| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
відчуття неземного,
блаженного,
чогось хорошого...
малознайомі ми,
проте дуже схожі...
і доторки рук такі ніжні,
і погляди наші наскрізні
пронизують тіло і душу.
піддатись спокусі ми мусим!
не зробивши цього,
ми скоїмо злочин!
як не проти когось ,
так хоча б і проти себе!
твої уста мені долю пророчать
з кимось іншим,
з будь з ким ,окрім тебе....
і от сплелися ми у поцілунку,
заплутались в його тенетах.
твої уста уже нічого не пророчать-
вони тепер в полоні в мене!
і щоб там не писалося в законах,
кохання - це є почуття!
для нього не існують рамки і кордони,
якщо вже воно є-
ніяка його сила не здола!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
з приходом осені, приходить в гості смуток.
без стуку в двері, без запрошень,
і прямо в серце йде ! хоча би босий!
та де там!...
він крокує впевнено і гордо,
колючий залишає слід...
ти так прогнати його хочеш,
та вихованість не дозволяє це тобі...
не прожене його веселий настрій ,
сміх чи радість - все дарма!
у нього ж є супутниця одна-
це ж осінь!!
мине вона і смуток зникне...
Яка ж наївна я!
При чім тут осінь!
це все видумую сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014
Не вiрив у любов
Але казав що любиш.
Та чи можливо так?
Напевне нi!
Якщо не вiриш в це
То й не кажи що любиш.
Без вiри ми нiхто!
Без вiри нас нема.
I недарма говорять
Що вiра надiя i любов- нерозлучнi.
Якщо немаэ вiри-
нема любовi i надii'.
Нема тепла нема довiри
Нема нiчого...
Тiльки мрii'.
Нездiйсненнi ще й до того.
Бо ти ж в нiщо не вiриш!
А я вiрю...
Отже люблю i надiюсь
Що й ти колись повipиш.
Тiльки не у нас...
Сподiваюсь полюбиш когось
Й своi' думки ти змiниш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014
І одного дня вона все ж таки пішла.
Навіть не сказавши останнього "прощавай".
Навіть не поглянула в його очі.
Просто мовчки і без жодного сліду зникла з його життя.
Так. Без сліду. Адже всі можливі сліди розвіялись вітром,який так несподівано повіяв з його серця..
А знаэш чому?
Бо серце було відчинене .. І не тільки,як виявилось , для неі'...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
І все як завжди:
Ранок,кава,робота...
В тебе немаэ вірних друзів,
Та й для чого тобі ці зайві турботи.?
Кожного дня стрес,напруга- для розслаблення немаэ часу.
Але знайшов собі ти "друга" .
Коли "він" поруч -
Легко стаэ тобі відразу.
Так от біда- " друг" твій не реальний.
І з кожним днем тебе із середини поі'даэ!
Тобі кажу: "Покинь це,будь нормальним!"
А ти не слухаэш,
Твій "друг" тебе у мене забираэ!
"Він" дорожчий навіть за мене,
Хоч я ,на відміну від "нього",реальна!
Питаю: "Що тримаэ тебе біля "нього"?
"Свобода! Знаю,-кажеш,-це банально! Але так воно і э!"
Інколи треба забутись,загубитись в к(ч)омусь .
Так,це твоя правда!
Але краще загубись в мені!
Покинь шкідливу звичку !
Все в нас буде добре_Обіцяю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Життя пливло за течією прямо,
Все було так знайомо й водночас не цікаво.
Побачити когось, зустрітись з кимось мало,
Щоб життя змінило напрям свій хоча б , направо...
Пряма стає кривою поступово,
Коли не просто так зустрівся з кимось знову.
Все змінюється в ту хвилину,
Коли не розум- серце вибирає!
І розумієш,нікуди діватись,
Залишається лиш долі підкорятись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
А може вже достатньо крові?
А може вже достатньо болі?
Чому, коли вже затихало,
Ви знову піднялись до бою?
Вам мало? Що ж вам ще потрібно..
Чому не цінували те що було?
А те що є – нема різниці.
Бо ми живемо всі минулим.
Ми пам’ятаємо криниці,,
З яких лилася вража кров..
І пили, думали ,водиця.
Та ні, було це лихом , сном…
Шанувати починаємо ,коли втрачаємо…
А зараз- просто сьогодення…
Це не важливо ,на це часУ не витрачаємо..
Сьогодні ти простак, а завтра – честь тобі й знамення!!
Ми повертаємось в минуле
Шукаєм відповідь на всі наші питання…
Чому колись поети знали про майбутнє?
А нам не дано цього, нам одні страждання і блукання ….в теперішньому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2014
Скільки ж часу ми знайомі,
Та все одно неначе незнайомці.
За весь цей час були ми двоэ,
Щодня для нас світило сонце.
Ти розглядав мене усю,
А я світилася від променів ласкавих.
Тебе я знала також,
Тебе щоразу відчувала.
І міліметрами щодня твою я душу виміряла.
Вона безкрая...знаю...
Життя не вистачить мені,
Для того ,щоб тебе вивчати.
Тобі ж і дня для цього забагато...
А що мені? Мені б тебе...зі мною...не у сні...
Дивуюся,такі знайомі незнайомці - я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Забуваю...
Та повнicтю забути - нереально!
I спогаду клаптик_здаэться_маленький_
Та все ж банально але э !!!!
I буде!!
Без нього я не я...
Без тебе я нiхто!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Не хочу для тебе я бути піснею,
Яку ти слухаєш кожного дня.
Надоїсть тобі це , погодься.
Ти ж вивчиш мене усю й до кінця.
Для тебе хочу я бути прозою:
цікавою та з інтригою.
Тобі сподобатись я хочу.
Я буду твоєю книгою.
Та що там книгою, буду збіркою:
Безкінечною і вільною.
На перших же сторінках зацікавлю,
Щоб ти хотів читати далі.
Реальності тебе позбавлю
Читай мене, живи в мені надалі!
Що тобі з пісні? Її ж ти знаєш бездоганно
Слова усі запам’ятав…
А проза…Проза незбагненна.
Щодня щось нове прочитав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
Ми постійно чогось чекаємо. Ну поміркуйте самі, в лютому ми чекаємо весну, думаючи що це час для закоханості, пора кохання. Потім ми розчаровуємось в цьому і чекаємо літа. Чому? Та тому, що влітку всі говорять, що буде все добре. Літо, як і належить, ми просто нічого не робимо, не всі, ні, не всі, але більшість, ми сидимо за комп'ютером, рахуючи останні дні до вересня. Обіцяємо собі, що наступне літо будемо найкращим. Згадаймо, ми ж теж саме говорили навесні, і в того року. Восени ж ми чекаємо Новий рік, мандаринки, ялинки, герлянди-це ж так прекрасно. Ми самі не помічаємо того, що ми постійно чогось чекаємо. Ми так ж прочекаємо все життя, нічого не роблячи. Погодьтеся. Це ж так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475592
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Пробачити можна,
Неможливо забути.
Побачити можна,
Та не відчути.
Можна кохати не закохавшись
В очі дивитись , але із фальшем.
Можна людину словом убити.
Словом можна і воскресити.
І плакати можна не тільки від болю.
Не кожному дано знать свою долю.
Можна існувати, а можна і жити!
Людину в собі не потрібно згубити!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Весною ти пахнеш осінню,
Зимою - пахнеш літом,
Ти пахнеш травою cкошеною
І ніжним первоцвітом...
Ти екзотичний фрукт,
Якого ще я не куштувала
Напевно, манго ти…
Твоя краса мене причарувала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Вдвох бігти зранку по засніженій замлі,
Сніг на нас паде градом,
Усмішка на твоєму лиці)
Ловимо сніжинки ротом,
Потім рукою - розтануть..
Одна сідає тобі на плече,
А інша на щоці моїй вже тане_))
Тікати від когось далеко-далеко,
Сміятись від щастя,
Злітати у небо_
"""""Радіти...
""""""Жити...
""""""""Любити...
Мені кращого не треба...
Тільки б ти та синє небо))...!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
давай разом будемо сидіти і пити гарячий чайок)
на дворі буде сніг і вітер, а в нас з тобою-тепло на двох))
чай з лимоном - такий як ти любиш_
1 ложка цукру-тримай)) пий обережно_і мандаринкою заїдай)
хоч прочитаю тобі щось із "свого"?) тобі сподобається,я знаю_))..
а ще краще -пригорни мене до себе.)))..
""""""давай
"""""""""""просто
"""""""""""""" вип'ємо
""""""""""""""""""чаю))___
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2014
Ти одна в русифікованому місті
Його краса тебе чарує,
А інколи вбиває
Тобі здається ,що прожила тут вже років двісті,
Та щось в реальність тебе повертає.
Ти блукаєш вулицями міста,
Куди саме йдеш –не знаєш.
На шиї в тебе чарівне намисто,
В руках кленовий лист стискаєш.
А погляд твій замріяний, таємний
Заволодіти прагне всім навколо
для тебе це є риса не від’ємна .
Думки твої кружляють колом.
Всередині усе кричить, волає
І вирватись на волю хоче крик.
В очах твоїх вогонь палає ,
Реальний світ для тебе зник.
Єдиний світ для тебе – це душа
Не чия-небудь , а твоя.
Цей світ в тобі живе щодня
Й з кожним днем сильнішою стає вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Де ти ,моє кохання?
Мабуть,заблукало десь в темному лісі.
День без тебе суцільне чекання
Та що там день,
Хвилина здається вічністю.
Ти мандруєш вже доволі довго,
А може заблукав
Чи збився з дороги
Не хочу думати про щось погане та не добре
Я вірю, ти повернешся додому.
Можливо,тебе манить велич лісу,
Ти хочеш його таємницю розгадати.
Повертейся все одно скоріше,
Ми разом будемо його вивчати.
Ми сядемо собі біля каміну,
Гаряча кава
Зігріватиме нам душі.
Сидіти будем ми не одну годину,
Бо треба довго разом нам набутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
В чужих очах
Шукаю я твої.
В моїх думках переплелися наші дні.
Шукаю я тебе між перехожих
Та схожих на тебе не знаходжу.
Стає так смішно…
Думала,такий ти не один
Та ні,як вкотре, помиляюсь.
Подумаю, шукатиму ще декілька хвилин
Та все одно в думках до тебе повертаюсь…
Ти такий один!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Сіяли в небі зорі
І ніч була надворі…
Співали тихо солов’ї,
Збувалися всі мрії.
Ми йшли повільно над рікою
І ти торкнувсь щоки рукою…
Я посміхнулась й точно знала,
Що я тебе вже покохала.
І дихали ми в унісон
І це було неначе сон.
Ми тихо йшли, не розмовляли,
Ми просто …просто відчували…
Серця спліталися у танець
Ти ніби серця мого бранець.
Ми тихо йшли
Ми точно знали…
Що ми кохали….Ми кохали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Ми разом будемо дарувати щастя
Ти мені,а я тобі
І сховає нас від негоди
Та любов ,що живе в мені
Нас ніщо турбувати не буде
Ми житимемо спокійним життям
Твої слова заспокоюють всюди:
"Ти навіки будеш моя"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
переклад вірша С.Орлова на українську мову
Ось людина - вона скалічена,
У рубцях обличчя її. Але ти гляди
І погляд свій налякано під час зустрічі з нею
З її обличчя не відводи.
Вона йшла до перемоги, важко дихаючи,
Не думаючи про себе в дорозі,
Щоб перемога ця була такою:
коли поглянеш- і погляд відвести не в змозі!!
оригінал
Вот человек — он искалечен,
В рубцах лицо. Но ты гляди
И взгляд испуганно при встрече
С его лица не отводи.
Он шел к победе, задыхаясь,
Не думал о себе в пути,
Чтобы она была такая:
Взглянуть — и глаз не отвести!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473643
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2014
чому люди губляться дивлячись одне одному в очі?
чому закохані часто разом щоночі?
чому вони так довго можуть вірити й чекати?
а мені страшно,бо можу лиш мовчати.
мовчу про те, що всі так намагаються сказати
повірте,не потрібно їм про вас багато знати
бо в кожного свої проблеми і турботи
не кожен має час на ці роботи...
та кожен мріє нікому не бути байдужим
хоче, щоб його любили й поважали
він хоче здаватись комусь потрібним,
щоб завжди з дороги далекої на нього чекали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
І знову за віконцем плаче дощ
І знову ти сама сидиш з горнятком кави
Чому не разом з Ним? в чім річ?
Чому не зіграває Він Тебе ласкаво?
І знову згадуєш ту ніч
Коли вже серце твоє знало,
Що дуже сильно покохало.
Та час назад не повернути
І сталось те,що мало бути
Він не любив тебе,повір,
Але всьому наперекір
Хотіла вирватись на волю,
Зробити все,щоб бути з ним...
Вам не судилось разом бути
І треба вже Його забути.
Забути ніжність і тепло
Забути все що в вас було...
Ти наче крапелька дощу--Падеш на дно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Чому я читаю книги? Щоб на час забутися, втекти від себе. Хороша книга перекриває внутрішній голос. Вона ніби бере управління на себе. Занурюючись в книгу я звільняюся від власних переживань та думок і переймаюся думками автора. Це наче виходиш із свого тіла і стаєш кимось іншим. Коли мені не вистачає спілкування, я читаю. Коли я хочу помовчати- я читаю. Коли я хочу побути на одинці з собою- я читаю. Книга є моїм другом з яким я можу просто помовчати та по-особливому спілкуватись. Ви спитаєте –як це« по-особливому»? А це так коли розумієш без слів… Коли хочу плакати-читаю. Книга викликає почуття жалю , як треба поплаче разом з тобою. Плач корисний. Хтось скаже що це вияв слабкості, а я скажу, що вияв мужності… Коли хочу від душі посміятися- я читаю. А ніхто, мабуть, і не задумувався що читаючи можна сміятися щиро . Сміх корисний. Корисний як і плач? Та ні! В двічі , а то і більше корисніший!!! Хтось думає, для того, щоб читати має бути певна атмосфера оточення, сприятлива для цього, має бути достатня кількість вільного часу. А я думаю, що для цього насамперед потрібне власне бажання. Бо як кажуть: «Було б бажання, час завжди знайдеться».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473113
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Ми пізно починаєм розуміти,
Те,що не правильно чинили із людьми.
Коли хотіли нас вони любити,
Ми розвертались й далі йшли.
І не було нам діла нідочого,
Ні щирих посмішок, ні щирих почуттів.
Закривши очі, грали ми в сліпого
І намагались далі йти.
Ми грались із людьми - із їхніми серцями,
Закривши у клітки,
здавалось, не втечуть.
Але коли не стало їх, то сталось щось із нами,
Тепер лиш спогади в середині живуть.
І ностальгія із середини з'їдає,
І так погано, так не звично на душі.
А справедливість все назад нам повертає,
Тепер страждаєм ми, як і колись вони.
Вони жорстокі, що пішли від нас?
Вони розбили наше серце?
Тоді повірте, це не в останній раз,
Якщо ви любите погратися з серцем .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Ми знову удвох цієї ночі
Місяць на небі ,світяться зорі.
Ти дивишся у мої очі,
А ,може , тобі так легше дивитись у свої,
Ти кажеш що мої очі не щирі,
Не бачиш там уже любові!
А ти забув , що очі це є твої?
Два виснажені «озерця любові».
Коли ти дивився перший раз на мене,
То у тебе збільшувались зіниці.
Але тепер цього не відбувається.
Можливо, я тобі не подобаюсь
Або ти вже вдосталь напився з моїх озер водиці…
Сам колись говорив, що очі ніколи не обманять
Бо це є віддзеркалення душі.
Поглядом можна спілкуватись і без слів .
Не треба нічого казати
Я все розумію.
Ти розлюбив.
«Розлюбив?- спитаєш ти. -
Та я ж ніколи і не любив!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Світитись добре тоді,
коли навколо темно
і світло твоє добре видно в темноті...
Ти думаєш,
що це, мабуть, даремно
та,може, світло це потрібно
не лише тобі....
Для когось це може бути
порятунок,
для когось - щастя-мить.
Для тебе - це лиш гра...
Ти світишся тоді,
коли навколо темно,
й навкруги нікого майже
і нема...
Щоранку світло твоє гасне
і ти зникаєш десь,
можливо,залишаєшся
в пітьмі...Тебе немає...
Коли ж навколо темно-
ти оживаєш і ... світишся
мабуть від щастя...
А може ти до цього звик..
Не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Ми не чужі
Але і не рідні
Ти любиш вітер,
А я люблю тишу
Ти часто думаєш, та не про мене,
Я часто пишу, повір , для тебе!
Дивитись любив у мої очі
Казав, що бачиш там всі наші ночі.
Мені подобається тебе обіймати,
Своє тепло тобі віддавати.
Коли ми удвох –нам мало ночі
З тобою я бути вічність хочу.
Та ми вже чужі
І навіть не рідні
Про нас колись, може , напишуть
Ти ж так любив вітер,
А я й досі люблю тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Він любив дивитись,
Як прибуває на станцію потяг,
Як люди зустрічаються, радіють.
Та коли доводиться розлучатись,
Всі про щось жаліють.
Він ніколи не розумів ,
Чому люди плачуть ,коли вирушають в дорогу.
Невже вони більше не побачать дому свого?
Рано чи пізно вони повертаються
Вже зовсім інші- радісні, красиві.
І знову обійми, сльози, сміх,
Знову обличчя щасливі.
Невже так важко розлучатись-
Все думав він про це.
Та сам не знав, бо ніколи цього не переживав.
Він виріс тут, біля старої залізниці.
Завжди один, ніхто його не знає.
Зате усіх тут добре пам’ятає.
Щоранку новий потяг зустрічає,
А пізно ввечері – проводжає.
Самотній, нікому зовсім не потрібний …
Та…Одного разу зустрів він дівчину
З голосом ангела,
З очима ніжними.
В серці заграли ноти любові.
Він покохав і, здавалось, до болі.
Кожного ранку він на пероні
На неї чекає, згора від любові
До неї , і дивиться вдаль.
Нічим не повернеш забуту печаль…
Недовго тривала життя насолода.
Настала пора збиратись в дорогу доводиться їй.
Вона засмучена, він знову не свій .
Тепер зрозумів він силу любові.
Йому дуже важко .
У нього ніколи не було такого…
Пригадує тільки він оті дні,
Коли стояв і дивився на очі сумні.
Нічого не тямлячи ,та тепер усе зрозумів
Коли відчув на собі.
Йому дуже важко. Це сльози? О , ні…
Вона обіцяла вернутись назовсім
Тільки тоді, коли прийде осінь…
Він знову один ,немов в неволі
Нестерпно чекає своєї любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014