
едва коснёт поверхность льдов,
упрятались льды под сугробы.
Присел сугроб, ещё силён,
камыш у берегов засыпан,
торчат стебли у берегов,
сугроб растает быстро.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790906
11.03.2018.
Фотография автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790351
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.05.2018
Про чуже удосконалення часто дбає той, у кого самого вад – неміряно. Їх пошук у інших - захоплююче заняття. Шукає із завзяттям. Вважає - якщо знайде, то зможе викликати почуття провини. Він намагатиметься використовувати нав’язане почуття провини, щоб отримати владу над іншою людиною, і у якості повідка, на якому можна когось водити. Вищий пілотаж - намагатися накинути такий повідок чужими руками.
Взагалі, робити щось чужими руками – зручно. Особливо зручно таким чином загрібати жар. Найкраще це робити руками недругів, але не завжди можливо.
Він щирий у намаганні знайти будь-яку ваду, бо знає, що люди недосконалі. Знає і по собі теж. З допомогою справжньої, чи придуманої вади намагається зменшити самоповагу, щоб зробити когось доступнішим, або більш керованим і підвищити вагу у власних очах, або в чужих.
Щипач самоповаги – це просто… щипач.
14.01.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790292
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 04.05.2018
С весенней синевою небо
глянуло из сонма туч
и зазвучало вдруг капелью
из крыши ближней вдруг.
Проталин больше, стала серой
поверхность, таяли снега,
но держит лёд упрямой цепью
и не растаять им пока.
Слегка осели вдруг сугробы,
блестят кристаллом хрусталя,
вершины чуть темнеют дальше,
будто в духовке быть пора.
Рядом от деревьев брошена,
усыпана тень пылью и листом,
как будто сажей запорошена,
она подсвечена лучом.
Тают всюду снеговые шапки,
стекают капли с них потом
и даже солнце без оглядки
пробилось снова с туч лучом.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790351
11.03.2018.
Фотографии автора.
Ивано-Франковская область.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790201
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.05.2018
Чи це у рицарів почалися бої?
Хоча не рицарі бувають ті і ці,
велика ставка, та проте
в різні корзини яйця кладете.
В різних корзинах із яєць запас,
він є у кожного із вас,
та обережніше, панове, всі,
щоб власні зберегти, бо це ж бої.
У тих боях та поміж вас
хтось на трибунах повсякчас,
а глядачі є там і тут,
із чиїм стягом у бій підуть?
У кожного є герб і стяг,
в гонорі суперечок і атак,
не забувайте, що змагання - гра,
тупим мечем удар нехай бува.
Хай будуть списи і мечі тупі,
змагання – а це ігри всі,
та гострих мати слід запас,
бо спільний ворог у всіх нас.
Він спільний, нагадаю знов
для спільної країни і основ,
і щоб у міжусобній боротьбі,
країну не згубили ви.
А на трибуні хто сидить
і звідти на бої глядить?
Хустина в неї кольорова,
щоб берегти країну й мову.
20.03.2018.
Світлина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790053
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789743
Серебром вода сверкает
в обрамлении пологих берегов,
ковёр зелёный укрывает
горизонтальность линий вновь.
На берега несмело туи
вышли у нагромождения камней,
на озорные похожие статуи,
им не уйти медленно и быстрей.
Виднеется через ручей мосточек,
верба беседку прятала вдали
и бережёт она источник,
и ты источник береги.
Дубы сто лет клонились
слегка над серебром воды,
как будто башни, потянулись
их ветки в небеса вдали.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790708
2.05.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Г. Шевченко,
Ивано-Франковск.
25.04.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790049
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.05.2018
Бур’яники-бур’яни,
ой, піду попри тини,
висапаю усіх вас,
щоби квітам розквітать.
Щоби квіти зацвіли
та пишнії підросли,
гарних нарцисів посад,
яскравих тюльпанів ряд.
Ранні тюльпани цвітуть,
пізні – у чергу стають,
голівки із бахромою,
листя ірисів стіною.
Витикались мускарі,
дрібні сині крапельки,
і примули жовті квіти,
та крокуси – ранні діти.
Зелені стримлять іриси,
а троянди ростять листя
і хитаються гілки
з колючками на вітрі.
Красить веснонька сади,
вишень квітучих ряди
і хитаються на вітрі
білосніжні малі квіти.
А що в грядці бур'яни,
так вони не назавжди,
виполеться їх тепер,
поступово і в четвер.
19.04.2018.
Світлина автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789908
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 01.05.2018
Дождь о тебе мне нашептал,
шумел за окнами он и вздыхал,
и поливал он все дорожки,
и мокрыми бежали кошки.
В сарай устремились псы,
выставив мигом мокрые носы,
за ветром улетает мелкий лист
и новенький весна растит.
Дождь умывает мир весь за окном,
вздымается как лужа с пузырём,
их много: ручей течёт игрист
и у дороги яростно бурлит.
Погромыхав, уходит вдаль гроза
и наступает ноченька свежа,
исчезнет ливень уходящею грозой,
тяжёлых капель на деревьях строй.
С первым касанием капли летят,
струёю мощной станут обливать,
ушёл дождь с дальнею грозой,
оставив сад с душою дождевой.
В том мире капелек дождя,
внутри и далеко таится красота,
дождь снова шепчет о тебе,
а сердце скажет - быть весне.
9.04.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789905
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.05.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782661
Уже біжать струмочки,
даруючи весні
веселії деньочки
із сонцем, чарівні.
Там, де сніги лежали,
уже біжать струмки
і сонце подарує
промені небесні.
Сухий дуба листочок
ще де-не-де бринить
і сонця між соснами
промінчик прилетить.
Травичка пробивалась,
де ковдра листяна,
а мох - ще на пеньочку,
зелений покривав.
Біжить у ліс дорога,
ховається ще сніг,
багато буде сонця,
промінчик ще не спить.
Сережки березові
хитались на гіллі,
це означає: скоро
у лісі буть весні.
Уже весна приходить,
травинки зеленить,
а голки із соснини,
що вічні, доглядить.
Іще льоди сховались,
тріскають як скляні,
і знов біжать струмочки
веселі, весняні.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788341
30.04.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Від Друга повернувся з дарунків оберемком”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208964982321341&set=pcb.10208964988361492&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789753
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789592
Ах, белая лебёдушка
плывёт себе, плывёт,
а интервью будет и с кем,
получится, кто ждёт?
Царит вокруг зеркалье
в очаровании берегов,
линии отмечают чёткость
небес и облаков.
Присесть здесь, отдыхая,
движение понаблюдать,
дарует небо отражение,
зеркалью засверкать.
Маленькие мосты и большие
соединяют берега,
может кому-то помогают,
мосты были не зря.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790049
30.04.2018.
Фотография автора.
Парк имени Т.Г. Шевченко,
Ивано-Франковск.
25.04.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789743
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.04.2018
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787604
Почуття, через які копають ями,
бувають різними, прикинь:
із небажань відповідати,
або кидає заздрість клин.
Якщо копаєш іншим яму,
завжди існує небезпека отака:
найближчим виявляється до неї
той, хто копав не навмання.
Ускочить, не мине, бо яма
притягне до себе творця,
вона ж бо хоче заповнятись
тим, хто копав, і це не дивина.
Так Немезида пожартує,
богиня покарання – перлина,
вона, насправді, не жорстока,
бува робота в неї отака.
Складна робота в Немезиди:
отримала завдання і вперед,
і забезпечити відплату
мусить тоді, або тепер.
Якщо тяжка відплата непотрібна,
тільки потрібен для когось урок,
то стане жартівлива і свавільна,
кожен отримає у визначений строк.
У дальньому Олімпі проживає,
у гості до Аїда й Персефони йде,
завдань багато і вона спостерігає
зворотну сторону життя, і жде.
Заповнені вже покарань папери,
в Аїда - лих тяжких фінал,
комусь отам прогули відмічають
і для Феміди час настав!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792504
19.04.2018.
Картина із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789607
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.04.2018
Предыдущая часть: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789272
Мир в ожидании грозы
пока царит вокруг безветрие,
вороны селятся, шумят грачи,
вьют гнёзда на деревьях тёмных.
Здесь щебетание дубрав,
у липы распускаются листочки,
а пруд себя зеркальем украшал,
белыми тучами тревожась.
Плывут вдаль грозовые облака,
пока минует парк безмолвие,
“Бултых!” – и пара уток уплыла,
уточка с селезнем на воле.
На берег вышли, отряхнулись,
вишни цветов сметают листья,
им тут недолго быть пришлось,
траву засыпали красиво.
Продолжение: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789743
25.04.2018.
Фотография автора.
Парк им. Т.Г. Шевченко,
Ивано-Франковск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789592
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.04.2018
Біля вікна стояла миска із молоком. Був ранок і хазяйка, подоївши козу, налила туди молоко. Кіт сидів біля вікна і облизувався. Він щойно поснідав і не хотів пити молоко. Хай постоїть. Хазяйка оцінить, що коту потрібне м'ясо, котлети, або риба. А молоко може зачекати.
Взагалі, кіт любив поїсти. Восени він нагулював жирові запаси для зими і у нього прокидався апетит. Він з охотою з’їдав усе, що давали. А тепер була весна. За вікном цвіли вишні. Вітер розгойдував гілки і тоді із них рясно починали облітати пелюстки. Кіт спостерігав за цим білим дощем, але потім займався власними справами, які полягали у вилизуванні шерсті, дряпанні дошки і відпочинку на підвіконні біля вазонів.
Із такими справами минув день. Апетит нагадав котові, що пора вечеряти. Кіт підійшов до миски і лизнув молоко. Смак йому не сподобався: воно було погане на смак. І як таке молоко могли запропонувати йому, коту? Він незадоволено чмихнув. Відійшов від миски, та голод знову і знову нагадував про себе. І, як на те, хазяйка не прийшла іще з роботи і не було у кого вимагати їжі: смачної котлети, м’яса, чи риби.
Покрутившись, кіт лизнув молоко, воно було поганим на смак, та все ж випив половину миски. Наступного дня йому знову довелося пробувати те ж молоко. Тепер воно було просто кислим, але його можна було пити.
Смак невчасно випитого молока починає погіршуватися. Цей процес закономірний і не залежить від ситості, чи бажання кота. Зрештою, і від будь-чийого бажання теж. Залишене у блюдці молоко завжди стає кислим. Згодом із нього утвориться звичайне кисле молоко і його можна буде пити. Але парним воно вже ніколи не стане.
28.04.2018.
Анімація із інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789431
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 28.04.2018
Скажи мне: “Да!”
Пусть эхом повторится,
а если это только снится,
то и во сне опять скажи.
На слово ожидаем долго
и длинною идём дорогой,
представлю глаз любимых свет,
как будто луч несёт ответ.
Жизнь пишет книгу и о нас,
роман получится или рассказ,
эссе короткое, где суть шагов,
слов нет, но прозвучит любовь.
Листает книгу жизнь о нас,
что пишет в этот день и час?
Начнётся и продолжится рассказ,
пусть пишет жизнь рассказ о нас.
18.04.2018.
Анимация из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789428
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2018
Ой, ходи-ходи-ходи
туди швидко і сюди:
хоче панна вже гуляти,
по доріжці тупцювати.
"Давай, мамо, не сиди
і до лавки поведи,
там закохані сидять,
їм не стану заважать."
Мала дівчинка іще,
нехай мама поведе,
по доріжці повела
і листок отут знайшла.
Поганяла голуба,
він тікає здалека,
може не наздожене,
тупцювати знов піде.
25.04.2018.
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789332
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.04.2018