| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Закончилась война, притихли взрывы,
Идут бойцы шеренгами домой...
Неужто все прошло, неужто живы
Винтовки и шинели с плечь долой!
И путь домой, к родным и близким людям,
А вот село и дом, и мама у крыльца-
Родная, постаревшая, седая
Сыночка ждет, ждет своего бойца!
Которого из них- Петра, Василия, Ивана ?
Три похоронки на столе лежат...
Но мама ждет, выходит утром рано
И смотрит вдаль... вдруг мальчики домой спешат!
" Сыночки, соколы мои родные,
Пять лет вас жду и буду ждать всегда
Вот только б целы, лишь бы живы,
Пусть обойдет вас стороной беда!
Увидеть бы вас всех, прижаться крепко
И долго так стоять не отпуская их..."
Забилось сердце там, вдали солдатик
И вихрем полетела, не жалея ног своих!
То шел солдат домой, чеканя шаг за шагом ,
И песню пел солдат о горестях войны,
Но гордый за Победу, за наши флаги над Рейстагом,
Шел парень молодой... с избытком седины.
"Сыночек, Ванечка"- кричала мама:
"Родной, хороший мой , ЖИВОЙ!"
Схватила, обняла и прошептала:
"Вернулся сын! Вернулся он домой!"
И долго так стояли мама с сыном,
И пели птицы, и цвели сады,
А в небе журавли летели клином
И больше не было войны- беды!
Прошли года, но все тревожат раны
Солдат, вернувшихся с войны...
Спасибо за Победу, ветераны!
Спасибо вам, Отечества сыны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2013
Кажуть, що в неї долі немає,а завжди весела і всюди співає,
Трудиться в полі і вдома працює, прийде до клубу і там потанцює.
Чорнії брови, серце гаряче, жаль, що ніхто його в неї не бачить...
Іноді так защемить воно в грудях,наче бажає щось вимовить людям.
Бачить, подруга іде з чоловіком, а в неї немає, нема чоловіка.
В подруги є син, втішний хлопчина, а в неї немає ні доньки, ні сина.
Немає, нікого не має, а хіба ж не вродлива, чи може була вередлива?
Вірне кохання в серці дозріє, раз покохає, а вдруге не вміє!
Он на стіні фото солдата, в грізну годину пішов проти ката.
Плакали очі, а дні наче сни, скрипіли над шляхом міцні ясени...
Розлука, ой люта розлука, ти глянула в очі обом,
Стиснув коханій він руку і... зник у степу за селом.
Важко на серці в Мар'яни,вчора над вечір прийшли
П'яні сільські поліцаї, з хліва корову взяли.
Ні, не просила Мар'яна, сліз не лила удова,
Серце її калатало: "Лишилась,лишилась жива!"
Бачили очі вдовини, як дві години підряд
Гнали на шлях за долину хлопців сільських і дівчат.
Гнали в Німеччину кляті з рідних домівок дітей,
Дула важких автоматів вночі стерегли їх і вдень.
Бачили очі вдовини, бачили все наяву,
Як у колодязь в долині кидали жінку живу,
Потім за нею дитину, потім горіло село...
Ні , не забуть до загину все, що у дні ті було!!!
Сула... а над Сулою верби спустили коси до води,
Колись отут була і гребля, дівчата й хлопці йшли сюди,
Увечері гармошка грала, лунали голоси дзвінкі,
На воду чисту і прозору дівчата кидали вінки.
З своїм Іваном і Мар'яна на воду кидали вінки
Її поплив на срібних хвилях, його пішов на дно ріки.
Забилось серденько дівоче: "Іване, твій вінок на дні
Не бути в парі нам з тобою, ой, не судився ти мені!"
Він пригорнув тоді кохану до серця юного свого:
"Ой, не кажи ж ти так, Мар'яно, ніхто не зробить нам цього!
Ніхто не сміє розлучити сердець двох з'єднаних в одно!"
Майнув вітрець, та й ліг спочити , немов стомився вже давно...
Вони ще довго так стояли обоє раді і не знали,
Що вже на землю бомби впали... війна розлуку їм несла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Я тебя искала повсюду , так долго и , обессиленная зашла в дом, а там... ТЫ, моя дорогая, моя рдная доченька стоишь в красивом красном костюме и улыбаешься, так близко.Я не поверила и с таким удивлением посмотрела на тебя, а ты улыбнулась и сказала:"Мама, ты чего? Я ЖИВАЯ, я сразу рухнула, потеряла сознание и слышала, как кто-то бил меня по щекам, пытались вызвать скорую, говорили, что я вся в пятнах...Очнулась,увидела твою спинку , проснулась...Как же я не обняла тебя крепко, не прижалась к тебе сильно, сильно, так , как все время хочу, хотя бы во сне? Моя доченька, мои силы на исходе, я немогу без тебя, очень хочу и молюсь, чтобы там у тебя было все хорошо, ты моя самая лучшая, самая близкая и родная, добрая моя девочка.Спасибо, что приснилась, я тебя очень люблю,я очень тебя люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Твое дыханье, жесты, взгляды,
Мне в жизни лучшего не надо.
И образ твой мне мил и светел-
Как пенье птиц, как свежий ветер.
Во взгляде- страсть,
Уверенность в походке,
В объятьях- власть...
Да, ты моя прекрксная находка!
Что б Львицу в клетке удержать,
Тебе прийдется не легко,
Что б от тебя я не смогла бежать,
Ты обними меня легко...
И нежным взглядом озари,
Отдай мне самого себя.
И моря волны подари,
Скажи:"Люблю, люблю тебя!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Без тебя я, что рассвет без солнца
Без тебя я, как без крыльев птица,
Как роса без трав, без моря волны,
Без тебя мне холод часто снится.
Не идут дожди, не сохнут травы,
Не трещит мороз зимою в стужу.
Без тебя я- без игры забава,
Без тебя слова не греют душу.
Без тебя и песни не поются,
Не летят по небу стаи-птицы,
Без тебя стихи мне не даются,
В танце без тебя мне не кружиться.
Без тебя мне не любить, не плакать,
Не стоять в саду, не обниматься,
Без тебя и дождь не будет капать,
Без тебя мне нескем целоваться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Сонце моє, що ти зі мною робиш?
Чекаю вечора і спокою із ним-
Ти не заходиш...
Стоїш над маківкою,
Пестливими руками волосся гладиш...
Душа моя, це дійсність,чи ти мариш?
Надія в серці та розпач поряд!
Лиш розум наставляє:
" Не квапся, освіти свій погляд-
Вона тебе кохає!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
Пролітають роки клином журавлиним,
Осипає скроні мудра сивина.
А в очах неспокій, а в очах чекання,
І душа нестримно в спогад порина...
Де дитинства роки, там тепло і ласка,
Юність вже на крилах віднесли літа.
Як тебе вітати? Що тобі сказати?
Хай кує зозуля довгії літа!
Подарую пісню, подарую спокій,
Зустрічі й розлуки, літо і весну,
Але ті стрічання, вранішні прощання,
Ті слова кохання вже не поверну...
Подарую промінь сонця золотого,
Шепотіння вітру, крапельку роси,
Золотавий вечір, зорянисті ночі
І пшеничний колос русої коси.
Як тебе вітати? Що тобі сказати?
Хай біда і лихо обминуть твій дім!
Пишуться хай вірші, серце молодіє,
Доброго здоров'я зичу я тобі!
Хай ніколи в світі не погасне віра!
Хай горить надія, не згаса любов!
Березневі ночі, перші поцілунки
Спогадами в серці хай озвуться знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013
І гілка клена, і сталевій провід
Бринять вітрам зимовій унісон.
Природа спить ще і весняний гомін
В бруньказ дерев гойдається
і бачить сон-
Скресає крига на річках,
Цвіте шафран і горицвіт жовтіє,
У небі жайвір заспіває...
І душа радіє!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Укрою пледом звонкую гитару,
Раздев тебя -
ну не делить же ткань!
Не поцарапать лак,
не повредить струну-
Переживаю...
Моментом пользуясь,
В тебя любовь вдыхаю...
Не греет нас сияние луны,
Хотя улыбкою ее лицо озарено.
Спасибо и за то,
что в бледном ее свете
Мне блеск твоих очей,
изгиб спины,
Движенье рук
и губ стремленье
Отдано!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Болить чомусь душа моя,
На серці пресолодка мука.
І ніжність тихо обійма,
І огорта нестерпна скука.
Така коротка мить кохання,
До болю довгий час розлуки,
Чи то любов, чи ті стрічання,
Ці томні дні-солодка мука.
В чеканні серце завмирає,
Нестримане бажання крає.
Чому ж таке палке кохання подобається?
Я не знаю...
Та знаю тільки, що кохаю,
Тому ця пресолодка мука подобається
Я не знаю... І знов побачення чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Летять роки, немов на крилах
А я ще зовсім не жила...
Дитинство тепле відшуміло,
Уже і юність одцвіла
То літо, то зима, то осінь-
Проходять дні, летять роки.
У батька вже з'явилась просідь...
Так, іншими стають батьки.
А час свій плин не зупиняє
І-Крок за кроком-йде життя,
І щось нам душу обриває
Важка дорога в майбуття.
А на землі ніщо не вічне,
проходять весни золоті
І будуть в пам'яті довічно,
І батько й мати молоді,
І біла вишня біля хати,
І спів зозулі й солов'їв,
А як пісень співала мати!
Стихали трепети гаїв...
Колись мене не стане в світі,
У вирій відлетять літа,
А пісня, що співала, людям
Нехай про мене нагада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013