Олівія Тиркус

Сторінки (1/28):  « 1»

Мамині нерви🤭

Часом  хочеться  ридати😭
Бо  не  можу  довго  спати.
Бо  не  можу  в  магазин
Я  піти  одна  ні  з  ким.

Гроші  ніби  папірці,
Ніби  були  у  руці,
А  вже  ні,  бо  мої  діти  
Пішли  чупіки  купити.🍭

В  хаті  ніби  в  мене
Хтось  живе  крім  мене,  
Але  безлад  тут  такий  
Не  посилить  й  мийдодир
Аби  тут  навести  лад.
Бо  взяла  мала  у  руки
Диво  іграшку  науки,
Пуліверизатор!
Буде  мокра  наша  хата!))
Тішиться,  радіє.
Тільки  мама  в  нас  сивіє.😒

Але  то  таке....
Нам  потрібно  ще!😁
Може  впасти  із  дивану
Чи  вкусити  за  живіт.
Може  визвірити  маму
Може  йдем  гулять  на  двір?

Звуки  голосніше📢
Нерви,  ви  тихіше
Ще  найближчі  років  пять
Будем  ми  вас  "звеселять".


Думаю  мами  мене  зрозуміють😊

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024


Звуки тиші💎

Ти  знаєш,  вночі  приходить  спокій.
Серед  тисячі  звуків  у  тиші.
Ми  чуємо  тільки  голос,
Що  з  середини  нас    кличе.
І  в  мільйонах  відтінків  ночі,
Серед  чорної  бездни  світу.
Зачаровує  наші  очі
Вміння  тихо  отак  радіти.
Не  потрібно  нам  щось  матеріальне,
І  не  треба  нічого  живого.
Світ  налиє  нам  чашку  чаю,
Щоб  забрати  цю  денну  втому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024


ВероНіка❤️

       
Люба  моя,  ти  така  прекрасна
Памятай,  і  буть  собою  ти
Надзвичайно  вперта!  
Впевнена  і  чесна.
Всі  достойнства  твої  при  тобі.
Не  шануєш  тих  хто  не  достойний.
Всі  для  тебе  рівні  як  один.
Не  важливі,  вік,  чи  статус,  
чи  геройства.
А  важливі  вчинки,  їхніх  діл.
А  ще  ти,  будеш  моєї  вдачі.
Дуже  чуйна  і  тонка  душа.
Ти  жалієш  всіх  хто  поруч  плаче.
Часто  з  ними  плачеш  і  сама.
Світ  це  ніби  поле  для  змагання.
Переможених  тут  більше  ніж  "хто  в  грі"
Переможці  теж  часами  плачуть.
А  ти  буть,  люба,  впевнена  в  собі.
18.04.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024


Бал твого життя💃

Раз...два...три
Не  спи.
Проживай  кожен  день  як  останній.
Тихо,  ні  звуку
Мовчи.
Бачиш  танец,  він  такий  надзвичайний.
Тепло,  яскраво
Радій.
Бо  закінчився  ще  один  лютий.
Хочеш  пораду.
Живи!
Буть  сьогодні  занадто  розкутий.

Покажи  свій  характер!
Озвуч  свою  думку!
Байдуже,  що  вчили  тебе  не  так.
Не  буть  скромний,  
Буть  впертий,  рішучий!
Бо  таке  виховання,  не  дає  результат.
Світу  байдуже  на  твою  скромність
Світу  "десь"  що  ти  комусь  промовчав
А  от  наглість  й  розкутість
Як  друзі
Допоможуть  отримати  
Життя  твого  бал*


*бал  -  як  танцювальний  захід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024


Про тата😊

Привіт  рідний  
"Хтось"  із  старого  життя.
Я  приїхала.
Добре.
Давай  жити  разом.
Я  не  знаю  хто  ти,
Ти  не  знаєш  хто  я.
Але  чорт  з  ним,
Пізнаємось  з  часом.

Будеш  чай?
А,  ясно,  тепер  ти  пєш  каву.
В  мене  двоє  дітей,
В  тебе  своя  сім'я.
Знаєш...Змінилось  все
Часом  здається,
Що  ти  ніби  не  із  мого  життя.

Давай  підем  на  каву.
Поговоримо  трохи.
Може  я  зрозумію  тебе,
Ти  пізнаєш  мене.
Може  дванадцять  ті  років
Якось  зітруться.
Може  наша  незручність  мине.

Хоча  ні,  я  тут  не  надовго.
Кілька  тижнів,  і  одразу  назад.
Відвезеш  мене!?  Добре?
Я  вернуся  додому.
Бо  не  зручно  щось.  
Щось  мені  тут  з  тобою  не  так.

Після  написання  цього  вірша,  я  прожила  з  татом  і  його  сімєю  4  місяці.  Ми  пізнали  одне  одного.  Стали  друзями.  І  ці  моменти  які  я  описувала  пройшли  ніби  і  не  було.  Я  щиро  вдячна  йому,  що  у  час  війни  він  і  його  дружина  так  мені  допомогли.  
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024


Так мало фото нас❤️

В  нас  з  тобою  так  мало  фоток,  
часом  хочеться  трохи  більше.  
Переважно  з  тобою  ми  поряд,  
Та  не  видно  на  скільки  близько.
Ми  сім'я  в  нас  є  діти,  і  побут.  
Та  на  фото  нас  тільки  троє.
Хтось  один  завжди  з  іншого  боку,
Робить  посмішку  тої  малої.
Я  кажу,  що  на  кожне  свято,
зроблю  все  аби  нас  було  більше.
Більше  відео,  більше  згадок
Про  сімю  з  чотирьох  найкрутіших😊

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024


Мама аніматор, мама декоратор😊

Мама  аніматор
Мама  декоратор
Мама  повар,  вчитель  педіатр
Мама  навіть  трошки
Може  стати  копом
Банкоматом,  сто  і  ортодонтом.
Ще  колись  бабуся  маму  мою  вчила
Щоб  приймати  форми  та  усі  уміла
Тому  моя  мама  і  посудомийка,  
Прачка,  швачка,  садівниця  
Трохи  навіть  мийка😁
Може  все  зробити
Вміє  навіть  більше
Та  єдина  мрія  в  мами  є  простіша
Щоб  попити  кави,  теплої  і  вранці
Щоб  не  заважали  ті  малі  засранці
22.12.2023

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024


Кордони

Щоб  всім  подобатись  довкола
Ти  маєш  бути  ніби  кіт.
І  то  у  когось  алергія  на  шерсть
На  хвіст,  чи  просто  піт.  
Завжди  буде  хтось  краще,  гірше
Чи  краще,  гірше  будеш  ти!
Ти  не  повинна  бути  винна
Казати  "так"  на  все  що  "ні".
А  часом  просто  навіть  вигляд
Або  присутність  десь  твоя
Дає  для  бішення  можливість
Комусь  кому  ти  не  така.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024


Це є ти

А  я  жила  у  місті  самоти,
Де  так  було  багато  світлих  ранків,
Як  завжди  кава,  трохи  гіркоти,
У  кожного  в  житті  такі  світанки.
Як  завжди  метушня,  усе  біжить,
Ще  зовсім  трішечки,  і  знов  настане  вечір,
Я  памятаю  були  ще  на  "ВИ",
Тоді  ми  вдруге  бачились,  доречі.
У  кожного  були  свої  світи,
Ми  проживали  дні  свої  окремо,
Та  помахом  чарівної  руки,
Манило  щось  до  тебе  так  нестямно.
І  знову  ночі,  знов  солодкі  ранки,
Тепер  не  в  місті,  в  світі  теплоти,
Колись  давно  сховавши  всі  слабинки,
Тепер  найбільша  слабкість  це  є  ти!
12.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


Відвертість. Один-на-один

Любов  любов’ю  не  назвеш  ти,  
Поки  не  знайдеш  відчуття,
Як  б’ється  серце  щастям  завжди,
Пізнаєш  істинне  життя.

Щораз  вкусивши  шматок  долі,
Ти  говорила  про  любов,  
Любила  безліч  ти,  доволі!
Себе  обманюєш  ти  знов.

Не  було  це  любов’ю  справді,
Це  було  тільки  міражем,
Щоб  зрозуміти  всі  деталі,
Відкрити  двері  тим  ключем.

І  ось  воно,  твоє  зізнання,  
Та  сповідь  істини  в  житті,
Коли  до  вівтаря  кохання,
Йде  тільки  пів  в  тобі  душі.
23.08.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


Слова щасливої дружини

У  мене  в  житті  зявилась  людина,
Вона  добра,  відверта,  чуйна  і  мила,
Вона  завжди  є  поруч  коли  потрібна,  
І  навіть  тоді  коли  геть  не  потрібна.
Ми  снідаєм  вдвох,  і  сваримось  разом,
Готуєм  на  кухні  вечері  ми  часом,
Щодня  зустрічаємось  після  роботи,  
У  нас  є  на  двох  приємні  турботи.
Ми  разом  як  ручка  і  колпачок,
Ми  разом  як  сандвіч,  або  бутерброд,
Ти  просто  моє,  я  просто  твоє
І  ділим  на  двоє  все  що  в  нас  є.
Я  знаю  зробили  ми  правильний  крок,  
І  кожен  з  нас  виніс  потрібний  урок,
В  житті  так  буває  ступивши  лиш  раз,
Назавжди  вдягнеш  найціннішу  з  прикрас.
20.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015


Пів світу для нас

Багато  щастя,  та  ні,  не  треба
Шматочок  сонця,  і  крихту  неба,
Долоню  ласки,  півкраплі  волі,
І  ще  тебе,  тебе  доволі...

Колись,  і  зараз,  щоб  порадіти,
На  кухні  разом  нам  посидіти,
Є  чашка  кави,  шматочок  торту,
Пробач  мене  таку  відверту,
Та  буде  в  нас  не  як  в  усіх.

В  нас  буде  правда,  віра,  мир,
Проблем  не  буде,  лиш  барєр,
Його  підкоримо  ми  вдвох,  
Бо  так  колись  сказав  нам  Бог.

Пів  світу  щастя  мені  замало,
Тебе  одного  -  так  бездоганно.

02.06.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2015


Щастя без "щастя"

Поглянь  ніжно,
Торкнись  щиро,  
Кинь  слово  звуком,  
Поцілунок  на  вуста,  
Зігрій  душу,
Не  рань  серце,
Зійде  сонце,
Березень,  зима.
Цвіли  рясно,
Дощі  ясні,
І  первоцвітом  
Впали  в  небеса,
Знялись  хмари
Густі,  чорні,
І  знов  сонце,
Знов  вона.
Вона  прийде,  
І  по  трохи,
Тебе  знову,
З  розуму  зведе,
Вона  знає,  
Як  ти  хочеш,
Туди  ще  раз,
Там  і  приведе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015


Я зіграю з тобою у правду

Давай  пограємо  у  правду.

Ти  у  свою,  а  я  в  свою.

Ти  задаш  мені  питання,
а  я  у  відповідь  не  вб'ю,
як  би  боляче  тобі  не  було.

Як  би  серце  не  боліло  від  ран,
Як  би  я  цього  не  відчула...
це  був  би,  мабуть,  обман.

Ти  спитай  тільки  те,  що  цікавить,
Те,  що  справді  тривожить  тебе.

Я  зіграю  з  тобою  у  правду,
Може  раз,  а  може  і  згодом  ще.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015


Я не належу вже собі давно

Я  не  належу  вже  собі  давно,
Я  вся  у  волі  твоїй,  тиша!
І  ця  весна,  і  наче  все  було,
Було  колись...не  зараз...ще  давніше...

І  з  кожним  днем  були  коротші  ночі,
А  кожна  ніч,  як  вирок,  бо  без  сну.
А  в  снах  своїх  я  бачила  ці  очі,
А  в  них  усе,  але  себе,  одну.

Я  знову  йду  туди...куди  не  знати,
Та  щось  змінилось,  щось  не  так  уже,
Прийду,  погляну,  хочеться  сказати...
Мовчу,  бо  в  тобі  бачу  я  себе.  

25.03.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015


Ти третій кого полюбила

Здається,  знайшла  що  шукала,  
А  може  це  знову  обман,
Ти  третій  кого  покохала,
Чи  знову  завіяв  дурман.

З  тобою  я  майже  щаслива,
Та  з  присмаком  ще  терпкоти...
Ти  третій  кого  полюбила,
Так  хочеться  щоб  назавжди.

Картають  і  докори  й  сумнів,
Чи  варта  такого  як  ти?
Чи  це  просто  низка  злочинів,  
Щоб  стишити  звук  самоти.

10.03.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


Здається щастя)

Я  не  боюся  коли  я  сама,  
Я  не  боюся  коли  нас  багато,
Я  боюся  коли  лише  ти,  і  я,
Або  я,  і  ще  хтось  інакший.

Коли  я  сама  -  я  вільна,  
Коли  нас  багато  -  спокійна,
Коли  я  з  тобою,  сама  не  своя,
Бо  наче  є  я,  іначе  не  я.

З  тобою,  я  посміхаюсь,  
З  тобою,  живу  одним  днем,
З  тобою,  весь  світ  завмирає,
І  наче  немає  ніяких  проблем.

У  мене  це  так,  не  інакше,
У  мене  все  просто  на  "раз",
Даруй  мені  посмішку,  щастя,
Я  хочу  усе  це  весь  час!)
08.01.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015


Ненависть

Привіт  сердечна,  безсердечна  я,
Як  поживаєш?  Може  щось  нове  є?
Чи  все  як  було?  Ненависть  зїдає?
І  все  чрніє,  розкладається,  гниє...

Тебе  я  знаю  краще  ніж  себе,
Дволиця  ти,  живеш  собі  як  знаєш.
Щаслива  вже  від  того,  що  ти  є,
Нещасна,  що  дарма  все  пропускаєш.

Береш  усе,  що  можеш  взяти  ти,
А  віддавати  не  збираєшся  нічого.
Ти  посміхаєшся  з  ненавистю  в  душі,
Існуєш  поки  що  заради  помсти  й  болю.

Всі  думають  ти  добра  й  чесна,
А  це  не  ти,  це  я  живу  в  тобі,  
Я  буду  з  ними  мила,  ти  -  безчесна!
Я  -  милосердна,  ти,  з  ножем  в  руці.

І  може  жити  так  уже  не  можна,
І  може  все  що  зроблено  колись  пройде,
Залишить  слід  кривавий  наша  помста,
Нам  буде  байдуже,  бо  нас  воно  мине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015


А ти у осені проси прощення

А  ти  у  осені  проси  прощення,
Проси  у  крапельки  роси,
У  листі  жовтому  шукай  натхнення,
У  небі  синьому  його  знайди.
В  дощі  холодному  шукай  тепла,
А  ранку  темного  побач  ти  сонце,
В  душі  твоїй  буде  Весна,
Шматочком  щастя  у  твоїй  долоньці.
І  зірка  ясна  в  чорнім  небі,
Хай  стане  свідком  правоти,
Як  в  твоїм  серці  нові  двері,
Відкриють  і  нові  шляхи.
А  ти  у  осені  проси  прощення,
Хай  змиють  сором  твій  дощі,
Кінець  кінцем  прийде  звершення,
Життя  нікчемної  душі.

28.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014


Така як ти хотів

Ти  хотів,  щоб  я  була  лялькою,
І  я  нею  була.
З  фарфоровим  обличчям,  великими  очима,  малинові  губи.
Ти  хотів  щоб,  я  була  слухняною,
І  я  така  стала.
Лягти,  я  лежала,мовчати,  мовчала,  стояти,  стояла.
Ти  хотів,  щоб  ми  розійшлися,
І  я  тебе  кинула.
Ночами  я  плакала,  а  в  день  посміхалася,  і  світом  нудила.
Ти  хотів,  щоб  я  мучилась,
Та  ні…я  страждала.
І  стала  бездушною,  хоч  стерво  слухняне  я,  ось  що  я  стало.
Ти  хотів,  щоб  забулось  все,
І  я  дала  спокій.
Знайшла  я  заміну,  влюбилась  я  знову,  забулось  потрохи.
Ти  хотів…Та  ні,  ти  хочеш  й  зараз,
І  я  не  знаю  чого!?
Чи  щоб  повернулась  я,  чи  щоб  полюбила  знов,  тобі  ще  чого?

Я  була  вже  лялькою  в  театрі  з  акторами,
І  стала  я  жінкою,  розумною,  сильною,  зі  своїми  законами,
Лишилась  щаслива  я,і  можу  подякувать  за  біль  заподіяний,
Сказати  «удачі»,  легкої  дороги,ти  вже  не  єдиний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014


Чому?

Чому  життя  така  складна  є  штука?..
Чому  воно  не  слухає  мене?
Чому  життя  для  мене  одна  мука,
Для  тебе  ж  радість!  Горе  –  все  мине.

Чому  мені  так  важко  далі  жити?
Чому  тобою  лиш  одним  живу?..
Чому  без  тебе  мені  «вовком  вити»?
Але  й  з  тобою  я  не  проживу.

Чому  усе  болить,  коли  тебе  немає  поруч?
Чому  ридаю  я  в  ночі  і  в  день?..
Чому  ти  завжди  просто  йдеш  ліворуч?
А  моє  серце  стало  як  мішень.

Ти  знаєш  я  не  буду  більше  плакать,  
Коли  закінчу  я,  закінчиш  тоді  й  ти!
Моя  сльозинка  –  це  тобі  на  пам'ять,
А  я  без  тебе  зможу  щастя  віднайти!

Кінець  з  тобою  прийде  лиш  тоді,
Коли  не  стане  сліз,  й  я  не  заплачу,  
Всі  мої  сльози  були  лиш  твої,
Та  я  тобі  вже  цього  не  пробачу!
31.10.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


Я люблю…

Я  люблю  не  за  очі  й  слова,    
Я  люблю  не  за  квіти  й  дарунки,  
Я  люблю  тебе  просто  так...
І  за  ніжні  твої  поцілунки.

Я  люблю  не  за  те  що  ти  мій
Я  люблю  не  за  вроду  чи  мужність,
Я  люблю  тебе  просто  повір,
Ти  мій  скарб  і  разом  ми  єдність!
30.07.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2014


Щаслива!

Життя  –  урок,  а  ти  був  вчитель,
Який  пояснював,  що  є  таке  любов.
Я  дякую  тобі,  що  ти  був  щирий,
І  цим  повів  мене  ти  до  нових  висот!

Вже  не  наївна,  і  давно  не  плачу,
Я  йду  вперед,  ще  оглядаючись  туди…
Де  показав  мені  найпершу  зраду,
Де  доторкнувся  кривдою  до  кінчика  душі.

В  моїх  очах  немає  смутку  й  болю
Й  в  середині  нічого  не  «шкребе»,
Я  дякую  тобі  за  урок  «волю»,
Яким  навчив  мене  все  чим  я  є…

Ти  дав  життя,  якого  я  хотіла,
Ти  показав  дороги  і  стежки,
Якими  я  ніколи  вже  не  піду,
Бо  не  така  наївна  як  тоді.

Я  дякую,  за  все,  що  ти  навчив,
Знання  і  досвід  я  тепер  вже  маю,  
Здала  екзамен  в  школі  почуттів,
Доріг  назад  мені  уже  немає.

І  дивлячись  в  майбутнє,  я  іду
Красиво,  гордо,  норовливо…
Тепер  уроки  я  й  сама  даю,  
Та  моя  школа  називається  «Щаслива»!
20.05.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014


Колись ти пізнаєш все…

Колись  ти  пізнаєш  розпач,  
Відчуєш  на  смак  її  гіркоту.
Вона  може  бути  як  постріл,
Як  знак  що  несе  велику  біду.

Колись  ти  пізнаєш  горе,
Як  камінь  в  душі  воно  буде  тиснуть.
Та  ти  зможеш  і  це  перебореш,
Ти  сильний  душею  і  в  цьому  вся  суть.

Колись  ти  пізнаєш  кривду,
Й  ненависті  твоїй  не  буде  кінця.
В  поривах  її  наробиш  дурниць  ти,
Вернешся  туди  де  нема  вороття.

Колись  ти  пізнаєш  щастя,
Не  буде  йому  ні  краю,  ні  меж.
В  уяві  твоїй  залишиться  згадка,
Яким  воно  було,  яким  є  ж  тепер.

Колись  ти  пізнаєш  розлуку,  
Бо  твоя  душа  десь  окремо  живе.
Далеко  від  тебе,  далеко  від  дому,
І  тіло  неначе  твоє  й  не  твоє.

Колись  ти  пізнаєш  кохання,
Як  полум'я  тепле,  приємне  мов  сон.
В  житті  твоїм  місце  страждання,    
Посяде  найвищу  з  висот  най  висот.

Колись  ти  пізнаєш  терпіння,
Змагаючись  з  болем  ти  будеш  мовчать.
Й  спинившись  за  крок  до  прірви,
Пшеницю  життя  зможеш  серпом  пожать.  

Колись  ти  пізнаєш  любов,
І  вартість  її  зможеш  вже  оцінити.
Пройшовши  сім  сходинок  вгору,
На  восьмій,  дізнаєшся,  як  далі  жити.

Колись  ти  пізнаєш  все,
І  все  це  піде  по  колу,
Тому,  щоб  любити,  ти  мусиш,
Пізнати  і  розпач,  і  горе…
16.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014


Відповідь

Я  сама  банальна,  я  сама  звичайна  річ,
А  ви  дивитесь  на  мене  немов  я  діамант,
Я  така  як  і  всі,  я  така  як  і  інші,
І  нічим  особливим  не  виділяюся  я.

Я  ваза  без  квітки,  я  книга  нудна,
Я  завжди  лишаюсь  осторонь  всього,
А  ви  всі  говорите:"Вона  чарівна!.."
Вас  вабить  до  мене  мов  сонце  за  обрій.

Чи  це  моє  щастя?  Чи  це  моя  доля?..
А  може  прокляття  з  розбитих  надій,
Мені  всі  говорять:"Радій  що  потрібна!"
Я  слухаюсь  вас  і  ніби  радію...

Та  це  хіба  щирість?  Та  це  хіба  правда?..
Я  квітка  без  сонця,  земля  без  води,
І  так  жити  можна  та  тільки  чи  варта!?
Змарновувать  свої  і  так  сірі  дні.

Я  сама  банальна,  я  сама  звичайна...
Надіюсь  на  краще,  живу  як  жила,
Та  голову  мою  бентежить  питання,
Чому  я  така!?..Чи  я  не  звичайна????
07.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014


А де тепер!?

А  час  минає,  йде  в  перед,
За  спини  видно  пройдені  шляхи,
А  ти  давай  не  бійся  йти
І  час  від  часу  озирнись  туди.
Знайдеш  минуле,  проблиски  старого,
Чогось  забутого,  та  все  ще  милого  душі…
Ти  не  забудь  але  без  нього,  
Не  був  би  зараз  тим  ким  є  насправді  ти.
І  з  фотографії  сміявся  би  інакше,
І  може  замість  кави  пив  би  чай…
Але  я  впевнена  в  одному!  Зараз  краще
А  те  що  було  буде  й  далі  так.
Тому  погляньмо  краще  у  майбутнє
Воно  мінливе  й  твориться  за  мить
Кожен  наступний  жест  і  кожне  слово
І  все  майбутнє  твориться  тепер!
Давай  творити  те  що  можем
І  не  міняти  те  що  вже  не  повернуть
Бо  кожна  наша  мить  майбутнє  і  минуле
А  ти  навчися  жити  зараз  і  тепер!...  
02.09.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2014


Жінка

Поглянь,  йде  жінка…Ти  її  знаєш?
Заглянь  у  душу,  серце  знає  все…
Твої  думки  іще  її  згадають,
То  як  знайомі  тепер  ви?...

Червоні  губи  і  великі  очі,
Ступає  сміло,  крок  за  кроком  йде,
Каблук  високий,  гордо  трима  спину,
І  душу  твою  на  частинки  рве.

Ти  впізнаєш  у  ній  дитину
Яка  колись  кохала  до  нестями…Тебе…
Єдиного.  Тоді  ні  на  хвилину
Не  думав  ти,  що  все  отак  мине.

Вона  підходить  крок  за  кроком,
І  ось  вже  перше  з  її  вуст  «привіт»,
Ти  дивишся  й  повірити  не  можеш…
Колись  давно  ти  залишив  її…

І  в  голові  неначе  «все  верх  дном»
І  серцю  не  спокійно  щось  на  місці,
Так  хочеться  вернути  те  тепло,
І  дотик  рук…  і  подих  її  ніжний.

Я  знаю…Ти  згадаєш…пожалієш,
Але  змінити  щось  уже  бракує  сил,
Вона  є  сильною,  ти,  мабуть,  розумієш,
Що  долі  не  підеш  на  перекір.

Ти  дивишся  на  неї  і  не  віриш…
Змінилась  так…вона  стала  черства,
Та  ні,  це  тільки  серце  зачерствіло…
Душа  ще  поки  що  залишилась  жива.

Вся  сила,  мудрість…все  це  ти!
Це  ти  зробив  її  такою,
Твій  вклад  у  розвиток  її  душі  
Став  просто  шрамом,  де  немає  крові.
01.04.14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


Вистава одного життя

Любов?  Кохання?  Чи  ненависть?..
Не  знаю,  може  дивно  це,
Хоча  себе  я  запевняю,
Що  це  життя,  що  є  ще  й  не  таке.

Ні  друзі,  ні  сім'я,  ні  вороги,
Ніхто  не  скаже  правди  тобі  в  очі,
А  ті,  хто  скажуть…треба  їм  іти
На  світу  край!  Подалі  світ  за  очі.

Ти  не  така!  Ти  лялька  у  театрі,
Маріонетка  у  чужих  руках…
Смієшся  ти,  коли  всі  плачуть,
І  посміхаєшся,  коли  сама  в  сльозах.

Навіщо  все  це?  Що  це  за  життя?
Життя?..  Чи  існування?..  Та  ні,  це  просто  гра!
Ці  сльози,  біль,  ненависть,  співчуття…
Життя  –  театр  і  все  це  є  брехня…

А  як  інакше?  Що  бути  собою?..
Сказати  правду  й  розпочать  війну!?
Йти  в  бій,  і  помирать  від  болю…
Ні!  Я  краще  і  ще  трохи  помовчу…

І  буде  тихо  все,  і  буде  спокій,
Буде  брехня  і  все  оте  життя…
А  що  ми  жили  так,  то  будем  жити  й  далі,
Коли  не  зміним  щось  в  своїх  серцях!

Я  хочу  буть  собою,  хочу  жити!..
А  не  грати  цю  жахливу  роль,
Хочу  зійти  зі  сцени…полетіти…
Бо  сцена  –  не  життя,  а  жити  –  це  не  роль!
04.08.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014